Аналіз ринку виробництва та зберігання плодоовочевої продукції в Україні

   Усі розрахунки проводилися з допомогою програмного забезпечення Project Expert Holding 6.0. Отримані результати ефективності наведено у таблиці 3.8.

 Таблиця 3.8.

Показники ефективності проекту

Найменування	Вимір	Значення
Ставка дисконтування	%	30,00
Період окупності – РВ	міс.	8
Дисконтований період окупності – DPB	міс.	8
Середня норма рентабельності – ARR	%	350,13
Чистий приведений дохід – NPV	грн.	43 947 921
Індекс прибутковості – PI		9,88
Внутрішня норма рентабельності – IRR	%	643,1
Модифікована внутрішня норма  рентабельності – MIRR	%	124,57
Тривалість – D	років	1,7

      

         Отже, дисконтований  період окупності проекту складає  8 місяців, тобто один операційний цикл. Середня норма рентабельності – 350,13%. Такий показник досягнутий за рахунок того, що підприємство у виробництві використовує власну сировину, ціна якої вимірюється для підприємства еквівалентна собівартості. Тоді як більшість конкурентів купує сировину по відносно великим цінам.

         Чистий  приведений дохід від проекту  за розрахунковий період дорівнює  43 947, 9 тис.грн. Індекс прибутковості дуже високий рівні і дорівнює 9,88.

       Фінансові показники  проекту зображено у таблиці  3.9.

Таблиця 3.9.

Фінансові показники проекту

Найменування	2013 рік	2014 рік	2015 рік	2016 рік
Коефіцієнт поточної ліквідності (CR),%	379,22	6049,18	10563,47	15077,75
Коефіцієнт термінової ліквідності(QR),%	267,78	456,73	10563,14	15 077,75
Чистий оборотний капітал(NWC),грн.	7 303 896	28 062 921	45 785 234	67 564 453
Коефіцієнт обіг. запасів(ST)	21,00	21,5	21,3	21,4
Коефіцієнт обіг. робочого капіталу(NCT)	4,81	1,25	0,71	0,5
Коефіцієнт оборач. активів(TAT)	3,54	1,23	0,7	0,49
Сумарні забов’язання к активам(TD/TA),%	26,37	1,65	0,95	0,66
Сумарні забов’язання к власному капіталу(TD/EQ),%	35,81	1,68	0,96	0,67
Коеф.рентабельності валового прибутку(GPM),%	79,37	79,37	79,37	79,37
Коеф.рентабельності операц. Прибутку(OPM),%	53,78	76,76	76,76	76,76
Коеф.рентабельності чистого прибутку(NPM),%	41,28	60,64	60,64	60,64
Рентабельність інвестицій(ROI),%	146,12	74,63	42,73	29,94
Рентабельність власного капіталу(ROE),%	198,46	75,88	43,14	30,14

 

   Вже у 2013 р. всі показники мають позитивні значення, що свідчить про нормальну роботу проекту. Показники чистого обігового капіталу та коефіцієнту термінової ліквідності дуже високі.

  Проведемо оцінку  ризиків проекту, що пов’язано  зі специфікою діяльності в  аграрному секторі.

         Аналіз чутливості — це техніка  аналізу проектного ризику, яка  показує, як зміниться значення NPV проекту при заданій зміні  вхідної змінної за інших рівних  умов [59, c. 158].

Проведення аналізу чутливості — досить проста операція, яка легко  піддається алгоритмізації, що зводиться  до таких кроків:

а) визначення ключових змінних, які справляють вплив на значення NPV;

      б) встановлення аналітичної залежності NPV від ключових змінних;

в) розрахунок базової ситуації — встановлення очікуваного значення NPV при очікуваних значеннях ключових змінних;

г) зміна однієї з вхідних змінних на потрібну аналітикові величину (в %);

д) розрахунок нового значення NPV та його зміни в процентах;

е) розрахунок критичних значень змінних проекту та визначення найбільш чутливих із них;

ж) аналіз одержаних результатів і формування чутливості NPV до зміни різних вхідних параметрів.

Критичне значення показника  — це значення, при якому чиста  теперішня вартість дорівнює нулю (NPV=0) [57, c. 146].

