Моральне виховання та самовиховання підлітків

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...  с. 3

Розділ  І. Моральне виховання підлітків………………………………... с. 6

1.1. Ідеї класиків педагогіки про роль морального виховання у розвитку

особистості……………………………………………………………... с.6

1.2. Теоретичні аспекти морального виховання…...………………........ с.9

1.3. Формування моральної свідомості, почуттів, поведінки – завдання

морального  виховання підлітків……………………..………………… с.11

1.4. Особливості морального виховання в підлітковому віці………… с.15

1.5. Психолого-педагогічні умови морального розвитку підлітків….. с.18

1.6. Моральна підготовка підлітків до сімейного життя………..……. с.20

1.7. Висновки до розділу І…………………………………………..….. с.25

Розділ  ІІ. Самовиховання підлітків…………………………………….… с.26

2.1. Стимулювання учнів до активної роботи над власним розвитком і

самовдосконаленням  – найважливіше завдання виховання…….…… с.26

2.2. Основні фактори,  що спонукають особистість до 

самовиховання………………………………………………………….. с.28

2.3. Організація  процесу самовиховання підлітків  і його найважливіші

методи……………………………………………………………………. с.30

2.4. Особливості самовиховання підлітків та педагогічне керівництво

самовиховання підлітків………………………………………….…….. с.33

2.5. Висновки до розділу ІІ…………………………..……………...….. с.40

Висновки……………………………………………………………………… с.41

Список  використаних джерел……………………………………………... с.43

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність  проблеми. Сучасний період розвитку українського суспільства характеризується змінами, що охоплюють усі сфери людського життя. На тлі цих змін саме діти перебувають у найтяжчому становищі внаслідок не сформованості власної системи стійких моральних переконань, ціннісних орієнтацій, що нерідко викликають неадекватну реакцію на події навколишнього життя. Психіка сучасного підлітка знаходиться під постійним натиском різноманітної інформації, яку несуть радіо, телебачення та особливо мережі інтернет. І, звичайно, з шаленим темпом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, відбулися серйозні зміни в спілкуванні, в тім як саме пізнають світ, розвиваються та відпочивають учні підліткового віку. Особливу тривогу викликають факти, що свідчать про зростання проявів агресивності серед загалом законослухняних підлітків. Оскільки саме підлітковий вік є періодом посиленого формування моральних почуттів З огляду на це суттєвого значення набуває проблема корекції негативної поведінки на ранніх етапах вияву, зокрема в дітей підліткового віку. В цьому віці можна спостерігати досить чіткі симптоми негативних відхилень у поведінці, які за відсутності відповідної колекційної роботи поступово перетворяться в злочинні дії. Саме тому моральне виховання посідає одне найважливіших місць серед нагальних проблем виховання підлітків. На даному етапі воно відіграє провідну роль у становленні молодого покоління, оскільки відбувається поступове знецінення моральних цінностей, часткове або навіть повне знищення певних моральних норм та духовності нації, втрата ідеалів тощо. Але формування особистісних якостей не може проходити без прагнення самого учня до розвитку своєї моральної і естетичної культури, оскільки підліток – це не тільки об’єкт, але і суб’єкт виховання, який є тим фундаментом, на якому ґрунтується виховання. Саме тому у процесі морального виховання має місце самовиховна робота підлітків. А виховним завданням педагога є формування моральної особистості учнів підліткового віку.

Огляд літератури. Проблеми морального виховання підростаючого покоління завжди були актуальними і хвилювали багатьох філософів, психологів, педагогів та соціологів. Їм присвячено багато різних праць. Серед них праці як вітчизняних, так і зарубіжних педагогів: Дьюї Дж., Макаренка А., Сковороди Г., Сухомлинського В., Ушинського К. та ін.. Окремі питання морального виховання, зокрема шляхи, методи та проблеми, розглядали й такі вчені, як Водзінський Д., Карпенчук С., Матвієнко О., Чернокозова В. та Чернокозов І. та інші. Безпосередньо проблемами морального виховання підлітків займалися Антипова І., Водзінський Д., Гурин В., Малихіна Т. та інші. Останнім часом у періодичних виданнях з’явилися статті Карелової Г., Малихіної Т., Шемшуріної А., Шумри А. та інші, які присвячені моральному вихованню саме школярів, у них подані цінні рекомендації щодо умов, які сприятимуть ефективності морального виховання та визначені рівні, критерії та показники моральної вихованості. Питання пов’язанні з самопізнанням, самовдосконаленням особистості, піднімалися ще в найдавніших філософський  системах і знайшли відображення у творах філософів Давньої Греції і Риму. Пізніше значний внесок у їх вивчення зробили такі мислителі як: Я.Коменський, Д.Локк, О.Декарт, І.Гете та інші. Проблему самовиховання вивчали і М.Монтесорі, Д.Карнегі, С.Смайльс, М.Новиков, М.Пирогов, К.Ушинський, С.Шацький, А.Макаренко, В.Сухомлинський. Ці праці зробили вагомий внесок у дослідження проблем морального виховання та самовиховання учнів.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – моральне виховання та самовиховання підлітків.

