Аналіз кредитоспроможності підприємства ВАТ «Стройдеталь»

 

 

2.3  Аналіз ефективності  раціонального використання ресурсів

 

Показники  рентабельності характеризують фінансові результати 
й    ефективність   діяльності   підприємства.    Вони   вимірюють 
прибутковість   підприємства  з  різних   позицій   і   групуються 
відповідно   до   інтересів   учасників   економічного    процесу, 
ринкового обміну. Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного 
середовища формування прибутку підприємств. 

Існує значна кількість коефіцієнтів рентабельності в залежності від того, з якої позиції оцінюють ефективність фінансово-господарської діяльності підприємств (рентабельність майна, рентабельність оборотних активів, рентабельність необоротних активів, рентабельність власного капіталу).

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Перед усім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. 
            Показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 13

Аналіз динаміки рентабельності

Показники	На поч.р.	На кін.р.	Зміна
1.Рентабельність майна	0,02	0,17	0,15
2.Рентабельність оборотних  активів	0,05	0,46	0,41
3.Рентабельність необоротних  активів	0,02	0,18	0,16
4.Рентабельність власного  капіталу	0,02	0,21	0,19

 

Висновок: за період, що аналізується, ефективність використання фінансових ресурсів значно покращилося, підприємство стало більш привабливим для інвесторів (на 1 грн. вкладеного капітала припадає на 0,19 коп. чистого прибутку більше ніж у початковому році), рентабельність звітного року склала 0,21%. Доцільно порівняти                                                                                                                                                                                                                                                                отримане значення із середньогалузевими показниками.

Рентабельність оборотних  активів має тенденцію до збільшення (на 0,41 процентний пункт більше ніж  у попередньому періоді) і складає 0,46 % на кінець року. При подальшому аналізі необхідно встановити вплив факторів на аналіз оборотних активів, з метою визначення резервів її подальшого зростання.

В цілому на 1 грн. вартості майна у звітному році припадає 0,17 коп. прибутку до оподаткування, що на 0,15 процентних пункта більше ніж у попередньому році.

Рентабельність необоротних активів також має тенденцію до  зростання і складає у звітному періоді 0,18%, що більше за попередній рік на 0,16 процентних пункти.

 

Методика розрахунку

Рентабельність майна = (прибуток до оподаткування / середньорічні активи)*100%

Рентабельність оборотних  активів = (ЧП / середньорічні ОА)*100%

Рентабельність необоротних  активів = (ЧП / середньорічні НОА)*100%

Рентабельність власного капіталу = (ЧП / середньорічний власний калітал)*100%

 

 

 

 

Розділ 3. Визначення класу  кредитоспроможності підприємства

 

Кредитоспроможність - це наявність передумов для одержання позик і спроможність повернути їх. Інакше кажучи - це здатність підприємства в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечити оперативну трансформацію активів у грошові кошти.

Перш ніж планувати  залучення капіталу шляхом одержання  банківської позики, фінансові служби підприємства повинні оцінити можливості отримання кредиту. Для цього доцільно провести аналіз відповідності параметрів діяльності підприємства критеріям кредитоспроможності, які вимагаються тим чи іншим банком.

У науково-практичній літературі здебільшого виділяють кількісні  та якісні критерії кредитоспроможності. Кількісні критерії пов'язані з оцінкою поточного та перспективного стану позичальника, а якісні виявляються на основі оцінки менеджменту підприємства та його ситуації на ринку факторів виробництва і збуту продукції.

Вважається, що якісні чинники  досить важко оцінити і систематизувати: на це потрібно витратити більше часу і затрат, ніж на оцінку фінансового  стану. Зазначені чинники досліджуються  за двома напрямами: якість менеджменту та ситуація на ринку факторів виробництва і збуту продукції (товарів).

Потрібно визначити  кредитоспроможність на основі аналізу ділового ризику. Цей вид ризику пов’язаний з перервністю кругообігу оборотних коштів, можливістю не завершити цей кругообіг ефективно. Аналіз ділового ризику дає змогу прогнозувати достатність джерел погашення позики. Він доповнює традиційні способи оцінки кредитоспроможності клієнтів банку.

Діловий ризик пов’язаний з недоліками законодавчої бази для  здійснення та завершення угоди, що кредитується, а також зі специфікою галузі позичальника. Необхідно враховувати вплив на розвиток даної галузі альтернативних галузей, систематичного ризику (порівняно із ситуацією в економіці загалом), схильності галузі до циклічності попиту, постійності результатів у діяльності галузі і т. д. Більшість названих чинників можна формалізувати, тобто розробити для них бальні оцінки.

Залежно від кількості  врахованих чинників і прийнятої шкали розробляється таблиця визначення класу кредитоспроможності позичальника на основі аналізу ділового ризику. Зокрема, вона може мати вигляд таблиці.

Таблиця

                        Клас позичальника відповідно до його рейтингу в балах

Клас	Загальна сума балів
1. Клас А. Позичальники надійні / не ризикові/	Більше 500
2. Клас Б. Позичальники з мінімальним ризиком	Від 300 до 499
3.Клас В. Позичальники з середнім  ризиком	Від 100 до 299
4. Клас Г. Позичальники з високим ризиком	Від 50 до 99
5. Клас Д. Позичальники з повним ризиком	менше 50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 14

 

Проаналізуємо наше підприємство за даним видом методики.