Проведений аналіз чутливості NPV проекту по основним показникам,

результати якого зображено  в таблиці 3.10.

 

 

 

 

Таблиця 3.10.

Аналіз чутливості NPV, грн

Ключові змінні показники	Відхилення показників
	-20%	-10%	0	10%	20%
Ціна збуту	9111047,4	10866789	12662530	14378272	1613494
Прямі витрати	13347141	12984836	12662530	12260225	11897919
Рівень інфляції	12622530	12622530	12662530	12622530	12622530
Ставки по кредитам	12642780	12362655	12662530	12612405	12602280

 

         Отже, за  результатами таблиці 3.10. можемо зробити висновок, що показник NPV найбільш чутливий до зміни ціни збуту на продукцію підприємства. Критичне значення показника буде при відхиленні ціни більш ніж на 22%. Найбільші ризики пов’язані з ціною збуту продукції.

         Менш чутливий  показник NPV на зміни прямих витрат та рівня інфляції, а також усіх інших показників. Що свідчить про достатню стійкість проекту до змін. За результатами проведеного аналізу виявлено основні ризики проекту.

         Аналіз  чутливості досить простий у  практичному застосуванні, однак  має істотні недоліки.

          Це говорить  про те, що власний ризик проекту  залежить не тільки від чутливості NPV до зміни значень вхідних  змінних, а й від інтервалу  ймовірних значень цих змінних,  який визначається їх імовірнісним  розподілом.

          Аналіз чутливості розглядає  зміну окремих змінних проекту,  виявляючи величину їх критичних  значень. В аналізі чутливості  розглядається окремий вплив  кожної змінної на результуючу  величину. Втім, на практиці всі  змінні впливають на результати  проекту одночасно, погіршуючи  або поліпшуючи результуючу величину  чистої поточної вартості проекту   [58, c. 92].

 Більш потужним інструментом  аналізу проектного ризику є  імітаційне моделювання методом  Монте-Карло.

Назва методу сягає тих часів, коли ще тільки зароджувалися математичні  основи аналізу ризику в азартних іграх, осередком яких було місто  з найбільшою кількістю казино —  Монте-Карло.

Здійснення імітації вимагає досить потужного комп'ютера та ефективних програмних продуктів, наприклад Project Expert. Першим кроком експерименту є встановлення закону ймовірнісного розподілу випадкових величин вхідних змінних, від яких залежить величина грошових потоків. Відтак за допомогою датчика випадкових чисел, введеного у програму, проводиться відповідно до відомого закону розподілу вибір значень вхідних змінних.

         Для реалізації випадкових величин  розраховуються значення змінних,  які з ними тісно пов'язані,  приміром, податки. Відтак значення  цих змінних використовуються  для розрахунку грошових потоків, NPV, IRR та інших характеристик [59, c. 125].

Таким чином, на підставі великої кількості  результатів імітаційних експериментів  утворюється закон імовірнісного  розподілу NPV, IRR та інших характеристик, які цікавлять аналітика.

Імітаційне моделювання для  шести вхідних змінних схематично проведено по таким змінним:

х₁ — інфляція;

х₂ — ціна продажів;

х₃ — інвестиційні витрати;

х₄ — ставки податків;

х₅ — ставки кредиту;

х₆ — операційні витрати;

         Імітаційне  моделювання для різних реалізацій  вхідних випадкових величин повторюється  500 разів.

          Згідно  з проведеним аналізом стійкість  проекту висока, що свідчить про достатньо високу ймовірність реалізації проекту при можливій зміні великої кількості факторів, що особливо важливо для сільського господарства з притаманним йому високим ступенем ризику.

Розділ ІV.  ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

4.1  Охорона  праці  на підприємстві

 Організація безпечного виконання виробничої діяльності здійснюється на підприємстві спеціально створеними службами охорони праці, кількісний склад яких визначається ст.15 Закону «Про охорону праці» та Типовим положенням (№73 від 3.08.1993р.). Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства, маючи відповідні обов’язки та права.

До обов’язків служби охорони праці належить:

а) організація управління охороною праці відповідно до прийнятої на підприємстві схеми, оформлення наказом відповідальних осіб на окремих виробничих дільницях;

б)  складання планів роботи з охорони праці та контроль за їх виконанням;

в) проведення паспортизації умов праці і санітарно-технічного стану виробничих підрозділів;

г) проведення навчання працюючих, розслідування причин виробничого травматизму, їх аналіз та облік, а також розробка заходів з метою їх недопущення.

