Ігротека,як один з методів проведення уроків музики

 

• аналіз твору повинен пробуджувати уяву дітей, їхні музично-слухові уявлення, викликати правильні, — але у кожного слухача свої, — асоціації. Доцільно постійно проводити паралелі з іншими видами мистецтва, використовувати різноманітні образні висловлювання. Однак не слід перетворювати музику в ілюстрацію до якоїсь картини чи літературного сюжету;
• бесіда про твір весь час повинна пов'язуватися з живим звучанням, пояснювати його. Аналіз не досягне поставленої мети при формальному підході, коли окремі елементи музичного твору розглядаються без виявлення їх зв'язку з іншими, їхньої ролі у створенні художнього образу;

■ успіх і якість спостереження за музикою залежить від того, наскільки зрозуміле учням завдання, поставлене перед ними. Правильно поставлені запитання виховують уміння чути музику, розвивають музичне мислення.

 

 

 

4.4Порівняння музичних образів у творах музики

 Контрастне порівняння  музичних образів у різних  творах допомагає  краще, яскравіше  і наочніше їх сприймати: «  Хвороба ляльки» та « Нова  лялька» П. Чайковського; « Не  хочуть купити ведмедика» та « Купили ведмедика» В. Косенко. Пропонуючи дітям такі твори, спочатку можна зосередити  їх увагу на назві твору, дати можливість, ще до того як прозвучить музичний твір, за назвою  охарактеризувати його. Використання цього прийому зацікавить дітей у прослуховуванні музичного твору, а також дасть можливість більш глибоко сприйняти цей твір і порівняти його з уже уявленим раніше.

Неабияке значення під  час сприймання музичних творів має  ознайомлення дітей із видами музичної виразності. Це може бути ритм у  творі « Марш» С. Прокоф’єва , темп у творі « Козачок» українська народна музика; загальний характер у творі « Колискова» Я. Степового; форма побудови твору в увертюрі до опери « Кармен» Ж. Бізе  тощо.

Сприймання музики молодшими школярами тісно пов'язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів). Тому їм ближча ритмізована і мальовнича музика, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах. Дітям властиві інтерес до почуттєво забарвлених музично-слухових вражень, прагнення до новизни, до вияву в звучанні музики життєвих зв'язків. Уже шестилітні учні здатні визначати не лише загальний характер музики та її настрій, а й схоплювати характерні ознаки певного жанру, наприклад, колискової пісні, танцю, маршу, передавати їх у пластиці своїх рухів, жестах, міміці.

У молодших школярів яскраво виявляється емоційність сприймання. Однак емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, вони не усвідомлюють емоційні стани, які нею викликаються.

Діти довірливо ставляться до музичного твору, приймаючи його зміст за реальність. Музичний твір діти сприймають цілісно, як єдиний музичний образ, не відділяють власне музичні враження від вражень супутніх, не виокремлюють певні засоби виразності і не вміють визначати їх роль у створенні музичного образу. Складнішу музику вони сприймають вибірково, вловлюючи в ній лише те, що їм ближче і доступніше, хоча й не завжди головніше у творі.

Висновок: Досліджуючи дану тему, можна зробити висновок, що пізнання навколишнього світу засобамимузичногомистецтва,формування повноцінного музичного сприймання та цілісного естетичного досвіду вимагає розвитку емоційної сфери дітей, їх художньо-творчої активності, здатності до розуміння і переживання музики. Ефективність цього процесу значною мірою визначається якістю педагогічного керування, яке має спрямовуватися на створення оптимальних умов для музичного розвитку

особистості, забезпечення глибокого осягнення учнями змісту музичних творів. Показати перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Завдяки своїй емоційно-образній природі твори музичного мистецтва здатні донести думки, ідеї, погляди, передати в конкретно-чуттєвій формі багатогранний зміст людських відносин. Їх сприйняття людиною породжує

складні переживання радості й горя, піднесення й печалі, довіри і скорботи тощо. Завдяки механізму перенесення життєвих станів інших людей на власне життя, співчутливому ставленню до сприйнятого, суспільні проблеми,

ідеали, цінності, виражені у творах музичного мистецтва можуть стати глибоко особистими, якщо вони сприйняті, відчуті й пережиті. Естетичне відношення включає в себе естетичне сприйняття, почуття, оцінки, судження, потребу, смаки та ідеали. Цей естетичний комплекс є основоположником естетичного виховання. Музично-естетичний розвиток можна прослідкувати через естетичне відношення. Для цього необхідно звернутися до тих структурних компонентів естетичного відношення, які особливо важливі для учнів і які слід формувати в підлітковому віці. Це перш за все естетичні почуття, естетичні судження, у яких виражені  естетичні смаки й ідеали особистості. Естетичні почуття, судження, сприймання мають особливо важливе значення в різноманітних видах діяльності учнів, але особливо це стосується музичної діяльності.

