Сутність і зміст поняття стратегії інноваційного розвитку підприємства

Згідно табл.2.11 повільне збільшення фонду оплати праці відбулося за рахунок поступового зросту прожиткового рівня у країні на чоловіка. На кінець аналізованого періоду частка основної заробітної плати у ФОП відповідає 69,9%, а додаткова займає питому вагу 30,1 %, що має стимулювати працівників до плідної праці.

 Якщо проводити аналіз ФОП у розрізі підрозділів, видно що основну частину всього фонду займає ФОП персоналу основної діяльності, його частка змінилась з 74,9 % (у 2010 р.) до 72,4 % (у 2011 р.). Проте ФОП керівництва зріс на 264,5 тис. грн. або ж на 1,5%. Такі зміни в оплаті праці не можна однозначно трактувати як негативні чи позитивні, оскільки в ринкових умовах спроможність продати продукцію має більш цінитися, ніж навіть можливість її виготовити.

Можна дійти висновку, що усі показники продуктивності праці за аналізований період зменшились за рахунок зменшення обсягу реалізованої продукції у 2011 р. Середня заробітна плата працівників зросла, що призвело до збільшення фонду оплати праці. Проте динаміка продуктивності праці, як того вимагає теорія, перевищує темпи зростання ФОП майже на 5 %. Персонал основної діяльності отримує більшу заробітну плату, ніж персонал неосновної діяльності, у зв’язку з безпосередньою участю у виробництві продукції підприємства. Збільшення фонду оплати праці робітників зайнятих в основному виробництві дозволить забезпечити більш повне сполучення інтересів кожного робітника з інтересами підприємства.

2.6. Аналіз фінансових  результатів діяльності підприємства  та його фінансового стану

Фінансовий стан суб'єктів  господарювання, його стабільність багато в чому залежить від оптимальності  структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і оптимальності структури активів підприємства й у першу чергу від співвідношення основного й оборотного капіталу.

Доцільно зробити горизонтальний та вертикальний аналіз форми один «Баланс підприємства» (Додаток А табл. А.1, А.2, А.3, А.4).

За результатами горизонтального  аналізу активу балансу підприємства

просліджується збільшення валюти балансу на 1629 тис.грн що є позитивною тенденцією, але для більш осмисленого висновку слід порівняти рівень відносного відхилення та рівень інфляції у країні. Дане порівняння показує, що при відносному відхиленні у 3,11% та рівню інфляції 13% підприємство не нарощувало виробничу діяльність та його стан погіршився. При аналізі вартості необоротних активів просліджується незначне збільшення у первісній вартості основних виробничих фондів. Це може бути пов’язано з придбанням фондів, так як переоцінка вартості не відбувалась. При цьому, негативним моментом є зниження залишкової вартості основних виробничих фондів на 4,31%. Але дану ситуацію поліпшує збільшення первісної вартості, тому зниження залишкової вартості може бути викликане зміненням амортизаційної політики на підприємстві. Горизонтальний аналіз оборотних активів показує незначний приріст у 4,72%. Змінення вартості виробничих запасів може бути викликане зростанням ціни встановленої постачальниками або збільшенням кількості запасів. Незначна кількість готової продукції на складі говорить про те, що підприємство працює на реалізацію готової продукції, що пов’язано зі специфікою діяльності підприємства. Збільшення вартості даної статті балансу на 100% є результатом змінення цін на сировинні компоненти або змінення цинової політики підприємства. Зменшення незавершеного виробництва на 22,81% говорить о нещодавній реалізації послуг. Збільшення вартості дебіторської заборгованості на 249,83% може бути пов’язане зі зміненням платіжної дисципліни замовника, а також зі збільшенням об’єму реалізації виробленої продукції.  Змінення вартості грошових коштів в сторону збільшення є для підприємства позитивною тенденцією. Дане змінення торкнулось тільки грошових коштів у національній валюті. Позитивною тенденцією також є виконання підприємством податкових зобов’язань та можливість відшкодування податкових платежів. Витрати майбутніх періодів займають незначну частину в загальній сумі валюти балансу та залишаються незмінними.

