Особливості франко-американських відносин на рубежі ХХ – ХХІ століть

Як у всіх інших західних демократичних державах, громадяни у Франції більше стурбовані проблемами всередині країни, ніж  за кордоном. Економічна криза, стійкі рівні безробіття, які є навіть вище ніж де-небудь ще в Європі, і існування того, що Жак Ширак називав, під час його кампанії по виборах президента 1995 року, "соціальним переломом". Перед лицем цих щоденних труднощів, великі міжнародні або стратегічні питання мають обмежений інтерес. Протягом виборів до Національних Зборів 25 травня та 1 червня 1997 року, головні політичні партії присвятили невелику увагу зовнішній політиці. Не тільки програми партій нічого не говорили про міжнародні проблеми, а й їхні лідери – Ален Жюппе з консервативної коаліції і Ліонель Жоспен із Соціалістичної Партії.

Події на Балканах свідчать про те, що в даний момент міжнародні проблеми знову виходять на перший план. Франція та її офіційний  курс підтримують США і НАТО в  їх діях в Європі. Безумовно, це може призвести до зростання ролі США і НАТО в Європі. Таким чином, геополітика в сучасному світі отримує нове втілення.

Важливі розбіжності  у франко-американських відносинах виникли протягом останнього десятиліття. Віра Франції, що Організація Об'єднаних  Націй часом діє «в односторонньому порядку» було вже очевидно на початку 1990-х років, коли французький уряд піддав критиці Конгрес і адміністрацію Клінтона за порушення Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, а так само Договір про санкції проти Куби , програми національної протиракетної оборони.

Сполучені Штати  і Франція зберігають сильні сторони  економічної і політичної взаємозалежності. З економічної точки зору 494 млрд. $ щорічних комерційних угод, переважна  більшість з-за продажів американських  компаній, що виробляють товар, які продаються у Франції та французьких компаній, які виробляють і продають товари в Сполучених Штатах – є найсильнішою формою економічного взаємозалежності, яка пов'язує дві країни разом . Це глибокий і зростаючий рівень економічної інтеграції. А також діє як противага прийняттю обмежувальної політики, яка може поставити під загрозу сотні тисяч робочих місць в обох країнах.

У політичному  плані, Франція визнає, що тільки силами США може забезпечити безпеку  в глобальному масштабі. Сполучені Штати також грають ключову роль у становленні інституційних принципів стабільної Європи.

Крім того, Франція  діє, щоб підтримати міжнародні зусилля  США і надати легітимність зовнішньополітичним  ініціативам Вашингтона. Це демонструють взаємодоповнюваність інтересів і дій двох країн. Франція стежить за ініціативами США, які прагнуть до зміцнення глобальної стабільності. У конфлікті з тероризмом, Франція надала Сполученим Штатам політичні контакти в таких країнах, як Алжир і Туніс, які довели свою цінність.

Відзначимо, що політичні розбіжності між двома  країнами залишаються. Французи бачать Сполучені Штати як єдину наддержаву, однак, французькі ЗМІ часто описують Сполучені Штати як слабку, не впевнену державу.

