Шпаргалка по "Криминологии"

Злочинець може десь працювати, і одночасно скоювати злочини  у вигляді промислу. Але при  поєднанні різного роду занять одному з них, як правило, віддається перевага. Серед викрадачів приватного майна, наприклад, на момент арешту не працював кожний третій, причому 11,6% з них ніколи ніде не працювали.

Особливо велика питома вага тривалий час не працюючих серед кишенькових злодіїв (59,6%), ігорних шахраїв (70%), осіб, які вчиняють крадіжки з проникненням у житло (47%).

Злочинцям доводиться засвоювати систему умовних сигналів («маяків»), які подаються жестами, рухом  голови, мімікою. Тому без тренування і спеціального навчання не може бути кишенькового злодія. Встановлено, що на оволодіння потрібними навичками він витрачає до півроку.

Сучасне кримінальне  середовище має досить чітку ієрархію. Воно ділиться на «злодіїв у законі», «авторитетів», «ділків», «принижених» тощо. При цьому кожна така категорія має ще і свій поділ.

У професійних злочинців  існує спеціальний жаргон, а також система прізвиськ і татуювання. Жаргон деяких категорій злочинців налічує майже 10 тисяч слів і виразів. Його можна поділити на три основні групи: 1) загальнозлочинний жаргон - ним користуються як звичайні злочинці, так і професійні; 2) «тюремний» жаргон -характерний для місць позбавлення волі; 3) спеціальний жаргон -властивий тільки професійним злочинцям.

Дослідження показали, що більшість професійних злочинців  мають прізвиська, які сприяють маскуванню справжніх імен. Татуювання теж досить поширене серед кримінальних елементів. Навіть серед осіб, вперше засуджених, питома вага татуйованих сягає 60%.

Детермінантами, які обумовлюють  існування професійної злочинності, зокрема, є:

1)  суперечності у  сфері потреб людей І можливостей  їх задоволення;

2)  зубожіння переважної  більшості населення і високий  рівень безробіття;

3)  недооцінка суспільної  небезпеки професійної злочинності  і, як наслідок, відставання форм  і методів профілактичної роботи  правоохоронних органів у цьому  напрямку.

Правові заходи попередження професійної злочинності:

-удосконалити інститут  сукупності злочинів з метою  індивідуалізації покарання;

-закріпити в законі  кваліфікуючу ознаку - скоєння злочинів  у вигляді промислу;

-передбачити такий  вид обтяжуючих обставин, як спеціалізація особи на скоєнні певних злочинів;

-удосконалити інститут  співучасті у злочині;

-удосконалити норми   кримінально-виконавчого законодавства  з питань утримання професійних  злочинців.

 

84. Кримінологічна характеристика та попередження організованої злочинності.

 

Організована  злочинність - це протиправна діяльність стійких, керованих угруповань осіб, які заздалегідь об'єдналися з метою вчинення.злочинів або займаються злочинною діяльністю як бізнесом і створюють систему захисту від соціального контролю за допомогою залякування, шантажу та корупції.

Ознаки організованої злочинності

-стабільність, стійкий  характер, тривалість злочинної  діяльності;

-складна ієрархічна  система організації злочинної  діяльності (розподіл ролей і  функцій);

-значна просторова розпоасюдженість злочинної діяльності, розмежування території на сфери впливу, включаючи вихід на міжнародні зв'язки;

-різноманітність злочинної  діяльності при провідній ролі  економічних, корисливих злочинів;

-створення матеріальних  фондів для розширення злочинної діяльності, підкупу посадових осіб, надання допомоги засудженим, членам злочинної організації і їх сім'ям;

-зрощування   із  загальнокримінальною  злочинністю,   розповсюдження норм, традицій злочинного  світу, підготовка нових злочинних  кадрів;

-корумповані зв'язки  з офіційними структурами (правоохоронними  органами, органами влади і управління);

-створення системи  «розвідки» і «контррозвідки»  з метою успішної протидії правоохоронним органам;

-жорстка внутрішня  дисципліна, застосування санкцій за порушення норм злочинного світу;

-висока забезпеченість  сучасними технічними засобами (зв'язок, транспорт, зброя та ін.).

Рівні організованої  злочинності:

1-й - стійкі керовані об'єднання, які мають ієрархічну структуру, але не мають корумпованих зв'язків (спеціалізація: розбій, грабіж, крадіжки, вимагательство);                                                                                          

2-й  - ті ж злочинні  групи, але які вже мають  корумповані зв'язки і внутрішню  ієрархічну структуру (спеціалізація: вимагательство, наркооізнес, проституція);

3-й - злочинні організації  (сім'ї), об'єднують всі ознаки  перших двох рівнів (спеціалізація: злочинний бізнес у сфері обігу наркотиків, зброї, автотранспорту, торгівля людьми).

