Соцiальнi механiзми, об’єктивнi i суб’єктивнi фактори детермiнацiї алкоголiзму у молодiжному середовищi

Основна небезпека вживання слабоалкогольних напоїв підлітками, на думку фахівців, полягає у тому, що справжній їх «зміст» прихований. Та концентрація алкоголю, що міститься в них, не завжди дає можливість визначити його наявність. При цьому підсолоджувачі, ароматизатори та консерванти роблять такий напій дуже схожим на звичайний лимонад. У зв'язку з цим діти, які змалку уподобали смак газованої води, дуже легко переходять до схожих за смаком алкогольних коктейлів. Дійсно, не кожен підліток буде у захваті від гіркого, терпкого алкогольного напою з різким специфічним запахом, а приємні на смак слабоалкогольні коктейлі підлітки вживають із значно більшим задоволенням. Саме в цьому і полягає їх прихована небезпека: особа, яка п'є горілку усвідомлює, що через деякий час вона сп'яніє та психологічно готується до цього; для підлітка, котрий напився коктейлів, сп'яніння буде неочікуваним, як і його наслідки. У спеку або на дискотеці підліток легко може випити 4-5 пляшок прохолодного слабоалкогольного напою не знаючи, що кожна випита пляшка (місткістю 0,5 л) прирівнюється до 100 г горілки. А якщо до цього додати ще й доступність для підлітків таких напоїв, які можна придбати на кожному кроці за відносно невелику плату, їх широку рекламу, то ситуація набуває вкрай загрозливого характеру.

Раніше на вулицях чи в інших громадських місцях практично не можна було зустріти підлітка із пляшкою пива в руках. Наразі ця картина стала нормою та почала приносити свої невтішні наслідки: за останні 10 років пивний алкоголізм в Україні збільшився більш як у 10 разів. На зростання пивного буму, на думку наркологів, уплинув міф про безпеку пива та його відносну корисність. Проте різниця у вмісті алкоголю в пиві та горілці не така вже й велика, як прийнято вважати: 1 л пива міцністю 5° еквівалентна 125 г горілки. Як запевняють фахівці, пивний алкоголізм підступніший за горілчаний: він розвивається непомітно, але потім відразу переходить у тяжку форму та дуже важко лікується [61; 12].

Як пивний, так і звичайний алкоголізм формують специфічний алкогольний світогляд у підлітків і якщо позбавити їх можливості випити, у них виникає пригнічений стан, дратівливість, схильність до конфліктів. Вони деградують у соціальному та моральному відношенні. Це і є корінь небезпечності пияцтва як соціального явища.

Більшість досліджень підтверджують, що в окремих хлопців і дівчат становлення етичної зрілості суттєво відстає від фізичного й інтелектуального розвитку, оскільки механічно засвоївши соціальні правила та норми, вони, проте, не трансформували їх у стійку звичку правомірної поведінки в повсякденному житті. Саме моральна деформація підлітка-алкоголіка є джерелом їх антигромадської поведінки, оскільки алкоголь – прямий стимулятор злочинної поведінки:

• у стані алкогольного сп'яніння в особи знижується здатність контролювати свої вчинки в конкретних життєвих ситуаціях;
• вчинення злочинів і правопорушень стимулює алкогольна деградація особистості та пов'язаний з нею спосіб життя;
• неправомірна поведінка п'яниці провокує та загострює конфлікти                  тощо [6; 22].

Одночасно із зростанням корисної мотивації поведінки алкоголіків зростає й їх схильність до паразитичного способу життя.

Таким чином, алкогольна залежність неповнолітніх зумовлює вчинення ними злочинів та інших правопорушень. При цьому взаємозв'язок злочинності й алкоголізму неповнолітніх виявляється у тому, що вони вчиняють злочини та правопорушення з метою отримання спиртного чи коштів для його придбання; вони вчиняють злочини та правопорушення під безпосереднім впливом спиртних напоїв.

Саме у зв'язку із зростаючим рівнем поширення алкоголізму серед молоді та його безпосереднім впливом на їх неправомірну поведінку виникає необхідність переглянути існуючі заходи адміністративно-правового регулювання заходів боротьби з ним. Такі заходи мають бути спрямовані у два взаємопов'язані напрями:

• вплив на осіб, які оточують неповнолітнього, з метою усунення негативного для етичного та фізичного розвитку підлітка впливу, а також зведення до мінімуму можливості отримання ним алкогольних напоїв;
• вплив на неповнолітнього з метою припинення початкових форм зловживання спиртними напоями, а також вчинення правопорушень [83; 44].

