Розрахунок ефективності впровадження новацій у виробництво на прикладі ДП ДАК «Одеський КХП»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Марта 2012 в 23:37, курсовая работа

Описание работы

Законодавче стимулювання інноваційної діяльності на всіх її етапах і створення нормативного-правового середовища, найбільш сприятливого для високотехнологічних галузей виробництва є одним з найбільш дієвих механізмів державного впливу на забезпечення інноваційної перебудови структури економіки. Це пов’язано з значною кількістю правових та організаційно-економічних заходів, спрямованих на податкове, митно-тарифне стимулювання відповідних підприємств.

Содержание работы

Вступ
1.Політика оподаткування суб’єктів інноваційної діяльності ………………7
1.1 Законодавча база та державне регулювання інноваційної
діяльності в Україні…………………………………………………………….7
1.2 Концептуальні підходи до законодавчого регулювання
інноваційної політики в Україні………………………………………………12
1.3 Політика оподаткування та стимулювання інноваційної
діяльності в Україні……………………………………………………………17
1.4. Світовий досвід стимулювання та оподаткування
інноваційної діяльності…………………………………………………………22
1.5 Міжнародне співробітництво у науковій діяльності……………………..29
2. Розрахунок ефективності впровадження новацій у
виробництво на прикладі ДП ДАК «Одеський КХП»………………………..31
2.1 Аналіз ефективності виробництва ДП ДАК «Одеський КХП»…………..31
2.2 Оцінка ефективності інноваційного проекту…………………………...….35
2.2.1 Вихідні данні для проведення розрахунків………………………………35
2.2.2 Розрахунок капітальних вкладень, направлених на
впровадження нової техніки…………………………………………………….38
2.2.3 Розрахунок зміни обсягу виробництва продукції………………………..41
2.2.4 Розрахунок поточних експлуатаційних витрат …………………………42
2.2.5 Розрахунок економічного ефекту від використання
нової техніки……………………………………………………………………...47
2.2.6 Розрахунок економічної ефективності капітальних вкладень…………..49
2.3 Вплив інноваційного проекту на показники діяльності
підприємства………………………………………………………………………50
Висновки
Список літератури

Файлы: 1 файл

Курсовая!!!!!!!!!.docx

— 114.60 Кб (Скачать файл)

 

Річний обсяг  виробленої продукції у вартісному вираженні визначимо за формулою:

ВП = ЦВО х ОВ,                                          (2.6)

 

де ВП –  річний обсяг виробленої продукції  у вартісному вираженні;

ЦВО – ціна одиниці продукції при використанні впроваджуваного варіанта техніки.

Таким чином  з таблиці 2.4 видно, що за рахунок  впровадження нової техніки на підприємстві, яка є більш ефективною та економічною, збільшився обсяг виробництва продукції  в натуральному вираженні на 9062,7 т., а обсяг продукції в грошовому виразі – на 3453,197 тис. грн.

Так як борошно  являється продукцією першої необхідності і має дуже добрі якісні властивості, то додатковий приріст виробленої продукції  можна реалізувати без додаткових витрат на рекламну компанію.

2.2.4  Розрахунок поточних експлуатаційних витрат

До поточних витрат відносять:

  • вартість сировини та основних матеріалів (ВСМ) (вводять у розрахунок у разі виникнення змін у рецептурі виготовлення продукції або зміни норми виходу продукції та ін.);
  • вартість допоміжних матеріалів (ВДМ) (вводять у розрахунок у разі виникнення змін у рецептурі виготовлення продукції або зміни норми виходу продукції та ін.);

- амортизацію  частини виробничого приміщення (АВП);

- витрати  на ремонтні роботи з частини  виробничого приміщення (РВП);

- витрати  на утримання та експлуатацію  частини виробничого приміщення (ВУЕВП);

- амортизацію  обладнання (АО);

- витрати  на ремонтні роботи по обладнанню (РО);

- витрати  на утримання та експлуатацію  обладнання (ВУЕО);

- витрати  на пару, воду, електроенергію, холод,  стиснене повітря, споживані обладнанням (ВЕ);

- основну  і додаткову заробітну плату  робітників, обслуговуючих обладнання (ЗОД);

- відрахування  у фонди соціального забезпечення (ВСФ).

Усі названі  статті витрат утворюють експлуатаційні витрати (ЕВ):

         ЕВ = ВСМ + ВДМ + АВП + РВП + ВУЕВПО + Ро + ВУЕО + ВЕ + ЗОД + ВСФ.                                                                                                                                                                                  (2.7)

Амортизацію частини виробничого приміщення розраховуємо за формулою:

АВП = БВП х НАВП,                                              (2.8)

де БВП – балансова вартість виробничого приміщення (дорівнює КВБ),

НАВП – норма амортизації для усіх видів виробничих приміщень (8%). 

Таким чином  балансова вартість виробничого  приміщення дорівнює:

БВП  = КВБ = ПЛ х В х ВМ = 2,218*6,000*1,390*400 = 7399,25 грн.