 

 

Література та інформаційні  джерела:

1.Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе. - М., 1983.

2.Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. - М., 1983.

3.Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній основі в І класі.- К., 1977.

4.Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1 - 3-х класах. - К., 1982.

5.Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания в школе. - М, 1989.

6.Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах України. - К.,1989.

7.Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. - К., 1984.

8.Кодай З. Избранные статьи. - М.,1983.

9.Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. - Київ, 1977.

10. Орлова Т., Бенина  Р. Учите детей петь. - Москва, 1988.

11.Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль. - Навчальна книга "Богдан". -2000.

12.Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного воспитания. -М., 1990.

13.Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. – Л.: Прогресс, 1971 . – С.40.

14.Ветлугина Н.А. Музыкальное развитие ребенка. – М.: Просвещение, 1968. – С.99.

15.Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку. – М.: Просвещение, 1969. – С.16.

16.Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. – М.: Просвещение, 1984. – С.

Кабалевский Д.Б. О трех китах и многом другом. – М., 1976. – С.110.

17.Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе. М., 1983.

18.Асафьев Б.А. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - 2-е изд. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.

19Асафьев Б.А. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. М. - Л., Музика, 1965.

20.Баренбойм Л.А. Музыкальная педагогика и исполнительство. Л., 1974.

21.Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, 1997. - 94 с.

22.Вопросы музыкальной педагогики: Сборник научных трудов. - М.: МГПИ им.В.И. Ленина, 1980. - 131 с.

23.Восприятие музыки: Сб. ст. / Ред. - сост.В.М. Максимов. - М.: Музыка, 1980. - 256 с.

24.Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. .В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 480 с.

25.Кабалевский Д.Б. Основные принципы и методы программы по музыке для общеобразовательной школы. М., 1982.

26.Коваль Л.Г. Виховання почуття прекрасного. - К.: Музична Україна, 1983. 27. с.Костюк А.Г. Эстетические аспекты восприятия музыки // Проблемы музыкальной культуры. - Вып.2. - К.: Музична Україна, 1989. - С.143-156

28.Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. - Навч. Посібник. - К.: Либідь, 1997. - 224 с.

29.Музика в школі, вип. .3: Збірник статей. Упор. О.Г. Раввінов. К.: Музична Україна, 1976. - 119 с.

30.Музыкальное воспитание в школе, вып.16: Сборник статей. Сост. О.А. Апраксина. - М.: Музыка, 1985. - 92 с., нот.

31.Музыкальное воспитание в школе, вып.13: Сборник статей.Музыкальное воспитание в школе, вып.15: Сборник статей.

32.Науменко С.І. Психологія музикальності та її формування у молодших школярів: Навч. Посібник. - К.: НДПІ, 1993. - 180 с.

33.Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 256 с.

34.Симонова П.В. Метод К.С. Станиславского и физиология эмоций.

Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць / Ред. колегія О.П. Щолокова та інші. - К.: НПУ, 2000. - 181 с.

35.Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1985. - Т.1. - 328 с.

36.Теплов Б.М. Психологические основы художественного воспитания. Известия АПН РСФСР, 1947, №11.

37.Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения / Ред. Б.С. Мейлах. - Л.: Наука, 1983. - 287 с.

38.Цыпин Г.М. Проблема развивающего обучения в преподавании музыки. М., 1977.

39.Шацкая В.Н. Эстетическое воспитание средствами искусства. - В сб. Эстетика и человек. М., 1967.

40.Яковлев А. Проблемы идейно-воспитательной работы. - "Коммунист", 1971, №10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практич но- дослідницька частина

 

Обєкт дослідження- процес розвитку еститечного сприймання дійсності у молодших школярів засобами музичного мистецтва.

 

 Предмет дослідження- музичне мистецтво як засіб розвитку сприймання дійсності молодшими школярами.

 

Мета дослідження-теоритичне обгрунтування та розкриття основних методів формування естетичного сприймання дійсності засобами музичного мистецтва.

 

Відповідно  до мети дослідження визначені наступні завдання:

 

2. Провести теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми.
3. Шляхом теоритичного аналізу визначити поняття « музичне мистецтво» та розкрити його змістовну сутність.
4. Систематизувати види музичного мистецтва , розкрити методику їх  впровадження у навчально-виховний процес.

Вступ

Уже на перших уроках стає ясним, що діти добре розрізняють  такі жанри, як марш і танець, хоча не завжди можуть їх правильно назвати. "Під цю музику добре ходити" - говорять вони про марш; "ця музика тиха, спокійна, під неї мама качає маля" - про колискову; "під цю музику можна танцювати" - зауважують про польку.Діти часто відчувають труднощі при добиранні потрібних слів для висловлення своїх вражень від музики. їхні висловлювання нерідко зводяться лише до кількох визначень, що пояснюється недостатньо розвиненою слуховою спостережливістю і збідненим лексичним запасом.

