Художнє осмислення історії України ХХ століття у романі Л. Кононовича „Тема для медитації”

ЩЩМіністерство  освіти і науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Кафедра української літератури та компаративістики

 

 

 

Веретільник Олена Василівна

 

 

Художнє осмислення історії  України ХХ століття у романі       Л. Кононовича „Тема для медитації”

 

8.030501 – українська мова  та література

 

 

Магістерська  робота

cтудентки VI курсу

денної форми навчання

факультету української 

філології та журналістики

      

 

 

        Науковий керівник

    Коваленко В.  М. 

                        кандидат педагогічних наук,

                                   доцент.

 

 

Черкаси — 2006

Зміст

 

Вступ.......................................................................................................................3

 

Розділ І. Історичний документалізм: роман „Тема для медитації” —

               життєпис покоління................................................................................9

1. Ідеологічний рівень роману: причинно-наслідковість

функціонування  культів у процесі творення суспільної

моносвідомості............................................................................11

     1.2.  Геноцид 1932 — 1933-х років  як концептуальна модель 

   знищення  української нації у романі  „Тема для медитації”......20

2. Моральний опір української інтелігенції політичній

          атмосфері 60 — 70-х років..........................................................27

 

Розділ ІІ. Експозиція художніх портретів роману „Тема для медитації”

       як атрибутика духу історичної  епохи................................................35

 

Розділ ІІІ. Архаїчні замовляння як форма мистецької реставрації 

        минувшини української нації............................................................54

 

Висновки...............................................................................................................62

 

Список використаної літератури........................................................................67

 

 

 

 

 

 

 

 

„Віддавна мене не полишає  відчуття, що        десь у глибинах нашої національної свідомости      криється потужна сила, від котрої відірвалися. І      коли працював над романом, врешті збагнув,       що джерело криється в давніх язичницьких       культах і віруваннях. Науковіше сказати – в       особливостях того буттєвого дискурсу, котрий      витікає з архаїчної ментальності. Здається, в       нашій підсвідомості закладено якісь магічні       ключі, що активізуються в екстремальні        моменти історії – й саме завдяки їм нація зуміла      вижити всупереч усьому.”

Леонід Кононович.

 

Вступ

 

Літературний  твір народжується як плід фантазії митця. Літературний критик, встановлюючи художню  вартість мистецького продукту, звертає  увагу передовсім на засоби, що використані  художником слова для оживлення, матеріалізації в зародку безплотного задуму. Митець приносить до універсуму спалах ідеї, надаючи множинності смислів і контрастності прочитання. Процес оживлення передбачає використання інструментарію — слова. Якість оперування словом, здатність засобами художнього мистецтва вести діалог із читачем, ступінь проникнення у психологію словесного творення — складники, що допомагають автору здійснити акт перетворення продукту мисленнєвої діяльності у літературний витвір.

Письменник, надаючи  продуктивних сил своїй ідеї, підкріплюючи її засобами художнього слова, стає творцем. Володіючи словом, він отримує богоякісні властивості: словесний образ, непідвладний темпоральним чинникам, допомагає йому відтворювати буттєвий ґрунт часу теперішнього, дозволяє реанімувати пласти минулого, і навіть закладати фундамент майбутнього, що, до речі, і робить у своєму новому романі „Тема для медитації” Л. Кононович. В літературу цей автор прийшов як майстер детективного бойовика. Роман „Тема для медитації” відкрив нові грані особистості письменника. Д.Стус, аналізуючи літературну ситуацію в країні та власні враження від роману Л. Кононовича, відзначає: „...починаючи з другої половини 80-их, українська проза досить швидко перевдяглася в короткі штанці розважальної літератури, а часом зовсім ходила без них. Не думаю, що в цьому винні лише літератори, — вся країна перетворилася на хлопчиків, які, не замислюючись про історичні наслідки, бавилися прапорцями та безвідповідальною незалежністю. Але рано чи пізно люди дорослішають. Власне, дорослішання текстів почалося не з Кононовича, —  до того була „Солодка Даруся” Марії Матіос, але ”Тема для медитації” справді маніфестує ціле покоління, яке ввійшло в активне життя впродовж 1970 – 80-их, мало великі ілюзії, жорстоко розтрощені згодом. Одна з них — ілюзія незалежної держави. Кононович спробував це осмислити” [31, 10].

