Моральне виховання та самовиховання підлітків

Моральні знання, отримані під час навчального  процесу, під час спеціальних  бесід, з життя сприяють формуванню моральних уявлень і понять про добро і зло, про такі моральні норми, як чуйність, піклування, мужність, честь та обов’язок.

У психології та педагогіці тепер вже чимало досліджень, які розкривають розуміння підлітками моральних норм. Ці дослідження встановили такі факти:

1. Підлітки дають  цілком не чіткі визначення  і пояснення з приводу моральних  понять.

2.  В одному  класному колективі у різних  учнів можуть бути і різні  рівні осмислення моральних норм. При цьому виявлено, що одні  моральні поняття засвоюються легше, інші – важче.

Але навіть сформоване поняття ще не дає підстави судити про моральну свідомість, вона лише підводить до моральних суджень  та є їх основою. У моральних судженнях  проявляється особиста оцінка вчинків, поведінки, стосунків людей. У них підліток активно оперує вже складеними поняттями.

На основі понять і суджень формуються моральні переконання. Моральні переконання -  стійкі, свідомі моральні уявлення людини(норми принципи, ідеали), відповідно до яких вона вважає за потрібне діяти так і не інакше. Моральні переконання і є найбільш досконалим проявом моральної свідомості підлітка, його ставлення до суспільства, людей, діяльності, до самого себе.

Переживання людиною  цих відносин, емоційний фактор підсилює процес їх формування. «Переконання наше в будь-чому рідко існує у голові нашій, але завжди у серці», - писав Радищев А.Н. у своєму трактаті про людину.

За глибиною, повнотою моральних почуттів можна  в значній мірі судити про рівень морально виховання підлітка. Моральні почуття – стійкі переживання у свідомості людини, які є основою її вольових реакцій в різних ситуаціях, її суб’єктивне ставлення до себе, інших людей, окремих явищ суспільного життя, суспільства загалом.

Моральні почуття  розвиваються, змінюються разом з  духовним розвитком особистості. У результаті формування почуттів в системі морального виховання з’являється емоційне ставлення до того, що раніше було байдужим. Почуття людини стають адекватними подіям, які відбуваються, відповідно до обставин і настрою. У процесі формування моральних почуттів відбувається боротьба з негативними власними переживаннями: страхом, пихатістю, заздрістю; виховання почуттів сприяє гальмуванню власних афективних дій, прояву витримки, самовладання, почуття стають більш глибокими, стійкими, дієвими, вони збуджують моральні вчинки, є основою мотивацій поведінки.

Виховання моральних  почуттів, однак. Не може представляти собою процес, який ізольований від  впливу на свідомість підлітка.

Головне у вирішенні  завдань морального виховання полягає у тому, щоб вимоги моралі знайшли своє втілення в поведінці учня підліткового віку, в його вчинках.

А.С.Макаренко  стверджував, що дитину потрібно поставити  у такі умови, при яких вона повинна  зробити гуманні, мужні, правдиві, чесні  вчинки, якщо ми хочемо виховати у ній ці якості. «Як можна більше вчинків, збуджених благородними бажаннями, прагненням особистості до морального ідеалу, - ось одне з головних правил виховання підлітків», - стверджував В.О. Сухомлинський.

Моральна поведінка  нашого вихованця і складається  з вчинків, які характеризують його ставлення до суспільства, людей, до себе, а також з моральних звичок, які утворюють його стійкий образ  поведінки. У системі морального виховання головне полягає у  тому, щоб викликати, пробудити моральні вчинки дитини, сформувати його моральні звички. Саме тут необхідна велика виховна організаторська робота, направлена на створення умов і організацію життя та діяльності підлітків. Створювати умови для прояву моральних дій, спонукати до моральних вчинків, вчити моральній поведінці – все це входить в систему морального виховання.

Направленість морального формування особистості  визначена такими завданнями:

1. Накопичення  знань(засвоєння, осмислення почуттів), необхідних для формування переконань.

2. Перехід знань  у переконання.

3. Перетворення  знань і переконань у конкретну  поведінку.