Коефіцієнти	Клас позичальника за нормативом			Фактичне значення показника	Відносно до класу	Питома вага показника (%)	Рейтингова оцінка
	1ий	2ий	3ий
1	2	3	4	5	6	7	8(6х7)
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності	>0,5	0,25-0,5	<0,25	0,01	3	30	90
2. Коефіцієнт поточної ліквідності	>0,8	0,6-0,8	<0,6	0,37	3	30	90
3. Коефіцієнт  загальної ліквідності	>2,0	1,0-2,0	<1,0	0,72	3	20	60
4. Коефіцієнт  автономії	>0,5	0,4-0,5	<0,4	0,62	1	20	20

 

   До 1-го класу позичальників належать ті, що набрали суму балів від 100-150;    до 3-го -  від  251 до 300 балів.

ВАТ «Стройдеталь» відноситься до Класу В, тобто підприємство з середнім ризиком. Фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча, ніж середньогалузевий рівень, деякі економічні показники не відповідають мінімально прийнятим значенням) і потребує більш детального контролю. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника.

 

 

Висновки

 

Кредитування є однією з найризиковіших банківських операцій. Тому необхідною умовою застосування комерційними банками ефективних методів видачі позик клієнтам є мінімізація кредитного ризику за всіма напрямами вкладення коштів. 
             Основним і найефективнішим методом такої мінімізації є якісна оцінка банком кредитоспроможності позичальників, тобто здатності клієнта своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо погашення кредитів і нарахованих за ними процентів.  
        Проведений аналіз підприємства ВАТ «Стройдеталь» показав що, на протязі періоду, що аналізується, тобто і в попередньому і в звітному 2004 році підприємство зазнавало збитків. Так у звітному році фінансовий результат (до оподаткування) – збиток – склав 24,7 тис. грн., що на 187,9 тис. грн. менше ніж у попередньому.

У звітному році підприємство перестало отримувати доходи від фінансової та інвестиційної діяльності, це змінило склад доходів. При подальшому аналізі слід визначити причини збитків від реалізації продукції (за даними бух. обліку). Чистий збиток має тенденцію до зростання і у звітному році складає 16,6 тис. грн.

       Факторний аналіз прибутку від реалізації показав, що прибуток від реалізації продукції у звітному році знизився на 101,9 тис грн.  і склав      108,9 тис грн.

У звітному році погіршилась ефективність використання як одноразових так і поточних витрат. Так рентабельність виробництва зменшилась на 1 процентний пункт. Рентабельність реалізації продукції зменшилась на 18 процентних пункти і склала – -11%, тобто реалізація стала збитковою. Зміна рентабельності продаж свідчить про скорочення попиту на продукцію підприємства (зменшення на 12 процентних пункти).

        Також, за період, що аналізувався вартість майна підприємства збільшилась на 67 тис .грн. склала на кінець року 1300,4 тис. грн., тобто підприємство розширює свою діяльність. Це сталося внаслідок збільшення вартості постійних активів, зокрема основних засобів (57,3тис. грн.). Виявлено позитивні зміни у вартості оборотних активів зокрема дебіторської заборгованості на 21,3 тис. грн., запасів на 4,1 тис. грн. Також встановлено, що майно у грошовій формі збільшилося на 6,3 тис. грн.

        Спостерігається значна нестача  найбільш ліквідних активів для  покриття найбільш термінових  зобов’язань на початок року  в сумі 251 тис. грн., на кінець року – 300 тис грн. Спостерігається нестача активів, що швидко реалізуються на початку року, але за період сума їх збільшується і з’являється надлишок для покриття короткострокових зобов’язань (11,6 тис. грн.).  Також спостерігається надлишок активів, що важко реалізуються на початку періоду в сумі 143,2 тис. грн., на кінець періоду – 141,3 тис. грн., це може вплинути на погіршення фінансового стану підприємства.

Рентабельність оборотних  активів має тенденцію до збільшення (на 0,41 процентний пункт більше ніж у попередньому періоді) і складає 0,46 % на кінець року. Рентабельність необоротних активів також має тенденцію до  зростання і складає у звітному періоді 0,18%, що більше за попередній рік на 0,16 процентних пункти.

ВАТ «Стройдеталь»  підприємство з середнім ризиком. Фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника.

 Кредитоспроможність підприємства не дозволяє йому отримати кредит стандартного вигляду.

 

 

 

 

 

Література

1. Довбня С., Шембель Ю.Финансовый анализ на различных этапах жизненного цикла предприятия // Бизнес- информ. – 1998. - №17-18. – с.87. 
2. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2007. – 528 с. 
3.Економіка України. Реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників – К.: НДІ «Проблеми людини», 2000. – 725с. 
4. Економічний аналіз. Навчальний посібник за ред. М.Г. Чумаченка - К.: КНЕУ, 2001. – гл. 2. – с. 303 – 314.

 5.Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. - К.: Вища школа, 1992. – 246 с. 
6.Зайцев Н. Л. Экономика организации: Учебник. – М. : Экзамен, - 2000. – с. 330 – 358. 
7.Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту: Навч.посібник. – К.: УФЦМБ, 1995. – 104 с.  
8.Іващенко В. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності Навчальний посібник. – К.: ВІПОЛ, 1999. – гл. 10. – с. 125 - - 148. 
9.Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2000 –146 с.  
10. Іщук С. Фінансово-кредитні проблеми підприємств України// Регіональна економіка. -2001.- №19.- с.18-21.  
11.Коваленко Л. О., Ремньова Л. М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2001. – 456 с. 
12.Комаринський Я., Яремчик І. Фінансово-інвестиційний аналіз: Навч.посібник. – К.: Українська видавнича група, 1996. – 298 с.