Розрахунок ефективності впровадження новацій у виробництво на прикладі ДП ДАК «Одеський КХП»

Стимулювання  інноваційної в країнаах світу забезпечується шляхом:

•    застосування пільг для всього циклу інноваційного процесу — від фундаментальних досліджень до впровадження їх результатів у виробництво за умови використання інновацій для збільшення обсягу та підвищення якості виробленої продукції;

•    диференціації розмірів податкових пільг залежно від активності конкретних підприємств, організацій і окремих осіб в інноваційному процесі за умови щорічного збільшення ними витрат на науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи не менш як на 25 %;

•    звільнення від оподаткування тієї частини прибутку, що надходить від підприємств, організацій, приватних осіб: до Державного інноваційного фонду України, Державного фонду фундаментальних досліджень, галузевих інноваційних фондів, галузевих фондів технологічного розвитку та реконструкції виробництва або місцевих фондів розвитку науки і технологій, а також спрямовується на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт за міжнародними й загальнодержавними програмами та проектами;

•    звільнення від податків (включаючи й валютні кошти) наукових установ, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету;

•    введення податкових пільг на прибуток і додану вартість для наукових установ, що належать до національної системи науково-технічної інформації;

•    запровадження для малих і середніх науково-виробничих організацій (штат яких не перевищує 500 працівників) за рахунок коштів Державного  інноваційного  фонду  України  безповоротних субсидій у розмірі до 25 % загальної суми витрат на створення і впровадження нововведень;

•   звільнення від оподаткування коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації та перепідготовку наукових кадрів.

Наведімо  поширені в деяких країнах засоби стимулювання інноваційних процесів в таблиці 1.4.1:

Таблиця 1.4.1 Види податкових пільг у деяких країнах світу

Вид пільги	Величина
США
1. Вилучення витрат на НДДКР,  пов'язаних з основною виробничою і торговою діяльністю, із суми доходу, який оподатковується	До 20 % витрат
2. Пільгове оподаткування венчурних  фірм та фірм, шо здійснюють  НДДКР	До 20 % приросту витрат на НДДКР порівняно  з середньорічним рівнем цих витрат за попередні три роки До 20 % витрат компаній на програми фундаментальних  наукових досліджень, шо виконуються  університетами за кон¬трактами з ними
3. Відсутність оподаткування на  оренду для венчурних фірм
4. Пільговий режим амортизаційних  відрахувань	Термін служби обладнання до 3-х років, а для інших фондів — до 5 років
5. Відсутність оподаткування на  юридичну форму ризикового капіталу
6. Інвестиційний податковий кредит	Зменшення податку на прибуток в розмірі від 6 до 10 % загальної вартості інвестицій
7. Зменшення податку на прибуток  для організацій з цінними  паперами венчурних структур	60 % доходу не оподатковується взагалі,  а 40 % оподатковується звичайними  податками
Велика Британія
1 . Зменшення податку на прибуток  для венчурних фірм	Звичайний податок на прибуток 35 %, для  венчурних фірм — 25 %
2. Система страхування коштів, які  надаються венчурним фірмам	Державна гарантія повернення 70 % середньострокових  позик, що надаються на 2 — 7 років
3. Списання витрат на НДДКР на  собівартість продукції (послуг)	У будь-якій сумі
4. Субсидії на здійснення досліджень  із розроблення нових видів  продукції чи технологій	75 % витрат фірм, на яких зайнято  до 50 працівників (але не більше  ніж 50 тис. фунтів стерлінгів)
5. Відшкодування витрат на нововведення згідно з державними програмами субсидіювання малих інноваційних фірм	До 50 %
Німеччина
1 . Дотації на підвищення кваліфікації  науково-дослідного персоналу (не  більше ніж 5 співробітників від  кожної фірми), а саме: на стажування у вищих навчальних закладах, наукових інститутах, інших державних чи приватних установах	На термін до 3 років
2. Цільові безоплатні субсидії  підприємствам, що освоюють нову технологію	Не більше як 54 тис. марок для при¬дбання і монтажу нового технологічного обладнання. До 900 тис. марок для впровадження удосконалень на термін до 3 років
3. Оплата витрат на технічну  експертизу проектів, оцінку можливостей  патенту¬вання результатів проведення  НДДКР	До 80 % витрат на інженерні та інші консультації
4. Пільгові кредити фірмам, річний  про¬даж яких не перевищує  300 млн ма¬рок, що вкладають кошти  в модерні¬зацію підприємства, освоєння  випуску нових товарів, а також  у заходи щодо раціонального  використання енергії	До 50 % коштів, які вкладає власник  фірми
Італія
1. Пільгові кредити на технологічні  нововведення (50 % суми кредиту видається протягом реалізації програми модернізації і до 30 % на її завершальній стадії)	До 80 % вартості проекту на термін 15 років
2. Субсидії малим і середнім  підприємствам видобувної та обробної промисловості на купівлю та лізинг ЕОМ	25 % (32 % для південних районів країни) від вартості ЕОМ
3. Зменшення прибуткового податку	До 50 % витрат на НДДКР протягом року; до 100 % витрат на НДДКР, якщо результати досліджень не можуть бути застосовані  на практиці протягом року
4. Прискорена амортизація під час  технічного переоснащення	45 % вартості основних фондів (по 15 % на рік), протягом 3 років з моменту  придбання устаткування (понад звичайні  норми амортизаційних відрахувань)
5. Податкові пільги у разі купівлі  передової технології	До 25 % від суми інвестицій для підприємств із чисельністю працівників до 100 осіб

