Ігротека,як один з методів проведення уроків музики

 

                                       Зміст

 

Вступ

Актуальність проблеми формування еститичного сприймання дійсності    засобами музики у молодших школярів.

Розділ І

Розкриття поняття «  Естетичне виховання»…………………………...............

1. Мета та зміст естетичного виховання…………………………………………..
2. Структура еститичного виховання……………………………………..............
3. Розвиток еститичного смаку засобами музики. Ознаки музикальності………………………...................................................................................

Розділ ІІ

2.1 Музика- найпотужніший  і емоційніший вид мистецтва,який  відтворює дійсність. ………………………………………………………………………

2.2 Цілющий вплив музики на  організм людини……………………………..

2.3  Класична музика - жива музика композиторів……………………………

2.4 Музика-могутнє джерело думки .Функції музики……………………………………….........................................................

Розділ Ш

Шляхи формування  музичного сприймання дійсності молодших школярів…………………………………………………………………………

Процес пізнання  навколишнього світу  засобами музичного мистецтва…………………………………………………………………..

3.3 Грунтовна спадщина  М. Лисенка, М. Леонтовича, В.Верховинця………………………………………………………………….

Розділ  IV

4.1  Композиція музичного твору.Засоби музичной виразності.……………………………………………………………

4.2 Зображувальні засоби  музики……………………………………………...

4.3 Слухання музики...........................................................................................

4.4 Порівняння музичних образів у творах музики…………………………

Висновок………………………………………………………………………

Інформаційні джерела…………………………………………………………

Дослідницько-практична  частина………………………………..

Додаток………………………………………………………………………….

 

 

 

 

                                      Вступ

 

Музика — вид мистецтва, який, відтворюючи дійсність, впливає  на людину завдяки звуковим комплексам, що побудовані особливим чином. Відомий, наприклад, вислів Конфуція: «Якщо хочеш дізнатися, чи гарно йдуть справи з правління будь-якої країни та чи здорова її вдача, прислухайся до її музики». Біограф Майкл Гольденвейзер писав: «Музика — найяскравіший доказ духовності нашого існування». Ці вислови ілюструють значення, яке має музика у житті людей.

    Музика діє одночасно, але по-різному на маси людей, має багаторівневу структуру.Її Звучання важко перекласти на іншу мову, наприклад передати словом. Вона звернена до особливостей слуху кожного.  

    Основою музичного твору є почуття та емоції. Зміст  створюється завдяки пульсації ритму, мелодії тощо.

   Розуміти музику — це вміти глибоко та сильно відчувати, через почуття, вміти розрізняти глибокий життєвий сенс музичних образів.

    Сприйняття музики - це складний психічний процес. Психологи та музиканти визначають, що загалом він вписується між двома полюсами. З одного боку, це елементарне акустичне сприймання звукових сигналів як щось таке, що ми чуємо і що діє на органи слуху. А з іншого — це процес пізнання уявленого художнього змісту в музичній матерії. Сприймаючи музику, людина виражає своє емоційне "я".

  В свідомості відтворюються переживання, образи та думки, втілені композитором у музичному творі.

  Музичний твір — це сукупність естетичної інформації, яку надає композитор.

 

Також вона часто передає такі відтінки почуттів і переживань, які важко висловити словами.

О. Серов справедливо  замітив: "Якби все, що відбувається в душі людини, можна було передати словами, на світі не було б музики".

В свою чергу мова музики зрозуміла кожній людині.

 

1. Розкриття поняття « Естетичне виховання»

Гармонійний, всебічний  розвиток особистості неможливий без  її естетичної вихованості.

     Естетичне виховання — педагогічна діяльність, спрямована на

   формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.

 «Краса, — могутній засіб виховання чутливості душі», — писав видатний український педагог Василь Сухомлинський (1918—1970). — Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі, вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і пе­реконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе»

 

 Естетичне  виховання – поняття дуже широке. У нього входить виховання естетичного ставлення до природи, праці, суспільного життя, побуту, мистецтва. Однак пізнання мистецтва настільки багатогранне і своєрідне, що воно виділяється із загальної системи естетичного виховання як особлива цього частина. Виховання дітей засобами мистецтва становить предмет художнього виховання.