Спеціалісти служби охорони праці  у разі виявлених порушень мають  право:

а) видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, вимагати від них необхідні пояснення з питань охорони праці;

б) надсилати роботодавцю подання про відсторонення від роботи осіб, що порушують нормативно-правові акти з охорони праці або не пройшли медогляд, навчання чи не мають допуску до відповідної роботи;

п) ризупиняти роботу машин, механізмів або інших засобів, які створюють загрозу життю чи здоров’ю працюючих.

До функцій служби охорони праці  входить розробка й здійснення заходів, які забезпечують безпеку праці, вдосконалення засобів захисту  працюючих, а також контроль за дотриманням  законодавчих та нормативно-правових актів.

Згідно з чинним законодавством ліквідація служби охорони праці  допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

Загальну схему управління охороною праці в межах одного підприємства з функціональними  завданнями у справі охорони праці  наведено на рис.4.1.

 

Рис.4.1 Схема управління охороною праці на підприємстві

Забезпечення  безпеки устаткування, процесів, будинків, споруд і територій

Забезпечення  безпеки названих об'єктів досягається  шляхом проведення таких заходів:

а) підвищення якості проектних рішень щодо безпечних і нешкідливих умов праці, а також пожежної безпеки;

б) дотримання відповідності об'єктів і змонтованого устаткування проектам;

в) прийняття щойно створених і реконструйованих об'єктів у експлуатацію приймальними комісіями за участю органів державного нагляду і громадського контролю;

г) контрольного обстеження щойно створених підприємств органами державного нагляду, яке є необхідним для одержання від Держнаглядохоронпраці дозволу на початок роботи підприємства;

д) початкового контролю нового обладнання на відповідність його вимогам безпеки;

е) систематичного обстеження стану будинків, споруд, устаткування, систем захисту і керування;

ж) своєчасного проведення діагностики, технічних оглядів (випробувань), ремонту устаткування і споруд, заміни фізично і морально застарілих засобів виробництва;

з) виконання технічних регламентів, правил експлуатації, інструкцій, карт тощо;

и) дотримання відповідності професійної кваліфікації працівників і посадових осіб профілю виробництва, а також перевірка наявності та надання їм необхідних знань і навичок з безпеки праці.

Проведення  діагностики устаткування, експертизи стану діючих будинків, споруд, машин  і механізмів, проведення технічних  оглядів і технічних обмежень при експлуатації  підйомного устаткування, електроустаткування тощо доручено експертно-технічним центрам Держнаглядохоронпраці.

Забезпечення  санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового, лікувально-профілактичного  і медичного обслуговування

Функції системи  управління охороною праці щодо санітарно-гігієнічних  умов праці полягають:

а) у забезпеченні:

• оптимальних  з психофізіологічної точки зору режимів праці та відпочинку;

• організації  й функціонування санітарно-промислових  лабораторій;

• виконання  заходів, що стосуються полегшення й  оздоровлення умов праці;

• працівників  спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального  захисту;

• обробки  миючими і знезаражуючими засобами;

б) у виконанні  вимог щодо:

• гігієнічної  регламентації небезпечних факторів фізичної, хімічної, біологічної природи, що мають місце на виробництві;

• граничних  норм навантаження жінок, неповнолітніх;

• обмежень застосування роботи жінок і неповнолітніх  на важких роботах і роботах зі шкідливими та небезпечними умовами  праці;

• правочинності  нічних понаднормових робіт тощо.

Що стосується медичного обслуговування, то у виробничій сфері воно полягає:

• у проведенні попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами  праці, а також медичних оглядів  там, де є необхідність у професійному відборі;

• у проведенні щорічних обов'язкових медичних оглядів  осіб у віці до 21 року;

• забезпеченні засобами надання першої допомоги;

• забезпеченні функціонування медичних пунктів (лікарень), медичних частин, аварійно-рятувальних  формувань, центрів реабілітації потерпілих, медико-соціальних експертних комісій  щодо встановлення стійкої втрати професійної  працездатності та інших медичних установ.