Особливості франко-американських відносин на рубежі ХХ – ХХІ століть

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ФРАНКО-АМЕРИКАНСЬКИХ  ВІДНОСИН У ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ  ДОКТРИНІ ФРАНЦІЇ У ПЕРІОД ПРЕЗИДЕНТСТВА Ж. ШИРАКА………….………..……………………........11

РОЗДІЛ 2. Економічна взаємодія у Франко-американських відносинах………..........................................................................................24

ВИСНОВКИ……..……………………………………......….………….……...48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….……........................................51

ДОДАТКИ……...……………………………………….….…………………..62

ВСТУП

Відносини між  США і Францією — «єдиною наддержавою» та її найстарішим і «перекірливим» союзником, є прикладом конфликто-дружніх відносин. Обидві країни хочуть побудувати майбутнє, засноване на ліберальних цінностях, вирішити найгостріші проблеми сучасності, але при цьому кожна амбітно відстоює свої інтереси. Маючи схожі цілі, вони розходяться з питань їх досягнення і дуже часто два союзники опиняються на грані конфлікту, що не може не позначатися на трансатлантичних відносинах в цілому. Питання про джерела, глибину та перспективи франко-американського відчуження активно обговорюються і в США і у Франції. Спектр оцінок дуже широкий – від прогнозів повного розвалу цих відносин до оптимістичного трактування виникаючих криз як тимчасових і виправних. У той же час характеристика цих взаємовідносин завжди була і залишається фактором, визначаючим розвиток світової системи міжнародних відносин.

Актуальність  теми визначається тим, що франко-американські відносини на сьогоднішній день є  одним з основних вузлів всього комплексу трансатлантичних суперечностей. Від стану і розвитку цих відносин багато в чому залежатимуть і відносини США з ЄС у цілому. Загострення торкнулося основних вимірів міждержавних відносин і навіть взаємин громадянських суспільств двох країн. За розбіжностями з конкретних політичних проблем стоять серйозні відмінності в підходах американської та французької політичних еліт до будівництва нового світопорядку. Незважаючи на широкі антиамериканські настрої, у французькому суспільстві усвідомлюють необхідність єдності Заходу і підтримки партнерських відносин з США, а американська політична еліта, зі свого боку, розуміє важливість збереження Франції як союзника.

Об’єктом дослідження  є зовнішня політика Франції та США. Предметом дослідження є двосторонні відносини Франції та Сполучених Штатів Америки.

Хронологічно  робота охоплює 1995-2007 рр.. Це обумовлено тим, що в 1995р. у Франції на наступні два президентські терміни до влади прийшов Ж. Ширак, який спробував по-новому вибудувати відносини з США, не забуваючи при цьому про голлістську спадщину. У США це був час другого терміну Б. Клінтона, коли була вироблена нова зовнішньополітична стратегія. Прихід до влади в США у 2001 р. президента Дж. Буша – молодшого і зміна трансатлантичного «порядку денного» відкрили наступний етап франко-американських відносин.

Ступінь розробленості  теми в науковій літературі. Проблематика франко-американських відносин на сучасному  етапі достатньо досліджена в  західній, але ще не отримала належного  висвітлення у вітчизняній літературі. Автор спирався на роботи, які можна підрозділити на три групи.

У першу групу  увійшли загальні роботи по зовнішній  політиці Франції та США. Аналіз цих  робіт дозволяє побачити роль американського вектору у зовнішній політиці Франції та навпаки – місце Франції у зовнішній політиці США. Слід відзначити роботи українських та російських авторів таких, як Е. Ананьєва, А. Богатуров, К. Гаджиєв, В. Денисов, К. Зуєва, В.А. Кременюк. Значимість цих робіт полягає у тому, що вони дають змогу всебічно розглянути зовнішню політику країн та основні тенденції розвитку різноманітних напрямів.

У другій групі  – роботи, що характеризують характер та тенденції у різних сферах міжнародних  відносин між двома країнами. Цікавість  до цих робіт обумовлена двосторонньою взаємодією країн протягом певного історичного відрізку, що у свою чергу дозволяє дослідити тенденції взаємодії країн.

