Шпаргалка по "Криминологии"

 

77. Проблеми вдосконалення антикорупційного законодавства.

 

 

78. Основні положення "Заходів щодо детінізації економіки на 2002-2004 роки" (Указ Президента України від 5 березня 2002 року №216/2002).

 

Указ  Президента України «Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції» від 18 листопада 2005 року  виданий з метою протидії корупції, забезпечення вдосконалення відповідного законодавства, здійснення заходів щодо відокремлення бізнесу від влади, посилення прозорості діяльності органів державної влади, поліпшення умов для ефективного розвитку підприємництва в Україні, усунення причин, що сприяють тінізації економіки, залучення громадськості до моніторингу стану справ у цих сферах

і полягає у покладенні зобовязань на Кабінет Міністрів України розробити відповідні законопроеки та провести заходи щодо виконання цих завдань.

 

79. Кримінологічна характеристика та попередження насильницької злочинності.

 

Насильницька  злочинність - це сукупність злочинів та осіб, що їх вчиняють з використанням фізичної сили або погрози її застосування, які мають на меті заподіяння шкоди фізичним чи моральним благам людини.

Насильницька злочинність  займає в структурі усієї злочинності в середньому 4-6%. У середньому на одне умисне вбивство припадає два тяжких тілесних ушкодження та одне зґвалтування.

Об'єкти посягання  при насильницьких злочинах:

-життя і здоров'я  людини

-честь та гідність особи

-статева недоторканість і статева свобода

-громадський порядок  та здоров'я людини

-духовний розвиток

Переважна частина насильницьких  злочинів скоюється або за місцем проживання громадян  або на вулицях  чи в інших громада ських місцях. На жилі приміщення припадає 2/3 умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень (у половині випадків йдеться про місця спільного проживання злочинця і потерпілого).

За часом вчинення:

- весна, літо; пятниця,  субота, неділя; з 18 до 22 год., найчастіше  з 18 до 20 год.

Знаряддя  - різноманітні, але у 2/3 випадків заподіяння тяжких тілесних ушкоджень фігурують колюче-ріжучі знаряддя злочину.

По кожному з цих  видів злочинів найвищою криміногенністю-відзначаються  особи віком від 25 до 29 років. У  середньому на цю вікову категорію  осіб припадає 4,2% злочинців, тоді як по таких вікових групах, -як 14-17 років, 18-24 роки, 30 років і старше відповідно - 1,0; 2,3 і приблизно 2%.

У загальній масі потерпілих продовжують домінувати особи, які  пов'язані зі злочинцем сімейно-побутовими стосунками.

Більшість насильницьких злочинів учиняються на ґрунті особистих неприязних стосунків між злочинцем і жертвою. Найрозповсюдженіший мотив -помста. Найтиповішими є такі випадки: помста, пов'язана з приниженням (справжнім або вигаданим) людської гідності; помста за відмову потерпілого виконати будь-яку вимогу або прохання; помста, пов'язана з відмовою брати участь у розпиванні спиртних напоїв. Досить частий і мотив «помста-ревність» (серед подружніх убивств він присутній майже в кожному третьому випадку). Нерідко мотив помсти переплітається з хуліганськими спонуканнями -при вбивствах у кожному сьомому - восьмому випадку. Серед інших мотивів убивств зустрічаються такі, як бажання приховати інший злочин, позбутися потерпілого, групова солідарність, національна чи расова неприязнь тощо.

Причини насильницьких  злочинів криються у суперечностях, що мають місце в різних сферах суспільного життя і, передусім  побуті та дозвіллі. Ці сфери довгий час лишалися і лишаються на другому  плані з точки зору «високих»  державних пріоритетів, завдань та інтересів. Будучи матеріалізованим пере творенням «залишкового принципу», вказані сфери щоденно, на всіх рівнях нагадують про свою «запущеність». Побутова невлаштованість та відсутність навіть мінімуму умов для більш-менш культурного проведення дозвілля при всій своїй типовості ще не є криміногенними факторами. Вони стають ними лише тоді, коли:

а)  виступають у вигляді  набору несприятливих життєвих ситуацій;

б) діють через ці ситуації на антисоціальне формування особи;

в) утворюють об'єктивний каркас сенсу життя неблагополучних груп населення, осіб з соціально заниженими позиціями. Результатом подібної концентрації негативних обставин є викривлена свідомість, у тому числі правова, примітивність потреб та інтересів, і, як наслідок, антисуспільна поведінка.