Роман “Тема  для медитації” — це талановито втілений у рамках художнього твору  дух епохи, що продукувала безликі  покоління. Наше дослідження, що спирається на матеріал цього літературного  витвору, спрямоване на репродуктивну властивість природи митця — творчу реставрацію подій історичної минувшини держави, нації.

Обрана тема, на нашу думку, є актуальною насьогодні, бо проблема усвідомлення буттєвих аспектів минулого й проблема історичної пам’яті має особливе значення для функціонування літературознавчих студій.

У нашому дослідженні  увага буде приділена прийомам, що допомагають письменнику моделювати художній твір, відтворювати історичне  минуле народу, активізувати мислиннєво-аналізаторську діяльність реципієнта мистецького продукту. Виділяємо три такі прийоми: використання методу наближення окремих частин твору до історичного документу; представлення ряду типових характерів, що найкраще ілюструють презентовану письменником епоху, а також  введення фольклорного жанру — замовлянь — магічних ключів, що надають художньому тексту колориту виокремленого літературним твором часу. Таким чином, окреслені нами прийоми реставрації історії України ХХ століття, що використовуються автором при конструюванні художнього твору, складають основу нашої гіпотези.

Для досягнення наукового результату нами використовується література, що присвячена цій проблемі. Під час дослідження роману „Тема  для медитації” як життєпису доби й покоління зверталися до історичних джерел, зокрема до праці В. Даниленка „Сталінізм на Україні: 20 — 30-ті роки” [11], що представляє для нас цінність з точки зору теоретичного осмислення реалій, які мали місце на буттєвому ґрунті ХХ століття. Також значний інтерес для нас становило дослідження І. Дзюби „Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П’ятдесят років без Сталіна” [12], котрим послуговувалися у контексті вивчення атрибутики світоглядної моделі людини, підконтрольної тоталітарній системі державного управління.

Під час аналізу  власне історичних подій, відтворених у романі „Тема для медитації”, нами використовувалися праці, що підтверджували накопичений у сюжетному вимірі твору реалістичний фактаж. Зокрема, це дослідження, які аналізують події, пов’язані з геноцидом українського народу: „Голод на Україні, 1932 — 1933. Вибрані статті” [8], праця В. Пахаренка „Віті єдиного древа: Україна Східна і Західна в апокаліпсисі ХХ століття” [25]. Також послуговувалися й монографією Г. Касьянова „Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 — 80-х років” [13], що присвячена діяльності українських дисидентів у жорнах комуністичної держави.

При дослідженні  специфіки замовлянь ми апелювали  до книги „Українські замовляння”, яка найповніше з усіх джерел, що стосуються нашої теми, представляє  це питання. М. Новикова, автор передмови й коментарів до книги, відзначає, що „замовляння як „жанр”, а точніше, як спосіб людського спілкування, є тотальним, усепроникним діалогом...”[35, 14]. Для аналізу представленого в замовляннях світовідчуття і вірувань праукраїнців також послуговуємося працею І. Нечуя-Левицького „Світогляд українського народу. Ескіз української міфології”. Автор викладає свій досвід осягнення світогляду рідної нації так: „Для нас тепер зостались тільки уривки з давньої міфології, що дійшли до нашого часу в устах народу. Але, не вважаючи на те, що християнські догмати і християнська мораль уже ввійшли в народне життя, ще й досі між народом не згинуло давнє поганство. Воно ще й досі держиться в житті народу: в образах і звичаях,  в колядках, щедрівках... забобонах і ліках сільських знахарок” [23, 4].