 Естетичне виховання  – це цілеспрямований, систематичний  вплив на особистість з метою  її естетичного розвитку, тобто  формування творчої активності особистості, здатної сприймати і оцінювати красу навколишнього світу, мистецтва і створювати її. 

Починається воно з перших років життя дітей. Знайомство з  красою  мистецтва не тільки виховує  розум і почуття дитини, а й  сприяє розвитку її уяви і фантазії.

У процесі  здійснення естетичного виховання  необхідно вирішити наступні завдання:

- систематично розвивати  естетичне сприйняття;

- естетичні почуття  і уявлення дітей;

- художньо-творчі здібності;

- формувати основи  естетичного смаку.

   Дитина  з перших років життя несвідомо тягнеться до всього яскравого, радіє блискучим іграшкам, барвистим квітам і предметам. Все це викликає у неї почуття задоволення, зацікавленість. Слово « красивий» рано входить в життя дітей.  З першого року життя вони чують пісню, казку, розглядають картинки.

 Одночасно з дійсністю  мистецтво стає джерелом їх  радісних переживань. У процесі  естетичного виховання в них  відбувається перехід від не  свідомого відгуку на все яскраве,  красиве до свідомого сприйняття  прекрасного.

   Естетичне сприйняття дійсності має свої особливості . Основним для нього є чуттєва форма речей - їх колір, форма, звук. Тому його розвиток вимагає великої сенсорної культури.

   Краса сприймається  дитиною , як єдність форми  і змісту. Форма виражається в сукупності звуків ,фарб, ліній. Однак сприйняття стає естетичним тільки тоді, коли воно емоційно забарвлене ,пов’язане з певним ставленням до нього. Естетичне сприйняття нерозривно пов’язане з почуттями, переживаннями. Особливістю естетичних почуттів є безкорислива радість, світле душевне хвилювання, що виникає від зустрічі з прекрасним. Вчитель повинен вести дитину від сприйняття краси, емоційного відгуку на неї до розуміння, формуванню естетичних уявлень, суджень, оцінок.

Це робота кропітка, потребує від педагога вміння систематично ненав’язливо пронизувати життя дитини красою, всіляко облагороджувати його оточення.

 

2. Мета та зміст естетичного виховання

 Метою естетичного  виховання є високий рівень  естетичної культури особистості,її  здатність до естетичного освоєння дійсності. Естетична культура-  сформованість у людини естетичних знань,смаків,ідеалів,здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити  прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу.

Її рівень  виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості( почуттів,поглядів,переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь , навичок  активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, яка є художньо – емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття,почуття,судження,смаки, ідеали і виражається в  естетичних поглядах та мистецькій творчості.

    Зміст естетичного виховання конкретизується у програмах з літератури, музики, образотворчого мистецтва, основ наук, у різних самодіяльних об'єднаннях учнів (хо­ри, оркестри, ансамблі, літературні, драматичні, хореографічні гуртки, кіно- і фотогуртки), у роботі студій (художніх, спортивних тощо), під час факультативних занять з етики, естетики, різних видів художньої творчості, історії мистецтва тощо.

 

 

3. Структура естетичного виховання

 

1. Естетичні сприйняття. Виявляються у спостережливості,вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.

 

2. Естетичні почуття. Почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.

 

 

3. Естетичні судження.  Передають ставлення особистості до певного об’єкта , явища. У педагогічній практиці недопустиме нав’язування учням вчителем своїх міркувань.  Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з’ясуванні  естетичної вартості предметів.

 

4. Естетичні смаки.   Постають як емоційно - оціночне ставлення людини до прекрасного. Мають вибірковий , суб’єктивний характер.  Стандартних смаків не існує, вони пов’язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.

