Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Июня 2013 в 13:35, доклад
Шкільне життя завжди насичене подіями від найменших форм (виховних годин для класу або групи) до великих загальношкільних свят, іноді — багатоденних. Усі вони підпорядковуються законам мистецтва, що виникло у XX ст., — мистецтва масових видовищ, досвід якого ще не набув теоретичного осмислення, тим більше — не став предметом вивчення відповідних дисциплін у педагогічних середніх і вищих навчальних закладах. Навіть у закладах мистецтва він тільки розпочинає вивчатися й викладатися майбутнім фахівцям. Своєрідність театралізованих масових видовищ (ТМВ) як виду естрадного мистецтва полягає в жанровій строкатості, об'єднанні різних за своїми особливостями та законами побудови видів мистецтва — хореографії, музики, художнього слова, пантоміми, ексцентрики...
МІЗАНСЦЕНА – розташування виконавців на сцені в окремі моменти вистави.
МІМІКА – передача певних почуттів за допомогою м’язів обличчя.
МОНОЛОГ – мова одного персонажу драми, інколи не звернута до іншого персонажу, характерізується відсутністю обміну думками.
МОНТАЖ – сценарний
термін, процес з’єднання частин в
єдине ціле, а також жанровий різновид
масових театралізованих
МОТИВ – багатозначний термін: найпростіша одиниця розповіді, складова частина фабули, привід для якоїсь дії, довід на користь чогось, музична тема тощо.
НАСКРІЗНА ДІЯ – сума вчинків дійових осіб театральної вистави на шляху до певної цілі, те ж саме, що і ЄДИНА ДІЯ в драматургії.
НОМЕР – в концертній діяльності та цирку – окремий закінчений виступ, невеличка сценічна дія одного чи кількох виконавців.
ОБРАЗ – художнє уявлення про якесь явище чи ситуацію, засіб та форма показу дійсності в мистецтві.
ОГЛЯД – показ творчих досягнень виконавців, а також естрадна вистава, яка складається з окремих сцен та номерів, що поєднані загальною темою, інколи – легким сюжетом.
ПАУЗА – перерва в розмові, мовчання.
ПЕРСОНАЖ – дійова особа художнього твору.
ПІДТЕКСТ – зміст, який не висловлений в розмові, але мається на увазі.
ПОДІЯ – в драмі: вчинок персонажу, який приводить до важливих змін в долі дійових осіб, який є наслідком попередніх подій та готує наступні.
«ПРИВ’ЯЗКА» – елемент
сценарної структури видовища, за
допомогою якого відбувається
зв’язок виконавців з
ПРОЛОГ – необов’язковий елемент сценарної структури, який стоїть попереду експозиції, своєрідний вступ, що вводить глядачів в матеріал та настрій видовища, УВЕРТЮРА.
РЕЖИСЕР – фахівець, який створює виставу, постановник п’єси або сценарію
РЕЖИСУРА – мистецтво створення вистав та різноманітних видовищ.
РЕКВІЗИТ – всі речі, які потрібні виконавцям під час вистави.
РЕМАРКА – стислі пояснення автора в тексті драматургічного твору.
РЕПЕРТУАР – перелік творів, що виконуються в театрі або з яким виступає окремий виконавець чи творчий колектив.
РЕПЛІКА – один з елементів сценічного діалогу, заперечення, відповідь однієї дійової особи іншій.
РЕПРИЗА – на естраді та в цирку – жартівлива репліка або сценічний трюк, дотепний жанр або номер.
РЕЧИТАТИВ – наспівна декламація, поєднання читання вголос та співу.
РИТМ – послідовне та рівномірне чергування різноманітних елементів, які складають твір.
РОЗВ’ЯЗКА – епізод сценарної
структури, який стоїть після кульмінації
та в якому відбувається розв’язання
всіх сюжетних проблем. В сценаріях
масових театралізованих
РОЛЬ – частина тексту драматургічного твору, яка зображує певну людину та має виконуватись актором, художній образ.
СИТУАЦІЯ – сума певних умов та обставин, які складаються в те чи інше становище.
СТРУКТУРА – взаємозв’язок складових частин єдиного цілого, внутрішня побудова, те, що має певну організацію.
СХЕМА – зображення або
опис чогось у загальних рисах, у
спрощено-узагальненому
СЦЕНА – майданчик, підмостки,
на якому відбувається дія театральної
вистави, а також частина
СЦЕНАРІЙ – колись – план драматургічного твору, сюжетна схема театральної вистави, пізніше – драматургічний твір, за яким створюється кінофільм, радіопередача, телепередача, масове театралізоване видовище.
