Дидактичні ігри, як засіб ознайомлення дітей з правилами безпеки в побуті

Особливість настільної гри - наявність ігрового правила, у якому внутрішньо укладена ігрова завдання. Рішення ігровий завдання робить гру прагне до певного результату. Найважливішою рисою настільної гри є цікавість, тому діти із задоволенням беруть у них участь. Настільна гра розвиває уяву, кмітливість і спостережливість. У ньому присутній елемент змагання (хто швидше, хто більше назве, хто правильніше і т.д.).

В результаті діти навчаються швидко і логічно міркувати. У процесі гри школярі отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення. Настільна гра - один із засобів розвитку творчих здібностей учнів, розширення їх кругозору. Настільні ігри проводять як індивідуально, так і в ході групової, колективної роботи. Вони дають можливість диференційовано підійти до оцінки знань і здібностей учнів. Дидактичні ігри викликають у школяра живий інтерес до предмета, дозволяє розвивати індивідуальні здібності кожного учня, виховує пізнавальну активність.

IV група ігор - будівельні, трудові, пошукові, конструкторські, рятувальні.

Часто в урок ОБЖ вводять ділову гру. Прикладом таких є ігри-подорожі. Вони, як і сюжетні ігри, сприяють поглибленню, закріплення навчального матеріалу, дозволяють встановлювати взаємозв'язки досліджуваних ситуацій. Активізація учнів так само досягається цікавим сюжетом гри, особистою участю дітей, їх усними повідомленнями, переживаннями. Ці ігри відображають професійну діяльність дорослих. У цих іграх учні освоюють процес творення, вони вчаться планувати свою роботу, підбирати необхідний матеріал, критично оцінювати результати своєї і чужої діяльності, проявляти кмітливість у вирішенні творчих завдань. Трудова активність викликає творчу активність і пізнавальну.

V група ігор, інтелектуальні ігри - ігри-вправи, ігри-тренінги, які впливають на психічну сферу. Вони засновані на змаганні, вони шляхом порівняння показують граючим школярам рівень їх підготовленості, тренованості, підказують шляхи самовдосконалення, а отже, спонукають їх пізнавальну і творчу активність. На уроках ОБЖ застосовуються різноманітні конкурси та змагання. Для практичної підготовки по темі "Основи військової служби" застосовуються змагання на смузі перешкод, змагання з орієнтування на місцевості.

У практиці навчання на уроках ОБЖ використовують також проблемний підхід до організації процесів засвоєння, званий проблемним навчанням. Сутність його зводиться до того, що на занятті навмисно створюється ситуація пізнавального утруднення - проблемна ситуація, при якій для вивчення теми необхідно самостійно скористатися кількома розумовими операціями: аналізом, синтезом, порівнянням, аналогією, узагальненням або комплексом їх одночасно.

Проблемные ситуации позволяют постепенно вырабатывать у обучаемых внимание к объекту обучения, стремление овладеть предметом, несмотря на имеющиеся трудности. Проблемное обучение на уроках ОБЖ ориентировано на поисковое усвоение знаний, умений и навыков. Применяется преимущественно с целью развития навыков творческой учебно-познавательной и практической деятельности, оно способствует более осмысленному и самостоятельному овладению знаниями.

Использовать игровую деятельность предпочтительно на этапе проверки или закрепления учебного материала. Назначением игровой деятельности в процессе обучения является помощь учащимся в расширении их кругозора и закреплении учебного материала, а также развитие психологических и личностных качеств. Игровые формы обучения позволяют использовать все уровни усвоения знаний: от воспроизводящей деятельности через преобразующую к главной цели - творческо-поисковой деятельности. Творческо-поисковая деятельность оказывается более эффективной, если ей предшествует воспроизводящая и преобразующая деятельность, в ходе которой учащиеся усваивают приемы учения.

Исходя из этого, можно сказать, что технология игровых форм обучения нацелена на то, чтобы научить учащихся осознавать мотивы своего учения, своего поведения в игре и в жизни, формировать цели и программы собственной самостоятельной и творческой деятельности.

