Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2012 в 21:15, курс лекций
Работа содержит курс лекцій по дисциплине "Прикладні методики в соціальній роботі"
1.Поняття соціальної терапії.
2.Розвиток та активізація внутрішніх ресурсів клієнта як одне з першочергових завдань соціального працівника.
3.Творча діяльність як передумова соціалізації особистості, поняття творчості.
4. Терапевтичні можливості мистецтва.
Необхідно звернути
увагу на те, хто дає завдання
намалювати страх. Якщо це
Роль арт-терапевта повинна бути зрозуміла дитині, а час бесіди для виявлення страхів узгоджений заздалегідь. Для неї потрібні не менш 20-30 хвилин і спокійна обстановка. Навколишніх варто попередити про неприпустимість переривання бесіди. Якщо діти не досягли підліткового віку, доцільно запропонувати в якості своєрідної психологічної розминки пограти трошки самостійно.
Після встановлення
контакту переходять до бесіди,
мета якої полягає у виявленні
страхів. Почати розпитувати
Після діагностики
страхів варто пограти з
Наприкінці гри
потрібно обов´язково
Коли дається завдання, то не говоритися, що це обов´язково врятує від страхів, тому що підвищені очікування у відношенні результатів можуть послужити перешкодою для подолання страхів. Особливо потрібно бути обережним при нав´язливих страхах, які виникають на фоні загостреного почуття боргу, коли будь-які невдачі переживаються вкрай болісно і ведуть до погіршення загального стану. Найкраще сказати, що малювання страхів допоможе їхньому подоланню і що не важливо, як вони будуть зображені, головне – намалювати їх всі без винятку фломастерами, фарбами чи кольоровими олівцями, кожен страх на окремому листі. Малювати краще зовсім самостійно, без допомоги дорослих.
Сам факт одержання завдання, таким чином, організує діяльність дітей і мобілізує їх на боротьбу зі своїми страхами. Дуже непросто почати малювати страхи. Нерідко проходить кілька днів, поки дитина зважиться приступити до виконання завдання. Так переборюється внутрішній психологічний бар´єр – страх страху. Зважитися малювати – це значить безпосередньо стикнутися зі страхом, зустрітися з ним віч-на-віч і цілеспрямованим, вольовим зусиллям утримувати його в пам´яті доти, поки він не буде зображений на малюнку. Разом з тим усвідомлення умовності зображення страху на малюнку вже саме по собі сприяє зменшенню його травмуючого звучання.
Якщо дитина не
намалювала всі страхи до
На бесіді необхідна
присутність обох батьків і
інших приймаючих участь у
вихованні дорослих. Подібна емоційно,
позитивно налаштована група
підвищує відповідальність за
прийняті рішення про
Потім усі сідають
півколом так, щоб зручно було
розглядати малюнки, які
Кожен малюнок показується всім присутнім, у той час як дитина розповідає про те, що зображено на малюнку, тобто конкретизує свій страх. Раніше це було важко здійснити, страх виникав від одного лише уявлення і не міг бути позначений словами. Подібна перешкода тільки підвищувала внутрішнє напруження й утримувала страх у фіксованому стані. Тепер же дитина досить вільно говорить про страх, усвідомлено керуючи ним у розмові з людиною, якій вона довіряє і яка може зрозуміти її переживання. Важливо не соромитися і говорити про страх, тому що він усе одно буде усунутий – якщо не малюнками, то іншими способами.
Після перегляду
першого малюнка звучить
Після закінчення
обговорення страхів
Після обговорення
знову пропонується гра, у
Наприкінці зустрічі малюнки, на яких зображені страхи, що залишилися, віддаються назад зі словами: «А тепер намалюй так, щоб було видно, що ти не боїшся, і принеси мені знову свої малюнки». Арт-терапевт має на увазі, що потрібно намалювати не тільки об´єкт страху, як у перший раз, але й обов´язково себе такого, який вже не боїться. Скажемо, не дитина тікає від Баби Яги, а вона від неї; вона вже не плаче від болю; бореться з драконом; пливе по воді і летить на літаку. В даному випадку очевидний ефект уселяння – установки на подолання страху в уяві шляхом його визначеного, заданого графічного зображення. Відбувається мобілізація всіх психічних ресурсів дитини на діяльнісну протидію страхам у життєстверджуючій, активній позиції творця. Спрацьовує і феномен групової підтримки. Дитина вже не одна зі своїми страхами – вони вийшли назовні, втратили свій ореол винятковості, та й “зблякли” після їхнього попереднього зображення. До того ж арт-терапевт і батьки створюють психічно сприятливе поле підтримки і віри в здатність дитини справитися зі страхами.
