Аналіз ринку виробництва та зберігання плодоовочевої продукції в Україні

    Правила безпеки праці  під час закладання на зберігання  та первинній обробці плодоовочевої  продукції (далі Правила) поширюються  на підприємства, установи, організації,  які займаються закладанням на  зберігання, зберіганням та первинною  обробкою плодоовочевої продукції  незалежно від їх підпорядкування й форм власності (Додаток Г ).

Вимоги Правил є обов`язковими для  працівників підприємств, які займаються закладанням на зберігання, зберіганням  та первинною обробкою плодоовочевої  продукції.

Стаціонарні сховища - капітальні будівлі із заглибленням або без нього в один і більше поверхів призначені для зберігання плодів, овочів, картоплі тощо; обладнані природною або з механічним спонуканням вентиляцією, штучним охолодженням, камерами з регульованим газовим середовищем, опаленням, засіками, стелажами тощо. Використовуються тривалий час.

Загальні положення

1. Під час проведення робіт  із закладання на зберігання, зберіганні та первинній доробці  плодоовочевої продукції потрібно  враховувати небезпечні й шкідливі  виробничі фактори відповідно  до ГОСТ 12.0.003, які можуть діяти  на працівників.

1.1. Фізичні небезпечні і шкідливі  виробничі фактори:

-       машини і механізми що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; матеріали, що рухаються;

-       підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

-       підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

-       підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

-       підвищений рівень шуму на робочому місці;

-       підвищений рівень вібрації;

-       підвищена або знижена вологість повітря;

-       підвищена або знижена рухомість повітря;

-       підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

-       відсутність або нестача природного освітлення;

-       недостатня освітленість робочої зони;

-       підвищена яскравість світла;

-       знижена контрастність;

-       прямий і відбитий блискіт;

-       гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту й обладнання;

- розміщення робочого місця  на значній висоті відносно  поверхні землі (підлоги).

1.2. Хімічні небезпечні й шкідливі  виробничі фактори:

- токсичні;

-  подразнюючої дії.

1.3. Психофізіологічні небезпечні  і шкідливі виробничі фактори:

- фізичні перевантаження (статичні  й динамічні);

- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність  праці, емоційні перевантаження);

2. Джерелами шкідливих і небезпечних  факторів під час первинної  доробки, закладання на зберігання  та зберіганні плодоовочевої  продукції можуть бути: 

- зовнішні метеорологічні фактори  (вітер, опади, сонячна радіація, низька або висока температура  зовнішнього повітря тощо); 

- інженерні комунікації; 

- устаткування, що працює під  тиском;

НПАОП 55.0-1.34-01 Правила безпеки праці  під час закладання на зберігання та первинної обробки плодоовочевої  продукції  - рухомі частини виробничого обладнання; 

- застосовувані хімічні речовини  й пестициди; 

- електрифіковане устаткування, інструмент  і електропроводка.

3. Рівні небезпечних і шкідливих  виробничих факторів повинні  відповідати відповідним стандартам, нормам технологічного проектування  і санітарним нормам за: 

- шумом - ГОСТ 12.1.003, ДСН 3.3.6.037-99; 

- вібрацією - ДСН 3.3.6.039-99; 

- мікрокліматичними параметрами  - ГОСТ 12.1.005, ДСН 3.3.6.042-99.

Виробничі приміщення та споруди

1. Згідно із вимогами СниП 2.09.02-85 до всіх будівель і споруд  підприємства має бути забезпечений  вільний доступ. Протипожежні розриви  між будівлями, спорудами, відкритими  майданчиками для зберігання  матеріалів, тари, устаткування тощо  повинні відповідати вимогам  будівельних норм.

2. Під`їзні шляхи до автомобільних  ваг повинні бути в одній  горизонтальній площині з вантажною  платформою і бути прямими  з боку в`їзду й виїзду на  протязі 12-15 м.

3. Для проходу працівників у  воротах сховищ повинні влаштовуватись  двері з порогом висотою не  більше ніж 0,04 м.

4. Природне та штучне освітлення  виробничих і допоміжних приміщень,  будівель, споруд і майданчиків  повинно відповідати СНиП II-4-79 і  становити в виробничих відділеннях,  відділенні повітряних компресорів,  машинних залах і апаратних  аміакових холодильних установок,  овочесховищах - люмінесцентними  лампами 150 лк, лампами розжарювання - 100 лк.

Електричне освітлення виконується  згідно з ПВЕ.

5. Для живлення світильників  місцевого стаціонарного освітлення  з лампами розжарювання повинні  застосовуватись напруги: у приміщеннях  без підвищеної небезпеки - не  вище як 220 В і в приміщеннях  із підвищеною небезпекою й  особливо небезпечних - не вище  як 42 В. згідно ДНАОП 0.00-1.21-98

При наявності особливо несприятливих  умов, коли небезпека ураження електричним  струмом збільшується тіснотою, незручним  положенням працюючого, торканням з  великими металевими, добре заземленими  поверхнями (робота в котлах, металевих  ємкостях), для живлення переносних світильників повинна застосовуватись  напруга не вище ніж 12 В.

6. Улаштування охолоджувальних  камер і камер із регульованим  газовим середовищем повинні  здійснюватись згідно зі СНиП 2.11.02-87 та НАОП 8.1.00-1.04-90.