СЦЕНАРИСТ – драматург, який створює сценарії, автор сценарію.
СЦЕНАРНИЙ ХІД – практичне втілення ідеї сценарію, його основної думки, його художнього образу, засіб формування сценарної структури, обов’язковий елемент сценарію.
СЦЕНОГРАФІЯ – мистецтво художнього оформлення сцени, вистави, видовища.
СЮЖЕТ – поступовий ряд подій, що пов’язані поміж собою та які складають зміст твору.
ТЕАТР – особливий вид видовищного мистецтва, в якому життя відображується за допомогою драматичної дії, а також споруда, де відбуваються вистави.
ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ – пристосування літературного матеріалу до вимог театрального мистецтва, переведення його у дійове видовище, використання у показі різних технічних засобів та елементів оформлення.
ТЕАТРОЗНАВСТВО – наука, яка вивчає історію театру та театральне сьогодення, теоретичні засади сценарного мистецтва.
ТЕАТРОЗНАВЕЦЬ – вчений, який вивчає різні аспекти життя театру.
ТЕМА – найголовніша проблема та певне коло конкретних явищ мистецького твору, в якому відбувається дія.
ТИП – літературний образ, в якому узагальнюються окремі риси зовнішності чи характеру персонажу, його соціальної, національної та професійної приналежності.
ТРАГЕДІЯ – один з головних жанрів драматургії, який має в основі дуже загострений конфлікт, непримиренну боротьбу, загибель головних героїв, у переносному значенні – страшна, невиправдана подія, загибель, КАТАСТРОФА.
ТРАГІКОМЕДІЯ – драматичний твір, що має риси трагедії та комедії.
ТРАКТОВКА – своє особисте розуміння чогось, свій варіант, те ж саме, що і ІНТЕРПРЕТАЦІЯ.
ТРЮК – незвичайно коротка дія, вправна та ефектна, на естраді та цирку-основний структурний елемент видовища, його структурна одиниця.
ФРАГМЕНТ – дрібна частина цілого, шматок якогось твору.
ФУНКЦІЯ – певний обов’язок, який треба неодмінно виконати.
ХАРАКТЕР – сукупність рис та особливостей, які притаманні певній людині або явищу.
ХОР – колективний персонаж античного театру, у сьогоденні – колектив виконавців вокальних творів.
ХОРЕОГРАФІЯ – мистецтво створення танцювальних номерів та вистав, сукупність явищ, що мають відношення до танців.
ХОРЕОГРАФ – майстер постановки танців.
ХРОНОЛОГІЯ – послідовність подій у часі.
ЧИТЕЦЬ – актор, який виступає з читанням художніх та документальних текстів, іноді – Ведучий, Людина від театру, оратор тощо.
ШОУ – сучасна естрадна вистава з великою кількістю спецефектів та, бажано, за участю досить відомих виконавців. Цей термін інколи додається до назв різноманітних видовищ для надання назві більш сучасного вигляду, наприклад, шоу-концерт, шоу-балет тощо.
ЯВИЩЕ – у драматургії та театрі – частина картини, яка визначається з’явленням кількох чи одного персонажів, а також театральна дія, що має відношення до з’явлення персонажів.
Бродівський районний Центр дитячої та юнацької творчості
ХОРЕОГРАФІЧНЕ СВЯТО
«Б А Р В И Х О Р Е О Г Р А Ф І Ї»
Дата проведення: 29 травня 2012року
Час проведення: 18:00
Місце проведення: актова зала Бродівського
Народного дому «Просвіта»
Кількість учасників: 110 осіб
Керівники: Болехівська М.В.
Паськів І.В.
Автор сценарію: Щудло І.І.
м. Броди
2012р
Барви хореографії
Звучить музика. Заглядаючи крізь закриту завісу входить на авансцену сумний художник. Підходить до мольберта, пробує малювати, але розчаровано покидає це заняття і сідає на край авансцени. Входить дівчина Веселка.
Веселка: Привіт J (Художник піднімає голову, але не відповідає) Чому ти сумуєш? Ти заблукав?
Художник: Як би ж то… Усе набагато гірше… Я загубив свої кольори… А я ж Художник, тож тепер, без них, я не можу малювати.
Веселка: Я не вірю, що кольори могли так просто зникнути. Ти спробував їх віднайти?
Художник: Звичайно. Я перепробував усі варіанти. Я блукав лісами та полями, квітковими лугами та квітучими садами – ніщо мене не надихає і все здається чорно-сірим.