Пріоритетними напрямками злочинної діяльності організованих груп залишаються найбільш важливі сфери господарювання та фінансів. Так, у 1999 році у фінансово-кредитній сфері ними скоєно 5,7% злочинів від усієї кількості виявлених, з них у банківській -4,8%, у зовнішньо-економічній діяльності - 1,5%, у сфері приватизації - 0,6%, у комерційних структурах - 4,6%, у сфері переробки сільськогосподарської продукції - 3,4%.

Характеристика  особи «організованого злочинця» тісно пов'язана з причинами самої організованої злочинності. Зміна злочинності в бік організованих її форм обумовила потребу і в кадрах нового типу, які знають не лише блатні приписи, але й економіку, право, мають технічні знання.

У цілому учасників організованих  груп характеризує молодий вік: понад 70% їх було у віці від 19 до ЗО років. Переважна частина організаторів злочинних груп (крім «злодіїв у законі») не була раніше судима. Кожний четвертий мав вищу освіту. Вони характеризувалися як поважні, підприємливі люди, які мали організаторські здібності й відповідні матеріальні можливості.

Звертає на себе увагу  й така обставина, властива взагалі  типу особи «організованого злочинця»: маскування способу життя і поведінки  під законослухняного громадянина. Найбільша питома вага позитивних характеристик  шахраїв (100% - за місцем роботи, і 79.3% - за місцем проживання), злодійських груп (до 80%). Особи, які скоюють злочини у сфері економіки, ведуть малопримітний, у кримінальному розумінні, спосіб жиия і зовні мають вигляд задоволених життям законослухняних громадян.

Основні напрямки попередження організованої злочинності

-виявлення та припинення  діяльності злочинних організацій  та підрив їх економічного  підґрунтя;

-локалізація впливу  лідерів кримінального середовища, встановлення видів їх протиправної діяльності та її припинення;

-виявлення і перекриття  каналів збуту зброї, наркотиків, алкогольної продукції, незаконних угод з приводу придбання антикваріату, коштовностей, стратегічної сировини;

-протидія бізнесовій  діяльності організованих злочинних  об'єднань;

-протидія розкраданню та нецільовому використанню бюджетних коштів у державному секторі економіки;

-документування діяльності  організованих злочинних груп, їх  корумпованих зв'язків, виявлення методів, які використовуються ними для захисту лідерів і активних учасників від правоохоронних органів.

 

85. Поняття і види організованих злочинних угрупувань.

 

Організована злочинна група — небезпечний різновид злочинного угруповання, являє собою  об’єднання високого рівня організованості, згуртованості та стійкості. Її члени  взаємозалежні, підкоряються загальним правилам і нормам поведінки, прийнятим у групі. Це — доволі тісний союз, у якому кожний знаходить собі емоційну підтримку, дорожить оцінкою своєї особистості з боку злочинної групи. Їм притаманна чітка функціонально-диференційована структура переважно ієрархічного типу, чіткий розподіл ролей з яскраво вираженою роллю лідера. Внутрішнє життя в групі загалом зорієнтоване на вчинення злочинів з метою отримання максимальних прибутків, при цьому, кількість учинених злочинів та їх суспільна небезпека в міру функціонування групи збільшується.

Організовану злочинність  експерти ООН розділяють на кілька видів.

1. Мафіозні родини, що існують за принципом ієрархії. Вони мають свої внутрішні правила життя, норми поводження й відрізняються більшою кількістю   протиправних дій.

2. Професіонали. Члени  таких організацій поєднуються з метою виконання певного злочинного задуму. Організації такого роду непостійні й не мають такої твердої структури, як організації першого виду. До групи професіоналів відносять фальшивомонетників, формування, що займаються крадіжками автомобілів, вимаганням і т.д. Склад професійної злочинної організації може постійно мінятися і її члени можуть брати участь у різних однотипних злочинних підприємствах.

3. Організовані  групи, що контролюють певні території.

За сферами прояву:

- ОЗУ у сфері економіки.

- ОЗУ у сфері керування.

- ОЗУ у соціальній сфері.

Саме ця класифікація, на думку авторів монографії “Основи  боротьби з організованою злочинністю”, покликана зіграти позитивну роль у формуванні методик розкриття й розслідування організованої злочинної діяльності, структури правоохоронних органів, покликаних боротися із цим явищем.

За особливостями злочинні формування бувають:

- побудовані на професійній основі й без такої

- з використанням посадових можливостей членів організованої злочинної групи й без таких можливостей

- ті, що мають корумповані  й інші звязки, що відрізняють організовану злочинну діяльність та не мають їх.

