Шпаргалка по "Криминологии"

Зрозкритих у 1999 році 312 тис. злочинів по лінії карного розшуку - кожне 7-ме (42,8 тис.) було пов'язане з наркотиками (13,7%), серед яких тяжкі складають 24,6%, у тому числі 8617 -збут наркотиків, 1316 - притоноутримання, 271 - втягнення у наркоманію, 314 - розкрадання наргазасобів. Крім загрози знищення генофонду та Інтелектуального потенціалу держави, наркотики призводять також до погіршення криміногенної ситуації в країні. Утворюється хибне коло «наркотики - злочин». За п'ятиріччя в 1,3 рази - з 11,0 до 14,5 тис. збільшилася кількість злочинів, учинених наркоманами та особами, що знаходились у стані наркотичного збудження, серед яких 53 вбивства, 125 розбійних нападів, 439 грабежів, 3725 крадіжок індивідуального майна громадян.

Факторами, що призводять до зростання наркобізнесу у наших умовах є:

1.  Серед різних  верств населення спостерігається  значна бездуховність, у частини людей старшого віку - крах особистих сподівань (фрустрація). У молоді, яка краще адаптується до сучасності, водночас значною мірою відсутні життєві орієнтації та ідеали соціально значимого плану.

2.  Низька загальна  культура значної частини населення,  і передусім молоді, яка не бачить в оволодінні досягненнями культури можливості вирішення своїх проблем.

3.  Не має у достатній кількості сил і засобів для роботи у сфері боротьби з наркоманією. Не вистачає лікарів-наркологів і психіатрів, спеціалістів по боротьбі з наркобізнесом у міліції, спеціалізованих медичних закладів, препаратів, техніки.

4. Антинаркотичне кримінальне і адміністративне законодавство було недосконалим, а головне, - неефективно застосовувалося.

5.  Україна має широку сировинну наркотичну базу. А погіршення матеріального становища людей, та можливості здобути злочинним шляхом такі прибутки, яких чесно заробити не можна, штовхає частину сільського населення на незаконні дії щодо культивування снотворного маку.

6.  Зростання кримінальної активності у сфері наркобізнесу.

визначає систему заходів  в Україні, спрямованих проти  незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права і обов’язки юридичних осіб і громадян у зв’язку із застосуванням цього Закону.

Відповідно до ЗУ "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" для протидії незаконному обігу наркотичних засобів уповноваженні на це орани здійснюють:

- контрольовані поставки  з метою виявлення джерел і  каналів незаконного обігу наркотичних  засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь в цьому

- оперативні закупки  - для одержання доказів злочинної  діяльності;

- конфіскація наркотичних  засобів та психотропних речовин, що знаходяться в незаконному обігу, а також обладнання, яке використовується для їх незаконного виготовлення;

- запити правоохоронних  органів про розміщення коштів, одержаних від незаконного обігу  наркотичних засобів, психотропних  речовин і прекурсорів;

- огляд транспортних  засобів, вантажів і особистих  речей громадян;

- зупинення діяльності об’єктів масового перебування громадян, що використовуються для вживання чи збуту наркотичних засобів або психотропних речовин;

- заходи протидії незаконному  культивуванню наркотиковмісних  рослин;

- адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Для протидії незаконному  вживанню наркотичних засобів або  психотропних речовин уповноваженні  на це орани здійснюють:

-виявлення осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини;

-медичний огляд та медичне обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами;

-добровільне та примусове лікування осіб, хворих на наркоманію;

-відшкодування витрат на медичний огляд, медичне обстеження або лікування;

-розгляд матеріалів  у суді про направлення осіб на примусове лікування від наркоманії;

-дострокове звільнення  або продовження примусового  лікування від наркоманії;

-збереження жилого  приміщення за особами,хворими  на наркоманію;

-обмеження прав особи,  хворої на наркоманію, на період примусового лікування.

 

93. Основні положення "Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки", затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №877 від 4 червня 2003 року.