Амортизація частини виробничого приміщення дорівнює:

АВП  = 7399,25*0,08 = 591,94 грн

Витрати на ремонтні роботи виробничого приміщення визначають за формулою:

                                   РВП = БВП х НРВП,                                     (2.9)

де НРВП – норма витрат на ремонтні роботи виробничого приміщення (2,0%).

Таким чином  витрати на ремонтні роботи виробничого  приміщення дорівнюють:

РВП   = 7399,25*0,02 = 147,99 грн

Витрати на утримання і експлуатацію виробничого  приміщення визначають за формулою

                                           ВУЕВП =  БВП х НУЕВП,                      (2.10)

де НУЕВП – норма витрат на утримання й експлуатацію виробничого приміщення (0,7%).

Так, витрати  на утримання і експлуатацію виробничого  приміщення дорівнюють:

ВУЕВП =  7399,25 *0,007 = 51,79 грн.

 

Амортизацію обладнання розраховують за формулою:

                                                       АО = БВО х НАО,                               (2.11) 

де НАО – норма амортизації для усіх видів обладнання (24%).

Балансова вартість старого обладнання включає: вартість обладнання, транспортні витрати(5%),монтаж(10%)та інші невраховані витрати(10%).

Балансова вартість змінюваного обладнання дорівнює:

ЗВ =110851*0,2 =22170 грн.

БВ=22170*(1+0,05+0,1+0,1)= 27713 грн.

 Балансова вартість впроваджуваного обладнання дорівнює:

БВ = 157140*(1+0,05+0,1+0,1) =196425 грн.

Амортизація замінюваного обладнання дорівнює:

АО = 27713*0,24 = 6651,1 грн.

Амортизація впроваджуваного обладнання  дорівнює:

АО =196425*0,24 = 47142 грн.

Витрати на ремонтні роботи обладнання визначають за формулою

                                                        РО = БВО х НРО,                               (2.12)

де НРО – норма витрат на ремонтні роботи по обладнанню (5,4%).

Витрати на ремонтні роботи замінюваного обладнання дорівнюють:

РО =27713*0,054 =1496,5 грн.

Витрати на ремонтні роботи впроваджуваного обладнання дорівнюють:

РО = 196425*0,054= 10606,95 грн.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання визначають за формулою

                                                     ВУЕО  = БВО х НУЕО,                                (2.13)

де НУЕО – норма витрат на утримання і експлуатацію обладнання (1,7%).

Витрати на утримання і експлуатацію замінюваного обладнання дорівнюють:

ВУЕО  = 27713*0,017 = 471,12 грн.

Витрати на утримання і експлуатацію впроваджуваного  обладнання дорівнюють:

ВУЕО  =  196425*0,017 = 3339,23 грн.

Витрати на пару, воду, електроенергію, холод, стиснене повітря, які споживаються устаткуванням, розраховуємо по кожному ресурсу (парі, воді і т.д.) окремо, а потім підсумовуємо. У загальному вигляді витрати  по ресурсу розраховуємо за формулою:

                                                           ВР = НСР х СР,                                  (2.14)

де НСР – норма споживання ресурсу за рік;

 СР – собівартість одиниці ресурсу (собівартість 1 кВт·год електроенергії – СЕ, 1 Гкал теплоенергії – СТ, 1 Гкал холоду – СХ, 1 куб.м води – СВ, 1 куб.м каналізованих промстоків – СК і т.д.).

Норма споживання ресурсу за рік – розрахункова величина. Її визначаємо за формулою

                                     НСР = СПР х ФР х КВР,                             (2.15)

де СПР – годинне споживання ресурсу,

ФР – річний фонд робочого часу в годинах (8160годин);

КВР – коефіцієнт використання інженерного ресурсу протягом року. У розрахунках економічної ефективності використання нової техніки (до якої відносять як розроблені нові зразки, так і модернізовані зразки обладнання), рекомендується приймати значення 0,8.

Витрати на електроенергію, які споживаються замінюваним  обладнанням дорівнюють:

Ве= 44*8160*0,8*0,4 =114892,8 грн.

Витрати на електроенергію,  які споживаються впроваджуваним обладнанням дорівнюють:

Ве= 37*8160*0,8*0,4 =96614,4 грн.

Основну і  додаткову заробітну плату робітників, що обслуговують обладнання, розраховуємо по кожному робітнику, за умови, що вони мають різну кваліфікацію, або по групі робітників, за умови, що їхня кваліфікація однакова. У загальному вигляді, розрахунок виконуємо за формулою:

                                     ЗОД = S ТСГ х (1 + КПД) х ФРЧ х (1 + КД),               (2.16)

де ТСГ – годинна тарифна ставка, грн. (4,13 грн – для робітника 3-го розряду);

КПД – коефіцієнт для визначення розміру премій і доплат – 0,2;

КД – коефіцієнт для визначення додаткової заробітної плати – 0,15.