У переліку об'єктивних факторів, причинно пов'язаних із учиненням насильницьких злочинів, чільне місце займають неналежні житлові умови. Конфлікти, а за ними і злочини досить часто виникають між тими, хто живе у комунальних квартирах, розлученими, але проживаючими разом подружжями.

Спеціально-кримінологічна профілактика насильницьких злочинів:

- комплекс заходів  по боротьбі з пияцтвом, алкоголізмом  і наркоманією;

- ефективна організація  охорони громадського порядку при проведенні масових заходів;

- оптимальна розстановка сил і засобів ОВС та громадських формувань по охороні правопорядку;

- виявлення, облік  та контроль за поведінкою осіб, які мають психічні аномалії;

- контроль за дотриманням  порядку придбання, зберігання і обліку вогнепальної зброї і вибухових речовин;

- проведення поточних  аналізів стану «вуличної» злочинності з обов'язковою розробкою «карт враженості» конкретних районів;

- негайний розгляд  заяв про побої, погрози вбивством  або нанесення тілесних ушкоджень;

- виявлення молодіжних  угруповань, схильних до скоєння  насильницьких злочинів і хуліганств;

- профілактичний вплив  на осіб, раніше засуджених за насильницькі злочини, які схильні до агресивної поведінки;

- систематичне відпрацювання  житлового сектору з метою встановлення прито-нів і осіб, які їх утримують, виявлення та облік неблагополучних сімей.

 

80. Кримінологічна характеристика тяжких злочинів проти життя та здоров'я.

 

Аналіз тяжких насильницьких  злочинів включає вивчення й таких  кримінологічно значимих ознак, як місце, час, способи їхнього здійснення.

Територія – міста., нас.п. міського типу.

Місце – жилі приміщення.

За часом вчинення:

- весна, літо; пятниця,  субота, неділя; з 18 до 22 год., найчастіше з 18 до 20 год.

Знаряддя  - різноманітні, але у 2/3 випадків заподіяння тяжких тілесних ушкоджень фігурують колюче-ріжучі знаряддя злочину.

Якщо частка групових злочинів серед усієї злочинності  становить 9-10%, то по вбивствах вона дорівнює 5-6, а тяжких тілесних ушкодженнях - 2%. Картина різко змінюється, якщо звернутися до вбивств з обтяжуючими обставинами. Так, у групі вчиняється майже 20% вбивств з хуліганських мотивів або поєднаних із зґвалтуванням, понад 40% вбивств, пов'язаних із розбійними нападами.

Потерпілими від насильницьких  злочинів переважно є особи, пов'язані зі злочинцем більш-менш тривалими відносинами.

Серед суб'єктів насильницьких  злочинів переважають особи чоловічої статі. Так, якщо частка чоловіків в усій злочинності складає 80-85%, то серед суб'єктів умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень - 90-95%.                                                                           

Тяжкі насильницькі злочини  носять здебільшого побутовий характер. Саме через це тут частіше ніж у всій злочинності зустрічаються особи старшого віку (ЗО років і більше).                            

По кожному з цих  видів злочинів найвищою криміногенністю-відзначаються  особи віком від 25 до 29 років. У  середньому на цю вікову категорію  осіб припадає 4,2% злочинців, тоді як по таких вікових групах, -як 14-17 років, 18-24 роки, 30 років і старше відповідно - 1,0; 2,3 і приблизно 2%.

У загальній масі потерпілих продовжують домінувати особи, які  пов'язані зі злочинцем сімейно-побутовими стосунками.

Порівняно з вбивствами стосовно тяжких тілесних ушкоджень спостерігаються:

1) більш виражені темпи  зростання цих злочинів;

2) частіше вчинення  їх у міських населених пунктах;

3) менше випадків скоєння  цих злочинів у групі;

4) збільшення числа  потерпілих, які були не знайомі  зі злочинцем.

Більшість насильницьких злочинів учиняються на ґрунті особистих неприязних стосунків між злочинцем і жертвою. Найрозповсюдженіший мотив -помста. Найтиповішими є такі випадки: помста, пов'язана з приниженням (справжнім або вигаданим) людської гідності; помста за відмову потерпілого виконати будь-яку вимогу або прохання; помста, пов'язана з відмовою брати участь у розпиванні спиртних напоїв. Досить частий і мотив «помста-ревність» (серед подружніх убивств він присутній майже в кожному третьому випадку). Нерідко мотив помсти переплітається з хуліганськими спонуканнями -при вбивствах у кожному сьомому - восьмому випадку. Серед інших мотивів убивств зустрічаються такі, як бажання приховати інший злочин, позбутися потерпілого, групова солідарність, національна чи расова неприязнь тощо.

