Міжнародна підприємницька діяльність як основа економічної діяльності

4.Регулювання цін і  тарифів

Основним  є Закон України "Про ціни і ціноутворення", який визначає державну політику у сфері ціноутворення. Державне регулювання цін й тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін й тарифів. Державні фіксовані й регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари й послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари й послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

У кризових ситуаціях державні органи можуть встановлювати граничні ціни на товари недержавного сектора (хліб і хлібобулочні вироби, молочну продукцію, дитяче харчування та ін.) В ЄС рівень цін на певні товари недержавних підприємств затверджується рішенням міждержавних органів (встановлення цін на вугілля і чорні метали Європейським об'єднанням вугілля і сталі,закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію - країнами ЄС та ін ).До методів регулювання цін належить встановлення податку на додану вартість та розміру акцизного збору. Регулювання цін та тарифів в ЄС регулюється законами антимонопольного характеру, законами про нечесну торгівлю (зокрема, антидемпінговим законодавством), про цінову рекламу.

5.Податкове регулювання

За всіма видами основних податків (ПДВ, податок з корпоративного прибутку, податок з доходів громадян, обов’язкові  збори соціального страхування) навантаження в Україні є вищим  або на рівні середнього за країнами Європейського Союзу. Фіскальна ефективність системи оподаткування в Україні є нижчою від країн Євросоюзу практично з усіх видів податків. Ставка ПДВ в Україні – 20% В Україні застосовується єдина ставка ПДВ, що позбавляє цей податок регулюючого впливу. Податкова система України має суттєві вади і є набагато обтяжливішою як для ведення бізнесу, так і для споживчого попиту порівняно з податковими системами країн ЄС. Вона має

Практично в усі країнах  ЄС корпоративний прибуток, додана вартість, індивідуальні доходи громадян, фонд зарплати підприємств оподатковуються за значно нижчими ставками, ніж в Україні. За угодою в рамках ЄС надалі залишаться тільки дві ставки - нормальна і знижена. Від сплати ПДВ звільняються дрібні підприємства, деякі види благодійної діяльності, пільги по ПДВ мають підприємства, що випускають продукцію соціально значимого характеру і що інвестують науку.

ПДВ у європейських країнах стягується   за   декількома   ставками   для   різних   за   соціальною   й економічною значимістю груп товарів і послуг, що забезпечує відповідну зацікавленість щодо

бути реформована у частині  зниження загального податкового навантаження, зміни структури рівня оподаткування, покращення податкового клімату, вдосконалення  виконання фіскальної та регулюючої функцій податків, реорганізації  самої податково-митної служби. Податок з прибутку – відповідно 25,0%; соціальні внески підприємств –39,0%. Тільки   за  рівнем   акцизних  зборів,   які   є   найефективнішими регулюючими  податками,  середні  ставки  в  Україні  (2,1%  до  ВВП)  є нижчими, ніж в країнах ЄС (3,1%).З 1 січня 2011р набув чинності новий Податковий кодекс за  яким відбувається суттєве зменшення кількості податків та зборів: загальнодержавних з 29 до 19, а місцевих податків і зборів - з 14 до 5;поступове зниження ставки податку на прибуток до 16 відсотків (у 2011 році  була ставка 23%, в 2012 році - 21%, 2013 році - 19%, 2014 - 16%);

їх виробництва і споживання. Ставка ПДВ в ЄС – 19,4%, податок з прибутку – 27,4%, соціальні внески підприємств – 24,7%.

6.Надання дотацій та

компенсацій

В Україні існує три потенційно доступних джерела отримання  фінансової підтримки для міжнародних  підприємств : 
Український фонд підтримки підприємництва; Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств; Державний інноваційний фонд України. Дотації та компенсації одержують суб’єкти господарювання, які реалізують в Україні інноваційні проекти, що сприяють розвитку  економіки, забезпечують впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

Заходи з підтримки  бізнесу фінансуються з Структурних фондів ЄС (наприклад, Соціального фонду, Фонду регіонального розвитку).В ЄС відбувається відхід від підтримки підприємств у формі компенсацій і дотацій і перехід до підтримки у формі консультаційних та інформаційних послуг. На рівні ЄС діють дві головні програми фінансування сектора малого і середнього підприємництва. Одна з них спрямована на забезпечення ризиковим капіталом перспективних підприємств і передбачає видачу кредитів в

Дотації з державного бюджету видаються  малоприбутковим та збитковим суб’єктам  господарювання, передусім в галузях економіки, які мають важливе соціальне значення, наприклад, дотації сільському господарству.

розмірі до 50 відсотків стартового капіталу, а також покриття до 50 відсотків експлуатаційних витрат з терміном погашення п'ять років. Друга - "Євротек" - створила мережу з 13 фондів взаємних гарантій, які виділяють кредити для інвестицій у високотехнологічні проекти транснаціонального характеру і допомагають інвестувати в структурно-кризові галузі, а також в екологічні проекти.

