Ігротека,як один з методів проведення уроків музики

Цілющий вплив музики на організм людини був помічений  ще на зорі цивілізації. Містичними легендами  пояснювалось покращення самопочуття  та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії під дією зачаровуючих звуків музики.

Музика впливає на організм людини різнобічне. За даними науковців медичного центру "Ленц" (м. Москва) та Дитячого Центру лікування  в результаті численних досліджень виявлено, що під впливом музики, яка відповідає функціональному станові організму, такі психічні процеси, як пам'ять та орієнтація, покращуються на 45-50%, а увага - на 25-30%. Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини. Звукові вібрації стимулюють кровообіг, емоційний тонус. Під дією ритму активізується дихання, збільшується вентиляція легенів. Дослідження підтверджують фізіологічну гіпотезу музикотерапії поєднання ритму музики з біоритмікою людини.

Важливо використовувати  цілющі впливи музики для зміцнення  психічного здоров'я людини на ранніх етапах її життя. Адже музика здатна допомагати молодій людині зрозуміти навколишню дійсність, красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором ціннісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з медичним мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почутим. Отож необхідно змалку привчати дітей до роботи розуму і душі, збагачувати їхній досвід спілкування з музичними творами.

Як довели вчені-психологи, систематичні заняття музикою у  віці від 5 до 15 років дозволяють значно підняти IQ, тобто інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам'ять, аналітичні здібності, орієнтацію, не кажучи вже про позитивну корекцію нервової системи. В більшості передових європейських країнах, як і за океаном уроки музики, спів, гра на інструментах належать до обов'язкового елементу виховання, оскільки музика найбільш сильніший емоційний вплив на дитину. Крім того, під час слухання музики регулюються фізіологічні процеси в організмі, стимулюється м'язова активність, підвищується загальний тонус організму, покращується мовленнєва та рухова активність. Впливає музичне мистецтво і на психіку, соматику, душевний стан людини, що стало основою виникнення музикотерапії. Музикотерапія складається з творчої та рецептивної діяльності. Яка пов'язана зі сферою емоційних, етичних і естетичних відчуттів, пізнанням та спрямованістю інтересів особистості.

          За результатами досліджень багатьох науковців, тільки класична музика і головне, перш за все у живому виконанні, позитивно впливає на фізичний та психічний стан людини, на здоров'я хворих. У них не тільки знижується рівень артеріального тиску, а й відбуваються позитивні емоційні зміни. Жива музика композиторів - класиків допомагає позбутися депресивних станів, стресів, тривог, переживань і страждань, які негативно впливають на процес одужання.

       Класичні твори відзначаються багатством змісту, красою та досконалістю форм . У скарбниці світової музичної культури імена таких геніальних і високоталановитих композиторів, Й.С. Бах, Л. Бетховен (Німеччина), В.А. Моцарт, Ф. Шуберт (АВстрія), Дж. Россіні та Дж. Верді (Італія). Ф. Шопен (Польща), Г. Берліз та Ж. Біде (Франція), Е. Гріг (Норвегія); засновники російської та української музичних шкіл М. Глінка та М. Лисенко.

           До музичної класики належать не лише видатні твори композиторів минулого, а й кращі зразки музики XX ст. твори композиторів, чия творчість отримала світове визнання (К. Дебюссі, М. Равель, Я. Сибеліус, Р. Штраус, Б. Барток, І. Стравінський, С. Прокоф'єв, Д. Шостакович та ін.). Твори відомих українських композиторів М. Скорика, М. Колеси, Л. Людкевича, Л. Ревуцького вважаються українською музичною класикою.

Особливу дбайливість  і ентузіазм проявляють в наш  час спеціалісти і меломани на Заходів щодо проблем музичної терапії  засобами класичної музики. Музична  терапія широко використовується з метою надання соціально-психологічної допомоги та підтримки тим, хто відчуває самотність, невпевненість в собі, закомплексованість, я к профілактика ряду соматичних захворювань, а також як засіб полегшення страждань, реабілітації після перенесених захворювань чи травм.

 

     Спеціалістами доведено, що від дратівливості неврозів допомагає музика Чайковського. Від мігрені - "Весняна пісня" Мендельсона, "Гуморески" Дворжака, "Американець в Парижі", Гершвіна. Головну біль знімає "Полонез" Огінського, нормалізує сон - сюїта "Пер Гюнт" Гріча.

Кров'яний тиск і серцеву  діяльність нормалізує "Весільний  марш" Мендельсона. Піднімає настрій  і позбавляє від депресії - джаз, блюз, соул, каліпсо, реччі.