Мета  дослідження – розкрити особливості морального виховання та самовиховання підлітків.

Завдання  дослідження:

1. Проаналізувати ідеї видатних педагогів та психологів про роль морального виховання.

2. Розкрити сутність  понять морального виховання  та самовиховання.

3. Висвітлити  психолого-педагогічні умови морального-виховання  підлітків.

4. Охарактеризувати  особливості моральної підготовки підлітків до сімейного життя.

5. Проаналізувати  фактори, які підштовхують підлітків  до самовиховання та охарактеризувати  основні його методи.

6. Висвітлити особливості самовиховання підлітків та вплив педагога на якість самовиховання.

Методи дослідження: теоретичний аналіз педагогічної та психологічної літератури, систематизація, класифікація, узагальнення фактів і явищ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ

 

 

1.1. Ідеї класиків педагогіки про роль морального виховання у розвитку особистості

Мораль як форма  суспільної свідомості в процесі  свого історичного розвитку набула різного характеру. Поняття «мораль» прийшло із Франції, а до Франції  – з Давнього Риму. У словнику В.Даля визначається, як «правила для  волі та совісті».

Моральне  виховання – це цілеспрямований процес організації та стимулювання різнобічної діяльності учнів, їх спілкування, спрямований на оволодівання школярами моральною культурою, яка визначає ставлення школярів до навколишнього світу. Воно сприяє формуванню особистості в цілому, взаємодіючи з усіма сторонами розумового, фізичного, естетичного та трудового виховання. Будь-яка діяльність людини включає в себе моральну мотивацію і стає джерелом становлення особистості[8, ст.58].

Ідея про  вирішальну роль морального виховання у формуванні особистості усвідомлювалася в педагогіці з найдавніших часів. Багато видатних педагогів минулого відмічали, що підготовка доброзичливої людини не може полягати тільки в її освіті та розумовому розвитку, і на перше місце у вихованні ставили моральне формування.

Мислителі протягом багатьох тисячоліть трактували поняття  моральності по-різному. Ще в Древній  Греції в працях Арістотеля про моральну культуру людини зазначено: морально прекрасною називають людину бездоганної гідності. Німецький філософ Фрідріх Ніцше вважав, що бути моральним, етичним – значить коритися встановленому закону або звичаю[4, ст.74].

На думку  видатного педагога сучасності Василя Сухомлинського, вирішальне значення у моральному вихованні має залучення  дітей до праці. «Праця – корінь моральності, найважливіший етап у вихованні взагалі. У праці формуються такі риси, як людяність, доброзичливість, почуття обов’язку, турбота про інших, вдячність». Основою моральної вихованості людини, за переконаннями Сухомлинського, є усвідомлення істини, що за добро треба платити добром. Морально-ціннісного досвіду дитина набуває тоді, коли вона навчиться вірно розуміти добро і зло.

Видатний чеський  педагог Я.А. Коменський у своєму трактаті «Повчання моралі» наводив  цитату давньоримського філософа Сенеки, який писав: «Навчися спершу добрим манерам. А потім мудрості, бо без перших важко навчитися останнього». Там же він наводив відомий народний вислів: «Хто встигає в науках, але відстає в добрих манерах, той більше відстає, ніж встигає».

Таку ж велику роль морального виховання відводив видатний швейцарський педагог-демократ І.Г. Песталоцці. Моральне виховання  він вважав головним завданням дитячого виховного закладу. На його думку, тільки воно формує доброчесний характер, стійкість в життєвих негараздах і співчутливе ставлення до людей.

Розробляючи питання  педагогіки з позицій інтересів  германського бюрократства, велику увагу  моральному вихованню приділяв німецький  педагог Іоганн Гербарт. Відстоюючи виховання в дітей покірності, дисципліни і безмовної покірливості авторитету влади писав: «Єдине завдання виховання можна цілком висловити одним тільки словом: моральність».

 Англійський  філософ Джон Локк вважав моральне  виховання одним із основних  компонентів освіти. Він вважав: «Сила душі полягає у здатності людини відмовити собі в утіхах, діяти всупереч власним нахилам і неухильно додержуватись порад розуму, хоча би бажання вабили в іншу сторону».

Вперше свої погляди на сутність морального виховання  визначний представник епохи  Просвітництва Ж.Ж.Руссо виклав у трактаті «Проект виховання де Сент-Марі». Моральне виховання автор вважав найголовнішим і першочерговим педагогічним завданням: «...сформувати серце, судження і розум, і саме в тому порядку, в якому назвав їх». У «Листах про мораль» Руссо пропонував здійснювати виховання відповідно до природної, на його думку, доброти людини.

Дуже високо оцінив моральне виховання Л.М. Толстой: «З усіх наук, які повинна знати  людина, найголовнішою є наука  про те, як жити і як можна робити як можна менше зла і як можна більше добра».

Однак, з педагогів-класиків минулого найбільш повно і яскраво  характеризував роль морального виховання  у розвитку особистості К. Д. Ушинський. У статті «Про моральний елемент  у вихованні» він писав: «Звичайно, освітою розуму і збагачення його знаннями багато принесе користі, але на жаль, я ніяк не думаю, щоб ботанічні або зоологічні пізнання…могли зробити гоголівського місцевого чесним чиновником, і абсолютно переконаний, що будь Павло Іванович Чічіков посвячений у всі таємниці органічної хімії або політичної економії, він залишиться таким самим, дуже шкідливим для суспільства пронозою…»[12, ст.203].

Але якщо педагоги-класики  визнавали величезну роль морального виховання в розвитку і формуванні особистості, тим більше значення має ця проблема в системі сучасного виховання. Ми створюємо правове суспільство з високою культурою стосунків між людьми, які будуть визначатися соціальною справедливістю, совістю і дисциплінованістю. Зрозуміло, що таке суспільство обумовлює необхідність моральної вихованості кожної особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Теоретичні аспекти морального виховання

Теоретичною основою морально виховання є етика – філософська наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми. Вона досліджує моральні категорії, в яких втілені моральні принципи, норми, оцінки, правила поведінки. Сукупність етичних проблем охоплюють питання про те, як має чинити людина, а також теоретичні питання про походження і сутність моралі.

Під мораллю  розуміють систему ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки  та діяльності, які регулюють гуманні  стосунки між людьми. Норми і принципи моралі, моральні ідеали та почуття становлять систему моралі, яка складає основу, життєву позицію особистості. Розглядаючи моральну норму, як вимогу, яка визначає обов’язки людини щодо навколишнього світу, конкретні зразки, які орієнтують поведінку особистості, дають змогу оцінювати й контролювати її, можна сказати, що моральне виховання – це не тільки знання моральних норм, а й їх беззаперечне виконання.

Мораль, як історично  сформовані правила і норми поведінки  людей, своїми коренями сягає в далеке минуле. У кожній суспільній формації мораль не тільки породжується, але  й оберігається панівними класами, які впливають на її розвиток. Суспільство оберігає мораль як духовну цінність народу, як породження народної мудрості і волі людей. Зі зміною соціально-економічних умов змінювалися і змінюються норми і правила взаємовідносин людини і суспільства, взаємовідносин людини і суспільства, взаємовідносини між людьми і кожної особистості в самій собі[12, ст.203].

Але більшість  норма і правил поведінки людей, вироблених людством, дійшли до нашого часу і стають загальноприйнятими. Прогресивні принципи взаємовідносин між народами закріплені у Загальній декларації «Про права людини». До неї увійшли узаконені міжнародним співтовариством норми та правила ставлення до особистості людини.

Отже, до змісту морального виховання відноситься ставлення до своєї Батьківщини, народів інших країн і національностей, до оточуючих, до праці і власності, результатів праці, до природи і навколишнього середовища, а також до своєї особистості.

Зміст морального виховання в сучасній школі продовжує  зазнавати суттєвих змін у зв’язку  з тим, що відроджується весь комплекс загальнолюдських цінностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Формування моральної свідомості, почуттів, поведінки – завдання морального виховання підлітків

Основні завдання морального виховання підлітків – формування моральної свідомості, почуттів, поведінки. Ще революційні демократи висловлювали необхідність підготовки моральної свідомості для морального ставлення людини. «Більша частина злочинів та аморальних вчинків, - писав Добролюбов, - здійснюється з неосвіченості, від нестачі здорових понять про речі… Більша частина людей здійснюють будь-які вчинки тому. Що ні про що не мають відповідного поняття, а так собі, вагаються між добром і злом».