Итак, игра воспроизводит стабильное и инновационное в жизненной практике. Игра - путь поиска школьника себя в коллективах сотоварищей, в целом в обществе, человечестве, во Вселенной, выход на социальный опыт, культуру прошлого, настоящего и будущего, повторение социальной практики, доступной пониманию. Игра - уникальный феномен общечеловеческой культуры, ее исток и вершина. Ни в каких видах деятельности человек не демонстрирует такого самозабвения, обнажения своих психофизиологических, интеллектуальных творческих способностей, как в игре. Игра - регулятор всех жизненных позиций ребенка, развитие творческого начала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Основні правила безпеки вдома

 

1. На кухні.

Кухня - найнебезпечніше для дітей місце. Тут вони можуть отримати опіки, порізи, колючі рани, ураження струмом. Дотримуючись нижчевказаних порад, ви зможете уберегти дітей від небезпеки отримати травму:

- каструлі на плиті повинні  бути розміщені таким чином, щоб  найбільші з них стояли на  максимальній відстані від краю плити;

- уважно стежте за процесом  закипання, не допускайте витікання  рідини з каструль, що може призвести до загасання вогню конфорок, а жирні рідини (наприклад, олія), навпаки, можуть самі займатися;

- оскільки дітям подобається  торкатися вимикачів газу, подача  його до плити повинна бути  припинена, якщо її не використовують  за призначенням. Не допускайте дитячих ігор із плитою, навіть якщо подачу газу припинено;

- особливу увагу варто приділити  шухляді з ножами, виделками та  іншими гострими предметами; необхідно  знайти для них місце, яке недосяжне  для малят;

- не залишайте ввімкненими електроприлади, особливо міксери, кавоварки, м’ясорубки.

2. У вітальні 

У цій кімнаті дитина проводить більшу частину часу, тому варто зняти з меблів небезпечні предмети, щоб не було необхідності постійно стежити за дитиною і постійно їй щось забороняти. Дитина має право на деяку волю та автономність, щоб гармонійно розвиватися.

Кути меблів є основною причиною синців і гуль, тому бажано закрити їх поролоном на клейкій стрічці. Не залишайте дитину одну перед незахищеним каміном: може відскочити іскра і підпалити килим або навіть одяг дитини. Якщо дитина занадто близько підходить до полум’я - це також може призвести до загорання одягу, причому одяг, виготовлений з синтетичного матеріалу, загорається набагато швидше.

3. У спальні 

Ця кімната повинна бути добре освітленою і постійно провітрюватися. Щоб уникнути будь-якої можливої небезпеки для дитини, пам’ятайте:

- ліжко повинно мати товстий  матрац і не занадто м’яку  подушку;

- простирадло повинно бути добре  натягнуте за допомогою поворозок, які закріплюють його краї, проходячи під матрацом;

- висота бар’єра ліжка повинна  бути 50-60 см, а відстань між прутиками  не повинна перевищувати 7 см;

- вічка сітки, які обрамляють  манеж, не повинні бути ширшими 3 см;

- не користуйтеся електроковдрами, електричними переносними печами, які можуть спричинити опіки;

- не вішайте на шию ланцюжки, мотузочки чи слинявчики, особливо  коли вкладаєте дитину спати;

- мати, яка годує, повинна бути  уважною вночі, тому що через  недогляд немовля може захлинутися. 3 погляду гігієни та правильного виховання краще не класти дитину в ліжко до батьків;

- скриньки, баули, комоди, шафи, тощо  повинні бути замкнені на ключ;

4. У ванній кімнаті 

У ванній кімнаті бажано не залишати дитину одну та дотримуватися таких правил:

- не купайте дитину, якщо не минуло трьох годин після останнього прийому їжі;

- заміряйте температуру води, перш  ніж опускати у неї дитину;

- не додавайте гарячої води, коли дитина вже у ванні;

- ніколи не  залишайте дитину одну у воді;

- у ванній кімнаті краще мати  шафу, яка замикається на ключ, або поличку, розташовану на достатній висоті, де зберігалися б предмети особистої гігієни, миючі засоби, косметика, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо;

- електроустановки повинні бути  обладнані спеціальним захистом;

- ніколи не включайте електроприлади, фени, бритви, коли стоїте голими ногами на мокрій підлозі або торкаєтеся до води чи крана. Черевики з гумовою підошвою служать найкращим ізолятором;

- не використовуйте електропіч, не слухайте радіо у ванній  кімнаті, тому що повітря, насичене парою, є провідником електричного струму;

- якщо у ванній кімнаті є  газовий обігрівач, тримайте вікно  відчиненим, періодично перевіряйте  герметичність установки і роботу  витяжної вентиляції;

- використовуйте неслизьке взуття, тому що можна отримати травму, упавши на мокрій підлозі;

- балончики дезодоранту можуть  вибухнути, якщо вони стоять поруч із джерелом тепла або вікном, звідки на них падають сонячні промені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Дидактичні ігри, як засіб ознайомлення дітей з правилами безпеки в побуті.