Горизонтальний аналіз пасиву підприємства показав, що: об’єм  джерел фінансування збільшився на 1629 тис.грн або 3,11%. Позитивною тенденцією є невелике збільшення розміру власного капіталу (2,25%). Дане збільшення відбулось завдяки зміненню розміру нерозподіленого прибутку на 7,06%, це свідчить о розширенні можливостей підприємства та о його можливій фінансовій стабільності, бо кошти підприємства забезпечені саме власним капіталом, а не позиковим. Розмір уставного капіталу залишився незмінним тобто особливе нарощування фінансових потоків від операційної діяльності відсутнє. Резервний капітал відсутній на підприємстві, тобто підприємство не забезпечує собі стабільність господарського розвитку за рахунок відкладення коштів до резерву непередбачуваних витрат у зв’язку із можливим виникненням кризового стану. Довгострокові обв’язки на підприємстві практично відсутні. На кінець звітного періоду їх розмір зменшився на 55,67%. Дана сума значно менше розміру текучих зобов’язань, що є негативною тенденцією так як це може зменшити фінансову стійкість та збільшити ризик втрати платоспроможності. Збільшення розміру текучих зобов’язань на 3,98% говорить про те, що підприємство отримало кошти у своє розпорядження із різних джерел. Це може бути приростом заборгованості по заробітній платі або кредиторській заборгованості постачальникам. Підприємство потребує у допоміжному фінансуванні своєї поточної діяльності за рахунок залучених коштів.

Вертикальний аналіз активу балансу показує, що в структурі валюти балансу найбільшу питому вагу мають оборотні кошти підприємства. Підприємство спрямовано на виробництво та наступну реалізацію продукції з метою отримання прибутку, так як частка готової продукції невелика та складає 0,17% від загальної вартості активів. Питома вага основних виробничих фондів знизилась, у порівнянні з 2010 роком на 1,25% та складає 16,16%. Це підтверджує запропоновану версію у горизонтальному аналізі активу балансу о зміненні амортизаційній політики підприємства. Дебіторська заборгованість у 2011 році складає 18,69%, питома вага збільшилась у порівнянні з 2010 роком на 13,18%, це свідчить о збільшені об’єму реалізації готової продукції. Доля дебіторської заборгованості бюджету знизилась на 2,65% у 2011 році, це підтверджує припущення, що підприємство могло відшкодувати податкові платежі по ПДВ. Питома вага грошових коштів у національній валюті збільшилась на 1,71%, це є позитивною тенденцією для підприємства, хоча це може свідчити про збільшення кредитів та позичок перед банками.

За результатами вертикального  аналізу пасиву балансу підприємства можна зробити висновки, що у структурі  фінансування найбільша питома вага у 2011 році приходиться на текучі зобов’язання підприємства і складає 63,32%. Це свідчить про те, що підприємство не забезпечує свою діяльність власним капіталом, а існує за рахунок залучення кредитів банків та авансів виданих підприємством за представлені у майбутньому послуги по ремонту.  Наявність у структурі короткострокових кредитів банка може бути пов’язане із необхідністю погашення попередньої довгострокової заборгованості по кредиту.  Однак, використання даних грошових коштів у даному направлені може негативно відобразитися на платоспроможності підприємства. Наявність у структурі кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги, а також за отримані аванси, говорить про те, що підприємство активно використовує відстрочки платежів. В цілому, структура балансу підприємства свідчить про недостатню автономію підприємства від залучених коштів, що не може гарантувати йому фінансову стабільність у майбутньому.

Далі слід провести горизонтальний аналіз форми два «Звіту про фінансові  результати» ( Додаток А табл. А.5).

Як видно з табл. А.5 додатку, чистий прибуток підприємства у 2011 році зменшився на 1330 тис.грн або на 76,26% та дорівнює 414 тис.грн. Це зменшення обумовлено зниженням доходу від реалізації готової продукції на 16,62% та інших доходів.

Зменшення фінансових результатів  діяльності підприємства виникло в  зв’язку із скороченням замовлень по ремонту літаків, зменшенням виробничої діяльності та неотримання платежів від дебіторів.

Одним із найважливіших  етапів фінансового аналізу, є визначення структури та динаміки операційних  витрат на підприємстві (табл. 2.13). 

З табл. 2.13 видно, що дане виробництво є матеріаломістким, а частка витрат на матеріали постійно зростає. В той же час зменшення загальної суми операційних витрат обумовлене зменшенням обсягу виробництва. Зменшення заробітної плати відбулось за рахунок зменшення чисельності кадрів.

Таблиця 2.13

Динаміка та структура  операційних витрат підприємства

У 2011 році прибуток на підприємстві зменшився, а витрати від операційної діяльності збільшились, це говорить про те, що підприємство не припиняло свою діяльність але, можливо, не встигло реалізувати свої послуги на кінець звітного періоду. Це відбулось, в більшій мірі із-зі специфічної діяльності підприємства, так як ремонт летальних апаратів проводиться, у середньому, від шести до дванадцяти місяців. 

