Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2015 в 00:32, дипломная работа
Мета випускної роботи – теоретичне дослідження особливостей підготовки майбутніх соціальних працівників до волонтерської діяльності.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. Здійснити аналіз поняття волонтерського руху в зарубіжній та вітчизняній соціально-педагогічній практиці.
2. З’ясувати правові норми та законодавчу база волонтерської роботи в Україні.
3. Окреслити напрями та форми роботи волонтерів.
4. Розглянути наукові підходи до класифікації студентських волонтерських груп.
5. Зазначити види мотивації майбутніх соціальних працівників до волонтерської діяльності.
6. Визначити критерії відбору студентів-волонтерів для здійснення соціальної роботи.
7. Охарактеризувати вимоги до особистісно-моральних якостей потенційних волонтерів.
8. Розкрити зміст і напрями соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7
1.1. Визначення та критерії волонтерської діяльності 9
1.3. Напрями та форми роботи волонтерів 10
1.4. Наукові підходи до класифікації студентських волонтерських груп 14
1.5 Цілі, задачі, функції волонтерської діяльності в суспільстві
РОЗДІЛ 2 Формування готовності майбутніх соціальних працівників до волонтерської діяльності… 18
2.1. Види мотивації учнівської молоді до волонтерства 18
2.2. Критерії відбору студентів-волонтерів для здійснення соціальної роботи……………………………………………………………………………21
2.3. Вимоги до особистісно-моральних якостей потенційних волонтерів 26
2.4. Зміст і напрями соціально-педагогічної роботи студентських волонтерських груп 29
2.5. Особливості функціонування волонтерської діяльності в Україні
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 44
В 2005 році в м. Дніпропетровськ відвідали нові закордонні волонтери. У місті з 13 липня по 2 серпня працював Міжнародний волонтерський табір, в якому брали участь представники багатьох країн. Табір був присвячений роботі з нашим підростаючим поколінням. Волонтери принесли багато нового у внутрішній світ дітей і в їх розвиток. Проводилися уроки не тільки з англійської і французької мови, а й заняття в комп’ютерному класі, з плавання, матчі з міжнародного футболу, волейболу. Вечори-ознайомлення з національними особливостями, традиціями, танцями, піснями країн-учасниць не залишили нікого байдужими. Наші діти підготували концерт, в якому спробували показати життя України та її культуру. [13, c.215]
Отже, можна зробити висновок, що волонтерська діяльність в Україні, хоча і нестала масовою, проте є такою, що дозволяє говорити про неї як про суспільне явище та як про важливу складову діяльності недержавних соціальних служб. В загалі ж, волонтерство, як можна бачити, є запорукою успішного процвітання нашої країни. А волонтери – першопрохідці, які вказують шлях до просування. І якщо вище не волонтер, значить, не усвідомили всіх принад волонтерського життя, тож, як гласить народна мудрість: „краще пізніше ніж ніколи”.
ВИСНОВКИ
Залучення волонтерів до соціальної роботи залишається одним із головних завдань, що ставиться сьогодні перед соціальними службами. У першу чергу, служби таким чином можуть вирішити проблему недоукомплектованості кадрового складу. Але одна справа, коли такі волонтери є фахівцями-професіоналами, і зовсім інша, коли до вирішення проблем залучаються добровольці-аматори, у яких немає спеціальних знань, умінь та навичок для проведення тих чи інших видів соціальної роботи або надто юні за віком і мають досить незначний досвід роботи.
Волонтери залучаються до основних видів соціальної роботи: профілактика, обслуговування, адаптація, патронаж. При цьому волонтер вибирає собі завдання за принципом «бажання» чи «готовності» власного уподобання та з урахуванням наявності елементарних навичок, що потрібні для виконання тієї чи іншої справи. Робота для волонтера важлива і вагома, незалежно від того, де він працює: у бібліотеці чи з дітьми-інвалідами. При виконанні конкретного завдання вони враховують важливість їх допомоги як для центрів соціальних служб для молоді, так і для їх клієнтів.
Розвиток волонтерського руху потребує докладання максимальних зусиль для його організації і правильного спрямування. Для справжньої підтримки в Україні роботи волонтерів потрібні значна координація зусиль між провідними установами та організаціями соціального захисту й освіти, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування усіх рівнів. А потреба у них визначається непростою соціально-економічною ситуацією у нашій країні і з часом лише зростатиме.
В Україні є три шляхи створення студентських волонтерських груп у ВНЗ. Перший – розвиток волонтерського руху серед студентської молоді входить до планів виховної роботи зі студентами. Другий шлях – створення на базі ВНЗ спеціальної структури (студентської соціальної служби, культурно-мистецького центру, громадського об’єднання, студентської волонтерської служби тощо), яка залучає студентську молодь до волонтерської діяльності. Третій шлях – створення студентських волонтерських груп є ініціативою власне студентів.
Студентські волонтерські групи працюють у профілактичному, інформаційно-просвітницькому, рекреативному, реабілітаційному, соціально-рекламному, соціально-побутовому, охоронно-захисному, діагностико-корекційному та фандрейзинговому напрямах.
