Сутність і зміст поняття стратегії інноваційного розвитку підприємства

 

Продовження табл. 2.2

Інші роботи та послуги	0,46	0,1	0,36
Обсяг реалізації продукції цивільного призначення, всього:	1,21	0,93	-0,28
у тому числі:
Послуги (поставка води з свердловини)	0,99	0,94	-0,05
Ремонт та виготовлення техніки	0	0
Роботи промислового характеру	0,12	0,08	-0,04

 

Найбільшу частку серед обсягу реалізованої продукції за 2010 рік зайняв ремонт літаків МіГ-23УБ 36,77 %, за цей же рік питома вага ремонту літаків Л-39 становила близько 19 %, трохи більше займала частка обсягу ремонту літаків МіГ-23МФ 22,5 %. Питома вага інших видів продукції не перевищує 2,4 %.

Серед продукції цивільного призначення найбільша частка обсягу послуг належить поставці води з свердловини й дорівнює небагато менше 1%, а питома вага робот промислового характеру – 0,12 %.

За 2011 рік частка виручки, що було отримано від продукції військового  призначення зросла на 0,27%. Питома вага ремонту літаків МіГ-23УБ за цей період склала майже половину від всього обсягу реалізації продукції (послуг) за рік. Проте, як уже відмічалося, це джерело надходження коштів є ситуативним, оскільки держава, як основний замовник досліджуваного підприємства, відмовилася від використання обох моделей літаків МіГ, а тому більше уваги необхідно приділяти ефективності й динаміці отримання коштів від ремонту літаків Л-39, які обумовили майже 23% реалізації в 2011 році. За цей же рік у структурі продукції цивільного призначення знову на першому місці питома вага обсягу поставки води з свердловини 0,94 %, а на другому: частка обсягів робот промислового характеру 0,08 %. В свою чергу зниження частки надходжень від поставки води з свердловини обумовлено не зниженням обсягу надання цієї послуги, а більш стрімким зростанням продукції військового призначення.

Отже, зменшення або  збільшення обсягів реалізованої продукції  в цілому по підприємству повністю залежить від коливання обсягу виготовлення продукції військового призначення  у кількісному виразі (особливо основної продукції підприємства).

Залишившись без державного оборонного замовлення підприємство самостійно планує свою діяльність на основі договорів, укладених зі споживачами продукції  й постачальниками матеріально-технічних  ресурсів, і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи й послуги.

Від кризи підприємство не врятували ні великі разові замовлення, ні надання державних субсидій, ні зменшення податків або навіть повне звільнення від них, ні дешеві банківські кредити. Підприємству необхідно основні зусилля направити на пошук іноземного замовника. У своїй діяльності підприємство зобов'язано враховувати інтереси споживача і його вимоги до якості поставленої продукції, що штовхае на оновленн власної техніко-технологічної бази та створення стратегічних конкурентних переваг, заснованих на інноваційних розробках.

 

2.4. Аналіз ефективності використання виробничих фондів

 

Основні фонди є одним  з найважливіших факторів розвитку виробництва. Їх стан і ефективність використання безпосередньо впливають на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

Облік основних фондів проводять  у грошовій оцінці та в натуральних  показниках. Це обумовлено необхідністю мати дані про технічний склад, виробничі потужності підприємства, складати баланси обладнання, розроблювати шляхи ефективного використання виробничої потужності підприємства. Дані для обліку можна одержати за результатами інвентаризації основних фондів [].

Велике значення для  обліку та аналізу основних фондів має класифікація їх за натурально-речовими ознаками. Структура основних фондів відображає особливості підприємства, рівень матеріально-технічної бази виробництва. Зміна структури за певні проміжки часу дає уявлення про динаміку якісних змін основних фондів, про технічний рівень виробництва [].

 Використовуючи класифікацію  основних фондів за видами, визначимо виробничу структуру основних фондів на протязі 2010-2011 років (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3

Склад і структура  основних фондів

Групи основних фондів	2010 рік		2011 рік
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5
Будівлі, споруди, передавальні пристрої	21212	56,3	21354	56,1
Машини та обладнання	9597	25,5	9611	25,2
Транспортні засоби	2711	7,2	2705	7,1
Інструменти, прилади інвентар	1516	4	1552	4,1
Малоцінні необоротні матеріальні  активи	1349	3,6	1479	3,9
Інші основні засоби	1271	3,4	1387	3,6
Разом	37656	100	38088	100

 

Більшу частину у складі основних фондів займають будівлі, споруди та передавальні пристрої (на підприємстві вони об’єднані до однієї групи) у 2010 р. – 56,3 %, 2011 р. – 56,1 %. Це свідчить про те що, у структурі основних фондів більшою є пасивна частина основних фондів, які створюють умови для виробничих процесів та їх вплив на виробництво продукції є побічним.

Розглянемо динаміку основних фондів за аналізований період (табл.2.4).

 

Таблиця 2.4

Динаміка основних фондів

Групи основних фондів	Абсолютне відхилення, тис.грн	Відносне відхилення, %
Будівлі, споруди, передавальні пристрої	142	0,67
Машини та обладнання	14	0,15
Транспортні засоби	-6	-0,22
Інструменти, прилади інвентар	36	2,37
Малоцінні необоротні матеріальні  активи	130	9,6
Інші основні засоби	116	9,13
Разом	432	1,14

 

За аналызований період відбувається незначне змінення вартості основних фондів. В загальній кількості розмір вартості основних фондів в 2011 році збільшився на 432 тис.грн, або 1,14%.