Аналізуючи фінансовий стан підприємства доцільно провести аналіз показників рентабельності, розрахунки яких представлені у додатку А табл. А.6. Показники рентабельності першої групи говорять про погіршення стану підприємства і скорочення його діяльності та платоспроможності. Показники рентабельності активів підприємства показують, що його діяльність має мінімальну вигоду. Рентабельність власного капіталу також мала і свідкує про те, що вклад коштів ДП «ЧАРЗ» неефективний за рахунок чого у підприємства відбувається недостача власного капіталу. Рентабельність продукції на кінець 2011 року зменшилась, але її показники достатньо високі, що говорить о доходності підприємства.

При проведені аналізу фінансового стану підприємства важливо знати запас фінансової стійкості ( Додаток А табл. А.7).

Коефіцієнт автономії показує, що підприємство неможна назвати фінансово незалежним від зовнішніх коштів, так як його значення не досягають 0,5. Коефіцієнт співвідношення оборотних та необоротних коштів показує, що відбувається переважання перших над другими. Це говорить про те, що підприємство зорієнтоване на короткострокові вигоди. За 2011 рік показник збільшився на 0,4, це може принести шкоду виробничому процесу, так як підприємство не спрямовує ресурси на вдосконалення основних виробничих фондів. Коефіцієнт маневреності показує, що підприємство має достатньо коштів відображених у власному капіталі, якими воно може розпоряджатися вільно, тобто вони не відображені у основних виробничих фондах. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними засобами показує, що доля запасів, яка може бути покрита підприємством за рахунок власного капіталу незначна. Відбувається зниження цього показника у 2011 році і підприємство вимушене вдаватися до запозичення коштів із зовнішніх джерел фінансування. Згідно коефіцієнту майна виробничого призначення видно, що кошти підприємства інвестуються в майно виробничого а не обслуговуючого призначення.  Підприємство неспроможне покрити взяті на себе зобов’язання, про що говорить коефіцієнт співвідношення власних та позикових коштів коштів, так як питома вага останніх значно перевищує питому вагу власних коштів. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел показує, що вага власного капіталу у джерелах довгострокового фінансування значна так як у ДП «ЧАРЗ» практично відсутні довгострокові зобов’язання.

Підприємство неможна  назвати фінансово незалежним та автономним від позикових коштів, так як коефіцієнт автономії джерел формування запасів та витрат має низьке значення, та розмір власного капіталу не покриває розмір позикових коштів. Згідно коефіцієнту короткострокової заборгованості ми бачимо, що на підприємстві переважає короткострокова заборгованість. Це не обходиться підприємству у якусь вартість і дозволяє більшою мірою користуватися залученим капіталом. Але цей процес порушує фінансову стабільність підприємства так як воно не має достатню кількість коштів які можна використовувати для погашення короткострокової заборгованості. Коефіцієнт кредиторської заборгованості показує, що підприємство зорієнтовано на позикові кошти у зв’язку із  нестачею власного капіталу. На кінець 2011 року показник зменшується, що говорить у погіршенні фінансової незалежності підприємства.  Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладів показує, що незначна частина основних фондів активована за рахунок зовнішніх джерел фінансування. Зменшення цього коефіцієнта у 2011 році говорить про зменшення залежності основних фондів від зовнішніх джерел.

Фінансовий стан підприємства у короткостроковій перспективі  оцінюється показниками ліквідності  й платоспроможності. Ці показники  характеризують можливість своєчасного  і повного проведення розрахунків по короткостроковим зобов’язанням перед контрагентами. Аналіз показників подано у табл. 2.14.

Таблиця 2.14

Аналіз ліквідності  балансу 

На 2010 рік Л1≥П1; Л2≤П2; Л3≥П3; Л4≤П4. Тобто баланс ДП «ЧАРЗ» неможна назвати абсолютно ліквідним, так як швидко реалізовані активи своєчасно не покривають текучі короткострокові пасиви. Тобто підприємство не встигає своєчасно покривати заборгованість по текучім зобов’язанням та строк перетворення товарів, готової продукції та дебіторської заборгованості не співпадає зі строком текучих зобов’язань.

На 2011 рік  Л1≤П1; Л2≤П2;Л3≥П3;Л4≤П4. Ці співвідношення показують, що ліквідність балансу у 2011 році зменшилась. Швидко реалізовані активи своєчасно не покривають короткострокові пасиви, але крім цього найбільш ліквідні активи не встигають своєчасно покривати найбільш строкові зобов’язання. На підприємстві недостатньо грошових коштів для відшкодування заборгованостей за товари, роботи та послуги.

Далі слід розрахувати  коефіцієнти ліквідності.