Лінгвістичні особливості роману Дена Брауна "Код да Вінчі"

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

Лінгвістичні особливості роману Дена Брауна "Код да Вінчі"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Лінгвостилістична специфіка відтворення англомовної детективної прози українською та російською мовами

2.1 Лінгвостилістичні засоби англомовної  детективної прози та особливості їх перекладу (на матеріалі творчості Д. Брауна)

2.2 Аналіз сучасних перекладів  роману Д. Брауна «Код да Вінчі» українською та російською мовами

РОЗДІЛ 2. Лексико-стилістичні особливості роману Дена Брауна  «Код да Вінчі»

2.1  «Стилістичні особливості  роману  Дена Брауна « Код  да Вінчі »

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку стилістики супроводжується постійним поглибленням наших знань про навколишній світ та про людину, характеризується інтеграцією наук. Цей процес ставить перед науковцями нові завдання. У великій кількості сучасних досліджень увага зосереджується на процесах, пов’язаних з реалізацією мовних знаків у мовленнєвому акті, на психологічних аспектах формування висловлювання та тексту. У зв’язку з цим з’являються нові підходи до таких, здавалося б, давно вивчених та описаних явищ, як тропи, а зокрема метафори. Це підтверджується значною кількістю робіт у цьому напрямку, які з’явились останнім часом.

Сучасні моделі вивчення тропів базуються на спільній методологічній вимозі - аналізі мовних явищ в усіх їх системних зв’язках.

Іншою характерною рисою сучасної лінгвістики є погляд на тропи не лише як на стилістичні прикраси твору, але і як на важливий механізм пізнання людиною дійсності [5, c.48].

Дослідження різних видах дискурсу є досить актуальними в останні десятиліття. Тропи розглядаються як механізм творчого мислення, інструмент мислення і пізнання, підкреслюється роль тропів у культурній революції. Разом з тим проблема семантичної класифікації тропів залишається певною мірою відкритою. Одна з найбільш чітких класифікацій розроблена у роботах Ю.М. Скребнєва та О.М. Мороховського. Вона включає розподіл тропів на дві групи - тропи кількості та тропи якості. Кількісними тропами є гіпербола та мейози, до основних тропів якості належать метафора, метонімія та іронія. Такий підхід не викликає особливих заперечень, за винятком порівняння, статус якого і місце у класифікації чітко не визначено, та тропів кількості, які часто важко відрізнити від метафори, порівняння або епітета.

Актуальність дослідження у сучасній лінгвістиці підтверджується великою кількістю робіт як українських, так і зарубіжних науковців, присвячених цій проблемі (Н.Д. Арутюнова, В.Г. Гак, В.Н. Вовк, Х.Д. Лееметес, В.П. Сасіна, Дж. Бекмен, Д. Девідсон, А. Вежбицька). Проте аналіз досліджень щодо цієї проблеми виявляє наявність різних, часто протилежних поглядів на вказане явище.

В даний час англомовна література займає особливе місце в світовому просторі. Вивчення лінгвістики, що використовуються в текстах сучасної англійської літератури, набуває особливого значення, так як їх застосування додає творам яскраву емоційну забарвленість. Завдяки тропам посилюється естетичний аспект мови, оскільки з їх допомогою, «як за допомогою різних відтінків кольорів, мова твору доповнюється чуттєво-інтуїтивним описом світу та життя».

Об'єктом дослідження є лінгвістика - троп, що полягає у перенесенні назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Предмет дослідження - є семантичні особливості використання лінгвістики у романі Дена Брауна «Код Да Вінчі».

Мета дослідження - дослідити місце використання тропів в англомовній літературі; теоретичне і практичне обґрунтування питання про види та функції лінгвістики у романі.

Відповідно до проблеми, мети, об'єкта, предмета були сформульовані завдання дослідження:

Розглянути загальну характеристику художнього стилю;

Вивчити особливості лінгвістикияк стилістичного прийому;

Проаналізувати функції лінгвістики у романі Д.Брауна «Код Да Вінчі».

Теоретико-методологічною основою дослідження є: роботи вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі стилістики (Д. Принс, Апресян Ю.Д, Аскольдів С.А, Бахтін М.М, Васильєва Н.В., Вежбицька А., Верещагін Є.М., Костомаров В.Г.), лінгвістики тексту та теорії дискурсу (Р. Барт, І. Р. Гальперін, Т. ван Дейк, В. І. Карасик, М. Л. Макаров, Н. Н. Миронова, Т. М. Ніколаєва, А. Ф. Татусева, М. Пеше, П. Серіо, Г. Г. Слишкін, З. Я. Тураєва,),

Матеріалом даної роботи слугував роман американського письменника Д.Брауна «Код Да Вінчі».

Основними методами дослідження були: теоретичний аналіз лінгвістичної літератури з проблеми, спостереження; описовий аналіз (прийоми спостереження, узагальнення, типологізації аналізованого матеріалу).

Наукову новизну роботи ми вбачаємо в комплексному описі використання тропів у англомовній літературі як складного дискурсивного явища і лінгвокультурного феномена; виявленні особливостей епітетів в даному тексті.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що матеріали нашого дослідження вносять внесок у розробку питань про епітети, як стилістичні прийоми, а також особливості їх функціонування.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що її результати можуть знайти відображення у вузівських курсах загального і приватного мовознавства, стилістики англійської мови, інтерпретації англомовного тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Лінгвостилістична специфіка відтворення англомовної детективної прози українською та російською мовами

 «Сучасні проблеми лінгвостилістики та теорії перекладу» міститься теоретичний огляд порушуваного в дисертації кола проблем, пов'язаних з мовностилістичним аналізом художніх творів, визначенням жанрових форм сучасних художніх творів, адекватністю перекладу.

Зокрема, у фокусі уваги перебуває визначення предмета мовностилістичні аналізу, яке найбільше відповідає завданням і цілям проведеного дослідження. Грунтуючись на положеннях, висунутих в ряді робіт з лінгвостилістиці і лінгвопоетіке (Ахманова О.С., Виноградов В.В., Гальперін І.Р., Задорнова В.Я., Липгарт А.А. та ін.), Стосовно до творів сучасної художньої літератури, предмет мовностилістичних аналізу слід розуміти як сукупність використаних в художньому творі мовних засобів, за допомогою яких письменник забезпечує те вплив на читача, яке необхідно йому для втілення його ідейно-художнього задуму.

Іншим центром зосередження уваги в першому розділі служать питання теорії перекладу і його зв'язки зі стилістикою. Основним поняттям в виконуваному дослідженні служить адекватність перекладу, яка полягає в точної і повної передачі особливостей і змісту першотвору, його мовної форми з урахуванням всіх особливостей структури, стилю, лексики та граматики, а також в бездоганній правильності мови, на який робиться переклад (Нелюбин Л .л.). З цього випливає, що переклад, який прагне до тотожності з текстом оригіналу, полегшує розуміння останнього і дозволяє читачеві тексту перекладу максимально наблизитися до оригінального тексту (Копанев В.Н).

Встановлення жанрової форми розглянутих романів спирається на положення, згідно з яким «жанр тексту - це клас вербальних текстів, що виділяються на основі спільності структури, меж варіативності і використання в однотипних комунікативних контекстах» [Нелюбин Л.Л. 2008, с. 53].

Жанрову форму романів Дена Брауна критики поміщають в один ряд з такими формами, як thrillers, spy stories, crypto stories, mystery-detective fiction stories, conspiracy fiction crypto stories і навіть thrillers for intellectual readers. Множинне визначення жанру досліджуваних творів можна пояснити тим, що Ден Браун з'єднує одразу кілька жанрових форм і стилів в своїх творах.

У даній главі міститься короткий теоретичний опис основних мовних засобів, що мають стилеобразующую функцію в досліджуваних романах. Дані кошти поділяються на лексичні, синтаксичні, графічні та інтонаційно-просодические кошти. Предметом теоретичного огляду стали основні лексичні (терміни, скорочення, оніми, реалії, іншомовні вкраплення, звукоизобразительная лексика) і синтаксичні засоби створення стилістичного ефекту (транспозиція синтаксичних структур, повтори, неповна пропозиція, парцеляція, ретардация, переривання висловлення).

Стилістичний потенціал термінів досить добре описаний в літературі. Незважаючи на те, що основна сфера вживання термінів - наукова проза, вони використовуються і в художніх творах, де з їх допомогою створюються певний колорит і образ героїв або явища.

Значно менша увага в літературі приділяється стилістичному потенціалу скорочень. Як вказується в літературі, аббревиация може являти собою не тільки компрессівних словотвір, але й експресивне і, отже, може бути використана в тексті для створення того чи іншого стилістичного ефекту (Нургалеева Т.Г.)

Аналіз мови і стилю художнього твору вимагає вивчення онимов, чия організуюча роль в структурі художнього тексту зумовлена їх системною характеристикою. Оніми відіграють конструктивну роль у передачі людських відносин, відтінків інтимності, офіційності, вікових оцінок та інших модальних характеристик (Михайлов В.Н.)

Реалії в рамках лінгвістичного дослідження прийнято розуміти як «особливі референти - елементи об'єктивної реальності, відбиті у свідомості, тобто предмети думки, з якими пов'язане дане мовне вираз »[Конецкая В.П. 1980, с. 463]. В теорії та практиці перекладу реалії зазвичай співвідносять з безеквівалентной лексикою.

Іншомовні вкраплення зазвичай розглядаються як мовні явища, для передачі яких в тексті не задіяні графічні і фонетичні засоби мови, на якому цей текст написаний (КРИСІН Л.П.) В літературі вказується, що іншомовні вкраплення вводяться автором для надання тексту автентичності, для створення певного колориту і атмосфери (Влахов С.І., Флорин С.П.)

Звукоизобразительная лексика володіє значним коннотатівним і стилістичним потенціалом. Відносяться до неї слова використовуються як засіб створення художнього образу, додання експресивності мовним відрізкам, а також як засіб суб'єктивного вираження ставлення мовця до змісту або адресата мови (Горбаневськая Г.В., Горохова Л.А.)

Теоретичний огляд синтаксичних стилістичних засобів зосереджений на наступних структурах.

Як наголошується в літературі, транспозиція синтаксичних структур може виконувати функції Емфатичний виділення висловлювання, залучення уваги співрозмовника, висловлення різних ступенів впевненості (Арнольд І.В.)

Повтори класифікуються за композиційним принципом і виконуваної в тексті функції. Як прийом, повтор є «типізований узагальненням наявного в мові засоби вираження збудженого стану» [Гальперін І.Р. 1958, с. 258]. Даний прийом може використовуватися також для додання мовному твору певного ритму (Матвєєва Н.А., Сергєєва Ю.А.)

Неповна пропозиція характеризує структурний тип пропозиції, переважно властивий усного мовлення (Гальперін І.Р.) Парцеляція в роботі розуміється як «стилістичний прийом (в іншій інтерпретації - стилістична фігура), що складається в такому розчленуванні єдиної синтаксичної структури пропозиції, при якому вона втілюється не в одному, а в декількох інтонаційно-смислових мовних одиницях, або фразах »[Стилістичний словник 2003, с. 279].

Ретардація служить уповільнення розповіді, вона відтягує завершення ідеї або думки. Як стилістичний прийом, уповільнення використовується в крупних відрізках висловлювання, в складних синтаксичних цілих, в абзацах і навіть в цілих творах. Ретардація спонукає читача до уважного читання. (Гальперін І.Р.) Переривання висловлювання ділиться на замовчування і психофізичне припинення фонації. Воно може виконувати різні функції в художньому тексті, у тому числі служити способом відображення сильного напливу почуттів, що заважає закінчити промову, або небажання продовжити думку (Гальперін І.Р.) Графічним відображенням умовчання або свідомого припинення фонації служить три крапки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Лінгвостилістичні засоби  англомовної детективної прози та особливості їх перекладу (на матеріалі творчості Д. Брауна)

Розвиток сучасної літературної художньої творчості пов'язаний зі зміною сформованих жанрів і створенням нових. Вітчизняні та зарубіжні критики [12; 42; 55; 62; 66] відзначають появу значної кількості якісних творів, розрахованих на масового читача. Романи Д. Брауна користуються величезною популярністю в усьому світі, випускаються великими тиражами і, без сумніву, можуть бути віднесені до творів для широкого загалу.

Подібні твори поступово стають предметом лінгвостилістичного аналізу, що призводить до постановки нових завдань перед стилістикою, фундаментальні основи якої склалися в другій половині XX століття. Не менші завдання постають у зв'язку із зазначеними змінами перед практиками й теоретиками перекладу. Типи текстів визначають підхід та вимоги до перекладу, впливають на вибір прийомів перекладу та визначення ступеню еквівалентності перекладу оригіналу. Цілі й завдання перекладу, як відомо, залежать від жанру оригіналу. Як стверджує О. Федоров, закономірності перекладу твору кожного з жанрів мають свої відмінності [59, с. 339]. В умовах розвитку нових жанрів від перекладу вимагається не тільки точність і збереження авторського задуму, але й здатність так само активно захоплювати й утримувати увагу читача, як це відбувається в оригінальних творах.

В творах Д. Брауна, які аналізуються в нашому дослідженні, найчастіше зустрічаються такі лексичні стилеутворюючі засоби, як терміни, абревіатури, антропоніми, топоніми, реалії, звукозображувальна лексика й іншомовні вкраплення.

Терміни, наприклад, зосереджені в тих главах романів, в яких герої безпосередньо стикаються зі світом науки чи мистецтва. В романі «Янголи і демони» Д. Браун користується термінами, запозиченими з фізики, астрономії, математики, медицини, фармакології, поліграфії, історії та релігії, магії. В романі «Код да Вінчі» - це біблійні, історичні, релігійні, математичні, лінгвістичні терміни, а також терміни, які відносяться до шифрування. На думку А. Горбунової, основна функція термінів у досліджуваних текстах - створити певну атмосферу й переконати читача в достовірності й науковості висловлюваних фактів [21, с. 25].