Перш за все слід зазначити, що підліткам властива потреба у спілкуванні, самоствердженні, а тому їх дозвілля має переважно груповий характер. Потрапивши до групи з негативним соціальним кліматом, підліток дуже швидко залучається до вживання алкоголю. Перебуваючи на підпитку, такі неформальні групи створюють конфліктні ситуації, що характеризуються агресивним суперництвом, жорстокістю та грубою неповагою до суспільства. Тому найбільш поширеними адміністративними правопорушеннями, що вчиняються неповнолітніми у стані алкогольного сп'яніння, як свідчать дослідження, є групові порушення ними громадського порядку та громадської безпеки [77; 115].

У зв'язку з цим, заходи профілактики пияцтва й алкоголізму в молодіжному середовищі мають бути спрямовані передусім на організацію дозвілля підлітків. Адже в умовах перебудови суспільства очевидно, що майбутнє країни залежить від різнобічного виховання підростаючого покоління. Проте сьогодні значні пробіли в організації проведення вільного часу, незадовільне правове та етичне виховання, слабка координація спільних дій з боку міліції, адміністрації навчальних закладів, громадських організацій дають підстави стверджувати, що в цьому напрямі існують суттєві недоліки.

Важливим напрямом адміністративно-правової протидії пияцтву й алкоголізму серед неповнолітніх є проведення профілактичної та роз'яснювальної роботи в сім'ї. Не є таємницею, що сьогодні робота з батьками, які належно не виконують обов'язки з виховання дітей або своєю антигромадською поведінкою зумовлюють їх залучення до алкогольних напоїв, проводиться не в повному обсязі. Органи, на які покладено безпосередні обов'язки з проведення індивідуально-профілактичної роботи в неблагополучних сім'ях і з проблемними підлітками, в основному ставляться до них халатно, не використовуючи всі передбачені адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством можливості. У зв'язку з цим виникає потреба у посиленні відповідальності таких органів за не проведення, а також за неналежне проведення роз'яснювально-профілактичної роботи в                        сім'ях [23; 61].

Особливої актуальності сьогодні набуває цілеспрямована робота з антиалкогольної пропаганди серед неповнолітніх, що має ґрунтуватися на серйозних наукових дослідженнях, враховувати особливості підліткової психіки. Натомість заходи з антиалкогольного виховання молоді, що здійснюються сьогодні, не мають у своїй основі цілеспрямованості, наукової основи та відповідного правового регулювання. Не приймаються загальнодержавні програми, концепції, стратегії профілактики пияцтва й алкоголізму; не видається науково-популярна література для батьків і підлітків на антиалкогольну тематику; до навчальних програм загальноосвітніх шкіл і технікумів не включаються відповідні заняття з підлітками.

На нашу думку, з метою підвищення ролі та значення пропаганди в антиалкогольному вихованні молоді, необхідно:

• налагодити видання книг на антиалкогольну тематику, що розкривали б дітям та їх батькам історію виникнення пияцтва й алкоголізму, озброювали б популярними знаннями про згубний вплив алкоголю на організм людини, містили б поради про методи та методику проведення антиалкогольного виховання в сім'ї;
• поширювати серед молоді знання про негативний вплив алкогольних напоїв на організм людини з біологічної (дія алкоголю на організм людини, її органи та системи), генетичної (дія алкоголю на спадковість організму, нащадків), медичної (дія алкоголю на здоров'я людини та тривалість її життя) та соціологічної (дія алкоголю на діяльність, працездатність людини, сімейні стосунки, виховання дітей) точки зору;
• знайомити молодь із правовими нормами боротьби з пияцтвом, передбаченими в адміністративному, цивільному та кримінальному законодавстві;
• включити до навчальних програм (починаючи з молодших класів) відповідну кількість годин, присвячених антиалкогольному вихованню             молоді [23; 61].

Особливу роль в ідеологічній і виховній роботі серед широких верств населення, у тому числі серед молоді, мають відіграти засоби масової інформації. Саме на засоби масової інформації повинні бути покладені обов'язки з адекватного висвітлення стану, динаміки, суперечностей, перспектив і досягнень загальнонаціональних програм боротьби з пияцтвом і алкоголізмом у молодіжному середовищі. Якісна та своєчасна антиалкогольна пропаганда, залучення читачів до обговорення на шпальтах газет найбільш гострих, актуальних проблем, які вимагають негайного вирішення, пошук раціональних способів їх вирішення могли б справити істотний вплив на перебудову суспільної свідомості. Але сьогодні, на жаль, докорінних змін у цій сфері так і не відбувається [56; 143].

Вживання алкоголю в підлітковому та юнацькому віці вважається символом мужності та спроможності. Внутрішня духовна обмеженість, невміння проявити себе в колективі зумовлює часте вживання підлітками алкоголю заради самоствердження в групі вуличних товаришів.

