Становлення та розвиток сільського туризму на Закарпатті

Однак, під  впливом численних факторів —  і зокрема, економічних, пов’язаних з реорганізацією організаційно-економічних  форм виробництва, припиненням діяльності великої кількості підприємств  лісопромислового та агропромислового комплексів, появою безробіття, в середині дев’яностих років почалася інтенсивна експлуатація природних ресурсів, а  також соціальних та духовних чинників, спричинився занепад місцевої культури, традицій, ремесла і традиційних  форм господарювання. Саме тому у вересні 2005 р. в м. Рахові відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат». Конференція  організована Міністерством охорони  навколишнього середовиша України, Карпатським біосферним заповідником, швейцарсько-українським проектом розвитку лісового господарства в Закарпатті (FORZA) за підтримки неурядових організацій  «Наш дім» та екологічного клубу «Карпати». На цій конференції обговорено цілу низку актуальних проблем збереження цієї спадщини, що має безпосереднє значення і для розвитку сільського туризму.

Пожвавленню туристичного руху сприяє розгалужена  мережа торговельного й гастрономічного  обслуговування. Загалом у Закарпатті зареєстровано 2681 підприємств роздрібної торгівлі та 1087 підприємств ресторанного господарства всіх форм власності на 47,9 тис. місць. Найдинамічніше торговельні  та гастрономічні заклади розвиваються вздовж основних автомобільних туристичних  маршрутів. Відбулися зміни у  спеціалізації підприємств ресторанного господарства. Основну частку складають  невеликі кафе, закусочні, буфети, бари — 81,8 % всієї мережі проти 56,8 % у 1995 р. В м.Ужгород відкрились ряд нових  сучасних закладів харчування — ресторан «Гурман», «Августин», «Венеція», «Олд континент», «У Аніти», «Мерлін», «Золушка».

«Міжсезоння не існує» — саме за таким принципом  починають працювати на Закарпатті більшість туристично-рекреаційних об’єктів. Все частіше туристам пропонують різноманітні термальні  басейни, сауни, джакузі, більярд, настільний та великий теніс, риболовство, полювання, дегустацію найбільш відомих закарпатських  мінеральних вод та вин, пішохідні  прогулянки в гори, збір ягід та грибів тощо. Тривалість відпочинку та зміст  програм для туристів розробляються  з урахуванням побажань замовників.

На Закарпатті започатковано багато екотуристичних послуг. Наприклад, ЗАТ «За- карпаттурист»  розробляє такі програми турів по Закарпаттю — це «Сім днів у Закарпатті»  та «Височінь Карпатських гір» (учнівський тур); дитячий пізнавально-оздоровчий тур «По горах і долинах  Закарпаття» та «Перлини Закарпаття» (вихід на Говерлу); «Від Волівця  до озера Синевір» та «В долину нарцисів».

Найпопулярнішими  екскурсійними маршрутами Закарпаття є:

1. Маршрут «Ужоцький перевал»

Мукачеве  — Ракошино — Зняцьово — Середнє  — Глибоке — Ужгород — Невицький  замок — Перечин — Зарічово — Мал. Березний — Вел. Березний — Забрідь — Кострино — Ставне — Ужок.

2. Маршрут «Оленівськии перевал»

Мукачеве  — Ракошино — Зняцьово — Середнє  — Глибоке — Ужгород — Невицький  замок — Перечин — Сімер  — Тур’я Поляна — Порошково- Оленьово — Плоске — Поляна —  Голубине — Карпати — Мукачеве.

3. Маршрут «По Верховині»

Мукачеве  — Свалява — Воловець — Водопад  «Шипіт» — Міжгір’я — Хуст — Виноградо — Берегово — Мукачеве.

4. Маршрут «Синевирське озеро»

Мукачеве  — Свалява — Воловець — Нижні  Ворота — Гудливий — Пилипець —  Келечин — Міжгір’я — Синевир.

5. Маршрут «До водопаду Шипот»

Мукачево  — Свалява — Н.Ворота — Воловець — вод.Шипот — Мукачево

6. Маршрут «По Ужанській долині» '

Ужгород — Невицький замок — В.Березний — Кострино — Ужоцький перевал  — Ужгород

7. Маршрут «До унікальної Долини нарцисів»

Ужгород — Мукачево — Хуст — Долина нарцисів — Іза — Ужгород

8. Маршрут «По курортах Закарпаття»

Сан. Карпати  — сан. Квітка Полонини — сан. Кришталеве джерело — сан. Поляна Маршрут  «По замках Закарпаття»

Ужгород — Середнє — сан. Карпати —  Перечин — Невицьке — Ужгород 

9. Маршрут «По місту Мукачеве»

Замок 14 ст. — жіночий православний монастир — центр міста 

    10. Маршрут «По місту Ужгород»

Замок 14 ст. — етнографічний музей —  центр міста 

11. Маршрут «По містам Закарпаття»

Берегово  — Вілок — памятник на українсько-угорському кордоні (Турул) — картинна галерея  в с.Петрово — Виноградово  — Хуст та інші.

