Формування у молодших школярів художнього сприймання світу на уроках образотворчого мистецтва

 

 

Контрольний клас

№		Прізвище ім’я	1 питання	2 питання	3 питання	4 питання		5 питання	6 питання
1.		Батюк Антон	+	-	-	-		-	+
2.		Бережко Денис	+	+	+	+		-	-
3.		Борецька Неоніла	+	-	+	-		-	+
4.		Васюхник Олександр	+	-	-	+		+	+
5.		Вербецький Богдан	+	-	-	-		-	+
6.		Вербецький Роман	+	+	+	+		-	-
7.		Гейко Софія	+	-	-	-		-	+
8.		Данилюк Анна	+	-	-	+		-	-
9.		Климчук Дмитро	+	-	-	-		+	-
10.		Кравчук Христина	+	+	-	+		+	+
11.		Кучер Мирослав	+	-	-	-		-	-
12.		Кучер Андрій	+	-	+	+		-	-
13.		Кучко Марія	+	-	+	-		-	+
14.		Лугініна Юлія	+	-	+	-		+	+
15.		Ольхова Софія	-	+	-	+		+	-
16.		Репета Марія	+	-	-	+		-	+
17.		Симко Ірина	+	-	+	-		+	-
18.		Собчак Роман	+	-	+	+		+	-
19.	Троцюк Роман		-	+	-	-	-		+

 

 

Здійснивши статистичну обробку даних дослідження ми змогли оцінити реальний стан та якість нашої дослідницько-експериментальної роботи. Слід відмітити значну різницю у показниках розвитку творчих здібностей учнів засобами образотворчого мистецтва. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментальних груп, які підвищили свій рівень внаслідок експериментального навчання зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольних груп, які підвищили рівень творчого розвитку внаслідок традиційного навчання хоча й зросла, однак несуттєво.

Навчальна робота із використанням інтегрованого навчання, а також використання ігрових форм роботи, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.

Отримані результати експерименту підтвердили, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.

 

 

Висновки до другого розділу

У процесі дослідницько-експериментальної роботи було проаналізовано методи і прийоми навчання, а також доцільність використання інтегрованих уроків в образотворчій діяльності. Це надало можливість говорити про те, що організація творчої роботи яка сприятиме розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва зумовлена необхідністю свідомого, грамотного й цілеспрямованого впровадження у зміст уроків образотворчого мистецтва елементів інших мистецтв, які сприяли б цілісному світосприйняттю, чуттєвому пізнанню дійсності й мистецтва посередництвом асоціативних зв'язків, формували би художнє бачення і творчу активність як невід'ємну частину життя дитини.

Також ця робота довела, що дієвість зазначеної системи організації розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва залежить від дотримання визначених у ході теоретичного дослідження сукупності дидактичних умов: готовності вчителів до організації роботи для розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва; забезпечення на уроках образотворчого мистецтва необхідного змісту творчої роботи учнів молодшого шкільного віку; поетапного залучення молодших школярів до творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Отже у ході експерименту стало очевидно; що у процесі використання розробленої нами експериментальної методики з використанням інтегрованого навчання, використання ігрових форм роботи і також дидактичних завдань на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку умінь і навичок образотворчої діяльності, розвиток творчих здібностей, тобто ми отримали результати, які свідчать про ефективність застосовуваного цього напрямку роботи.

 

 

ВИСНОВКИ

Перші кроки в світі мистецтва – це перші кроки на шляху до себе, до своїх творчих можливостей. Не кожна дитина приходить в цей світ, щоб стати художником. І це є потенціалом художнього розвитку. Тому педагог повинен ставити перед собою мету виховувати потенційних художників. В цих умовах обдаровані – швидше знайдуть свій шлях, а всі останні набудуть цінного досвіду творчого здійснення свого досвіду, вони будуть глибше розуміти та цінувати мистецтво. Дітям обов’язково потрібно допомогти розкрити себе, свій творчий потенціал.

В результаті нашого дослідження ми прийшли до висновків, які підтверджують нашу гіпотезу:

1. Дослідження показало необхідність формування поза навчального процесу інтересу до образотворчої діяльності потрібно починати з перших днів навчання у школі, це дозволить уникнути прояву зникнення його до закінчення навчання.
2. Найбільш високої ефективності методична система формування пізнавального інтересу до художнього сприймання світу досягає при використанні методів емоційно-образного впливу і проблемного навчання.
3. Розроблена методична система дозволяє вести роботу з молодшими школярами по формуванню інтересу не тільки на уроках, а й поза урочний час.
4. В нашому досліджені були розроблені методичні прийоми, які забезпечують виникненню інтересу у  дітей до об’єкту, процесу зображення і його результату, що дозволяє стимулювати інтерес на різних етапах уроках.

Під впливом інтересу у  школярів молодших класів підвищується ефективність засвоєння знань в області образотворчого мистецтва, покращує їх запам’ятовування, вони стають більш стійкими та глибокими.

Таким чином діяльність дітей стане більш цікавою, дитина буде досягати успіхів в образотворчій діяльності. В даному випадку набуває особливого значення створення вчителем „ ситуації успіху ”,  яка дозволить зробити дитину бути впевненою в своїх діях, бажанні знову прийти на урок.

Художнє виховання підростаючого покоління, ознайомлення дітей з творами мистецтва є невідкладним, важливим завданням у галузі освіти. І це, насамперед, є завданням вчителя образотворчого мистецтва.

Досліджуючи, як і коли краще використовувати певні методи і прийоми на уроках образотворчого мистецтва, ми спостерігали за тим, як учні засвоюють новий матеріал. Також важливим компонентом успішності вивчення образотворчого мистецтва є застосування, демонстрація учням творів мистецтва, бесіди за ними, ознайомлення з видатними художниками.

Заняття з образотворчого мистецтва є невід’ємною, складовою частиною всебічної підготовки дітей. Планувати потрібно завдання так, щоб викликати у дітей інтерес, позитивні емоції, спрямовувати їх бажання на творчу діяльність. Отже, основну увагу учнів вчитель повинен спрямовувати на передачу характерної для зображуваного предмета форми, його просторового стану, пропорцій, тіньових рефлексів.

Таким чином, слід пам’ятати, що успішне вирішення завдань художнього розвитку учнів засобами образотворчого мистецтва залежить від передачі учням певних знань, умінь і навичок, які доступні певному віку.

Таким чином розвиткові творчих здібностей буде сприяти така творча робота:

• незважаючи на різну підготовку молодших школярів з образотворчого мистецтва до приходу в загальноосвітню школу, спільною рисою є те, що зображувальна діяльність в цих умовах перестає бути ігровою і стає навчальною дисципліною. Якщо говорити про організацію творчої роботи, то віл гри як елемента цієї системи відмовлятися зовсім не слід: важливо не загравати з учнем, а за допомогою гри знайти шляхи для важливої розповіді про серйозні речі в образотворчому мистецтві, від чого буде залежати подальше успішне оволодіння грамотою малювання;

• розвиваючи творчі здібності учнів, слід пам'ятати, що у молодшому шкільному віці вони ще не можуть самостійно вирішити композиційні, просторові проблеми, тому із самого початку навчання головну увагу слід приділити декоративній композиції, як подальшій запоруці свідомого малювання;

• у навчанні дітей молодшого шкільного віку образотворчій грамоті необхідно відмовитися від натурного малювання, натомість більше уваги приділяти вивченню основ образотворчого мистецтва на базі образного, чуттєво-емоційного вирішення завдання Важливу роль у цій роботі буде відігравати навчання навичкам уважного спостереження реальних форм, настроїв, станів природи, конкретних образів та власних почуттів;

• завдання, що пропонуються вчителем для виконання, не повинні суперечити віковим особливостям молодших школярів;

• завдання, що пропонуються, повинні бути емоційно значущими, викликати активне ставлення, щире переживання.

Таким чином, результати дослідження дають підстави вважати, що визначені завдання реалізовані, мета досягнута, що має важливе значення для підвищення рівня розвитку творчих здібностей учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Покулита І.К. Жанрова природа мистецтва // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2000. – С. 193-198.

2.    Агальянова Н. Образотворче мистецтво: стан і проблеми вивчення // Рідна школа. – 2001. – №1. – С. 53-55.

3.    Антонечко К.Т. Моделювання жанрів засобами масової культури // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2000. – С.79-83.

4.  Давайло А.А. Сприймання та розуміння видів і жанрів образотворчого мистецтва учнями 1-4 класів // Наукові записки.- Випуск 32. Частина ІІ. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.- С.40-43.

5.  Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 62-64.

6.  Дмитрієва І.В. Вплив видів образотворчого мистецтва на розвиток творчості у малюнках дітей молодшого шкільного віку // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб.- Вип.V.- Слов'янськ: ІЗМН-СДПІ, 1999.- С.210-214.

7.  Ласка О.Т. Жанроутворення в контексті розгортання творчої концепції мистецтва // Матеріали 7-ї Міжнародної науково-практичної конференції „Творчість врятує світ”. – К.: Національний технічний університет України „КПІ”, 2003. – С.209-211.

8.  Лисько О.К. Соціальні виміри жанру в мистецтві // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. – Вип. 9. – К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 2001. – С.88-94.

9.  Мандзій П.О. Вплив образотворчого мистецтва на інтелектуальний розвиток учнів // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип.2. - К.: Наук. світ, 2001.- С.43-45.

10.  Покулита І.К. Жанр як ментальна сутність європейського мистецтва // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – Вип. 9. – Київ.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2002. – С.172-182.

11.  Покулита І.К. Жанрова природа мистецтва // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київський державний лінгвістичний університет. – 2000. – С. 193-198.

12.  Романченко Р.В. Особливості виконання творів образотворчого мистецтва молодшими школярами // Образотворче мистецтво. – К.: 2002. - №2.- С.40-41.

13.  Шевченко Р.Д. Виховні функції образотворчого мистецтва у початковій школі // Психологія та педагогіка: Зб. наук. праць. Кн. 1. - К.: Нора-прінт, 2001.- С.99-106.

14. Якобсон Павел Максимович. Психология  художественного восприятия. - М.: Искусство, 1964. - С.85.

15. Выготский Лев Семенович. Психология искусства. Анализ эстетической  реакции. Изд. 5. Испр. и доп. Комментарии  Вяч. Вс. Иванова и И.В. Пешкова. - М.: Лабиринт, 1997. - 416 с.

16. Толстой Л.Н. Письмо  Н.Н.Страхову 23 апреля 1876 г. - Поли. Собр.Соч., Т.62. - М., 1953. - с. 127-128. - С.45