Дослід  №1

Тема: Музичні уподобання молодших школярів

Мета :за допомогою класичних музичних творів визначити уподобання та музичні смаки молодших школярів.

Клас: 2-А клас

На уроках музики учні другого класу знайомляться з багатьма музичними творами.  Я вирішила провести дослід, яка ж музика подобається молодшим школярам? На протязі  місяця я пропонувала прослухати учням різні композиції класичної музики. Для цього я використала твори таких композиторів як :П. Чайковського, Й.С.Баха,В.Моцарта, Р.Шумана, С. Прокоф’єва,Л. Бетховена, В.Сокольського ,М. В. Лисенка. Прослухавши композиції, учні  записували в зошит, який ми назвали « Музична скарбниця» автора твору, назву твору,свої враження від почутого, та коротку загальну характеристику почутого. По завершенні досліду, я зробила висновок, що молодші школярі з радістю слухають:

• веселу, життєрадісну музику;
• твори присвячені героїчній тематиці;
• п’єси виражаючі дитячий світ, з живим поетичним змістом, гнучкими ритмами, простотою мови та формами;
• твори, назви яких їм відомі і відповідають змісту музики;
• музику танцювального та пісенного характеру, з простою та легкою мелодією.

Висновок:За допомогою класичних музичних творів  я визначила  уподобання та музичні смаки молодших школярів.Найбільше учням сподобались такі твори:« Марш дерев’яних солдатиків» П.Чайковського

« Сміливий вершник» Р.Шумана« Волинка» Й.Баха ,«Пер Гюнт» сюїта Гріга ,симфонія «Соль мінор» В.Моцарта,симфонічна казка « Петя та вовк»С.Прокоф’єва “Пташка” В.Сокольського,« Дощ» Моцарта

« Місячна соната», « Бабак», « 5 симфонія» Л. Бетховена ,« Танець феї Драже», « Хвороба ляльки», « Похорони ляльки», « Нова лялька» « Баба яга» П. Чайковського ,Опери « Коза –Дереза», « Пан Коцький», « Зима і Весна» М.В. Лисенка.

 

Дослід№ 2

Тема:Ознайомлення з музичним твором опираючись на життєвий досвід учнів.

Мета: Клас: 2-Аклас

Кількість учнів: 24

Для проведення досліду я використала сюїту  Каміля Сен-Санса « Карнавал тварин».

На дошці були розміщені малюнки лева, кур та півнів, антилоп, черепахи, слона, кенгуру, рибок в акваріумі, віслюка, зозулі та лебедя.

Завдання дійтей полягало в тому,що вони повинні були прослухати музичний твір та визначити його назву за почутою мелодією та малюнками на дошці.

Слухали учні музичні творив такій послідовності:

« Кенгуру», « Черепахи», « Королівський марш лева», « Антилопи», « Слон», « Осел», « Зозуля», « Акваріум», «Кури та півні», « Лебідь».

Результати:

100% учнів відгадали назви таких творів:

« Акваріум», «Кури та півні», « Лебідь»;

90%учнів відгадали назви таких творів:

« Осел», « Зозуля»

75% відгадали:

« Антилопи», « Слон»,

60% відгадали:

« Королівський марш лева»

40% відгадали:

« Черепахи»

20% відгадали:

« Кенгуру»

Висновок: На основі життєвого досвіду дітей я  ознайомила їх з  музичними твороми Каміля Сен-Санса « Карнавал тварин»,навчила уважно слухати мелодію, визначати які музичні інструменти його виконують, показала як музика може зображувати тварин за допомогою музичних інструментів.

 

 

Дослід№3

Тема: Аналіз твору за схемами. Уроки музичної грамоти.

Мета: вчити аналізувати музичний твір за допомогою схем, ознайомити з основами музичної грамоти; дати уявлення про основні музичні поняття; вчити застосовувати знання та навички на уроках музики.

Аналізуючи з дітьми музичний твір, я вчила їх установлювати зв'язки між загальним характером музики та використаними композитором засобами виразності. Наприклад, діти міркують: "Це полька, весела музика, тому її темп досить швидкий і звучить вона голосно. Мелодія в польки стрибкоподібна, тому що танцюють під цю музику злегка підстрибуючи". Або: "У музиці про Буратіно мелодія стрибкоподібна. Якби вона була плавна, було б несхоже на Буратіно; адже він веселий, увесь час скакає й стрибає".Однією з найважливіших і корисних для розвитку мислення є операція порівняння. Я із самого початку навчання давала дітям неважкі завдання на порівняння двох творів або двох частин одного твору. Я починала з порівняння загального характеру творів, потім зрівнюються темпи, динаміка та інші засоби виразності, по мірі ознайомлення з ними дітей.Щоб організувати увагу дітей і полегшити їм розбір твору, я запропонувала користуватися учням найпростішою схемою аналізу, що вивішувала на дошці.