 
Загальна мета стимулювання реалізації інвестиційно-інноваційних проектів полягає у зменшенні податкового зобов'язання платника податку шляхом як прямого його зниження, так і використання непрямого механізму, що передбачає застосування відстрочення або розстрочення податкового платежу, що, власне, є прихованою формою кредиту.

Відомості про податковий режим витрат на НДДКР  в розвинутих країнах наведено в табл.1.4.2.

 

 

Таблиця 1.4.2 Податковий режим витрат на НДДКР в індустріальне розвинутих країнах

Країна	Норма амортизації НДДКР	Спосіб амортизації НДДКР	Можливість перенесення податкових пільг на майбутнє	Ставка податкового кредиту на НДДКР	База для визначення податкового  кредиту	Оподаткування податкового кредиту
Австралія	150% до 1997 р.; 125 % у 1997-2000 pp.	Пропорційно за 3 роки	Немає	Немає	Не застосовується	є
Австрія	105%	Прискорена	5 років	Немає	Не застосовується	є
Бельгія	100%	Пропорційно за 3 роки; 20 років для приміщень	5 років	Немає	Не застосовується	є
Канада	100%	100 % (крім приміщень)	7 років	20%	Не застосовується	є
Данія	125%	100%	5 років	Немає	Не застосовується	є
Франція	100%	Пропорційно за 3 роки (крім приміщень)	3 роки	50%	Нарошувальна	Немає
Німеччина	100%	Пропорційно по ЗО % на рік для НДДКР і 4% для приміщень	1—5 років	Немає	Даних немає	Даних немає
Італія	100%	Прискорена	Немає	Немає	Даних немає	Даних немає
Японія	100%	Пропорційно або за фіксованими ставками	Немає	20%	Нарошувальна	немає
Нідерланди	100%	Як інвестиції	8 років	12,5-25 %	Від витрат на оплату праці	Немає
Норвегія	100%	Як інвестиції	10 років	Немає	Даних немає	Даних немає
Іспанія	100%	До 100 %	5 років	15%	Нарошувальна	Немає
Швеція	100%	Пропорційно по ЗО % на рік для НДДКР і 4% для приміщень	Оподатковується	Немає	Даних немає	Даних немає
Швейцарія	100%	Як інвестиції	2 роки	Для завершених НДДКР	Не застосовується	є
Велика Британія	100%	100%	5 років	Немає	Даних немає	Даних немає
США	100%	3 роки;	3—15 років	20%	Нарошувальна	є
		15 років для приміщень

 

 

1.5 Міжнародне співробітництво у науковій діяльності

Міжнародне науково-технічне співробітництво є, мабуть, єдиною складовою наукової сфери України, показники якої постійно поліпшуються. За останні роки нашою країною підписано близько 30 угод про співробітництво з міжнародними організаціями й окремими державами. Найбільш динамічно таке співробітництво розвивається з Європейським Союзом (Програми ГМТАS, ТАСІS, СОРЕКМСШ і ін.) і окремими державами   Європи, з Північною Америкою, де основну роль у розвитку  співробітництва  грає  Фонд  цивільних досліджень США, і з Науковим Комітетом НАТО, у рамках програм якого українські дослідники одержали близько 500 грантів. Особливо слід зазначити діяльність УНТЦ, який уже третій рік фінансує програму партнерських проектів українських учених з їхніми колегами і потенційними інвесторами з країн-донорів цього Центру. Традиційно значне місце в науковій кооперації України займають Росія, у співробітництві з якою особливо виділяються спільні розробки високих технологій, і ряд країн СНД. Найбільш активно бере участь у міжнародній кооперації Національна академія наук України, близько 90 організацій якої проводять спільні дослідження з закордонними партнерами майже по 600 темам. Значна кількість співробітників НАНУ беруть участь у роботі провідних наукових центрів, є членами міжнародних комітетів, працюють у редакційних колегіях іноземних наукових журналів, беруть участь у виконанні великих міжнародних програм. У десятки разів зросла інтенсивність міжнародних комунікацій українських учених: закордонні стажування, участь у конференціях і семінарах, публікації в іноземних журналах, читання лекцій за рубежем.