7.Застосування нормативів  та лімітів

В Україні базою адміністративно-правового  забезпечення є законодавчі та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, кредитно-фінансового, податкового, адміністративного, трудового та інших галузей чинного законодавства, основними з яких є Закони України "Про підприємництво". "Про власність". "Про підприємства України"."Про господарські товариства" Нормативне регулювання полягає в установленні державою граничних розмірів окремих показників, що характеризують якісний стан підприємств. Нині використовуються такі показники: норматив рентабельності застосовується для визначення рівня прибутковості суб'єкта господарювання, норматив амортизаційних відрахувань застосовується з метою визначення терміну оновлення основних виробничих фондів, що особливо важливо за умов НТП; норматив обігових коштів - показник, що застосовується для визначення раціонального обсягу товарно-матеріальних ресурсів і грошових коштів, необхідних для нормального здійснення

В ЄС є  відповідна нормативна база, і мінімальні обмеження на підприємницьку діяльність. Європейська Комісія прагне встановити оптимальний баланс між вимогами сталого розвитку економіки та правилами ЄС, що діють в «спільному ринку». Адміністративні перепони не повинні заважати досягненню поставлених цілей і тому підлягають усуненню. Однак ситуація на даний момент далека від ідеалу, у зв'язку з чим Європейська Комісія починає скорочувати існуючі бюрократичні бар'єри для розвитку бізнесу на 25% вже з 2012 року.

підприємницької діяльності, різноманітні екологічні нормативи, що є складовими екологічної політики держави. В  Україні прийнято основоположні  закони, які відповідають європейським принципам регулювання підприємницької діяльності.

8.Матеріально-технічна  підтримка міжнародних підприємств

Розвиток підприємництва потребує створення розвинутої системи інформаційно-консультаційного забезпечення та інфраструктури, що підтримує її діяльність. Державна підтримка підприємництва крім нормативно-законодавчого та інституціонального сприяння використовує також і функціональні (цільові) форми та методи, які умовно можна розділити на такі складові: матеріально-технічна підтримка; науково-технічна (інноваційна) підтримка; фінансово-інвестиційна підтримка; податкове регулювання та сприяння самофінансуванню бізнесу; стимулювання  інноваційної діяльності за допомогою цільових субсидій, податкових пільг, цільових кредитів зовнішньоекономічне регулювання та захист національних підприємств; екологічне регулювання бізнесу. Ситуація в Україні з погляду задоволення потреб та створення умов для розвитку інноваційної складової підприємництва є досить неоднозначною. З одного боку, існує об'єктивна необхідність у створенні, реалізації і масовому поширенні нових технологій, і для цього є певні передумови (науково-технічний потенціал, накопичені розробки, висококваліфікована робоча сила), а з іншого - діють серйозні гальмівні фактори,

Державне регулювання  міжнародної  підприємницької діяльності в ЄС здійснюється шляхом законодавства, розробки і реалізації цільових програм фінансового, технологічного, інформаційного та кадрового  сприяння розвитку малого та середнього підприємництва. Для стимулювання розвитку малого бізнесу були розроблені нові юридичні моделі (Європейська акціонерна компанія, Європейський пул економічних інтересів), які дозволяють малим підприємствам з різних країн, що вступають в ділові відносини, ефективно вирішувати проблеми розбіжностей правових систем різних держав. Структури  об'єднуються в національні та міжнародні інноваційні мережі, наприклад, «Європейська мережа ділових інноваційних центрів» (The European Business & Innovation Centers Network - EBN), яка здійснює підтримку і розвиток інноваційної діяльності в малому і середньому підприємництві в країнах Європейського Союзу. В ЄС  відбувається створення центрів компетенції, єдиної системи перенесення технологій, технологічних інкубаторів для фінансування нових підприємств високих і середніх технологій, підтримку в залученні

зокрема:

- брак інноваційного венчурного  капіталу;

- низький технологічний рівень  виробництва, особливо в галузях  переробної, легкої, харчової промисловості  та у сфері послуг;

- брак попиту на нові розробки  як наслідок неінновативно-орієнтованої  і неконкурентно-насиченої економіки  .

Зарубіжний досвід свідчить, що найбільш гнучкими та сприятливими для впроваджень  науково-технічних досягнень є  малі підприємства. Однак питома вага їх у створенні ВВП в Україні в 8 разів менша, ніж в країнах з розвинутою ринковою економікою, і становить лише близько 8%. У нашій країні досі не створено реальних діючих механізмів державної підтримки, ухвалені нормативно-правові акти не мають послідовного та комплексного характеру, питання механізму передачі інновацій у сферу малого підприємництва залишається практично не врегульованим.

висококваліфікованої робочої  сили, придбанні обладнання та інструментів для впровадження інновацій у  виробництво, а також підтримку інвестицій в підприємства, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю.