Проблематика формування особистості у процесі фізичного виховання

Рис. 2. Показники сформованості вольових якостей в учнів експериментальних   та  контрольних    класів на різних етапах формуючого експерименту.

 

 

 Зіставлення темпів приросту в молодших підлітків досліджуваних показників за перший і другий рік експерименту показує їхній нерівномірний характер як в експериментальних, так і в контрольних класах. Суттєве поліпшення в учнів показників вольових і фізичних якостей відзначається за перший рік експерименту, тобто у віковому періоді від 11 до 12 років. Другий рік експерименту характеризується меншим приростом вказаних показників. Отже, віковий період від 11 до 12 років можна вважати сприятливішим для виховання вольових якостей  учнів у процесі занять фізичними вправами.

Результати педагогічного експерименту в цілому підтвердили робочу гіпотезу й засвідчили високу ефективність експериментальної методики виховання вольових якостей  учнів середнього шкільного віку в процесі занять фізичною культурою.

 

 

 

ВИСНОВОК  ДО ДРУГОЇ ЧАСТИНИ

 

Необхідність удосконалення виховного процесу в школі визначається актуальністю проблеми формування  особистісних якостей  учнів на сучасному етапі розвитку суспільства. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів засвідчив, що проблема виховання волі в процесі навчання розкрита неповністю: не вивчені психолого-педагогічні умови підвищення ефективності роботи шкіл з формування в учнів вольових якостей на уроках фізичної культури; не обґрунтовані зміст, форми і методи виховання вольових якостей учнів у процесі виконання фізичних вправ. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, обгрунтування, експериментальну перевірку й розробку нових підходів до вирішення проблеми формування вольових якостей учнів середнього шкільного віку в процесі занять фізичною культурою.

Процес виховання в учнів вольових якостей на уроках фізичної культури слід узгоджувати з формуванням у них рухових навичок і розвитком фізичних здібностей, що передбачає застосування відповідних педагогічних засобів і методичних прийомів. Основним педагогічним засобом виховання в учнів вольових якостей на уроках фізичної культури є вправи, які можна розглядати як своєрідні  перешкоди, що створюють об’єктивні та суб’єктивні труднощі. Фізичні вправи, що перестали бути важкими, втрачають значення для виховання вольових якостей і тому в навчально-виховному процесі потрібно планувати систематичне і своєчасне підвищення трудності виконання вправ відповідно до рівня підготовленості учнів.

На основі результатів теоретичного аналізу проблеми волі і спеціальних обстежень була розроблена експериментальна програма виховання вольових якостей  учнів середнього шкільного віку в процесі занять фізичною культурою. Вибір адекватних педагогічних засобів, спрямованих на виховання вольових якостей, здійснювався з урахуванням результатів дослідження вікової  динаміки  й особливостей  взаємозв’язку  вольових  і  фізичних  якостей  у  молодших  підлітків.

Експериментальна програма містила в собі до 50% тренувальних засобів, спрямованих на акцентований розвиток в учнів швидкості та швидкісно-силових якостей. Решта 50% від загального обсягу всіх вправ були спрямовані на розвиток інших фізичних здібностей.  

      З метою переважного формування вольових якостей другої групи (сміливості, рішучості, ініціативності) слід створювати виховні ситуації, які вимагають швидкого і самостійного прийняття учнями рішень. Різноманітність виховних ситуацій у цьому випадку забезпечується підбором фізичних вправ, пов’язаних з ризиком, індивідуальними завданнями, що повинні ще більше ускладнити виконання вправ за умови досягнення оптимального результату. Основною умовою виховання в учнів ініціативності є створення ситуацій, з яких їм  треба самостійно знаходити вихід. Підвищує рішучість та ініціативність учнів упевненість у власних силах, яка виникає в результаті опанування запропонованих фізичних вправ.    

Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що для діагностики вольових якостей в учнів середнього шкільного віку цілком виправдовує себе методика їх оцінювання за допомогою спеціально розроблених тестових фізичних вправ і бальної оцінки, що виставляється експертами в ході педагогічних спостережень на уроках фізичної культури. Умовний розподіл вольових якостей учнів на дві групи значно спрощує методику їхньої оцінки і робить її більш доступною і прийнятною під час проведення педагогічних спостережень та експериментів.   

        

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Фізична культура як соціальне  явище відображає певний рівень розвитку свідомості (чіткість розумових операцій, пам'ять, знання, переконання, відчуття, ціннісні орієнтації і ін.), фізичних якостей, функціональних можливостей, ефективність працездатності в різних видах діяльності. Духовна сторона фізичної культури (зокрема знання людиною своїх фізичних можливостей, наявність ідеалів фізичної досконалості, способів їх досягнення і багато що інше) знаходиться в тісній єдності з матеріальною її стороною (фактичний рівень досягнення шуканого фізичного стану, матеріальні засоби фізичної культури, використання природних чинників, режим навантажень і ін.). У зміст фізичної культури входять різні види людської діяльності (рухова, ігрова, соціально-політична, трудова, наукова, художня, комунікативна, інформаційна і ін.) і всі вони в тій чи іншій мірі роблять свій вплив на розвиток особових якостей людини.

Фізична культура особи є втіленням в самій  людині результатів використання матеріальних і духовних цінностей, що відносяться до фізичної культури в її широкому сенсі, тобто в засвоєнні людиною необхідних знань, навиків, умінь і відповідних психічних властивостей, досягнутих на основі використання засобів фізичного виховання, спортивного тренування, фізичної рекреації. Таким чином, йдеться про формування особових якостей в найширшому їх діапазоні. При цьому відбувається розширення і зміцнення ряду високо значущих потреб, мотивів, що характеризують соціальне обличчя людини як носія свідомості з проявом етичних, правових і естетичних відчуттів.