7. Приміщення станції газових  середовищ (CГC) повинно відповідати  вимогам СНиП 2.09.02, ДНАОП 0.00-1.20-98 і  СНиП 3.05.02-88.

СГС може бути розміщена окремо або  знаходитись у блоці з машинним відділенням холодильників.

Станція газових середовищ повинна  мати окремий вхід, який не сполучається із входом у холодильник і його машинним відділенням, та бути опалюваною.

При розміщенні СГС у блоці з  машинним відділенням холодильника допускається влаштування таких  спільних приміщень, як електрощитова, насосна та побутова кімната.

8. Розміри дверних прорізів камер  слід приймати з врахуванням  габаритів засобів механізації  та вантажних пакетів і вони  повинні бути не менше 1,6х3  м.

9. Матеріали, що застосовуються  для газоізоляції камер із  регульованим газовим середовищем  (РГС), повинні задовольняти таким  вимогам:

- паронепроникність;

- газонепроникність;

- хімічна стійкість до складових  газового середовища;

- тривалий строк старіння; 
НПАОП 55.0-1.34-01 Правила безпеки праці під час закладання на зберігання та первинної обробки плодоовочевої продукції 
          - висока адгезія підстилкового шару;

- відсутність отруйних речовин  і запаху;

- стійкість проти механічних  пошкоджень;

10. У підстилковому шарі газоізоляції  не допускається застосування  матеріалів, які містять вапно.

Як в`яжучі засоби повинні застосовуватись  глиноземні або пунцоланові цементи.

11. В суцільнозбірних холодильних  камерах з РГС із залізобетонних  елементів, а також у камерах  із підвісними стелями, потрібно  застосовувати комбінований спосіб  газоізоляції.

12. Газоізоляція огороджень камер  з РГС повинна забезпечувати  надійну герметичність камери  в умовах її експлуатації з  врахуванням коливань температурно-вологових  режимів, барометричного тиску  всередині і зовні, циркуляції  газової суміші.

13. В холодильних камерах з  РГС потрібно застосовувати тепло  ізольовані газонепроникні двері.

14. Камери з РГС повинні бути  обладнані системою сигналізації  для подання сигналу тривоги  працівниками, які випадково залишились  у закритих камерах. Пристрій  для включення сигналізації «людина  в камері» монтується в камерах  біля дверей на висоті не  більше ніж 0,5 м від підлоги.

15. В камерах з РГС в дверному  полотні влаштовується засклене  герметичне оглядове віконце  на висоті від підлоги 1,5 м  розміром 0,25 х 0,4 м і герметичний  люк на висоті 0,5 м розміром  не менше ніж 0,75 х 0,75 м для  взяття зразків продукції.

16. Камери з РГС повинні бути  обладнані герметичною припливно-витяжною  вентиляцією, яку необхідно включати  перед звільненням камери від  плодоовочевої продукції.

17. Випробування камер на герметичність  проводиться після закінчення  усіх будівельно-монтажних робіт,  газоізоляції й монтажу обладнання, а також щорічно перед закладанням  продукції на зберігання.

18. В камерах з РГС відстань  від повітроохолоджувача збоку  вентилятора, до штабеля повинна  бути 0,8 м, ширина проходу по  довжині камери - 1,2 м.

19. В камері слід передбачити  дистанційний і візуальний контроль  температури і газового складу  атмосфери за допомогою спеціальних  приладів.

Датчики температури всередині  камери рекомендується встановлювати  в п`ятьох місцях: один - в центрі, два - біля повітроохолоджувача і  два - біля дверей. Покажчики температури  від датчиків виводяться за межі камери на пульт. Крім того, напроти оглядового вікна встановлюється психрометр, по показанням якого визначається відносна вологість повітря в камері.

 

 

4.2  Безпека  в надзвичайних ситуаціях

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.  
Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4 - 7) Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.  
Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах. Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки. 

Основні нормативні документи в  галузі пожежної безпеки. Правовою основою  діяльності в галузі пожежної безпеки  є Конституція, Закон України  «Про пожежну безпеку» та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження  Президента України, декрети, постанови  та розпорядження Кабінету Міністрів  України, рішення органів державної  виконавчої влади, місцевого та регіонального  самоврядування, прийняті в межах  їх компетенції. Забезпечуючи пожежну  безпеку, слід також керуватись Правилами  пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами. Правилами улаштування  електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії, які  регламентують вимоги пожежної безпеки.

Основним  нормативним документом, що регламентує  вимоги щодо пожежної безпеки, є Закон  України «Про пожежну безпеку», ухвалений 17 грудня 1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні  основи забезпечення пожежної безпеки  на території України, регулює відносини  державних органів, юридичних і  фізичних осіб у цій галузі незалежно  від виду їх діяльності та форм власності.

Отже, пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.  
Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4 - 7) Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.  
Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах. 

Всі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Забезпечення пожежної безпеки об'єкта досить складне і багатоаспектне завдання, тому до його вирішення необхідно підходити комплексно. Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У дипломній роботі представлено і вирішено сукупність важливих науково-практичних задач інвестиційного проектування. Поняття «інвестиційний проект» є перш за  все комплексним планом заходів, які включають проектування, будівництво, придбання технологій та обладнання, підготовку кадрів тощо, які спрямовано на створення нового або модернізацію діючого виробництва товарів (продукції, робіт, послуг) з метою отримання економічної вигоди.

Результати проведених досліджень дозволяють зробити такі теоретичні і практичні висновки: