Особливості роботи соціального педагога в сучасних умовах ЗОШ

 

З М І С Т

                 cтор

ВСТУП……………………………………………………………………….	4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ  ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В СУЧАСНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ …………………………………………	8
1.1 Розвиток та становлення соціально-педагогічної діяльності в Україні………………………………………………………………..	8
1.2 Особливості роботи соціального педагога в ЗОШ. Зміст, основні функції, методи роботи, посадові обов'язки та напрями діяльності соціального педагога…………………………………….	11
1.3 Нормативно-правове забезпечення роботи соціального педагога…….........................................................................................	38
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА  РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА НА СУЧАСНОМУ  ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ ОСВІТИ (ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  ПІДХІД)……………………………………………	44
2.1 Соціально-виховна спрямованість діяльності соціального педагога школи………………………………………………………	44
2.2 Іноваційні підходи до соціально-педагогічної роботи з сім'єю в закладах освіти……………………………………..........................	47
2.3 Діяльність соціального педагога в Херсонській спеціалізованій школі І – ІІІ ступенів №52 з поглибленим вивченням української мови ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА………….........	52
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………	57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...	60
ДОДАТКИ……………………………………………………………...........	64
Додаток А. Стратегія розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності……………………………………………...	64
Додаток Б. Стратегія зовнішньої соціально-педагогічної діяльності загальноосвітнього  навчального закладу ......................	67
Додаток В. Стратегія управління соціально-педагогічною       діяльністю загальноосвітнього навчального закладу ……………..	68
Додаток Г. Соціально-виховна робота……………………………..	69
Додаток Д. Система заходів щодо вирішення поставлених завдань………………………………………………………………..	70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Соціальні педагоги та практичні  психологи навчальних закладів є  головною ланкою в структурі психолого-педагогічної служби освіти в Україні, їхня діяльність регламентується Положенням про психологічну службу та іншими нормативно-правовими документами психологічної служби системи освіти.

Одним із наукових напрямів соціальної педагогіки є обґрунтування соціально-педагогічної місії школи як провідного інституту соціального виховання в макросередовищі. У сучасних умовах загальноосвітня школа не може функціонувати як автономна організація, оскільки як власне навчальний заклад, так і його учні та члени педагогічного колективу, знаходяться під очевидним впливом конкретних економічних і соціокультурних явищ, що, у свою чергу, дає можливість характеризувати школу як  адаптера та транслятора впливу факторів соціалізації на особистість.

Донедавна в загальноосвітніх навчальних закладах функції соціального педагога значною мірою виконували класні керівники, вихователі груп продовженого дня, організатори дитячих колективів, тренери та керівники гуртків, заступники директорів з навчально-виховної та виховної роботи.

Якщо практичні психологи  за п'ятнадцять років існування  служби вже накопичили певний досвід, то соціальні педагоги відчувають нагальну потребу в окресленні своїх функцій  та змісту роботи, у навчально-методичному  забезпеченні своєї діяльності в закладі освіти, тому предметом нашої уваги є особливості роботи соціального педагога в загальноосвітній школі.

В останні роки напрацьовано значну кількість досліджень, присвячених особливостям діяльності соціального педагога у загальноосвітньому навчальному закладі. Серед них роботи

Л. Артюшкіної, Н. Басова, Л.Нікітіної, Р.Овчарової, В. Сорочинської, М. Шакурової та ін.

Аналіз наукових джерел  свідчить про те, що  на сьогодні у соціально-педагогічній науці  розроблені базові положення щодо змісту професійної підготовки соціального педагога, обґрунтовано значущість  психолого-педагогічної підготовки для  майбутньої практичної діяльності, проаналізовано досвід підготовки соціальних педагогів за кордоном  (О.С. Андрієнко, М.Р. Баяновська, О.В. Безпалько, Н.П. Бурая, Р.Х. Вайнола, О.І. Гура, К.В. Дубровіна, І.Д. Звєрєва, А.Й. Капська, Б.С. Кобзар, Л.Г. Коваль, А.О. Малько, С.Я. Марченко, Г.М. Лактіонова, В.М. Оржеховська, В.А. Поліщук).

У працях Г. А. Вороніна, Т. О. Дмитренко, А. Й. Капська, А. Лютої, Ю. Р. Мацкевич, Л. І. Міщик, О. Г. Платонова, В. М. Приходько, Р. В. Овчарова, Л. Є. Пундик, С. Я. Харченко, П. А. Шептенко,  Л. Л. Яковлєва досліджені  теоретико-методичні основи професійної підготовки соціальних педагогів, особливості професійної підготовки  соціального педагога для роботи з певною категорією клієнтів.  Дослідження Л. Гончого, Н. Заверіко, О. Сорочинської, Б. Шапіро, І. Шарова, З. Фалинської  розкривають окремі аспекти професійної підготовки соціальних педагогів.

Напрями професійної  діяльності соціального педагога окреслювали Ю. В. Мельник, Ж. В. Серкіс, С. В. Шаргородська та ін.

Ураховуючи актуальність проблеми дослідження, її недостатнє опрацювання та соціальну значущість, темою дипломної роботи було обрано «Особливості роботи соціального педагога в сучасних умовах загальноосвітньої школи».

Об'єкт дослідження - професійна діяльність соціального педагога.

Предмет дослідження - інноваційні підходи до роботи соціального педагога в школі.

Мета дослідження: дослідити та проаналізувати  досвід роботи соціального педагога в сучасних умовах загальноосвітньої школи.

Відповідно до мети були висунуті такі завдання дослідження:

1) дослідити розвиток та становлення соціально-педагогічної діяльності в Україні;

2) розглянути особливості роботи соціального педагога в ЗОШ. Зміст, основні функції, методи роботи, посадові обов'язки та напрями діяльності соціального педагога;

3) визначити нормативно-правове забезпечення соціального педагога;

4) розглянути виховну роботу як один з аспектів діяльності соціального педагога в школі, зокрема описати досвід роботи соціального педагога в Херсонській спеціалізованій школі І – ІІІ ступенів №52 з поглибленим вивченням української мови ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань використовувались такі методи дослідження:

1. історичний – для вивчення хронології становлення і розвитку соціально-педагогічної діяльності;
2. комплексний аналіз наукових праць та наукових положень з психолого-педагогічної, соціологічної літератури з метою визначення особливості роботи соціального педагога в ЗОШ, змісту його діяльності, основних  функції, методів роботи;
3. аналіз та узагальнення – для дослідження нормативно-правового забезпечення діяльності соціального педагога;
4. спостереження і опитування – для опису досвіду роботи соціального педагога в Херсонській спеціалізованій школі І – ІІІ ступенів №52 з поглибленим вивченням української мови ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА;
5. анкетування – для дослідження іноваційніх підходів до роботи з неблагополучними сім'ями шкільного соціального педагога;
6. інтерв’ю – для вивчення соціально-виховної спрямованісті діяльності соціального педагога школи.

Практична значущість випускної роботи полягає у розробці стратегій соціально-педагогічної діяльності для підвищення умов ефективності роботи соціального педагога в сучасних умовах загальноосвітньої школи.

Апробація результатів  дослідження: Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки (протокол № 4  від 5. 11. 2011, протокол № 7 від 5. 03. 2012), а також опубліковані у вигляді статті « Комунікативна компетентність і професійне спілкування як складові успішної професійної діяльності майбутніх соціальних педагогів» у підсумковій збірці наукових робіт студентів та магістрантів факультету психології, історії та соціології « Сучасні соціально-педагогічні процеси в Україні: тенденції, реалії, перспективи» (ПОЧУЄМО, ЗРОЗУМІЄМО, ДОПОМОЖИМО), випуск 4, Частина II (Для СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ) Херсон, 2012; - С. 52.

Структура роботи: складається зі вступу, двох розділів, 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (45 найменувань) та додатків. Дослідження містить 3 таблиці. Основний текст дослідження викладено на 70 сторінках.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В СУЧАСНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

1.1. Розвиток та становлення  соціально-педагогічної діяльності в Україні

 Соціальна педагогіка протягом кількох століть розвивалась у складі педагогіки, а як самостійна наукова галузь виокремилась порівняно недавно[8, с. 28].

Соціально-педагогічні проблеми в Україні пов’язані з реалізацією тих вимог і завдань, котрі ставить перед особистістю життєва реальність:подолання або послаблення негативних явищ у дитячому, підлітковому, молодіжному середовищі; розвиток особистості, прийняття нею самостійних рішень, прояв відповідальної поведінки упродовж свого життя.

Ідеї соціальної педагогіки в Україні зародилися на початку  ХХ ст. Це виявлялось у соціально-педагогічній діяльності церков і благодійних організацій, поступовому виокремленні уявлень про створення різноманітніх інститутів виховання як осередку соціалізації особистості. В той час питання, пов’язані з суспільною опікою, належали до компетенції держави. У педагогічній галузі був сформований соціально-педагогічний напрям досліджень (С.Русова, О.Музиченко, Я.Чепіга, П.Холодний, С.Сірополко). Як свідчить аналіз наукових джерел і досліджень фахівців щодо генезису школи соціальної педагогіки і науки в Україні, даний процес здійснювався в декілька етапів[43, с. 13].

Розглядають кілька періодів розвитку соціальної педагогіки в Україні (СРСР): науково-практичні дослідження кінця ХІХ – початку ХХ століття; практична діяльність і наукові розробки у 20-30-х роках ХХ ст.; період початкового досвіду, емпіричного пошуку, появи перших спеціалістів; 70-80-ті рр.. – розвиток мережі різноманітніх педагогічних комплексів; 90-ті роки – розбудова галузі ,,соціальна педагогіка’’, підготовка фахівців, створення мережі соціальних служб для дітей, сімї та молоді.

Офіційне введення інституту  соціальних педагогів в Україні відбулося в 1992 року із затвердженням нової спеціальності «Соціальна педагогіка». Вища атестаційна комісія при кабінеті Міністрів України затвердила спеціальний науковий напрям і шифр спеціальності «Соціальна педагогіка» (13.00. 05). Цього ж року зареєстровано Українську асоціацію соціальних педагогів і спеціалістів із соціальної роботи. З 1994 року Українська асоціація є повноправним членом Міжнародної федерації соціальних працівників[43].

Науковці-практики України  у сфері соціальної педагогіки і соціальної роботи (Т. Алєксєєнко, І.Бех, Н.Бура, А.Капська, Л.Коваль, В.Кравець, Г.Лактінова, І.Мигович, Л.Міщик, С.Савченко, В.Сидоров, С.Харченко та інш.) започаткували цикл експериментальних досліджень, які стосуються варіантів кваліфікації й етичних стандартів нових професій, розпоряджень про соціальну службу. Видаються журнали «Психологія і педагогіка соціальної роботи», «Соціальна робота: теорія і практика», науковий громадсько-політичний часопис «Соціальна політика і соціальна робота», проводяться конференції з проблем соціальної педагогіки і соціальної роботи. Соціально-педагогічним проблемам поступово надається все більш вагоме місце в розпорядженнях і правових актах, ухвалених урядом України протягом останніх років. Зокрема, видано збірники нормативних документів із проблематики соціально-педагогічної роботи; навчальні посібники та науково-методичні збірники. А починаючи з 1992 року у вищих навчальних закладах країни здійснюється підготовка соціальних педагогів [43, с. 14].

Не зважаючи на те, що професія соціальний педагога інтенсивно почала розвиватися в Україні лише в 90-ті роки ХХ ст., зараз ми можемо говорити про певні наукові школи з напряму «соціальна педагогіка». Це обумовлено, перш за все, тим, що, по-перше, існують характерні для соціальної педагогіки концептуальні засади і підходи до соціалізації особистості як взаємодії індивіда і соціуму, а також до соціально-педагогічно-орієнтованої діяльності суспільних інститутів. По-друге, соціальна педагогіка існує як інноваційний напрям у педагогічній науці на межі психології, педагогіки та соціології. По-третє, на сьогодні визначено головні завдання наукового пошуку, напрямів, проблем, спільних принципів й методичних прийомів. І останнє, створена і розвивається система професійної підготовки фахівців за різними спеціалізаціями соціальної педагогіки.

У 90-х роках ХХ ст. почала інтенсивно розвиватися система  соціальних служб, у тому числі  в загальноосвітніх закладах, і соціально-педагогічна діяльність набувала більш прикладного характеру, розв’язуючи конкретні завдання, спрямовані на підготовку особистості до життя в умовах, що змінюються, з метою забезпечення їй можливостей для суспільного розвитку, активної участі в науці, професійній діяльності та дієвому відпочинку. Нині соціальна педагогіка пов’язана з такими сферами суспільного життя, як освіта, наука, культура, праця молодого і старшого покоління. Особлива увага приділяється проблемам опіки і виховання особистості та її соціальної адаптації у довкіллі, школі, позашкільних закладах. У сучасній теорії соціальної педагогіки основні дослідження спрямовані на вивчення виховно-опікунської і культурно-творчої діяльності родини, школи, громадських організацій, церкви, закладів праці, судових інстенцій та комісій у справах неповнолітніх [43, с. 15].