 

Метою Програми є визначення та здійснення у період до 2010 року заходів  щодо протидії поширенню наркоманії і злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Програма виконуватиметься поетапно.

На першому  етапі (2003-2005 роки) робота проводитиметься за такими напрямами:

-удосконалення нормативно-правової бази в сфері протидії зловживанню наркотичними засобами і психотропними речовинами та їх незаконному обігу;

-проведення моніторингу поширення наркоманії та незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та пов’язаних з цим втрат суспільства, а також коригування на основі його результатів програм протидії поширенню наркоманії і злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, на національному і регіональному рівні;

-удосконалення механізму міжвідомчого співробітництва у сфері протидії поширенню наркоманії шляхом обміну інформацією, досвідом роботи, проведення спільних заходів, участі у науково-дослідних розробках та дослідженнях;

-створення сучасного міжвідомчого автоматизованого банку даних, пов’язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

-удосконалення заходів превентивного характеру щодо запобігання незаконному вживанню наркотичних засобів і психотропних речовин шляхом інформування, виховання, освіти, раннього втручання, консультування, лікування, реабілітації, недопущення рецидивів, подальшого обстеження і соціальної реабілітації за умови надання можливості особам, які цього потребують, своєчасно отримувати необхідну допомогу і послуги відповідних служб;

-забезпечення стабільного функціонування та удосконалення наркологічних закладів;

-удосконалення системи контролю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зокрема культивування наркотиковмісних рослин, та недопущення їх відпливу в незаконний обіг;

-створення потужного потенціалу протидії поширенню наркоманії та боротьби з наркобізнесом в Україні, вжиття адекватних заходів щодо матеріально-технічного та кадрового зміцнення підрозділів, які ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

-проведення наукових досліджень, здійснення конструкторських розробок щодо удосконалення існуючих методів лікування хворих на наркоманію, створення зразків криміналістичної та спеціальної техніки, проведення селекційних робіт, пов’язаних із створенням безнаркотичних сортів рослин маку та конопель;

-створення міжвідомчої лабораторії з метою дослідження і систематизації відомостей про синтетичні та напівсинтетичні наркотичні засоби і психотропні речовини, вилучені з незаконного обігу, накопичення інформації про технологічні процеси, які застосовуються у підпільних нарколабораторіях, результати перевірок хіміко-фармацевтичних та сільськогосподарських підприємств, діяльність яких пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів чи культивуванням наркотиковмісних рослин;

-створення передумов для формування суспільства, в якому б підтримувався здоровий, продуктивний спосіб життя як альтернатива незаконному вживанню наркотичних засобів.

На другому  етапі (2006-2010 роки) робота здійснюватиметься за такими напрямами:

-інтеграція України у європейський інформаційний простір, обмін інформацією з питань боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

-впровадження науково-технічних розробок щодо медико-соціального та економічного розв’язання проблеми скорочення попиту на наркотичні засоби;

-постійне удосконалення методики проведення антинаркотичної профілактичної роботи;

-збільшення кількості відповідних спеціалістів у сфері профілактики наркоманії та лікування осіб, хворих на наркоманію;

-впровадження в практику нових концепцій та методик лікування, надання спеціалізованої психологічної допомоги, здійснення реабілітації і ресоціалізації осіб, хворих на наркоманію;

-забезпечення функціонування та розвитку мережі спеціальних виховних закладів для дітей і підлітків з девіантною поведінкою, молодіжних клубів антинаркотичної спрямованості, опорних навчально-методичних центрів розроблення та впровадження науково обгрунтованих програм профілактики наркоманії, лікування, реабілітації та ресоціалізації осіб, хворих на наркоманію;

-підготовка та видання спеціальних посібників з питань профілактики наркоманії та лікування осіб, хворих на наркоманію, забезпечення впровадження навчальних програм антинаркотичного змісту в навчальних закладах;

-подальше удосконалення механізму боротьби на державному рівні з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів шляхом реформування структури правоохоронної системи та приведення її у відповідність із світовими стандартами;

-здійснення ефективного контролю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів згідно з узятими Україною відповідними зобов’язаннями перед міжнародним співтовариством.