 

86. Структура організованої злочинності.

 

Структура злочинності - частка окремих видів злочинів у загальній їх кількості за певний відрізок часу на певній території.

Структура - внутрішня, якісна властивість злочинності, яка визначається питомою вагою (часткою) окремих  видів злочинів у загальній їх кількості, що виділяються залежно від певних кримінально-правових та кримінологічних ознак.

Структура злочинності  оцінюється:

а) за об'єктами посягання, б) за об'єктивною стороною злочину  в) за ознаками суб'єктивної сторони, г) за особою злочинця, д) за мірою покарання

Пріоритетними напрямками злочинної діяльності організованих  груп залишаються найбільш важливі  сфери господарювання та фінансів. Так, у 1999 році у фінансово-кредитній сфері ними скоєно 5,7% злочинів від усієї кількості виявлених, з них у банківській -4,8%, у зовнішньо-економічній діяльності - 1,5%, у сфері приватизації - 0,6%, у комерційних структурах ~ 4,6%, у сфері переробки сільськогосподарської продукції - 3,4%. Закріпившись таким чином економічно, керівники організованих злочинних груп намагаються безпосередньо впливати на соціально-політичну ситуацію в державі.

Види злочинів, які  вчиняють організовані угруповання  розподіляються таким чином:

-розбійні напади 7,2%

-грабежі 3,3%

-вбивства 1,4% бандитизм  1,0%

-крадіжки приватного  майна 36,4%

-вимагательство 5,0% хабарництво  2,3%

-розкрадання державного  і колективного майна 6,0%

-інші злочини 37,4%

 

Про кількість злочинів, вчинених за останні 10 років (1991—2001 рр.) свідчать дані наведеної таблиці.

Таблиця

1991 1992  1993  1994  1995  1996 1997  1998  1999   2000  2001

405    480    540     572   642   617     589    576    559    554     504

Але, статистичні дані не можуть бути підставою для висновків  про тенденцію зниження рівня  злочинності в Україні, оскільки вірогідність статистичних показників злочинності викликає сумніви при порівнянні з іншими даними та аналізі процесів, що відбуваються в суспільстві. Такий висновок підтверджено в аналітичному дослідженні МВС України: на сьогодні існує досить значна різниця між фактичною і зареєстрованою злочинністю. Поза реєстрацією залишається певна кількість злочинів.

Сучасна злочинність  набуває нових ознак, які безпосередньо  негативно впливають на криміногенну ситуацію в державі, стає дедалі жорстокішою  та небезпечнішою. З 1996 р. зростають кількісні показники злочинності  саме за тяжкими злочинами. Так, порівняно з 1996 р. у 2000 р. збільшилась кількість: умисних вбивств з 1 785 до 4 896, тобто більш ніж у 2,7 разу; заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з 3 345 до 8 429, тобто більш ніж у 2,5 разу; грабежів з 6 550 до 29 327 (у 4,5 разу); розбійних нападів з 1 266 до 5 391 (у 4,3 разу); крадіжок державного та колективного майна у 3,1 разу. Тенденція зростання кількісних показників за окремими (найбільш небезпечними для суспільства) злочинами залишається у 2000—2001 рр. Наприклад, вчинення економічних злочинів, що заподіюють найбільшу шкоду державі, збільшилося з 6,3 тис. у 2000 р. до 6,7 тис. у 2001 р. Злочинна діяльність у економічній сфері у 2001 р. завдала державі збитків на суму 510 млн грн.

 

З 1999 р. офіційно спостерігається зменшення кількості злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями. У 2001 р. порівняльно з 2000 р. зменшилась кількість виявлених організованих злочинних груп з 960 до 770 або 19,8 % і число вчинених ними злочинів з 7 744 до 6 703 на 13,4 % . Судова практика показує, що у 2001 р. на розгляді в судах першої інстанції знаходилось 923 кримінальних справ стосовно 4 141 осіб, які обвинувачувались у вчиненні злочинів в організованих групах (порівняльно з 2000 р. — 1 084 справ стосовно 4 600 осіб). З винесенням вироку розглянуто 516 кримінальних справ (2000 р. — 621). За вироками, що набрали і не набрали законної сили засуджено за вчинення злочинів в організованій групі 1 509 осіб (2000 р. — 1 633 осіб), виправдано 2 особи (2000 p. — 9 осіб), стосовно 22 осіб справи закрито (2000 р. — 40 осіб), на додаткове розслідування повернуто 99 справ стосовно 487 осіб (2000 р. — 142 справи відносно 612 осіб). Зниження кількісних показників доводить, що злочинні угруповання змінюють тактику діяльності, вживають заходи, які ускладнюють їх виявлення та знешкодження.