Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2012 в 21:15, курс лекций
Работа содержит курс лекцій по дисциплине "Прикладні методики в соціальній роботі"
1.Поняття соціальної терапії.
2.Розвиток та активізація внутрішніх ресурсів клієнта як одне з першочергових завдань соціального працівника.
3.Творча діяльність як передумова соціалізації особистості, поняття творчості.
4. Терапевтичні можливості мистецтва.
Прийнято вважати, що пластичні матеріали (глина, пластилін, тісто) найбільшою мірою підходять для вираження сильних переживань, агресивних почуттів, страхів.
Використання техніки
колажу нерідко допомагає
Четвертий етап - активізація
вербальної і невербальної
Головне завдання
цього етапу полягає у
П’ятий етап - колективна робота в малих групах
Учасники придумують
сюжет і програють невеликі
спектаклі. Переклад
Шостий етап.- рефлексивний аналіз
Заключний етап припускає рефлексивний аналіз у безпечній обстановці. Необхідна присутність елементів спонтанної «взаїмотерапії» у вигляді доброзичливих висловлювань, позитивного програмування, підтримки. Атмосфера емоційної теплоти, емпатії, турботи дозволяє кожному учаснику арт-терапевтичної сесії пережити ситуацію успіху в тій чи іншій діяльності. Діти здобувають позитивний досвід самоповаги і самосприйняття, у них зміцнюється почуття власної гідності, поступово коректується образ «Я». На завершення необхідно підкреслити успіхи всіх і кожного окремо.
3. Методика обговорення дитячих малюнків Вайолет Оклендер
Образотворча діяльність дозволяє досягти стану психічного комфорту, при цьому художник перетворюється на «глядача». Незалежно від того, малює дитина чи вигадує історії, вона здійснює «переклад» інформації з емоційного на когнітивний рівень. Одночасно з цим змінюється її відношення до минулого, травматичного досвіду і власних психічних недоліків.
Число методів,
що полегшують дітям вираження
своїх почуттів при використанн
- арт-терапевт намагається, щоб дитина ділилася своїми відчуттями та враженнями, виникаючими при малюванні. В результаті дитина починає краще усвідомлювати себе;
- на більш глибокому
рівні самопізнання дитини
- арт-терапевт просить дитину описати картинку так, начебто картинкою є вона сама, з використанням слова “Я”;
- вибираються специфічні предмети на картинці, для того щоб дитина їх ідентифікувала з чим-небудь;
- у разі потреби ставлять дитині запитання, щоб полегшити їй виконання завдання: “Що ти робиш?”, “Хто користається тобою?”, “Хто тобі ближче всіх?”. Це допомагає “входити” в малюнок разом з дитиною і відкривати різні шляхи встановлення відносин між дитиною і арт-терапевтом;
- на цьому етапі
досягається подальша
- дитині пропонується
вести діалог між двома
- арт-терапевт просить
дитину звернути увагу на
- здійснюється спостереження
за зовнішніми проявами
- арт-терапевт працює над ідентифікацією, допомагаючи дитині “віднести до себе” те, що вона говорить, описуючи картинку чи її частини;
- на цьому етапі
малюнок відкладається, і “
- арт-терапевт з’ясовує,
чи немає пропусків або
- арт-терапевт зупиняється на тих речах, що виходять на перший план для дитини, чи загострює увагу на тому, що йому самому здається найбільш важливим.
Складовою частиною
робочої моделі Вайолет
С.Валкер перелічує
5 основних форм гри, що
- психологічної оцінки і постановки діагнозу;
- встановлення відносин з дитиною;
- вербалізації усвідомленого матеріалу і пов’язаних з ним переживань;
- осмислення символічного матеріалу, який сприймається як небезпечний;
- формування в дитини нових інтересів, на які вона зможе спиратися в повсякденному житті і які можуть допомогти їй в подальшому психосоціальному розвитку.
4. Арт-терапія в роботі з дітьми, які перенесли сексуальне насильство
Поняття сексуального насильства, незалежно від того, чи відбувається воно однократно чи повторюється протягом деякого часу, позначає сукупність злочинів - від демонстрації перед дитиною статевих органів і до здійснення з нею полового акта. У найбільш важких випадках воно може супроводжуватися погрозами чи садистськими діями. Як правило ґвалтівник знайомий дитині і використовує свій авторитет для примуса до статевого контакту. У такий спосіб дитині наноситься фізична і психічна травма, страждає система її соціальних відносин.