Ужгородський  туристично-оздоровчий комплекс «Світанок» організовує екскурсії для школярів та студентів, дорослого населення: подорожі та мандрівки; пішохідні маршрути з елементами кінного туризму; сплав  на катамаранах; зарубіжні екскурсійні  поїздки; гірськолижні поїздки; екскурсії  по Святих місцях — церкви, монастирі; екологічні табори, оздоровчі табори, християнський туризм; автобусні  маршрути по Закарпаттю.

У створенні  сприятливого туристичного іміджу Закарпаття не обійтися без розвитку супутньої  інфраструктури. За останні два роки, з метою забезпечення відповідного транспортного сполучення, проведено  ремонт автодороги в с. Лумшори (Перечинський район), відремонтовано дорогу Поляна-Уклин (Свалявський район), дорогу в с. Стройне  до санаторію «Квасний потік» (Свалявський  район), звтодорогу Іза — Нанково (Хустський район). Відремонтована закарпатська ділянка автомагістралі Київ-Чоп. У  зимовий період було відновлено рух  «снігового» потягу за маршрутом  Ужгород-Волосянка до ст. Щербин (Великоберезнянський  район).

 

3.3. Матеріально-технічне забезпечення туристичної сфери Закарпатської області.

 

Закарпатська  область, володіючи потужним туристично-рекреаційним та культурно-історичним потенціалом, у даний час не має достатньо  розвинену туристичну інфраструктуру, що призводить до гальмування розвитку іноземного туризму та не дозволяє в достатній мірі залучати туристів з інших регіонів України.

Важливою  складовою розвитку туризму є  бальнеологічні ресурси та функціонуючі на їх базі санаторно-оздоровчі та курортні заклади.

Проблемам розвитку туризму в Закарпатській  області приділяють увагу багато науковців, зокрема М.А.Лендєл, В.І.Стафійчук, Ф.Ф.Мазур, М.В.Вачевський, В.Г.Скотний  та ін. Однак розвитку санаторно-оздоровчих та курортних закладів Закарпатської  області достатньої уваги не приділено.

Головними завданнями є:

- проаналізувати  діяльність санаторно-курортних  й оздоровчих закладів області; 

- відслідкувати  динаміку розвитку кількості  санаторно-курортних й оздоровчих  закладів та оздоровлених ними  осіб;

- виявити  причини простою санаторно-курортних  та оздоровчих закладів протягом 2007/2008 рр.;

- виробити  рекомендації щодо покращення  функціонування санаторно-курортних  та оздоровчих закладів закарпатської  області. 

Об’єктом  дослідження є санаторно-оздоровчі  та курортні заклади Закарпатської  області, предмет дослідження –  динаміка їх розвитку та функціонування.

Закарпатська  область в достатній мірі забезпечена  бальнеологічними ресурсами. Тут зосереджено  більше 5% всіх природно-рекреаційних ресурсів України.

Основними рекреаційними ресурсами області  є мінеральні і термальні води, різні за хімічним складом і лікувальними властивостями. Із 207 родовищ, занесених  до Кадастру мінвод України, 18,8% становлять закарпатські.

Проте, як показує досвід, однієї тільки наявності  бальнеологічних ресурсів недостатньо  для того, щоб успішно розвивати  рекреаційну діяльність. Необхідна  сучасна розвинена мережа санаторно-оздоровчих та курортних закладів, яка б успішно  функціонувала на базі наявних природно-рекреаційних (бальнеологічних) ресурсів. Це б дозволило  успішно розвивати як вітчизняний, так й іноземний рекреаційний (оздоровчий) туризм.

У мережу санаторно-курортних та оздоровчих закладів на 1 жовтня 2009 р. увійшли: 20 санаторіїв, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 28 баз  відпочинку, по одному пансіонату з  лікуванням та відпочинку, одна курортна поліклініка та два дитячі оздоровчо-санаторні  позаміські заклади цілорічної дії. Шосту частину перерахованих  суб’єктів зосереджено у Свалявському районі, 15,0% – у Мукачівському  та по 11,7% – Виноградівському та Хустському районах.