Безсумнівно, що інтеграція вітчизняної науки у міжнародний контекст є позитивним явищем. Після довгих років ізоляції наша наука одержала можливість безпосереднього зіставлення зі світовим рівнем, а також вигоди від кооперації по значному числу наукових напрямків, у яких ми маємо незаперечні досягнення. Ці вигоди тим більше очевидні, якщо врахувати, що значну частину витрат на участь українських фахівців у різних формах кооперації покривають закордонні партнери. Безумовно, це дозволяє нашим ученим бути учасниками нових досліджень, сприяє збереженню кадрів, розширенню міжнародної комунікації, придбанню досвіду наукового менеджменту, а в деяких випадках - дозволяє поліпшити матеріальну базу.

Однак, якщо більш уважно розглянути структуру проектів, які фінансуються з міжнародних джерел, стає очевидним, що в більшості випадків ми маємо справу з тією чи іншою формою фінансової підтримки нашого наукового співтовариства, а не з фінансуванням нових досліджень, котрі виконуються у кооперації з закордонними партнерами. Особливо це очевидно для спільних технологічних розробок, число яких відносно невелике. Помітимо також, що деякі з пропонованих нам форм співробітництва не можна розцінювати тільки позитивно. Варто враховувати, що міжнародні інститути, надаючи підтримку нашим ученим і науковим колективам, зовсім не прагнуть до розвитку науково-технічного потенціалу України. Незважаючи на всю очевидність внеску розвинутих країн у стабілізацію положення української науки, він певною мірою несе в собі також небезпеку закріплення нашої країни у аутсайдерах економічної і науково-технічної політики світових лідерів.

 

2. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВАЦІЙ У ВИРОБНИЦТВО НА ПРИКЛАДІ ДП ДАК «ОДЕСЬКИЙ КХП»

2.1 Аналіз ефективності виробництва ДП ДАК «Одеський КХП»

Одеський  комбінат хлібопродуктів одне з найстаріших  підприємств міста. Одеський КХП  належить до зернопереробної промисловості і є державним підприємством який входить як дочірнє в Державну акціонерну компанію «Хліб України». Сьогодні Одеський комбінат хлібопродуктів випускає продукцію слідкуючої номенклатури:

1) борошно  хлібопекарське вищого сорту;

2) борошно  хлібопекарське першого сорту;

3) висівки  пшеничні;

4) висівки  дієтичні;

5) хлібобулочні  вироби;

6) пшеничний  зародок (за конкретним замовленням  в незначній кількості).

Взагалі, комбінат як і будь-яке  інше підприємство має все необхідне  для здійснення своєї діяльності обладнання, ряд спеціалістів і відповідає всім необхідним вимогам, але існують  також певні перешкоди і завдання, сильні та слабі сторони цього  підприємства. Сьогодні комбінат має недостатній досвід в самостійному експорті, погану реклама, незадовільну працю маркетингової служби підприємства, заборони уряду на експорт окремих видів зернових, що може погано вплинути на конкурентоспроможність підприємства в майбутньому і тому для підвищення ефективності своєї діяльності ці питання потрібно вирішувати негайно. Але окрім цього він має достатньо великий досвід роботи з експортними партіями зерна, у зв'язку з чим популярність у клієнтів, сертифіковану лабораторію, підготовлених кадрів, зручне розміщення - граничить з Одеським морським портом і Одеським портовим елеватором, що дозволяє мінімізувати експортні витрати і витрати на відвантаження на судна, добре знається на ринку, здійснює допомогу сусіднім підприємствам в прийманні зернових в період масового надходження зерна.

Таблиця  2.1 Показники ефективності виробництва  за 2006-2007 роки діяльності Одеського  КХП