Веселка: Гадаю друже ти прийшов за вірною адресою і для твого мистецтва ще не все втрачено. Тобі лише потрібно, щоб твої кольори ожили. І я знаю як тобі допомогти. Запрошую тебе на свято хореографії, яке створили вихованці Бродівського районного Центру дитячої та юнацької творчості. Адже саме тут, саме сьогодні, на очах усіх присутніх розквітнуть барви хореографічного мистецтва.
Художник: Еее, ні… То хореографія, а я художник – що ж у нас спільного?
Веселка: Мистецтво красиве у будь яких проявах. Невже ти спробував танець, як натхнення, щоб так впевнено відмовляти?
Художник: Ну…ні…але…мені щось не хочеться.
Веселка: Я от ні краплі не шкодую про знайомство з танцем. Ходімо зі мною. Повір мені – так багато натхненних кольорів ти ще не бачив.
Художник: Кольорів, кажеш? Ну добре… Варто спробувати.
Звучить музика. Відкривається завіса. На сцені кольорова картина.
Виконується танець «Гусениця» (оголошення з-за куліс)
Художник: Ти була права. Надзвичайне місце. Невже мені вдасться повернути всі кольори.
Веселка: Звичайно. Всі барви наших талановитих артистів ти зможеш додати до своєї палітри.
Художник: Чудово, адже тут все таке різнокольорове наче веселка.
Веселка: Веселка – це я. І яке різноманітне суцвіття моїх барв, такий же різноманітний колорит танців. Це й не дивно, адже танцями може займатись кожен з нас, навіть ті, хто стверджують, наче не люблять танцювати, через скромність або через страх.
Художник: Звичайно… На сцену – це страшно. Он скільки людей зібралось.
Веселка: Зовсім і не страшно. Ти лише поглянь на наших юних учасників, а вони в свою чергу додадуть до твоєї палітри трохи зеленого кольору.
Художник: Мені відомо,що зелений колір символізує природу, а отже він являє собою колір спокою та мудрості. То де ж ми його візьмемо?
Веселка: На озері. Там, де ми любимо бувати у спекотну літню пору і неодноразово чути як співають найкращі солісти у жаб’ячому хорі. А ти ніколи не придивлявся як витанцьовують жабки на лататті. Хочеш побачити? Тоді зустрічаймо оплесками наших маленьких жабенят
Виконують танець «Жабенята»
Художник тримаючи ЗЕЛЕНУ стрічку рухається через усю сцену до мольберта
Веселка (з-за куліс услід Художнику):
Та будь обачним – озеро глибоке
Бува блукає там русалка синьоока
Окутає чарами думи твої
Затягне у шатра глибокі свої
Виконується пісня «Русалонька»
ЖОВТА СТРІЧКА + БЛАКИТНА СТРІЧКА
Художник: Якщо рухатись так же ритмічно, як танцюрист, то я дуже швидко поверну собі всі кольори і нарешті завершу свою картину.
Веселка: А що саме ти малюєш?
Художник: Відвідуючи цікаві, але іноді такі виснажливі шкільні уроки мені захотілося намалювати те, чого діти так нестримно чекають після навчального року.
Веселка: (Здивовано) Ти малюєш останній дзвоник?
Художник: Та ні ж бо. Я хочу намалювати літні канікули.
Веселка: В такому разі тобі не обійтися без наступної гамми танцювальних барв
Цей танець – наче сонце, море й пляж
Літо в Бразилії жовтогарячій…
Танцюй Ламбаду поміж нас
Де рух з мелодією нерозлучний
(ведучі йдуть до мольберту і залишають жовту стрічку)
Виконується танець «Ламбада»
Художник: Неперевершено. Сонце, пляж і ламбада… Гадаю до моєї літньої картини не вистачає моря. Веселко, ти зможеш мені допомогти?
Веселка: Хм… У моїй компетенції лише кольори, тому додаю до твоєї палітри трохи блакитного.(віддає БЛАКИТНУ СТРІЧКУ) А стосовно моря – не хвилюйся. Адже у нас на сцені «Юний капітан»
(ведучі йдуть за куліси)
Виконується пісня «Юний капітан»
Під музику «Рожева пантера» по-шпигунськи входить Художник з ЧЕРВОНОЮ СТРІЧКОЮ.
Художник: А намалюймо друзі казку про артистів
Бременських… НЕ музикантів – танцюристів
Та щоб було цікаво, для розминки
Ми додамо червоної перчинки (стрічка)
Дорослих ми на сцену не впускаємо
Тож бешкетуйте, діти, ми вам – дозволяємо!
Веселка: (за кулісами) Хореографічна композиція «Пастка»
Виконується танець «Пастка»