Таким чином, волонтерська діяльність маючи значний історичний досвід у світі намагається розвиватися і на теренах України. Незважаючи на певні позитивні зміні, труднощі у діяльності волонтерства зберігаються. Головною проблемою волонтерського руху в Україні залишається питання організації волонтерської діяльності. А саме впровадження законодавчих механізмів у практичне життя. Волонтерство – це потужний ресурс для реалізації соціальної політики в державі, існує лише потреба донести через засоби масової інформації можливості і користь цієї діяльності для суспільства. Для молоді волонтерство – це шлях для самореалізації і формуванню активної громадської позиції. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Участь молоді у волонтерському русі є чи не єдиним шляхом подолання байдужості та повернення до традицій українського суспільства.
Результати теоретичного дослідження повною мірою підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків.
1. Аналіз волонтерства в зарубіжній та вітчизняній соціально-педагогічній практиці засвідчив, що для України така діяльність – явище не нове. Підґрунтям для розвитку волонтерства були милосердя, благодійність, альтруїзм, гуманізм, небайдужість до проблем інших, здавна притаманні українцям.
Волонтером вважається особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.
В Україні активний розвиток волонтерства починається з розгалуження мережі центрів соціальних служб для молоді. Найбільш чисельною групою волонтерів в Україні є учнівська та студентська молодь. Студентська молодь, працюючи на базі громадських організацій, вищих навчальних закладів і соціальних служб бере участь у проектах та програмах соціально-педагогічної спрямованості.
2. На основі аналізу соціологічної, психологічної та педагогічної літератури визначено, що студентська волонтерська група – це невелика за чисельністю спільнота студентів, що діє на добровільних засадах, об’єднана певною благодійною діяльністю та утворена при державній або неурядовій організації.
На підставі вивчення сучасних світових підходів до типології волонтерів здійснено класифікацію студентських волонтерських груп за такими ознаками: за приналежністю до організації (волонтери державної організації, волонтери громадської організації, волонтери вищого навчального закладу); за досвідом волонтерської роботи (волонтери без досвіду, волонтери з незначним досвідом, волонтери з достатнім досвідом); за тривалістю волонтерської роботи (волонтери, які працюють тривалий проміжок часу (понад 6 місяців); сезонні волонтери (працюють час від часу); волонтери, які працюють короткий проміжок часу (менше 6 місяців); за складом волонтерської групи (волонтери-студенти різних спеціальностей вищих навчальних закладів).
3. У дослідженні доведено, що за своєю сутністю діяльність студентських волонтерських груп спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурних потреб або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини.
Працюючи на базі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадських організацій і вищих навчальних закладів, студентські волонтерські групи здійснюють соціально-педагогічну діяльність у профілактичному, інформаційно-просвітницькому, рекреативному, реабілітаційному, діагностико-корекційному, соціально-рекламному, соціально-побутовому, охоронно-захисному і фандрейзинговому напрямах. Напрям діяльності студентської волонтерської групи, як правило, визначається місією та завданнями організації, на базі якої вона функціонує.
4. Визначені умови забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп: об’єктивні (організаційні й методичні) та суб’єктивні. Організаційні умови передбачають планування, організацію залучення та відбір волонтерів; управління роботою студентських волонтерських груп; адміністрування їх соціально-педагогічної діяльності; визнання та заохочення студентів-волонтерів. Методичними умовами є: вивчення потреб волонтерів у знаннях, уміннях та навичках, необхідних для роботи; упровадження програм їх підготовки; здійснення моніторингу й оцінки; супровід студентів-волонтерів шляхом супервізії та інтервізії.
Суб’єктивними умовами забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп є мотиваційні, особистісні та когнітивно-операційні характеристики студентів-волонтерів.
5. У результаті дослідження доведено необхідність підготовки координаторів роботи студентських волонтерських груп, яку доцільно здійснювати у Школах організаторів соціально-педагогічної діяльності волонтерів. Встановлено, що передумовою результативності соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп є спеціальна підготовка студентів до волонтерства. Однією з форм такої підготовки може бути тренінг «Основи волонтерської роботи». Зміст підготовки волонтерів обумовлений складом студентської волонтерської групи та напрямами соціально-педагогічної діяльності, які вона забезпечує. Також важливою умовою результативності соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп є здійснення супроводу та моніторингу роботи груп спеціалістами організацій, на базі яких вони функціонують.
Проведене дослідження не вичерпує змісту означеної проблеми. Подальшого вивчення потребують: особливості підготовки волонтерів до роботи в різних напрямах соціально-педагогічної діяльності; розробка діагностичного інструментарію для визначення рівня підготовленості студентів-волонтерів до здійснення соціально-педагогічної діяльності; удосконалення нормативно-правової бази діяльності волонтерів; проектування соціально-педагогічних технологій залучення студентів до діяльності волонтерських груп.
9-а Волонтерство: порадник для організатора
волонтерського руху /
[О. В. Безпалько, Н. В. Заверико, І. Д. Звєрєва
та ін. ; уклад. Т. Л. Лях]. – К. : ВГЦ „Волонтер”,
2001. – 176 с.