Причини насильницьких  злочинів криються у суперечностях, що мають місце в різних сферах суспільного життя і, передусім  побуті та дозвіллі. Ці сфери довгий час лишалися і лишаються на другому  плані з точки зору «високих»  державних пріоритетів, завдань  та інтересів. Будучи матеріалізованим пере творенням «залишкового принципу», вказані сфери щоденно, на всіх рівнях нагадують про свою «запущеність». Побутова невлаштованість та відсутність навіть мінімуму умов для більш-менш культурного проведення дозвілля при всій своїй типовості ще не є криміногенними факторами. Вони стають ними лише тоді, коли:

а)  виступають у вигляді  набору несприятливих життєвих ситуацій;

б) діють через ці ситуації на антисоціальне формування особи;

в) утворюють об'єктивний каркас сенсу життя неблагополучних груп населення, осіб з соціально заниженими позиціями. Результатом подібної концентрації негативних обставин є викривлена свідомість, у тому числі правова, примітивність потреб та інтересів, і, як наслідок, антисуспільна поведінка.

У переліку об'єктивних факторів, причинно пов'язаних із учиненням насильницьких злочинів, чільне місце займають неналежні житлові умови. Конфлікти, а за ними і злочини досить часто виникають між тими, хто живе у комунальних квартирах, розлученими, але проживаючими разом подружжями.

 

81. Попередження насильства в сім'ї (ЗУ "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.01).

 

Законодавство про попередження насильства в сім’ї складається  з Конституції України, ЗУ "Про  попередження насильства в сім'ї", інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо попередження насильства в сім’ї.

ЗУ "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.01 визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.

Насильство в сім’ї — будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Здійснення заходів  з попередження насильства в сім’ї  в межах наданих їм повноважень  покладається на:

1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї;

2) службу дільничних  інспекторів міліції та кримінальну  міліцію у справах дітей органів  внутрішніх справ;

3) органи опіки і  піклування;

4) спеціалізовані установи  для жертв насильства в сім’ї:

-кризові центри для  жертв насильства в сім’ї та  членів сім’ї, стосовно яких  існує реальна загроза вчинення  насильства в сім’ї (далі — кризові центри);

-центри медико-соціальної  реабілітації жертв насильства  в сім’ї.

У разі систематичної  віктимної поведінки члена сім’ї даному члену сім’ї виноситься офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки щодо насильства в сім’ї, про що йому повідомляється під розписку.

Членів сім’ї, яким було винесено офіційне попередження, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік.

Особі, яка вчинила  насильство в сім’ї після отримання  офіційного попередження, дільничним інспектором міліції або працівником  кримінальної служби у справах дітей  за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесений захисний припис.

Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії) по відношенню до жертви насильства в  сім’ї, що встановлюються на термін до 30 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.

Рішення про стягнення  з осіб, які вчинили насильство в сім’ї, коштів на відшкодування  витрат на утримання жертв насильства в сім’ї у спеціалізованих  установах для жертв насильства в сім’ї приймається судом в установленому законом порядку за позовом адміністрації спеціалізованих установ для жертв насильства в сім’ї.

 

82. Кримінологічна характеристика та попередження вандалізму.

 

83. Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності.

 

Професійна  злочинність - сукупність злочинів та осіб, які їх учиняють, що характеризуються ознаками кримінального професіоналізму

Ознаки кримінального  професіоналізму:

- тривала злочинна  діяльність (злочинний промисел);

- стійкий вид злочинної діяльності (спеціалізація);

- необхідність певних  знань, навичок, умінь (кваліфікація);

- звичний характер  злочинної діяльності;

- злочини - основне  джерело прибутку;

- наявність жаргону  і традицій (субкультура);

- включення в кримінальне середовище, прийняття її субкультури;

- застосування новітніх  досягнень науки і техніки.

Сучасна професійна злочинність  характеризується чітко вираженою корисливою спрямованістю. Спеціалізація «шліфується» систематичним учиненням однорідних злочинів, спрямованих на задоволення тих чи інших потреб особи, що формує у неї певну звичку, яка переходить потім у норму поведінки з чіткою установкою на обрану діяльність. Про стійкість обраного виду діяльності може, зокрема, свідчити рівень спеціального рецидиву, а в ньому -спеціалізація кримінального середовища.