Новий зроблений удома малюнок із зображенням себе як перемігшого страх прикріплюється до старого, і, коли всі малюнки чи більшість з них готові, організується зустріч із арт-терапевтом. У середньому на малювання себе якщо дитина не боїться іде 2 тижня, і потрібно заздалегідь призначити зустріч. До неї організується якомога більше рухливих, спортивних ігор, прогулянок, екскурсій і по можливості не допускаються конфліктні ситуації в родині.
Крім малюнків страхи
можуть бути втілені у вигляді
спеціально зроблених масок (
На третій по рахунку зустрічі, (перша – діагностична) так само пропонується спочатку гра, але вже з урахуванням минулих раніше страхів. Для цього на ігровій площадці серед різних предметів знаходяться колишні страхи-маски. Ненав´язливо надається можливість пограти з ними, що підсилює досягнутий ефект.
Після гри-розминки
проводитися обговорення
Дослідження вчених
підтвердили, що ефект
Виникає питання:
чи не можна відразу
Лекція№4
Тема: Арт-терапія в соціальній сфері
1. Арт-терапевтична робота з людьми похилого віку.
2. Арт-терапія в роботі з правопорушниками.
3. Використання
арт-терапії в роботі з
4. Використання арт-терапії в роботі з ув’язненими .
Література
1. Практикум
по арт-терапии//Под ред. А.И.
1. Арт-терапевтична робота з людьми похилого віку
Взаємодія арт-терапевта з людьми похилого віку вимагає врахування цілого ряду психологічних, соціальних і фізіологічних факторів. Специфічними завданнями арт-терапевтичної роботи при цьому є подолання соціальної ізоляції, підвищення самооцінки людини похилого віку, створення умов для актуалізації її життєвого досвіду, визнання цінностей, реалізація нею свого творчого потенціалу. Безсумнівну, значимість має соціальний контекст, у якому реалізується робота такого роду, зокрема, нерідка самітність і ізольованість людей похилого віку, їхня безпорадність, відносна обмеженість матеріальних ресурсів суспільства для допомоги їм. У нашій країні до цього додається вкрай слабкий розвиток системи геріатричних і психогеріатричних послуг, а також існуюючі соціально-психологічні стереотипи сприйняття старих людей як «баласту» суспільства.
Арт-терапевтична
робота з особами цієї групи
може проводитися в соціальних
центрах, центрах психічного
Арт-терапевтична робота з ними може проводитися по-різному, але, як правило, перевага віддається її груповим формам. Допускається участь осіб похилого віку у змішаних групах, однак, у ряді випадків доцільно формувати групи винятково з людей похилого віку — так можна зосередитися на їхніх специфічних потребах чи проблемах і врахувати вікові вимоги. Особливістю старих клієнтів є, зокрема, їхня швидка стомлюваність. Тому групові заняття повинні бути нетривалими, проводитися, по можливості, по ранках і мати тривалі перерви. Необхідно враховувати і такі ймовірні фактори, як слабість зору і слуху, тугорухливість суглобів і т.п. Компенсувати ці недоліки якоюсь мірою можуть додаткове освітлення, великі пензлі чи крейди. Варто брати до уваги і виражене в різній ступені зниження пам’яті й інтелекту, можливе порушення мови.
Методи роботи з людьми похилого віку
Як на індивідуальних, так і на групових заняттях можна використовувати вправи для підготовки пацієнтів до роботи, щоб мобілізувати їхню увагу, а в групі - зблизити її членів спільними діями. А саме, вправа «передача листа» цінна тим, що малюнок не має одного автора, а тому не може стати предметом для критики. Арт-терапевт просить учасників групи що-небудь намалювати (це може бути композиція чи знайомий усім образ). Через десять хвилин кожний повинен передати свій малюнок сусіду праворуч. Той що-небудь додає до зображення і передає його далі по колу до тих пір, поки воно не повернеться до свого першого автора.
Информация о работе Курс лекций по "Прикладні методики в соціальній роботі"