Під час дослідження  цієї проблеми послуговувалися і  працями Л. Булашева „Український народ  у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях” [1] — посібник з народознавства, та В. Гнатюка „Останки передхристиянського релігійного світогляду наших предків” [7] — дослідження світу забобонної свідомості українського народу; ці праці презентують матеріал для вивчення історії нації. 

Не зважаючи на наявну кількість досліджень, присвячених  міфології, фольклорній спадщині народу та праць, які стосуються печальних сторінок історії України, мало праць, що досліджували б текстуальні компоненти художнього твору (у романі „Тема для медитації” — архаїчні замовляння, історичний документалізм у стилі викладу, відтворення ряду типових характерів, що ілюструють презентовану автором добу) з позицій аналізу історичного. Проте зауважимо, що нами прослідковано специфічні зв’язки між художнім інструментарієм мистецького слова і змістовим рівнем твору, які випливають із використаної теоретичної бази.

Отже, об’єктом нашого дослідження є роман Л. Кононовича „Тема для медитації”, а предметом — художня реставрація історії України в романі „Тема для медитації”.

Метою роботи є дослідження специфіки художньої реалізації історії України в романі Л. Кононовича „Тема для медитації”.

В свою чергу, мета передбачає виконання ряду таких завдань:

 

1. Опрацювати філософсько-естетичні, літературознавчі та історичні джерела з окресленої проблеми.
2. Проаналізувати образи роману як художні портрети окремої історичної епохи.
3. Обґрунтувати природу українських замовлянь як форму художньої реставрації минувшини української нації.

 

Мета і завдання роботи обумовили структуру дослідження: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Зокрема, у вступі обґрунтовується актуальність, новизна, цінність нашого дослідження; у першому розділі „Історичний документалізм: роман „Тема для медитації” Л. Кононовича — життєпис покоління” автором розглядаються специфічні зв’язки відтворюваного у романі подієвого перебігу з історичними фактами; у другому розділі „Експозиція портретів художнього твору як атрибутика духу історичної епохи” аналізуються образи роману як типові характери, що ілюструють презентовану автором епоху; у третьому розділі „Архаїчні замовляння як форма мистецької реставрації минувшини української нації” робиться спроба аналізу текстуальних компонентів твору; у висновках окремими положеннями висвітлені головні думки роботи; список літератури містить джерела, що ними користуємося під час нашого дослідження.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що нами вперше здійснено спробу осмислення історії України ХХ століття у романі Л.Кононовича „Тема для медитації” шляхом аналізу прийомів її художнього моделювання самобутнім письменником, як от: прийому історичного документалізму та специфіки зображення типових характерів минулого століття; прийому давньоукраїнських замовлянь та їхніх форм.

Практична значимість роботи: матеріали дослідження можуть бути використані під час ознайомлення старшокласників із сучасним літературним процесом, на семінарських заняттях зі студентами, у гуртковій та факультативній роботах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Історичний документалізм: роман Л. Кононовича                   

      “Тема для медитації” — життєпис покоління.

 

Світовидча  система представників античного  світу ґрунтувалася на впевненості  у тому, що лад у хаотичному Всесвіті охороняють Мойри — богині долі. Так Клото (Прядильниця) пряла нитку  людського життя. Лахесіс (Дарувальниця) вела людину крізь мінливості долі; Атропа (Невідворотна) перерізала нитку, коли приходив час людині змінити земний світ на похмуре царство Аїда. Невідповідність такої символічної міфологізації етапів присутності людини у світі літописові історичних подій потверджує, зокрема, минувшина української нації. Справді, період існування етносу в умовах тоталітарної імперії вносить свої корективи до формування буттєвого виміру. Повертаючись до нашого міфу, відзначимо характерні відмінності між ідеальною картиною світу (представленою античними віруваннями) та реальним втіленням життя: епоха історичної несамостійності українського народу істотно обмежила функціонування Дарувальниці (що мала б оберігати людину під час болісного метання останньої темними коридорами буття), надавши перевагу Невідворотній (місія богині смерті тиражувалася мільйонними накладами), і, як наслідок, поступово знижувалася самовідтворююча здатність богині Прядильниці.