 

Для того щоб зробити дитину активним у придбанні знань, пропонується здійснювати їх накопичення, поглиблення і систематизацію в основному через дидактичні ігри.

Перевага використання дидактичних ігор, у порівнянні з заняттями по збагаченню знань про правила безпеки життєдіяльності як компонента ОЧП в побуті, проявляється в наступному:

- кожна дитина максимально активний;

- є можливість диференційовано  здійснювати уточнення і систематизацію  знань дітей (залежно від їх  наявного рівня), оскільки ігри проводилися з підгрупою (від 2 до 8 чоловік) або індивідуально;

- підтримання стійкого інтересу  дошкільників до даної діяльності  і високий емоційний фон.

Були відібрані і модифіковані 10 дидактичних ігор і посібників для дітей, які відповідають таким вимогам:

- реалістичні (зображені предмети  мають чіткі форми, природний  колір, максимально наближені до  реальних об'єктів);

- є цікавими (містять ігрові  елементи, завдання), барвистими динамічними;

- відповідають конкретним освітнім  завданням;

- відповідають віковим можливостям  дітей;

- призначені як для колективної, так і для індивідуального  використання (Л.В.Артемова, Т.В.Ким, И.И.Кобитина  та ін).

Підібрані дидактичні ігри дають можливість:

- познайомити дітей з джерелами небезпеки в побуті, уточнити і систематизувати дані подання, вчити розрізняти потенційно небезпечні предмети;

- сформувати уявлення про запобіжні  заходи та можливі наслідки  їх порушення, про способи безпечної  поведінки;

- ознайомлення з необхідними діями в разі небезпеки.

При цьому активно розвивається мова, тренується увагу, щоб дитина міг передбачити загрозу, щоб у нього виховувалася витримка (уміння вислухати товариша не перебиваючи), дбайливе ставлення до свого життя і здоров'я. Застосування ігрових атрибутів, наочних засобів (сюжетних та предметних картинок), заохочувальних призів викликає бажання дошкільнят грати, активізує їх психічні процеси і мова. Позитивна оцінка з боку ігрового персонажа і дорослих дозволяє дитині затверджуватися в правильності розуміння норм безпечної поведінки.

Вибір конкретної дидактичної гри визначається тим, які виховно-освітні завдання виступають у ролі домінуючих, для формування яких уявлень про правила безпечної поведінки у побуті вона призначена. Ігри типу «Що ми знаємо про речі», «Раз, два, три, що небезпечно - знайди», «Підбери іграшку Танюшке», «З'єднай по крапках» спрямовані на закріплення знань про джерела безпеки. У цих іграх дітям необхідно вибрати із запропонованого набору ті предмети (картинки), які можуть бути небезпечні в будинку, і пояснити свій вибір. Поглиблення знань про загрозливих ситуаціях та правила безпеки присвячені гри «Так чи не так», «Сто бід», «Високо-низько», «Поклади на місце». У цих іграх дітям потрібно оцінити вчинок однолітка, зображеного на картинці і обгрунтувати свій вибір, розповісти, як би вони вчинили в конкретному випадку і чому. На закріплення знань про дії в небезпечних ситуаціях спрямовані гри «Ми - рятувальники», «Сто бід» (варіант).

Необхідно відзначити, що роль дорослого змінюється: при ознайомленні з грою - як організатор дитячої діяльності; потім як учасник, надалі з допомогою Стобеда спостерігає, пояснює, підказує дошкільнятам.

Представлені нижче дидактичні ігри використовуються протягом всього року, лише доповнюється зміст (картинки) в залежності від досліджуваного виду небезпек.

«ПІДБЕРИ ІГРАШКУ ТАНЮШКЕ»

Завдання: закріплювати уявлення про предмети побуту, якими можна/не можна грати; розвивати увагу; виховувати почуття взаємодопомоги.