Взаємодоповнюваність  інтересів і дій в багатьох сферах, ймовірно, продовжиться. Нарешті, Франція і Сполучені Штати, в той же час продовжують обмін цінностями, притаманними для більшості демократичних суспільств, хоча ймовірно, що вони продовжать мати різні політичні погляди, зокрема, про роль міжнародних установ та застосування сили. У минулому, деякі критики Франції інтерпретували випадки незгоди як бажання з боку Франції побачити з боку Сполучених Штатів невдачу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьева Е. Уже поздно, но не слишком поздно (Внешнеполитические дебаты в США) / Е. Ананьева // Международная жизнь. — 2003. — №11. — С. 45—55.
2. Батюк В. И. Отношения США и НАТО в начале XXI века / В. И. Батюк // США-Канада. — 2003. — №10. — С. 14—16.
3. Богатуров А. Глобальные аспекты «цивилизационного» влияния США в XXI веке / А. Богатуров // Мировая экономика и международные отношения. — 2007. — № 9. — С. 114—121.
4. Володин Д. А. Перестройка американского военного присутствия за рубежом / Д. А. Володин // США-Канада. — 2004. — №10. — С. 55—72.
5. Гаджиев К. Демократическое и имперское начало во внешней политике США / К. Гаджиев // Мировая экономика и международные отношения. — 2007. — № 8. — С. 31—41.
6. Давыдов Ю. П. Жесткая и Мягкая Сила в Международных Отношениях / Ю. П. Давыдов // США-Канада. — 2007. — № 1. — С. 18—20.
7. Данилов Д. Д., Мошес А. Л., Бордачев Т. В. Косовский кризис: Новые Европейские Реалии / Д. Д. Данилов, А. Л. Мошес, Т. В. Бордачев // ДИЕ РАН. — 1999. — 83 с.
8. Денисов В. Америка вчера и сегодня / В. Денисов // Международная жизнь. — 2006. — №3. — С. 88—94.
9. Дубинин А. Б. Проблемы истории и политики стран Европы и Америки / А. Б. Дубинин // М.: МГИМО (У) МИД России. — 2003. — 274 с.
10. Журкин В. В Евросоюз в XXI веке: Европейская Политика Безопасности и Обороны. / В. В. Журкин // М.: ИЕ РАН—Издательсво «Огни ТД». — 2005. — 190 с.
11. Зуева К. Внешняя политика Франции в эпоху «неоголизма» / К. Зуева // Мировая экономика и международные отношения. — 2004. — № 1. — С. 70—79.
12. Иноземцев В. Л. США и ЕС в новом столетии: союзники или соперники? / В. Л. Иноземцев // США-Канада. — 2002. — № 10. — С. 23—26.
13. Кейган Р. О рае и силе. Америка и Европа в новом миропорядке / Р. Кейган // М: РОССПЭН. — 2004. — 137 с.
14. Кремень В. Г. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 — 2000 роки) / В. Г. Кремень/ К.: Либідь. — 2001. — 624 с.
15. Кременюк В. А. Две модели отношений США с окружающим миром: «заботливый отец» или «суровый шериф» / В. А. Кременюк // США—Канада. — 2004. — № 11. — С. 3—14.
16. Кременюк В. А. США и окружающий мир: уравнение со многими неизвестными / В. А. Кременюк // США-Канада. — 1999. — №1. — С. 68—75.
17. Кременюк В. А., Подлесный П. Т. Внешнеполитическая стратегия республиканской администрации США (2001—2002 гг.) / В. А. Кременюк, П. Т. Подлесный //М.: ИСКРАН. — 2002. — 200 с.
18. Лозовицький О. Вплив франко—американських взаємовідносин на формування військово—політичної стратегії п‘ятої республіки Франції / О. Лозовицький // Людина і політика. — 2003. — №5. — С. 23—35.
19. Мединська Т. У статусі світового лідера: США в сучасних процесах глобалізації: виклики та наслідки / Т. Мединська // Політика і час. — 2005. — №3. — С. 67—74.
20. Михеев В. С. США, Франция и европейская безопасность (1958—2002 гг.) / В. С. Михеев // М.: Наука. — 2003. — 527 с.
21. Мнацаканян М. О. Культуры.Этносы.Нации. Размышления об истоках и природе национальной общности / М. О. Мнацаканян // М.: МГИМО—Университет. — 2005. — 321 с.
22. Носов М. Г. Глобальные аспекты трансатлантических отношений / М. Г. Носов // Современная Европа. — 2006. — № 2. — C. 21—22.
23. Оберемко Т. В. Балканский фактор» во внешнеполитической стратегии США — Политика США в меняющемся мире / Т. В. Оберемко // М.: Наука. — 2004. — 300 с.
24. Обичкина Е. О. Голлистская традиция в современной французской дипломатии / Е. О. Обичкина // НиНИ. — 2004. — №6. — С. 66—78.
25. Обичкина Е. О. Франция — США: две модели мира / Е. О. Обичкина // США—Канада. — 2004. — № 7. — С. 23—39.
26. Обичкина Е. О. Франция в поисках внешнеполитических ориентиров в постбиполярном мире / Е. О. Обичкина // М.: МГИМО МИД РФ. — 2004. — 350 с.
27. Подлесный П. Т. Политика США в Меняющемся Мире / П. Т. Подлесный // М.: Наука. — 2004. — 200 с.
28. Приходько О. В «Трансатлантические Отношения в Сфере Безопасности и их Влияние на Внешнеполитические Позиции России» / О. В. Приходько // М.: ИСКРАН. — 2004. — 364 с.
29. Приходько О. В Трансатлантические Отношения в Сфере Безопасности и их Влияние на Внешнеполитические Позиции России / О. В. Приходько // М.: ИСКРАН. — 2004. — 184 с.
30. Приходько О. В. «Американский интернационализм» vs «Европейская многосторонность» / О. В. Приходько // США-Канада. — 2008. — № 10. — С. 4 — 24.
31. Рубинский Ю. И. Национальная Идея в политической культуре Франции / Ю. И. Рубинский // М.: ИЕ РАН — Издательство Огни. — 2004. — 187 с.
32. Рубинский Ю. И. Франция в Поисках Новых Путей / Ю. И. Рубинский // М.: РАН ИЕ. — 2007.
33. Рубинский Ю. И. Франция и США: Испытание Ираком / Ю. И. Рубинский // Европейская Безопасность: События, Оценки, Прогнозы. — 2003. — №. 9. — С. 18—23.
34. Смирнов В. П. Марс теснит Венеру. Перестройка союзнических приоритетов США / В. П. Смирнов // Международная жизнь. — 2003. — №6. — С. 53—68.
35. Смирнов В. П. Франция на исходе ХХ века / В. П. Смирнов // Новая и новейшая история. — 2000. — № 2. — С. 49—69.
36. Травкина Н. М. Балканская война и позиция республиканцев в Конгрессе / Н. М. Травкина // США Канада. — 1999. — № 11. — С. 20—24.
37. Троицкий М. А. Трансатлантический союз 1991—2004. Модернизация системы американо—европейского партнерства после распада биполярности / М. А. Троицкий // М.: ИСКРАН. — 2004. — 368 с.
38. Уткин А. В Америки снова просыпается имперское мышление / А. В. Уткин // Международная жизнь. — 2002. — № 7. — С. 75—86.
39. Уткин А. В. Единственная Сверхдержава / А. В. Уткин // М.: Алгоритм. — 2003. — 132 с.
40. Уткин А. В. Стратегия США для XXI века / А. В. Уткин // США—Канада. — 1999. — № 7. — С. 70—73.
41. Уткин А. В. США и Европа: перспективы взаимоотношений на рубеже веков / А. В. Уткин // М.: Наука. — 2000. — С. 30—39.
42. Цыганков П. А. Мондиализация, многосторонность и мировое космополитическое общество. Теории международных отношений в современной Франц<span class="dash0410_0431_0437_0430_