Лікар і музикант, доктор Патрік Єшвен, автор книжки "Музика і медицина" висловлювався, що музика здійснює набагато сильніший вплив на людину, ніж всі інші види мистецтва.

Але ж не всяка музика сприятливо впливає на організм людини.

 

2.3 Класична  музика – жива музика композиторів

 

    Класичними називаються твори мистецтва, що зберегли до теперішнього часу значення взірцевих.

   В основі класичної музики лежить віковий художній досвід, мудрість різних історичних епох. До музичної класики відносять не лише твори великих композиторів, а й кращі зразки народної музичної творчості. Класична музика розглядається як змістовне мистецтво, що має велику силу естетичного впливу на людей.

     Класичні твори відзначаються багатством змісту, красою та досконалістю форм . У скарбниці світової музичної культури імена таких геніальних і високоталановитих композиторів, Й.С. Бах, Л. Бетховен (Німеччина), В.А. Моцарт, Ф. Шуберт (АВстрія), Дж. Россіні та Дж. Верді (Італія). Ф. Шопен (Польща), Г. Берліз та Ж. Біде (Франція), Е. Гріг (Норвегія); засновники російської та української музичних шкіл М. Глінка та М. Лисенко.

   До музичної класики належать не лише видатні твори композиторів минулого, а й кращі зразки музики XX ст. твори композиторів, чия творчість отримала світове визнання (К. Дебюссі, М. Равель, Я. Сибеліус, Р. Штраус, Б. Барток, І. Стравінський, С. Прокоф'єв, Д. Шостакович та ін.). Твори відомих українських композиторів М. Скорика, М. Колеси, Л. Людкевича, Л.

 

 

 

 Поняття « класична  музика»  походить від латинського classicus – зразковий. Тобто „зразкова музика”, напевно у якісному відношенні. Колись був навіть такий напрямок в мистецтві – класицизм. Музику він теж зачепив – принаймні трьох композиторів, представників класицизму Ви напевно знаєте. Це – Гайдн, Моцарт і Бетховен. Класицизм змінив романтизм – на музичному небосхилі з’явились Шуберт, Шопен, Вагнер – типові романтики, але їх музику теж називають класичною. Можливо тому що „зразкові”? Можливо. Але в якісному сенсі, скажімо, Луї Армстронг теж був зразковим музикантом і ми його дуже цінуємо, але в „класичну музику” він чомусь не попав. Можливо тому що „несерйозний”.Так, мистецтво умовно поділяється на „серйозне” та „несерйозне” з прадавніх часів. В Стародавній Греції серйозним завідував бог Аполлон, а розважальним – бог Діонісій. Згодом посаду богів скасували, але сфери впливу збереглися. Тобто класична музика – це, висловлюючись сучасною термінологією - сфера впливу Аполлона. Правильно? Але і тут є заковика. В часи великого Баха, наприклад серйозними вважалися меси, пасіони і взагалі духовна музика, а танцювальні сюїти, наприклад, яких у того ж Баха аж цілих 18, писалися як раз для розважання світської спільноти. Тобто, майже, як сучасне диско. Але відносять їх чомусь теж до музики класичної.

2.4 Музика - могутнє джерело думки .Функції музики.

Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Першоджерелом музики є не тільки навколишній світ, а й сама людина,її духовність, мислення і мова. Музичний образ по- новому розкриває перед людьми особливість предметів і явищ дійсності. Увага дитини немов би зосереджується на предметах і явищах , які в новому світлі відкрила перед нею музика, і її думка малює яскраву картину, а ця картина проситься в слово.

   Дитина творить словом, черпаючи  в навколишньому світі матеріал  для нових уявлень і роздумів. Тому музичне виховання  є могутнім засобом , який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.

 Оскільки людина – істота  емоційна , то емоційні переживання  та почуття невід’ємні від  духовного світу особистості.  І саме твори  музичного  мистецтва формують нашу емоційну культуру, культуру естетичних почуттів і смаків, духовну культуру нашого життя.

   Музика є мовою серця,  найніжніших почуттів, світу емоцій  людини. Вона дає поштовх для  внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі , в створюванні якихось художніх образів.