Україно-російська  традиція вивчення американо-французьких  відносин в різні періоди відображена в роботах А. І. Уткіна, Г. Н. Севостьянова, В. С. Міхєєва і Л. А. Саличевої. Незважаючи на відсутність у вітчизняній літературі комплексного дослідження теми в задані тимчасові рамки, важливо виділити кілька робіт, які зачіпають окремі її аспекти. Монографія Є. О. Обічкіної, в якій подано аналіз основних напрямів зовнішньополітичного курсу Франції кінця XX-XXI століть показує неоголлістську формулу трансатлантичного співробітництва Ж. Ширака та окремі протиріччя франко-американського партнерства, в тому числі співпрацю по лінії Франція-НАТО і США-ЄС. Роботи М.О. Троїцького і О. В. Приходько присвячені трансатлантичним відносинам, з акцентом на посилення європейської інтеграції та трансформації колективної безпеки. Хоча в даних роботах досліджуються відносини країн Західної Європи і США, а не тільки США і Франції, вони були корисні для розуміння загальних проблем американсько-європейського співробітництва в 1990-і і 2000-і рр.. Колективні монографії Інституту США і Канади, МДІМВ, а також Інституту Європи — під редакцією А. Б. Дубініна, В. А. Кременюк, П. Т. Підлісного, Ю. І. Рубинського, А. В. Уткіна аналізують особливості зовнішньої політики США і Франції під впливом глобальних змін у світі, а також зачіпають вплив зміцнення Європи на США і Францію. З питання політики безпеки Європи та інших європейських реалій важливо відзначити доповіді таких авторів Інституту Європи як В. В. Журкін і Д. А. Данилов.

До третьої  групи слід віднести роботи іноземних  авторів. У західній науковій літературі є кілька комплексних досліджень з американо-французьких відносин. Робота американського і французького професорів М. Бреннера і Г. Пармантье присвячена основним аспектам розвитку двосторонніх відносин, включаючи підходи двох країн до НАТО, ЄС і Косово в період 1990-х рр.. Американець У. Уеллс робить акцент на сучасних франко-американських суперечностях, але і з поверненням до історичного минулого. Особливості взаємин двох країн починаючи від часів де Голля і до наших днів показані в колективній роботі американських (Ч. Когана, Д. Коулмана) і французьких вчених (С. Берштейн, Ф. Бозо та інших) за редакцією Р. Лукича. Цікавий огляд американо-французьких відносин зроблений у вигляді бесід з трьома відомими французькими діячами, в яких розкриваються різні особливості взаємин країн в історичній перспективі і на сучасному етапі. Ще одне досить докладне дослідження франко-американських відносин американським професором Ж. Девіс присвячено в основному періоду після подій 11 вересня 2001 р., але воно має явне антифранцузьке забарвлення, що применшує його значимість. Відносини США та Франції під час кризи в Іраку 2003 р. детально розглянуті в книзі двох дослідників Брукінзького Інституту — Ф. Гордона і Дж. Шапіро. Робота американського професора П. Адамса аналізує відносини двох країн після Іраку через призму американських президентських виборів 2004 р. в сприйнятті французів. У праці відомого французького дослідника М. Вайса, присвяченій зовнішній політиці Франції з 1958 р. до наших днів, франко-американські відносини відіграють помітну роль.

Велика кількість  робіт присвячена відносинам США і Франції де проглядається лінія франко-американських відносин, якщо вона навіть окремо не виділена, так як Франція грає важливу роль у визначенні європейської політики, в тому числі по відношенню до США. У деяких роботах, наприклад, таких авторів як Ж. Вайс, Л. Коен-Танужі, Р. Лібер, Е. Понд, С. Серфеті, Т. Чопін, аналізуються відносини США і Європи в новому столітті, з розглядом, як окремих аспектів , так і загальної проблематики їх розвитку. В інших, в основному колективних роботах, досліджуються американо-європейські відносини по лінії США-ЄС, НАТО-ЄС.

Дослідженню культурних аспектів розвитку США і Франції, особливо «антинастроїв», присвячені роботи таких авторів як Р. Берман, Ж. Вайс, Т. Джудт, П. Катзенштейн, Р. Куізел, Д. Лакорн, Ж-Ф. Ревель, П. Холландер та інших. В основному це дослідження з антиамериканізму у світі, в яких Франції нерідко приділяється важливе місце в силу відомих французьких настроїв. Окремих робіт з антифранцузскими настроями у США дуже мало, в основному їм присвячені статті в політичних журналах, але можна звернути увагу на роботи П. Бодрі, Р. Чесноффа і Е. Діора.

Основні цілі і  завдання дослідження. Метою дослідження  є аналіз розвитку взаємин між  США і Францією в період президентства  Жака Ширака. Окреслена вище мета дослідження визначила постановку наступних завдань:

- Розкрити фактори впливу  на зовнішню політику досліджуваних  країн;

- Дослідити політичні  аспекти взаємин США і Франції,  простежити роль президентів  у розвитку двосторонніх відносин;

- Проаналізувати економічну взаємодію двох країн.