У підлітковому віці складається відповідний досвід в засвоєнні середовища найближчого  оточення, встановлюються контакти з  однолітками, зростає потреба у самопізнанні, в утверджені власної особистості. Підліток орієнтується на приклад оточуючих людей, намагається знайти ідеал, обрати засоби самоствердження. В цьому віці дуже важливо допомогти підлітку знайти правильні моральні орієнтири, повідомити моральні знання основних моральних категорій, спільно визначити шляхи самовиховання. Розбіжності між бажаним і можливим, ідеальним, посильним і непосильним – характерне протиріччя цього віку, яке необхідно враховувати в процесі морального виховання. Особливо потребують дружби, взаєморозуміння з оточуючими їх людьми. Цей вік вважається важким для виховання, хоча ці труднощі можна попередити, якщо вихователь знає школяра, сім’ю, знає характер труднощів.

Академік Лихачов, аргументуючи питання залежності морального виховання школярів від віку, конкретизує правові норми і називає дев’ять вимог. Серед вимог до підліткового віку розрізняють:

1. Знати: що вони громадяни своєї країни.

2. Вміти: виховувати в собі волю і мужність, твердий характер, доброту і вимогливість, здатність не піддаватися спокусі, наживі, курінню, вживанню спиртного і наркотиків.

3. Любити: батьківщину, людей здатних своєю працею віддано служити народу і тримати своє слово.

4. Дружити: з дітьми усіх національностей вірно і віддано, бути принциповим і чистим у дружбі.

5. Працювати: у шкільних майстернях, на будь-якій суспільно-корисній роботі добросовісно, дисципліновано і відповідально.

6. Боротися: з проявами у собі і своїх товаришів пихатості, жорстокості, байдужості до людей і справи.

7. Берегти: своє людське достоїнство і честь, усе добро, створене народом, оберігати і відновлювати пам’ятки культури.

8. Допомагати: усім хто потрапив у біду, і не вимагати нагороди за хороший вчинок, проявляти доброту і піклування про людей у повсякденному житті.

9. Творити: у навчанні, у мистецтві, у якому почуваєш необхідність до творчості.

З метою виявлення  моральної вихованості підлітків, отримання звітної інформації про  хід процесу морального виховання  необхідно творчо використовувати  вказані вимоги.

 

 

 

 

 

 

1.4. Особливості морального виховання в підлітковому віці

У підлітковому віці відбувається подальше становлення  почуттів як узагальнених і відносно стійких переживань (інтелектуальних, естетичних, моральних тощо). Усвідомлення і дотримання моральних норм поведінки підлітками виявляється в переживаннях морального задоволення, порушення ж їх викликають у них емоції обурення, гніву, осуду, сорому. Благородні вчинки супроводжуються переживаннями радості, піднесення.

Підлітковий вік  є періодом посиленого формування моральних почуттів. Завдяки їм, засвоєні підлітками норми поведінки стають ефективним керівництвом до дії. Проте в поведінці підлітків не завжди поєднуються слова, почуття і справи. Деякі підлітки не усвідомлюють зв'язку між відомими їм загальними нормами і власною поведінкою в тій чи іншій конкретній ситуації. Знаючи ці норми, деякі підлітки часом залишаються байдужими до порушень дисципліни, грубощів своїх ровесників, до горя, переживань інших, самі виявляють злість, агресивність тощо.

Моральні якості підлітка тісно пов'язані з його вольовими якостями. В цей період зникає характерна для молодших школярів навіюваність, зміцнюється сила волі підлітка.

Суперечливість  внутрішньої позиції підлітка полягає  в тому, що, з одного боку, він прагне до самостійності, протестує проти опіки, контролю. З іншого — відчуває тривогу і побоювання, що не справиться з новим завданням. Він чекає від дорослого допомоги і підтримки, але не хоче відкрито визнати це. Цю складність і суперечливість внутрішньої позиції підлітка дорослий повинен зрозуміти і прийняти. І на основі цього розуміння будувати свої відносини з ним.

М.Й. Боришевський, С.М. Хорунжий (1988), досліджуючи розвиток моральних переконань в підлітковому віці, зазначають, що процес формування моральних знань проходить ряд етапів: від елементарних даних про моральні поняття — до повного оволодівання поняттями і вмінням використовувати одержані знання в житті. Засвоєння моральних знань тісно пов'язано з індивідуально-психологічними особливостями учнів, і це визначає наявність значних розходжень в рівнях засвоєння моральних знань в учнів одної вікової групи.

Моральні знання підлітків характеризуються змінами  кількісними і якісними. Перехід  від оперування ознаками понять до оперування поняттями, значне збільшення кількості понять в активному словнику підлітків, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в явищах моралі закономірно готують якісно новий етап розвитку моральної свідомості — оволодівання мораллю як основою взаємин між людьми. В _ цілому з віком підвищується рівень усвідомленості моральних знань, при цьому відмічається невідповідність між знанням моральних норм і їх прийняттям як особистісно значимих вимог до своєї поведінки.

Найбільш яскраво  вікові і індивідуальні відмінності  в рівнях засвоєння моральних  знань проявляються в усвідомленості і оперативності знань. Молодші підлітки, володіючи значним обсягом моральних знань, не можуть ще усвідомлювати взаємозв'язки системи "людина—мораль—поведінка". Старші підлітки проявляють самостійність і стійкість суджень про моральні норми, що регулюють взаємини людей. В 14—15 років особистість вперше досягає достатньо високого рівня розвитку етичних знань, які є необхідною основою для виникнення моральних переконань. Існують необхідні передумови глибоких і усвідомлених моральних почуттів в сфері взаємин з однолітками. Такі вікові особливості, як становлення понятійного мислення, недостатній розвиток вольової сфери, відсутність достатнього досвіду моральної поведінки, велика критичність по відношенню до інших, негативно впливають на стійкість і глибину емоційно-моральних ставлень.

У кінці підліткового віку емоційно-моральні взаємини все  тісніше пов'язані з самосвідомістю і вольовою саморегуляцією поведінки, внаслідок чого мають місце різні  рівні саморегуляції поведінки  підлітків на основі моральних переконань. На високому рівні спостерігається стійкий прояв моральної самоактивності і саморегуляції у всіх ситуаціях діяльності і спілкування.

Навчально-виховний процес дає багато можливостей для  розвитку самосвідомості учнів: педагогічна оцінка вчителя, взаємооцінка товаришів по класу, аналіз вчинків підлітків і результати їх діяльності.

Розвиток самостійності  є важливою передумовою для формування у підлітків моральних переконань. Із зростанням самостійності в учнів  середнього шкільного віку з'являється потреба керуватися в своїй діяльності і поведінці особистими поглядами і принципами.

Суттєвим для  формування переконань підлітків є  нагромадження досвіду моральної  поведінки в ситуаціях, що вимагають  вибору вчинку. Здатність до самостійного морального вибору свідчить про розвиток підлітка. Завдяки здійсненню морального вибору збагачується досвід моральної поведінки. Моральний вибір як важливий момент моральної діяльності допомагає підліткам глибше усвідомити прийняті у суспільстві етичні норми і поступово засвоювати їх як внутрішні еталони моральної поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.5. Психолого-педагогічні умови морального розвитку підлітків.

Робота педагога і діяльність підлітка може бути найбільш ефективною, якщо вона поєднується  з моральною орієнтацією в нормах поведінки. Вчитель повинен озброювати своїх учнів знаннями про мораль, організовувати практичну діяльність вихованців з метою накопичення і формування морального досвіду.

У моральному формуванні підлітка величезне значення мають  мотиви, що спонукають його до поведінки, яка відповідає моральним нормам. Якщо вчитель не створить стійку моральну мотивацію як внутрішньої основи поведінки учня, вона залишається ситуативною, такою, що піддається випадковому впливу, коли не можна бути впевненим, що дитина в підлітковому віці без підказки, стимулювання чи нагляду з боку вчителя вчинить правильно за будь-яких обставин.

Головним джерелом формування у підлітків мотивів  моральної поведінки є досвід, набутий ними за допомогою вчителя  та у повсякденному житті й діяльності, у взаємовідносинах з дорослими чи однолітками. Мотиви, що спочатку спонукали учня до діяльності, за умови їх виконання, зазнають змін: вони або обезцінюються і згасають, або вже в підлітковому віці закріплюються в тих формах і способах поведінки, до яких дитина в даний період прихильна, або збагачуються і ускладнюються. В досвіді стосунків і спілкування з вчителем та дорослими виникають і нові мотиви. Мотиви визначають і вдосконаленням учнем – підлітком умінь і навичок поведінки.

Велику частину свого часу учні проводять в школі, з учителем, тому саме завдяки відносинам педагога і учнів відбувається моральний розвиток учнів-підлітків. Якщо вчитель справді володіє тими уміннями й навичками, завдяки яким він зможе вплинути на виховання та вдосконалення морального розвитку підлітків, то учні і не зрозуміють, що вони розвиваються за допомогою вчителя, а будуть вважати, що все роблять самостійно. Саме в такий спосіб справжній вчитель повинен виховувати своїх вихованців.