Основна і  додаткова заробітна плата робітників, що обслуговують замінюване обладнання:

ЗОД = 4,13*3*(1+0,2)*8160*(1+0,15)= 139521,31 грн.

Основна і  додаткова заробітна плата робітників, що обслуговують впроваджуване обладнання:

ЗОД = 4,13*2*(1+0,2)*8160*(1+0,15) = 93014,21 грн.

Відрахування  у фонди соціального забезпечення (ВСФ) визначаємо у відсотках від основної і додаткової заробітних плат. Відповідно до чинного законодавства в галузях харчової промисловості в сумарному підсумку вони складають 37,3 %, у тому числі:

    • відрахування в пенсійний фонд – 33,2 %;
    • відрахування на соцстрах на випадок тимчасової непрацездатності 1,5%
    • відрахування на соцстрах на випадок тимчасового безробіття – 1,3%
    • відрахування на соцстрах від нещасних випадків і профзахворювань – 1,3%.

                                                 ОСФ = ЗОД х 0,373.                                 (2.17)

Таким чином, відрахування у фонди соціального  забезпечення від заробітної плати  робітників, що обслуговують замінюване обладнання становлять:

ОСФ =139521,31 *0,373 = 52041,45 грн.

Відрахування  у фонди соціального забезпечення від заробітної плати робітників, що обслуговують впроваджуване обладнання становлять:

ОСФ = 93014,21 *0,373 = 34694,3 грн.

В таблиці 2.5 відображемо суму всіх експлуатаційних  витрат по замінюваному і впроваджуваному  обладнанню за рік.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.5 –  Зведення витрат за рік по замінюваному і впроваджуваному обладнанню

 

 

Найменування  витрат

Обладнання

Відхилен-ня

замінюване (ЕВ0)

впроваджуване (ЕВ1)

1. Амортизація частини виробничого  приміщення, грн 

591,94

591,94

0

2. Витрати на ремонтні роботи  з частини виробничого приміщення, грн

147,99

147,99

0

3. Витрати на утримання та  експлуатацію частини виробничого приміщення, грн

51,79

51,79

0

4. Амортизація обладнання, грн 

6651,1

47142

40490,9

5. Витрати на ремонтні роботи  по обладнанню, грн

1496,5

10606,95

9110,45

6. Витрати на утримання та  експлуатацію обладнання, грн

471,12

3339,23

2868,11

7. Витрати на електроенергію споживані обладнанням, грн

114892,8

96614,4

-18278,4

8. Основна і додаткова заробітна  плата робітників, обслуговуючих  обладнання, грн 

139521,31

93014,21

-46507,1

9. Відрахування у фонди соціального  забезпечення, грн

52041,45

34694,3

-17347,15

10. Витрати на сировину і основні  матеріали, грн

-

-

-

11. Витрати на допоміжні матеріали,  грн

-

-

-

Всього, грн

315866

286202,81

-29663,19


 

 

      1. Розрахунок економічного ефекту від використання нової техніки

Відображено в таблиці 2.6 собівартість продукції за економічними елементами у 2007 році

 

Таблиця 2.6 – Собівартість продукції  у 2007 році.

Види витрат

Всього, тис.грн

Змінні витрати, тис.грн

Постійні витрати, тис.грн

1.Матеріальні витрати (100%-змінні;0%-постійні)

11406,3

11406,3

0

2.Оплата праці (80%-змінні;20%-постійні)

2069,9

1655,92

413,98

3.Відрахування на соц.заходи (80%-змінні;20%-постійні)

808,6

646,88

161,72

4.Амортизація

293,9

0

293,9

5.Інші (50%-змінні;50%-постійні)

1051,3

841,04

210,26

Всього

15630

14550,14

1079,86


 

В таблиці 2.7 розрахуємо собівартість продукції  після використання впровадженої техніки

Таблиця 2.7 –  Собівартість продукції після використання впровадженої техніки у наступному році.

Витрати, тис.грн.

До зміни обладнання

Після зміни обладнання

Постійні витрати, тис.грн

1079,86

1079,86+40,491+9,11+2,868-46,507-17,347=

1068,475

Змінні витрати, тис.грн.

14550,14

(14550,14-18,278)*1,15=

16711,641

Всього, тис.грн

15630

17780,12


 

Розрахуємо  різницю в собівартості, а також  приріст прибутку:

∆С =Сзі зміною ОВ – Сбез зміни ОВ = 17780,12-15630 = 2150,1 тис.грн.

∆П= ∆ОР-∆С = (26474,51-23021,313)-2150,1 = 3453,12-2115,643 =  1303,1 тис.грн.

Таким чином  за рахунок збільшення обсягу виробництва  продукції у наступному році на 15% при введенні нового обладнання, ми отримуємо приріст прибутку у розмірі 1303,1 тис.грн.

Информация о работе Розрахунок ефективності впровадження новацій у виробництво на прикладі ДП ДАК «Одеський КХП»