Новизна дослідження полягає  в тому, що у вітчизняній історіографії  до теперішнього моменту не було окремого дослідження, присвяченого даній проблемі. Більшість досліджень характеризується фокусуванням на окремих аспектах і  відсутністю комплексного підходу. У даній роботі зроблена спроба рівномірного залучення американського і французького матеріалу, включаючи порівняльний аналіз політики обох країн.

Наукова достовірність бакалаврської  роботи обумовлюється перш за все  ретельним відбором джерел і зіставленням різних оцінок тих чи інших подій.

Джерелознавча база бакалаврської  роботи є досить різноманітною. Слід поділити джерела на декілька груп:

Перша група джерел –  це базові документи по зовнішній  політиці держав. Яскравим прикладом  є Доктрина національної безпеки Франції та так звана «Біла книга» – доктринальний базис зовнішньої політики Франції.

До другої групи слід віднести нормативно-правову базу двосторонніх франко-американських відносин. У  контексті дослідження джерелами  постають: Угода про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно, Угода про взаємну правову допомогу у кримінальних справах, Договір про прибутковий податок та ін..

До третьої групи слід віднести виступи американських  і французьких офіційних осіб. Були вивчені виступи президентів США і Франції, а також виступи прем'єр-міністрів, державних секретарів та міністрів закордонних справ, міністрів оборони та інших офіційних осіб. Аналіз цих документів дозволяє простежити еволюцію та особливості зовнішньополітичних ліній двох країн.

В якості джерел четвертої  групи автор використовував роботи експертного співтовариства США  і Франції. У їх число входять  розробки політологів та експертів, що працюють у впливових «мозкових  центрах», в США такі, як Бруклінгський інститут, Інститут Гувера, Рада з міжнародних відносин (CFR), Центр з трансатлантичних відносин (CTR), Інститут вивчення проблем національної безпеки. У Франції – дослідний центр у стратегічних питаннях і міжнародних відносинах (IRIS), Французький Інститут міжнародних відносин (IFRI), Європейський інститут досліджень з питань безпеки (EUIS). Ці матеріали дають можливість більш широкого охоплення досліджуваної теми і часто надають альтернативний погляд.

Однією з джерелознавчих груп постає аналіз французької та американської періодичної преси: «Le monde» – газета ліберальних поглядів, яка домінує на французькому ринку, «International Herald Tribune» – міжнародне видання, асоційоване з «Нью-Йорк Таймс»; метою газети є висвітлення подій на міжнародній арені. «New York Times» – одна з найвпливовіших газет Америки, «Economist» – англомовний журнал глобальної орієнтації. Помітна роль у роботі відведена науковим публікаціям і статтям у вітчизняних, американських і французьких журналах. З вітчизняних це: «Європейська Безпека: Події, Оцінки, Прогнози», «Сучасна Європа», «США * Канада: економіка, політика, культура». З американських можна виділити «Brookings Review» (видання одного з найвпливовіших і незалежних мозкових центрів США - Брукінзького інституту), «French Politics, Culture and Society» (публікується за підтримки інституту французьких досліджень університету Нью-Йорка та центру європейських досліджень Гарварда; досліджує сучасну Францію за допомогою історичного та культурного аналізу, особлива увага приділяється відносинам Франції з Європою і США), «Foreign Affairs» (публікується Радою з міжнародних відносин, діяльність якого спрямована на поліпшення розуміння зовнішньої політики США та міжнародних відносин), «Harvard International Review» (аналізує важливі події в міжнародних відносинах, залучаючи вчених і політиків до обміну думками), «The National Interest» (консервативне американське видання, публікується Центром ім.Ніксона, який аналізує політичний «порядок денний» і прагне впливати на суспільні дискусії з питань пріоритетів США у світі), «Presidential Studies Quarterly» (публікується некомерційним і незалежним центром вивчення інституту президентської влади; охоплює всі аспекти президентства США), «The Washington Quarterly» (видається Центром стратегічних і міжнародних досліджень; аналізує глобальні стратегічні зміни та їх наслідки для державної політики).

Методологія дослідження  була заснована на діалектичному  підході, системному аналізі та синтезі, які надають можливість всебічно дослідити досліджуваний предмет дослідження. Основний акцент був зроблений на порівняльному методі, заснованому на вивченні французьких і американських матеріалів для більшої наукової об'єктивності.

Наукова значимість бакалаврської  роботи полягає в тому, що в ній  проаналізовано взаємини США і Франції, виявлено основні суперечності і зони згоди у військових, політичних та економічних аспектах.

Матеріали роботи можуть бути використані в науково-дослідницькій  діяльності і при підготовці лекційних  курсів та навчальних матеріалів з історії міжнародних відносин, історії Франції і США у вищих навчальних закладах, а також при вивчені курсу «Зовнішня політика країн Європи», «Зовнішня політика США».