Безпосередніми наслідками насильства є переживання дитиною почуття страху, тривоги, депресії, гніву, ворожості, заниженої самооцінки, що нерідко супроводжуються порушеннями сексуального поводження. Довгострокові наслідки насильства можуть виражатися в психічних розладах, сполучених із самодеструктивними тенденціями, токсикоманією, розладами харчування, депресією, тривогою, почуттями соціальної ізоляції, труднощами при встановленні відносин з оточуючими і сексуальними відносинами.
Використання візуального каналу комунікації має низку переваг. Словесний опис по різних причинах часто представляє серйозну проблему: дитина може не мати відповідного запасу слів для вираження того, що відноситься до сфери сексуальних відносин дорослого, ґвалтівник міг налякати дитину розправою за розголошення злочину.
Образотворча діяльність
допомагає відновити почуття
власної гідності, оживити сферу
фізичних відчуттів,
Інтенсивний характер відносин при індивідуальній психотерапії створює для клієнта потенційно небезпечну ситуацію, здатну провокувати травматичний досвід. Довіра дитини до арт-терапевта може виникнути при наявності чітких границь і структури психотерапевтичних відносин, а також при безумовному прийнятті дитячих переживань і образотворчої продукції.
Для підлітків індивідуальна
арт-терапія може бути
Вільний вибір образотворчих матеріалів підсилює віру дитини у свої сили і контроль над ситуацією. Можливість створювати безладдя, використовуючи образотворчі матеріали, дуже важлива для дітей, які перенесли сексуальне насильство. Часом ця поведінка може виражатися в нападі на арт-терапевта чи в прагненні забруднити кабінет. Можливо змішування фарб, використання води чи іншої рідини, а також додавання до них інших матеріалів. Дитина, як правило, прагне зберегти подібний розчин протягом декількох тижнів, закриваючи таку суміш у якій-небудь ємності. Іноді діти називають такий розчин «отрутою» або «ліками». Вони можуть накладати один шар фарби на іншій, загортати матеріали в папір чи тканину, а потім розвертати їх.
Деякі діти можуть псувати «гарні» чи «чисті» малюнки, зафарбовуючи їх, спалюючи чи протикаючи їх. Ця тенденція певним чином пов’язана з тим, що жертви насильства самі схильні його робити.
Розфарбовування долонь
рук, а також обличчя передає
пережитий дитиною стан «
Таким чином, робота
з матеріалами найчастіше
5. Корекція страхів методами арт-терапії
Переважна більшість страхів обумовлені віковими особливостями розвитку й мають тимчасовий характер. Дитячі страхи, якщо до них правильно відноситися, розуміти причини їхньої появи, найчастіше зникають. Якщо ж вони болісно загострені або зберігаються тривалий час, то це служить ознакою, сигналом неблагополуччя, говорить про нервове ослаблення дитини, неправильне поводження батьків, незнання ними психічних і вікових особливостей дитини, наявності в них самих страхів, конфліктних відносин у сім’ї.
У будь-якому віці психологічною перешкодою для малювання страхів може бути страх зробити що-небудь неправильно, коли дитина заздалегідь переживає свою невдачу, тобто представляє її, програє в уяві. Звичайно, її так налаштовують батьки, і не слід очікувати, що їхній нащадок без коливань виконає завдання. Якщо обоє батьків мають тривожно-недовірливий характер, то ефект від малювання страхів у дітей знижується вдвічі; якщо тільки один батько з таким характером, то ефект гірше в 1,5 рази.
Негативно впливають
на результати малювання
У першу чергу,
за допомогою малювання
Недостатній ефект
від малювання страхів
Не потрібно боятися
деякого пожвавлення страхів,
що відбувається в процесі
малювання, оскільки це одна
з умов повного їхнього
Страхи малюються
олівцями, фломастерами або фарбами.
Останні більше підходять для
дошкільників, тому що дозволяють
робити широкі мазки.
Информация о работе Курс лекций по "Прикладні методики в соціальній роботі"