 

 

5.  Естетичний ідеал. Це своєрідний зв'язок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Відображає уявлення про красу, її критерії.

 

 

4. Розвиток естетичного смаку.

 Естетичний смак  виявляється у тому , що людина  отримує задоволення, духовну  насолоду від зустрічі з істинною  красою в мистецтві, в життя,  в побуті. Естетичний смак –  поняття широке, вони включає в себе не тільки розуміння, насолоду глибокими, прекрасними творами мистецтва, а й розуміння краси природи, праці, побуту, одягу.

  Музика має звукову  природу,  часовий характер , узагальненість  образів, будучи « мистецтвом  почуттів», як говорив П.І. Чайковський.

 Музика повинна  звучати не тільки на уроках  музики, а й  в побуті, в іграх,  включатися в інші види діяльності, служити розвагою і відпочинком.

Висновок:

Музика – най благородніше джерело краси. Щоб відчути це, людина повинна бути музично вихованою. Найкращою основною музично-естетичного виховання є народнопоетичне мистецтво, святкові дійства з іграми та дитячими піснями. Зважаючи на те, що дітям молодшого шкільного віку для естетичного розвитку ще не достатньо спілкуватися з мистецтвом наодинці, їм потрібно допомагати при прослуховуванні того, чи іншого музичного твору.

 

Розділ 2

 

2.1 Музика вид  мистецтва, який відтворює дійсність

 

Музика - це вид мистецтва, який відображає реальну дійсність в емоційних переживаннях і наповнених почуттям ідеях, що виражаються через звуки особливого роду, в основі яких - узагальнені інтонації людської мови.

 Музика виникла ще на зорі існування людства.  Вона говорить з людиною "безпосередньою мовою душі", хвилює людину, викликає багато емоцій.

 Музика - це не відображення  предметного світу, а відображення  людських почуттів та думок.

 

  Засобами виразності у музиці  виступають:

- мелодія,

- поліфонія,

- ритм,

- композиція.

 

Музика має яскраво  виражені національні риси, що виявляються  у інтонаційному, мелодійному, ритмічному строї. Як правило, лише з декількох звуків ми можемо впізнати, якому народові належить твір і у який час його написано.

 

  В залежності від того, як виконується  музичний твір, розрізняють :

• вокальну,
• інструментальну
• та вокально-інструментальну музику.

 

Найголовніші  види музики:

 

1. симфонічна,
2. камерна,
3. оперна.

 

 

 Жанри :

- симфонія, -соната,

-ораторія, -сюїта,

-пісня, -папера (героїчна, комічна, лірико-побутова) та інші.

 

Музичне мистецтво, як і  будь-яке інше, допомагає дітям осягати красу навколишньої природи ,сприяє збагаченню їхнього життєвого досвіду, викликає  різноманітні  емоційні переживання. Враження, накопичені від сприйняття природних явищ, а також музичні враження  діти переносять в свою художню діяльність.  На їх основі у дитини формуються  художні інтереси, схильності, здібності, розвивається естетичний смак.

  У молодших школярів  важливо розвивати  естетичне  ставлення  до  навколишнього  середовища, до життя. Це досягається  різними способами, в  тому  числі  і засобами музичного мистецтва. Через сприйняття музичних образів , що викликають у дітей  різноманітні емоційні переживання, почуття радості , смутку , ніжності, доброти.

   Естетичне ставлення  дітей до навколишньої дійсності  передбачає емоційний відгук  на все прекрасне, вираз добрих почуттів, дбайливе ставлення до всього живого, оцінку і в природі , і в мистецтві.

 

2.2 Цілющий вплив музики на організм людини

 

Різнобічний вплив музики на психіку людини обумовив музикотерапію  одним із перспективних сучасних методів лікування хворих із порушенням нервової системи. Доведено, що музика, завдяки своїй властивості впливати на внутрішній світ людини, допомагає хворим звільнитися від душевного дискомфорту, конфлікту, тривалості; коректує емоційний стан; може відновити душевний спокій, тобто позитивно впливати на психічне здоров'я особистості.