Для характеристики наявності  й руху основних фондів, їх відтворення  у аналізованому періоді побудуємо  і проаналізуємо відповідний  баланс руху основних фондів, який відображає такі вартісні показники: наявність основних фондів на початок року, величину їх надходження у звітному році, в тому числі введених в дію нових основних фондів, величину вибуття у звітному році, в тому числі ліквідованих, наявність основних фондів на кінець року і їх наявність на кінець року за мінусом зносу (залишкова вартість Для вивчення руху основних фондів використаємо показники надходження, оновлення і вибуття, які виступають узагальнюючою характеристикою інтенсивності цього процесу.

Загальний коефіцієнт надходження (Кн) розрахуємо як відношення повної вартості основних фондів, що надійшли на протязі  року на підприємство (Фн) до повної вартості засобів праці на кінець періоду (Фк), використовуючи формулу

 

Кн. = (Фн / Фк)                                                           (2.1)

 

2010р.-1098/9109=0,12

2011р.- 960/8716=0,11

 

У даному випадку коефіцієнт оновлення (Ко), що характеризує частку нових основних фондів, які надійшли на підприємство, буде дорівнювати  коефіцієнту надходження (Кн): у 2010 році – 0,12; у 2011 році - 0,11. Таким чином, на основі розрахунку значень цього показника в 2010-2011 рр. можна стверджувати, що на підприємстві проводиться робота по оновленню власних фондів, але згадуючи про структуру цих надходжень необхідно відмітити існування проблеми з активною частиною фондів, які саме безпосередньо впливають на якість і конкурентоспроможність продукції (послуг) підприємства.  Тому керівництву підприємства варто замислитись над більш динамічним оновленням саме такої групи основних фондів як „машини та обладнання ”.

Коефіцієнт вибуття основних фондів (Кв) свідчить про те, яка частка основних фондів, наявних на початок року, вибула за цей період внаслідок зносу (Фв), визначаємо за формулою

 

Кв = (Фв / Фо) * 100,                                            (2.2)

 

де Фо – це сума основних фондів на початок періоду:

 

2010 р. – 352/9333=0,038

2011 р. – 528/9109= 0,058

 

Так як індекс коефіцієнта  вибуття у 2010 та 2011 роках випереджає індекс коефіцієнта оновлення основних фондів, це свідчить про те, що на підприємстві погіршуються виробничі умови за рахунок зменшення його технічної бази, тобто зусилля, які докладаються до розбудови виробничого потенціалу підприємства явно недостатні.

Для наукового обґрунтування  планування відтворення основних фондів актуальним є визначення їх технічного стану. Для характеристики технічного стану основних фондів використаємо коефіцієнти зносу та придатності розрахунок яких представлений у табл. 2.5.

 

Таблиця 2.5

Аналіз рівня використання основних фондів

Показник	2010 рік	2011 рік	Відхилення
			Абсолютне, тис.грн.	Відносне, %
Первісна вартість,тис. грн	37656	38088	432	1,15
Залишкова вартість, тис.грн	9109	8716	-393	-4,31
Знос, тис грн.	28547	29372	825	2,89
Коефіцієнт зносу	0,76	0,77	0,01	1,72
Коефіцієнт придатності	0,24	0,23	-0,01	-5,40

 

Збільшення коефіцієнту зносу основних фондів показує, що в 2011 році лише 23 % основних фондів придатні до використання. Проте врахувавши моральний знос вищевказаних фондів можна стверджувати, що їх частка, придатна до продукування конкурентоспроможної продукції ще менша за ті 23 %, котрі було встановлено за коефіцієнтом придатності.

Наступним етапом аналізу  є визначення ефективності використання виробничих фондів. Для загальної характеристики ефективності та використання основних фондів використовують показники фондовіддачі, фондоємності, фондоозброєності, рентабельності основних фондів (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6

Аналіз ефективності основних фондів

№ з/п	Показник	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				Абсолютне, тис.грн	Відносне, %
1	Товарна продукція, тис.грн	75930	63309	-12621	-16,6
2	Валовий прибуток, тис.грн	36566	28453	-8113	-22,2
3	Середньорічна вартість ОВФ	37656	38088	432	1,1
4	Середньооблікова численність  персоналу, чол.	530	532	2	0,4
5	Фондовіддача грн/грн (1/2)	2	1,6	-0,4	-20,0
6	Фондоємність грн/грн (2/1)	0,5	0,63	0,13	26,0
7	Фондовооруженность грн/чол. (3/4)	71	71,6	0,6	0,8
8	Рентабельність ОВФ (2/3)	0,97	0,74

 

Стан ефективності використання основних виробничих фондів у 2011 році погіршився. Співвідносячи отримані значення з середнім рівнем по промисловим підприємствам Харківщини можна стверджувати, що основні фонди в ДП „ЧАРЗ” у звітному періоді використовуються менш ефективно ніж в цілому по області, що декілька знижує рівень інвестиційної привабливості даного підприємства для вітчизняного, так і зарубіжного інвестора.

Підводячи підсумки про стан, рух та ефективність використання основних фондів на підприємстві можна відмітити, що на підприємстві існує досить серйозна проблема як зі структурою фондів, оскільки активна частина фондів оновлюється більш повільними темпами, ніж пасивна, так і з їхнім станом, оскільки більша частина – більш ніж 70% основних фондів – зношена, а оновлення відбувається вкрай неквапливо. Тому з метою підвищення власної виробничої бази підприємству потрібно докласти зусиль до оновлення власного техніко-технологічного потенціалу.