До бальнеологічних  ресурсів Закарпатської області  відносять: мінеральні води, озокерит, соляні печери, природні комплекси  зі сприятливими кліматичними умовами. Найбільш відомими бальнеологічними курортами  є: «Поляна», «Верховина», «Сонячне Закарпаття», «Квітка Полонини», «Синяк», «Гірська Тиса», «Шаян», «Свалява», «Усть-Чорна», «Поляна Квасова» та ін.

Матеріальна база переважної більшості санаторно-оздоровчих та курортних закладів Закарпатської  області є застарілою й потребує реконструкції й оновлення.

Інформація  про діяльність санаторно-оздоровчих та курортних закладів Закарпатської  області аналізується на основі матеріалів Головного управління статистики в  Закарпатській області [2; с.40].

Кількість оздоровлених у санаторно-курортних  та оздоровчих закладах по Західному  регіону (на 10 тис населення; осіб) у 2009 р. подано на рис. 3.1.

 

Рис. 3.1 Оздоровлені у санаторно-курортних та оздоровчих закладах по Західному регіону у 2009 р.

Динаміку  кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів зображено на рис 3.2

Рис. 3.2. Динаміка кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів

Отже, як видно з рис. 3.2, кількість санаторно-курортних та оздоровчих закладів починаючи з 2006/2007 років істотно скоротилася (з 69 одиниць в 2006/2007 рр. до 60 одиниць в 2008-2009 рр.), проте стабільно збільшується питома вага в наявних закладах.

Динаміку  кількості оздоровлених осіб подано на рис. 3.3

 

Рис. 3.4 Динаміка кількості оздоровлених осіб

 

Як видно  з рис. 3.4, кількість оздоровлених осіб, починаючи з 2002/2003 рр., поступово зростала (винятком стали тільки 2005/2006 рр.). Найбільша кількість оздоровлених була в 2007/2008 рр. (92,0 тис осіб), проте вже починаючи з наступного року кількість оздоровлених зменшилася до 76,4 тис. осіб. Основною причиною такої негативної тенденції стали кризові явища в економіці, що призвели до падіння доходів більшості громадян України.

Структуру кількості оздоровлених осіб по видах  закладів у 2008/2009 рр. (у відсотках) подано на рис.3.5.

 

Рис. 3.5. Структура кількості оздоровлених осіб по видах закладів у 2008/2009 рр.

Отже, як видно з рис. 3.5, із загальної кількості 76352 особи найбільшу кількість оздоровлено санаторними закладами (66,4%), санаторіями профілакторіями (15,9), та базами відпочинку (10,5).

За віковою  структурою оздоровлено 70,3 тис. дорослих осіб, 5,0 тис. дітей та 1,1 тис. підлітків. Із загальної кількості оздоровлених – 0,4 тис. – це особи, що постраждали  від аварії на ЧАЕС, з них 85,9% діти та підлітки.

Загалом, в оздоровчих закладах проведено 1098,3 тис. ліжко-днів або 14,4 ліжко-дні в  середньому однією особою.

Отже, аналізуючи показники діяльності санаторно-оздоровчих та курортних закладів Закарпатської  області, можна виділити наступне: дана область має багаті природно-рекреаційні, бальнеологічні ресурси, що дозволяють успішно розвивати курортну справу. Проте основними перешкодами  успішного розвитку є:

- падіння  доходів населення країни, що  відразу відбивається на показниках  діяльності закладів даної сфери; 

- застаріла  матеріально-технічна база наявних  закладів;

- низький  рівень сервісу, слаба маркетингова  підтримка, відсутність науково-практичних  розробок з питань успішного  розвитку галузі.

Основні завдання, які необхідно вирішити, полягають в наступному:

- реконструкція,  оновлення, модернізація матеріально-технічної  бази наявних санаторно-курортних  й оздоровчих закладів;

- закупівля  сучасного медичного обладнання  й устаткування;

- підвищення  якості надання послуг (забезпечення  комфортабельності перебування,  високе сервісне обслуговування, належна увага до клієнтів  з боку персоналу закладів);

- потужна  рекламна кампанія наявних закладів  та їх можливостей як на  внутрішньому, так і на міжнародному  галузевому ринку; 

- забезпечення  співпраці керівництва закладів  з місцевими науковцями з метою  вироблення рекомендацій щодо  удосконалення діяльності на  ринку, маркетингових підходів, застосування  ефективних систем менеджменту,  розвиток внутрішнього маркетингу  та ін.

Запропоновані заходи дозволять підвищити туристичний  імідж Закарпатської області  в цілому та сприятимуть притоку  все нових туристів, що дозволить  збільшити надходження як в місцевий, так і в державний бюджети.