Ігротека,як один з методів проведення уроків музики

Характер музики

Темп

Сила звучності

 Регістр

 Мелодія

 Ритм.

Для того , щоб  сприймання музики було яскравішим і глибшим, перед слуханням я давала пояснення про композитора, умови виникнення ідеї написання музичного твору. Дітям подобалося, коли я розповідала біографію композитора, не сухі факти, а ті моменти життєдіяльності композитора, які б були цікаві та доступні розумінню дитини певного віку. Також дітям цікаво слухати розповіді про те, де мандрував композитор, в яких умовах було написано твір. Якщо розповідь буде підкріплена ще й ілюстративним матеріалом, то таке пояснення може відіграти роль поштовху, який спрямовує увагу дітей на п’єсу, дає роботу уяві та примушує їх із великою цікавістю слухати. Зацікавившись особистістю композитора, діти висловлюють бажання дізнатися ще більше про нього, познайомитися з його творами. Необхідність знайти відповідні слова спонукає учнів не тільки уважно слухати, але й усвідомлювати зміст музики. Чим багатший музичний досвід і лексичний запас школярів, тим змістовніші їхні визначення, тим більше можливостей для пізнання музики. Щоб спонукати дітей до активнішого усвідомлення музики і пошуку необхідних слів, радимо використати такий прийом; виготовити таблицю зі словами, якими найчастіше користуються учні й перекреслити їх контрастною лінією. Це означає, що школярі повинні у своїх відповідях обходитися без них. Цей прийом значно активізує лексичну діяльність дітей.

Про відношення учнів  до твору, їх враження від сприйнятого  я дізнавалась з їхніх висловлювань після прослуховування, які, у свою чергу, залежать від віку й рівня розвитку учнів. Спочатку висловлювання дітей являли собою елементарні визначення свого відношення до твору :("сподобалося", "не сподобалося") і його характеру. Багато залежить від словникового запасу. Якщо спочатку вони говорили про характер музики: весела, сумна, ласкава, жартівлива, спокійна, то через декілька уроків діти користувалися новими словами: урочиста, бадьора, жалібна, героїчна, велична, легка, хвилююча. Оволодіння запасом слів дозволяє учням тоньше усвідомлювати свої враження.

Висновок:Спеціально проведений експеримент показав, що схема набагато полегшує дітям аналіз музики. У цій схемі засоби виразності названі в тому порядку, у якому вони проходяться в першій і другій чвертях I класу (схема написана великими буквами на картонних платівках, які з'єднуються між собою короткими шматочками вузької стрічки. Завдяки цьому вся схема може складатися й розкладатися залежно від того, який елемент музики вчитель хоче виділити).

 

 

 

 

Загальний висновок:   Під час планування роботи з дітьми я спиралися на спадщину класиків української та зарубіжної музики . Під час слухання творів діти вчилися розуміти й емоційно сприймати класичні музичні твори. У молодшому шкільному віці переважає образний характер мислення, конкретно пов’язаний із життєвим досвідом, досить розвинені асоціативно-зорові уявлення. Музика, яка складена з використанням казкових сюжетів, дає можливість педагогу ознайомити дітей із засобами музичної виразності та зі звуковою палітрою, що характеризує казкових персонажів. Спеціально проведені спостереження показали, що молодші школярі ще недостатньо володіють знаннями з музичної грамоти, їх треба цьому навчати. У тих випадках, коли вчитель допомагає дітям розібратися в музиці, вони краще справляються із завданням. Виявляється, що вони чують і розрізняють окремі елементи музичної мови і розуміють їхнє виразне значення. Однак самостійно виконувати розумові операції вони не вміють. Важливо вчити дітей способам мислення. Привчати спочатку виділяти головне в музиці (її емоційний зміст, загальний характер), потім аналізувати використані композитором засоби музичної виразності.