Виконання Програми передбачає:

-скорочення обсягів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зниження рівня незаконного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин;

-формування в суспільстві, насамперед у молоді, неприйнятного ставлення до наркоманії як явища та підвищення ефективності існуючого механізму боротьби з його поширенням;

-створення цілісної системи взаємодії державних органів, підприємств, установ, організацій та громадських об’єднань у сфері боротьби з наркоманією, незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та здійсненні превентивних заходів на національному і міждержавному рівні;

-поглиблення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з наркоманією та незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

 

94. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.

 

Соціальне середовище, формуючи в раніше суджених осіб стійку систему  антигромадських поглядів, позицій, породжує здійснення ними нових злочинів.

Причини й умови, що викликають рецидивну злочинність, можна розділити  на наступні групи:

-обставини, що мають місце до першої судимості (або застосування мір, що заміняють покарання,), але які продовжують існувати й відновляються після від'їзду покарання;

-недоліки діяльності  самих правоохоронних органів  при розслідуванні кримінальних  справ, призначенні й виконанні покарання відносно рецидивістів;

-труднощі соціальної  адаптації осіб, звільнених від  покарання (як правило, позбавлення  волі).

Перша група - це повернення в негативне середовище (у тому числі й криміногенній родині), поновлення колишніх зв'язків з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя. У той же час це встановлення нових контактів з особами, що роблять злочини, що відбули покарання й уже, що стали рецидивістами.

Друга група - це несвоєчасне  реагування на зроблений злочин, повільність  у рішенні питань порушення кримінальних справ, безпорадність при обранні заходів припинення, порушення вимог закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин зробленого злочину, низьке розкривання злочинів. Широке застосування позбавлення волі, як виявилося, не сприяло успішній боротьбі c рецидивною злочинністю. Дослідження показали, що три чверті рецидиву падають на осіб, що раніше перебували у виправно-трудових колоніях.

Для третьої групи  характерні насамперед негативні наслідки ізоляції засудженого від суспільства. До них належать: виключення засудженого з умов звичайного життя суспільства; ослаблення або руйнування соціально-корисних зв'язків; формування антисоціальних зв'язків; своєрідне звикання до режиму й обстановки місць позбавлення волі, пов'язані із цим труднощі соціальної адаптації після позбавлення волі, викликані тривалим висновком психічні порушення; поширення й нав'язування злочинцями один одному звичаїв, традицій, що існують у злочинному середовищі.

Здійсненню повторних  злочинів сприяє незавершеність виконання карного покарання внаслідок передчасного умовно-дострокового й умовного звільнення осіб, що фактично не довели своє виправлення. Особливо це стосується осіб, що звільняються з місць позбавлення волі.

Державні й суспільні  органи й організації працевлаштуванням колишніх ув'язнених практично не займаються.

До обставин, що обумовлюють  рецидивну злочинність, належать й  недоліки практики адміністративного  нагляду. При цьому органи МВС  найчастіше не одержують підтримки  від місцевих органів влади, падає престиж правоохоронної системи в суспільстві, не дається відсічі спробам антигромадських сил перешкоджати виконанню органами карної юстиції своїх функцій. Не виконують роботу із профілактики правопорушень і злочинів трудові колективи, суспільно-політичні й самодіяльні організації. Робота ця в країні практично згорнута.

 

95. Поняття та види рецидиву. Особа рецидивіста.

 

Під кримінологічним  рецидивом злочинів розуміється  здійснення кримінально карних діянь  як особами, до яких застосовувалося  карне покарання або заходи, що його заміняють, незалежно від зняття або погашення судимості за колишні злочини, так і особами, до яких кримінально-правові заходи впливу по тим або інших причинах не застосовувалися.