Методика формування моральної свідомості і поведінки  повинна бути звернена до духовної суті учнів. Сам зміст навчально-рухової  діяльності включає ситуації, які  можна використовувати для виховання почуття поваги до слабкого, почуття обов'язку і відданості, почуття відповідальності, власної гідності, гордості, совісті, сором'язливості тощо

Процес формування моральної  поведінки і звичок пов'язаний з  необхідністю використання методів заохочення і покарання, привчання і вправляння, які сприяють прояву і закріпленню необхідних і гідних способів поведінки

У процесі занять фізичними  вправами проявляються такі основні  типи вольових зусиль:

а) Вольові зусилля при концентрації уваги. Вони необхідні для 
подолання відволікаючих факторів (суперники, публіка і т. ін. ). 
Вольові зусилля потрібні і для збереження уваги при втомі.

б) Вольові зусилля при інтенсивних м"язових напруженнях. 
М'язові напруження, які проявляються б процесі виконання фізичних 
вправ, як правило, перевищують рівень тих. що мають місце в побуті. 
Це особливо виражено в ігровій та змагальній діяльності.

в) Вольові зусилля, пов'язані з необхідністю долати втому під 
час тренувань і, особливо, змагань.

Головними засобами естетичного виховання в процесі занять фізичними вправами є:

• краса фізичної зовнішності людини: правильна будова тіла, 
  гармонійний розвиток мускулатури, природна витонченість постави, 
  пластична виразність тіла;
• цілеспрямовані, досконалі рухи;
• кладнокоординаційні рухи, розміреність зусиль, динаміка ритмів та інші риси раціональних рухових дій;
• гімнастичні виступи, спортивні змагання, фізкультурні поради які за спиною естетичного впливу межують з мистецтвом;
• естетичні властивості навколишнього природного середовища, в якому проходять заняття;

сама атмосфера та умови занять (одяг, музика, хореографія, пісні, злагоджені дії, художнє оформлення споруд, гігієнічні умови)

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Артюшенко А.О. Вольові якості школярів і методики їх оцінки //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. С. С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ, 2001. – №18. – С. 31⌐35.

 

2.Артюшенко А.О. Вольові якості школярів і методики їх оцінки //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. С. С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ, 2001. – №18. – С. 31⌐35.

3.Артюшенко А.О. Вольові і фізичні якості школярів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за  ред. С. С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ, 2001.− №19. – С.17 – 21.

4.Артюшенко А.О. Вольові якості школярів і їх взаємозв'язок з психофізіологічними функціями та фізичними здібностями // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.  наук. праць за ред. С. С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ, 2001. – №20. – С. 28–31.

5.Артюшенко А.О. Виховання волі підлітків на заняттях з фізичної культури// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і  спорту: Зб. наук. праць за ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ, 2003. – № 1. – С. 39–47.

6.Артюшенко А.О. Розвиток швидкісних здібностей у легкоатлетів-початківців 11-14 років різної будови тіла //Зб. наук. праць Волинського  державного університету імені Лесі Укра..їнки „Фізичне виховання, спорт і  культура здоров'я у сучасному суспільстві”. –Луцьк, 1999. – С. 909–913.

7.Артюшенко А.О. Виховання вольових якостей в процесі підготовки юних спортсменів //Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні проблеми юнацького спорту”. – Херсон, 2001. – С. 38–41.

8.Артюшенко А.О. Диференційований підхід при навчанні і вихованні учнів 10-12 років у процесі занять з фізичної культури //Зб. наук. статей з галузі  фізичної культури та спорту „Молода спортивна наука України”.– Вип. 5. – Т.1.  – Львів, 2001. – С. 194–197.

9.Артюшенко А.О., Нечипоренко Л.А. Виховання волі як необхідна умова  формування здорового способу життя учнів //Матеріали Всеукраїнської  науково-практичної конференції „Формування здорового способу життя у  студентської та учнівської молоді засобами туристської роботи”. – Київ, 2001. –  С. 42–45.

10.Артюшенко А.О., Нечипоренко Л.А., Артюшенко О.Ф. Психофізіологічні  основи розвитку швидкісних здібностей і виховання вольових якостей у  школярів 10–12 років //Матеріали Всеукраїнської наукової конференції  „Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів  України”. – Суми, 2001. – С. 132–136.

11.Артюшенко А.О., Нечипоренко Л.А., Артюшенко О.Ф. Про фізичні здібності і вольові якості школярів //Матеріали ІV Міжнародної науково- практичної конференції „Фізична культура, спорт та здоров'я нації”. – Вінниця, 2001. – С. 334–336.

12. Арєф’єв В.Г., Єдинак А.Г. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентів навчальних закладів ІІ – ІV рівнів акредитації. – 2-е вид. перероб. і доп. – Камянець-Подільський: Абетка – НОВА, 2001. – 384 с.

13.Теория и методика фызического воспитания. Том 2. Методика физического воспитания различных групп населения / Под.ред. Т.Ю.Круцевич. – К: Олимпийская литература, 2003. – 392 с.

14. Матвеева Л.П. Теория и методика физической культуры. Учеб. для ин-тов физической культуры. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 543 с.

15.Романенко В.В., Куц О.С., Рухова активність і фізичний стан студенток вищих навчальних закладів. – Вінниця: ВДГУ ім.М.Коцюбинського, 2003. – 132 с.

16. Шиян Б.М.Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина І -Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2001,- 272с.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях автора: