Формування у молодших школярів художнього сприймання світу на уроках образотворчого мистецтва

Шлях перший (який в основному застосовують у школах). Разом з дітьми вчитель згадує зміст казки, показує ілюстрації художників до цієї казки. На цьому вступна частина уроку закінчується. Його результатом є більшість одноманітних малюнків, діти намагаються згадати, що вони бачили на ілюстраціях. Дітям нецікаво.

Інший - цікавіший для дітей. До уроку вони готують розвивальну гру, за допомогою якої діти змогли б переконатися, що з допомогою одних і тих же персонажів можна намалювати зовсім різні ілюстрації. З цікавістю слідкують діти за ходом гри. Під час практичної роботи вони не просто малюють, а фантазують, вносять в малюнок щось своє, оригінальне і нестандартне [36, 37].

Потрібно вказати на значення ігрових прийомів: вони знімають напругу перших хвилин уроку, довгий час підтримують оптимальний тонус пізнавальної активності дітей. Дидактичні ігри допомагають формувати соціальні якості особистості, загальні й спеціальні здібності.

Вивчаючи чи закріплюючи тему «Теплі й холодні кольори», можна використати розвивальну гру «Хоровод фарб». Дітям буде більш цікаво за допомогою гри згадати теоретичні знання, ніж робити це у сухій формі перевірки знань. Гра стає певним стимулам у праці. Це говорить про те, що для ігор треба мати певний рівень знань, умінь, на основі яких формуються нові (Додаток В).

З великим задоволенням учні початкових класів виконують на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, розвивальним, і діти легко засвоюють правила образотворчої грамоти [38, 39].

Розвивальні ігри передбачають дотримання певних правил й ігрових ситуацій: загадування і відгадування, пошук і знаходження, рух і змагання, чекання і зацікавленість, несподіванка. Це стимулює правильне і швидке виконання завдань, поставлених вчителем, активізує творчі сили, фантазію молодших школярів. Крім правил та ігрових дій, така гра має розвивальну ціль, у протилежному випадку вона не стане розвивальною.

Але щоб розвивальна гра зацікавила дітей, вчителю необхідно визначити, що цікавить дітей, добре продумати її зміст, правила, виготовити атрибути, необхідну наочність. Багато значить умілий підсумковий аналіз гри з виділенням її розвивального результату. Розвивальний результат гри обовязково повинен оцінюватися не тільки вчителем, а й самими дітьми. Найголовніше те, що в грі вирішується певне розвивальне завдання, яке стає своєрідним етапом у розвитку художніх здібностей, умінь і навичок.

Але не потрібно привчати дітей до того, щоб на кожному уроці вони чекали нових ігор. Необхідний послідовний перехід від уроків, наповнених ігровими ситуаціями, до уроків, де гра є нагородою за роботу на уроці чи використовується для активізації уваги.

Діти, особливо молодшого шкільного віку, люблять все яскраве, привабливе. Невідому раніше інформацію їм легше сприйняти з допомогою нестандартних форм і методів навчання. У ході підготовки розвивальної гри вчитель готує необхідну наочність. Але вона не повинна відволікати учнів від основного завдання [40, 41].

Отже, успіх гри також залежить від уміння вчителя зацікавити дітей. Розвивальна гра не буде корисною, якщо в ній немає висновку. По закінченні гри необхідно визначити переможців, до того ж це повинен робити не тільки вчитель, а всі учні класу.

 

2.2. СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР І ВПРАВ ОБРАЗОТВОРЧОГО ЗМІСТУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ.

 

Головний зміст дидактичних ігор на уроках полягає у тому, що дітям пропонується виконати завдання, його призначення та подається дорослими у певній цікавій ігровій формі. Головна мета - допомогти сформувати пізнавальну активність дитини. Гра при цьому виступає не тільки як засіб закріплення знань, але і як одна з форм навчання.

На відміну від усіх інших типів ігор, дидактична гра має свою структуру: зміст, дидактичну мету, правила та ігрові дії [42, 43]. Це доводить, що ігри з правилами беруть свій початок із сюжетно-рольових ігор. Крім нового елемента гри (дидактічної мети), далі виділяють інші новоутворення: мотив дидактичних ігор починає все більше орієнтуватися не на процес гри, а на її результати.

Отже, гра - це різнобічний процес, що визначається єдиною спільною метою, яка спрямована на розвиток дитини.

У навчальному процесі ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи.

Дидактичні ігри можуть:

- бути тільки в словесній формі;

- поєднувати слово і наочність;

- поєднувати слово і реальні предмети [44: с.121].

Структурні складові дидактичної гри - дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий качан, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Дидактичності завдання гри визначається відповідно до вимоги програми з урахування віковіх особливостей дітей. Наприклад, формування у дітей математичних уявлень, логічного мислення; розвиток мовлення; формування уявлень про природу, навколішнє середовище; розвиток оцінки та самооцінки, ініціативи, кмітливості, здатності виявляти вольові зусилля для досягнення поставленої мети, довільної увага, зосередженості.

Ігровий задум - наступний структурний елемент, дидактичної гри. Дидактичні завдання в грі свідомо маскується, воно постає перед дітьми у вигляді цікавого ігрового задуму. Дітей приваблюють відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця, перевірка своїх можливостей змагання, рольове перевтілення, загальна рухова активність, кмітливість [45, 46].

Ігрові дії - засіб реалізації ігрового задуму і водночас здійснення поставленого педагогом завдання. Виконуючи із задоволенням ігрові дії і захоплюючись ними, діти легко засвоюють.

Успіх дидактичних ігор значною мірою поклади від правильного використання в них ігрового обладнання, іграшок, геометричних фігур, природного матеріалу (шишок, плодів, насіння, листків) тощо.

Підбиття підсумків гри (в зв'язку з такою віковою особливістю дітей, як нетерплячість, бажання відразу дізнатися про результати діяльності) проводитися відразу після її закінчення. Це може бути підрахунок балів, визначення команди-переможниці, нагородження дітей, які показали найкращі результати, тощо. При цьому слід підтримати і інших учасників грі.

Використання ігор у навчанні робить недоречною авторитарну позицію вчителя в спілкуванні з дітьми. Адже, щоб зацікавити дітей майбутнього діяльністю, він повинен внести у навчання ситуацію несподіванки, вільного вибору, яскраві позитивні емоції, педагог повинен сам стати учасником дидактичної гри [47, 48].

Особливо важливе поєднання гри з навчальною діяльністю в початкових класах, коли складний перехід від дошкільного дитинства до школи зумовлює поступову зміну провідних видів діяльності - ігрової та навчальної.

Структура розгорнутої ігрової діяльності включає такі компоненти:

- спонукальності - споживи, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;

- орієнтувальний - вибір засобів і способів ігрової діяльності;

- виконавській - дії, операції, які дають можливість реалізувати ігрову мету;

- контрольно-оцінній - корекція  и стимулювання ігрової актівності [49, 50].

Головними умів ефективного використання ігрової діяльності у навчальному процесі є чітке дотримання її структури і правил.

Діяльність учасників дидактичної гри на уроках розгортається на основі навчально-ігрових завдання, які є органічним синтезом ігрових і навчально- вимогливих. Ігрове завдання створює установку, і психологічно настроює молодших школярів до виконання навчальної дій, формуючі тім самим мотив навчальної діяльності. В свою чергу розв'язання навчального завдання сприяє засвоєнню дітьми чергової порції знань и наповнює ігрову діяльність новим поглиблення теоретичність змістом.

На відміну від чіткої системи навчального завдання, система навчально-ігрових завдань у дидактичній грі не завжди буває представленим у явному вигляді, і послідовність змін цих завдань у процесі гри заздалегідь не визначена. Саме невизначеність ігрового процесу, непередбачуваність його розвітку є найважливішою процесуальнною характеристикою ігрової діяльності.

Отже, можна виділити основні особливості дидактічної гри:

1. Дидактична гра поєднує  навчання і гру, зв'язок їх відображається в ігровій моделі, яка для вчителя виступає результатом його діяльності, а для школяра - процесом навчально-ігрової діяльності.

2. Зміст дидактичної гри поклади від змісту освіти, тому виконання ігрового завдання спрямоване на виконання навчальної гри.

3. Процес дидактичної гри характеризується непередбачуваністю та невизначеністю.

Опираючись на останню особливість, науковці стверджують, що джерелом цієї невизначеності віступають ігрові правила, а з них віпліває класифікація дидактичних ігор за функціями у здійсненні гри.

Ігрові правила можна поділити на три групи:

1. Операційні правила, які  обмежують виконувані в грі дії и Операції.

2. Процесуальні правила, які задають логічні і часові характеристики навчально-ігрової діяльності і визначають спосіб зміни ігрових циклів. У них відображається ігрова процедура.

3. Організаційно-управлінські  правила. Спочатку визначають організаційну структуру гри (індивідуальної, групової), задають спосіб взаємодії учасніків навчально-ігрової діяльності, визначаються способи контролю и оцінювання для учасників гри [51, 52].

Як показали дослідження вчених-псіхологів і педагогів навчального процесу, якщо дидактична гра використовується, то епізодично.

Для всього класу треба вносити щось нове: ускладнювати правила та змінювати предмети.

 

2.3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ НА УРОКАХ ТВОРЧОСТІ.

 

Урок образотворчого мистецтва є важливою ланкою всієї системи образотворчої діяльності учнів. Вирішальною умовою формування навичок образотворчої діяльності є творче ставлення до цього процесу вчителя та школярів. Творчо працювати – це значить шукати нові шляхи активізації образотворчої діяльності учнів. І тому при проходженні переддипломної практики в Торчинській ЗОШ І-ІІІ ст. Луцького району в 3 класі , перш за все проаналізувала програму з образотворчої діяльності в 3 класі. Аналіз показав, що уроки з образотворчого мистецтва сплановані послідовно з ускладненням, але є одноманітними, мало використовується ознайомлення з творами образотворчого мистецтва, обмежені набором образотворчих засобів малювання, в основному використовуються акварельні та гуашеві фарби. Дуже мало запропоновано технік малювання, що не сприяє інтересу до уроків та розвитку творчості. Тому свою експериментальну роботу розпочала в два етапи:

1. Теоретичний етап відведений на визначення області і проблеми дослідження, вивчення педагогічної і методичної літератури з даного питання, досвіду роботи вчителів образотворчого мистецтва, формування гіпотези і завдань дослідження;
2. Власне експериментальний етап був спрямований на вивчення ефективності запропонованої роботи і формування інтересу на уроках образотворчої діяльності.

Даним дослідженням було охоплено 19 учнів експериментального і 23 учнів контрольного класів.

Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і порівняння рівнів системи занять, спрямованих на формування інтересу, навичок, передачі форм зображуваних предметів, роквитку творчості молодших школярів з образотворчого мистецтва.

Спочатку ми провели опитування експериментального та контрольного класів за  такими питаннями:

1. Що таке образотворче мистецтво?
2. Назвіть види образотворчого мистецтва.
3. Які ви знаєте засоби виразності?
4. Якими матеріалами малюють художники
5. Що таке декоративно-прикладне мистецтво?
6. Які бувають кольори?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Експериментальний клас

№	Прізвище ім’я	1 питання	2 питання	3 питання	4 питання	5 питання	6 питання
1.	Бєлкова Ірина	+	-	-	+	-	-
2.	Біданець Юлія	-	-	-	-	-	+
3.	Гаврисюк Ангеліна	+	-	-	+	-	-
4.	Гайневич Роман	-	-	-	-	-	-
5.	Гапанюк Андрій	+	-	-	+	+	-
6.	Герасимюк Аліна	-	-	+	-	-	-
7.	Горошко Анастасія	+	-	-	+	-	+
8.	Горошка Юлія	+	+	-	-	-	-
9.	Грицан Юлія	-	+	-	+	-	-
10.	Журавлюк Андрій	+	-	-	-	+	-
11.	Карпук Каріна	-	+	+	-	-	-
12.	Кревська Катерина	-	-	-	+	-	+
13.	Кревській Андрій	-	-	-	-	-	-
14.	Крив’янчук Станіслав	+	+	-	-	-	-
15.	Кунець Вероніка	-	-	-	+	-	-
16.	Кучинський Богдан	+	-	-	-	-	-
17.	Никитюк Артем	-	-	-	-	-	-
18.	Піцик Вікторія	+	-	-	-	+	-
19.	Романюк Вероніка	-	-	-	-	-	-
20.	Стахнюк Аліна	+	+	+	+	-	+
21.	Стоянович Олександр	-	-	-	-	-	-
22.	Тендюк Денис	-	-	-	+	-	-
23.	Чернюк Ілля	+	-	-	-	-	-