  Музика, а особливо співи  поліпшують мову дітей. Співаючи , діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів. 
Музика – могутнє джерело думки. Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Першоджерелом музики є не тільки навколишній світ, а й сама людина, її духовність, мислення і мова. Музичний образ по-новому розкриває перед людьми особливості предметів і явищ дійсності. Увага дитини немовби зосереджується на предметах і явищах, які в новому світлі відкрила перед нею музика, і її думка малює яскраву картину, а ця картина проситься в слово. 
Дитина творить словом, черпаючи в навколишньому світі матеріал для нових уявлень і роздумів. 
Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.

З точки зору класифікації мистецтв музика є:

• часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці)
• виконавським мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі)
• незображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, й архітектурні).

В той же час музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме:

• зі словом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація),
• драматичною дією (театральні та кіно-твори),
• танцем і жестом (балет, пантоміма)

Як і інші види мистецтва, музиці притаманні різні соціокультурні функції, зокрема:

• Гедоністична функція — обумовлюється здатністю музики приносити слухачам насолоду.
• Експресивна функція — обумовлюється природною потребою людини в зовнішньому (наприклад, жестикуляційному, мімічному, звуковому) вираженні сильних емоцій та почуттів.
• Комунікативна функція музики базується на знаковому використанні звукових форм. Це дає всі підстави вважати музику особливою мовою.
• Пізнавальна фунцкія — пов'язана із природним потягом людини до нової інформації, нового досвіду. У процесі розвитку свідомості окремої особи як соціальної істоти зростають стійкі мотиви пізнавальної діяльності.
• Духовно-катарсична функція — обумовлюється її можливістю викликати могутні емоційні потрясіння, які здійснюють «шляхом співчуття і страху очищення … пристрастей»^.
• Магічно-сугестивна функція — обумовлюється здатністю музики вводити людину в певний психічний стан. З цією функцією багато науковців пов'язують виникнення музичного мистецтва. Як різновид магічно-сугестивної, розглядають також Терапевтичну функцію.
• Суспільно-організаційна функція — зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у цілісні соціальні структури.

Слід зазначити, що у межах самого музичного мистецтва також виокремлюються різні функційні домінанти. Досвід свідчить про те, що музичні твори не можуть однаково виконувати всі соціокультурні функції. Одні з них здатні до різнобічного, глибинного на свідомість та підсвідомість людини, інші — мають більш звужений спектр культурних функцій.

 

 

 Розділ  Ш

3.1 Шляхи формування  музичного сприймання дійсності молодших школярів

 Головний шлях формування  музичного сприймання полягає  у збагачення школярів художнім  і емоційним досвідом , знаннями , вміннями і навичками, значущими для естетичного   осягнення змісту музичних творів. У педагогічному аспекті ці положення підкреслюють необхідність урахування  специфіки музики та особливостей її сприймання учнями, створення таких умов, які б забезпечували глибоке осягнення музичних творів.

   Музична діяльність, яка здійснюється на основі  сприймання, усвідомлення музичного  образу, впливає на розвиток емоційно - чуттєвої  сфери особистості.

Інтегрована діяльність вчителя музики повинна бути спрямована на спеціальний музичний розвиток школярів, їх музичні здібності,  формування творчої особистості учня з глибоким внутрішнім світом, усвідомленим  музичним інтересом.

  Л. Виготський писав: « Перш ніж ти хочеш залучити дитину до якоїсь діяльності, зацікав її нею, потурбуйся про те, щоб виявити, що вона готова до цієї діяльності, що в неї напружені всі сили , необхідні для цього , і що дитина діятиме сама, вчителеві ж лишається тільки керувати й спрямовувати цю діяльність».

 Музичний твір ефективніше впливає на свідомість учня за умови, коли він тісно пов'язаний з особистим досвідом слухача.

    Виділяють  три  типи емоцій, які умовно  розрізняють дослідники О. Рудницькі  та Т. Завадська, підкреслюючи  їх важливість та специфічність  у формування музичних , розумових та творчих здібностей дітей.

1. « Емоції вираження», в яких виявляється без оціночне недерефінційоване ставлення до музичного мистецтва, яке ґрунтується на інтуїтивних відчуттях, що відповідають перцептивному сприйманню музичних звучань, їх слуховому розрізненню.
2. « Емоції переживання»усвідомлення  теми твору, головної думки,на основі яких здійснюється розуміння значення музичного твору.

3. "Емоції співпереживання", які характеризуються злиттям субєктивного переживання з позицією автора й виконавця, внаслідок чого здійснюється естетична оцінка й інтерпретація емоційно-образного змісту музики.

Створення у  слухачів відповідного настрою (тобто  установки) на сприймання музики є важливою умовою формування музичного сприйняття школярів.