Показники	2006 рік	2007 рік	Відхилення
			Абсолют не	відносне
1. Виробнича потужність підприємства, тонн	94500	94500	0	0
2.Фактично вироблено продукції  , тонн	40462	60418	19956	49,32
3. Обсяг виробленої промислової  продукції (без ПДВ, акцизу):
- у діючих оптових цінах підприємства, тис.грн	11610,7	23021,312	11410,612	98,28
-у порівняльних цінах, тис.грн	11610,7	21515,245	9904,545	85,31
4. Операційні витрати на виробництво  продукції, тис. грн.	8543,6	15630	7086,4	82,94
5. . Чистий дохід від реалізайії  продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	7224	20928,5	13704,5	189,71
6. Собівартість реалізованої продукції  (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	8038,3	20581,6	12543,3	156,04
7. Адміністративні вмтрати, тис.  грн.	810,9	906,2	95,3	11,75
8. Витрати на збут, тис.грн	129,6	390,3	260,7	201,16
9. Фінансовий результата від операційної  діяльності, тис. грн.	-2430,5	-742,7	1687,8	-69,44
10. Чистий прибуток, тис. грн.	-2447,2	-667,6	1779,6	-72,72
11.Середньорічна вартість основних  фондів основного виду діяльності, тис.грн	30575,75	30237,1	-338,65	-1,11
12.Середній залишок оборотних коштів, тис.грн	3047,95	4313,75	1265,8	41,53
13. Матеріальні витрати, тис. грн	5304,4	11406,3	6101,9	115,03
14.Середньооблікова чисельність штатних  працівників облікового складу, осіб	123	157	34	27,64
15. Коефіцієнт використання виробничої  потужності, долі	0,428	0,639	0,211	49,30
16. Витрати на 1 гривню виробленої  продукції, грн/грн	0,736	0,679	-0,057	-7,74
17.Фондовіддача, грн/грн	0,38	0,712	0,332	87,37
18. Фондоозброєність праці, тис.  грн/чол.	248,583	192,593	-55,990	-22,52
19.Коефіцієнт оборотності оборотних  коштів, долі	2,37	4,85	2,48	104,64
20. Матеріаломність, грн/грн	0,457	0,495	0,038	8,32
21.Середньорічний виробіток одного  робітника, тис.грн/чол	94,4	137,04	42,64	45,17
22.Середньорічна заробітня плата  одного робітника, тис.грн	8,355	13,184	4,829	57,79
23. Рентабельність продукції	-10,13	1,69	11,82	-116,68
24. Рентабельність капіталу, %	-7	-1,86	5,14	-73,43

 

Підприємство  має значну виробничу потужність, яка в базисному і звітному роках складає 94500 тонн, що говорить про  те, що на підприємстві не відбувалося розширення діяльності. При цьому, виробнича потужності характеризується низьким рівнем використання, про що свідчить значення коефіцієнта використання виробничої потужності, яке у попередньому році знаходилось на рівні 42,8%. Але у звітному році цей коефіцієнт збільшився на 21,1% і склав 63,9%.

В звітному році в порівнянні з попереднім підприємство збільшило виробництво продукції  на 19956 т або на 49,32%. В порівняних цінах приріст продукції склав  85,31%. Різниця в темпах приросту продукції в натуральному і вартісному вираженні пояснюється зміною в структурі продукції, а саме, збільшенням виробництва більш дорогої продукції. Зростання обсягів виробництва є позитивною характеристикою діяльності підприємства і свідчить про те, що підприємство має можливості розширення діяльності. При цьому і в попередньому, і в звітному роках підприємству не вдалося реалізувати всю вироблену продукцію, в попередньому році залишилося нереалізованої  37,78% продукції, а в звітному лише 9,09%. Це може сказати про підвищення ефективності роботи відділу збуту та допущенні меншої кількості помилок при складанні виробничої програми.

В звітному році, в порівнянні з попереднім, ефективність використання основних фондів основного виду діяльності зросла: на кожну гривню вартості основних фондів випуск продукції збільшився на 33,2 копійки. Фондомісткість основних фондів основного виду діяльності зменшилась на 122,8 копійок в розрахунку на 1 гривню випуску продукції, що також говорить про підвищення ефективності використання основних фондів основного виду діяльності.

В звітному році в порівнянні з попереднім оборотність  оборотних засобів прискорилась на 2,48 обороти, швидкість одного обороту  зменшилась на 77,69 дня, коефіцієнт закріплення  оборотних засобів зменшився  на 0,22. Прискорення оборотності оборотних  засобів сприяє вивільненню оборотних  засобів, що дає можливість підприємству без додаткового залучення фінансових ресурсів збільшити обсяг виробництва.

В звітному році, в порівнянні з попереднім роком середньооблікова чисельність  штатних працівників облікового складу збільшилась на 34 особи, середньорічний виробіток одного робітника збільшився на 42,644 тис. грн. або 45,18%, при цьому середньорічна заробітна плата одного робітника збільшилась на 4,829 тис. грн. або 57,79%

Співвідношення  зміни середньорічної заробітної плати  та продуктивності праці одного робітника  складає 0,22=9,74/45,18, тобто на 1%  росту продуктивності праці припадає 0,22 % росту заробітної плати. Підприємство раціонально використовує трудові ресурси, але йому необхідно приділяти більше уваги матеріальному стимулюванню робітників з метою збільшення у них зацікавленості в поліпшенні результатів праці.