Привабливість для підлітків спиртних напоїв посилюється популяризацією вживання алкоголю в кіно, телевізійних передачах, рекламних роликах та проспектах. В них молоді нав’язується думка про те, що в житті дорослих пиятика та п’яні застілля – справа звичайна та дозволена.

В зв’язку з різким скороченням ряду позашкільних дитячих та юнацьких закладів, з падінням престижу діяльності суспільних організацій, з високою платою за додаткові освітні послуги (навчання музиці, танцям, спортивні гуртки) більшість підлітків страждає від надлишку вільного часу. Це призводить до того, що об’єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю, підлітки починають вживати спиртні напої, нерідко чинять хуліганські дії в стані сп’яніння, і навіть серйозні правопорушення.

Деякі підлітки вживають спиртне, щоб зняти з себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Створюється такий стереотип поведінки, коли всі життєві проблеми вирішуються і породжуються вживанням спиртного.

Фактично алкоголь ввійшов в наше життя, ставши елементом соціальних ритуалів, обов’язковою умовою офіційних церемоній, свят, проведення часу, розв’язання особистих проблем. Однак ця соціокультурна ситуація дорого коштує нашому суспільству.

Отже, дослідження «Причини вживання спиртних напоїв», яке проводилося серед молоді 13-16 років на базі школи та ПТНЗ показало, що 52% школярів та 56% учнів ПТНЗ причиною зловживання алкогольними напоями вважають сімейні негаразди та сварки. Також у середньому 68% цієї категорії людей називають «бажання підняти настрій, підбадьоритися»; а потребу розслабитися, забути про проблеми – 71% . Яка ж причина поганого настрою молоді? Все ті ж «негаразди у сім'ї». Так відповідає 65% шкільної молоді та 58% учнів ПТУ. Також молоді не подобається «сіра буденність, неприємні щоденні дрібниці»: відповідно 28% і 34%. Стандартне відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5-0,5 становить 1,34-2,24 відсотка. 

У межах проекту, «Молодь – за здоров'я / Україна – Канада» нами було проведено соціологічне дослідження щодо виявлення ролі джерел інформації у формуванні здорового способу життя дітей і молоді віком від 10 до 22 років. За рейтингом, перше місце посідає телебачення (60%), друге – радіомовлення (23%), третє – інформаційні буклети і листівки (17%), четверте – періодичні видання (неспеціалізовані газети та журнали), соціальна реклама у вигляді наочної, Інтернет (4%).

ВИСНОВКИ

Отже, пияцтво та алкоголізм має місце у всіх суспільствах і давню історичну традицію. Сьогодні складна економічна, політична, фінансова ситуація сприяють розвитку суспільних негараздів, у тому числі пияцтву та алкоголізму. Зловживання алкоголем – соціальна хвороба, яка є результатами суспільних, виробничих, побутових, сімейних та інших негараздів. Немає єдиного чинника розвитку залежності від спиртного, а є взаємодія багатьох чинників біологічних, психологічних, соціальних і духовних. В Україні кількість алкоголіків продовжує невпинно зростати. Проблемою суспільства є молодіжне пияцтво, яке потребує негайного вирішення. Алкоголізм хвороба виліковна. У країні існує розвинена система спеціальних лікувальних установ, у яких можуть пройти лікування всі бажаючі.  

Алкоголізм створює вкрай несприятливі умови для нормального функціонування сім'ї, негативно позначається на фізичному, розумовому і етичному розвитку дітей та підлітків. Внаслідок цього у них утруднюється формування соціальних якостей і рис, необхідних для становлення повноцінних членів суспільства. Вживання алкоголю підриває засади сім’ї, у багатьох випадках приводить до її розпаду.

Для того, щоб сім’я не потерпала від руйнівної дії пияцтва та алкоголізму, потрібно перш за все різко посилити антиалкогольну освіту батьків, вжити дієвих заходів по підвищенню їх відповідальності за виховання дітей. Завдання полягає в тому, аби, використовуючи величезні можливості засобів масової інформації, системи суспільного виховання, довести до свідомості дорослого населення, у тому числі і майбутніх батьків, наскільки небезпечне пияцтво і які важкі його наслідки. У цій роботі особливо важливо використовувати такі форми і засоби освіти, які емоційно, дохідливо і переконливо показали б весь тягар згубного впливу «п'яної атмосфери» на моральне здоров’я, матеріальне благополуччя, на життєву долю дітей.

Алкоголізм в соціально-гігієнічному аспекті вивчений недостатньо. Ми не володіємо достатніми даними про справжні розміри зловживання алкоголем серед різних віково-статевих і соціальних груп населення, недостатньо вивчені причини і наслідки алкоголізму та пияцтва.