Педагогічні умови формування комунікативних взаємин у дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольових ігор

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Сентября 2013 в 14:40, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження – виявити вплив сюжетно-рольової гри на взаємини дошкільників, сприяти позитивній соціалізації дітей в дошкільних освітніх установах.
Завдання дослідження:
1. Oхарактеризувати сюжетно-рольову гру і її виховне значення у формуванні взаємовідносин старшого дошкільника;
2. Вивчення теоретичної і практичної бази досвіду роботи;
3. Дослідним шляхом перевірити ефективність впливу сюжетно-рольової гри на формування колективних взаємин дітей старшого дошкільного віку.

Файлы: 1 файл

готовий вступ.docx

— 144.25 Кб (Скачать файл)

 

        Отже, судячи з завдань поставлених у програмах саме перебування дитини в товаристві ровесників є передумовою для формування в неї колективних взаємин: вміння налагодити взаємини, увійти в товариство однолітків, домовитися з ними; вміння висловлювати свої бажання, погоджувати їх з бажаннями й намірами інших, переконувати ровесників у правомірності своїх міркувань, пропозицій, вміння рахуватися з інтересами інших, ділитися іграшками, разом користуватися ними, вміння справедливо розподіляти ролі в грі. Головним завданням розвитку колективних взаємин за програмами навчання і виховання є закріплення і збагачення їх моральної основи, задача педагога у тому, щоб у вигляді нормативів і взірців задавати і підтримувати необхідні норми моральності і реалізувати їх в системі дитячих групових міжособистісних взаємин. Найважливішими з них є порядність, доброта, відповідальність, співпереживання, готовність прийти на допомогу.

Висновок з  першого розділу.

       Міжособистісні відносини визначають становище людини в групі, колективі. Від того як, вони складаються, залежить емоційне благополуччя, задоволеність чи незадоволеність людини в даній спільності. Від них залежить згуртованість групи, колективу, здатність вирішувати поставлені завдання.

         Взаємовідносини - це взаємна позиція однієї особи до іншої, позиція особистості по відношенню до спільноти. По відношенню до дітей стосунки і взаємини теж проявляються. Вони народжуються між дітьми під час гри, спільної трудової діяльності, на заняттях і т.д. Між дітьми дошкільного віку виявляється досить широкий діапазон взаємин. Практика у дитячому садку показує, відносини дітей у групі дитячого саду не завжди складаються благополучно. Поряд з позитивним характером контактів виникають і ускладнення, які іноді призводять до «випадання» дитини з колективу. Конфліктні взаємини з однолітками перешкоджають нормальному спілкуванню з ними і повноцінного формуванню особистості дитини. Пов'язане з порушенням спілкування негативне емоційні емоції часто призводить до появи невпевненості в собі, недовірливості до людей, аж до елементів агресивності в поведінці.

У зв'язку з цим виникає  необхідність розробляти конкретні  заходи, за допомогою яких можна  було б запобігати або долати конфліктні ситуації, які породжують порушення  правильних взаємин між дітьми групи. Тому вихователь повинен бути уважним  по відношенню до всіх дітей групи, знати їхні стосунки і взаємини. Вчасно помічати будь-які відхилення у стосунках і взаєминах дітей у групі. Група дитячого саду - це, по суті, перше дитячий колектив, що виникає на основі сюжетно рольової гри, де є сприятливі умови для формування якостей громадськості, основ колективізму.

         Отже саме сюжетно-рольова гра виступає могутнім засобом розвитку міжособистісних відносин дітей. Моделюючи взаємини дорослих у грі, діти водночас засвоюють навички спілкування, взаємодії, співпраці,

навчаються виступати  один щодо одного у різних позиціях.

Джерелом розвитку сюжетно-рольової гри виступає суперечність між бажанням дошкільника діяти як дорослий і реальними можливостями реалізації цього бажання. Структура сюжетно-рольової гри складається з уявної ситуації сюжету і змісту), ігрової ролі та ігрових дій, з системи реальних та рольових взаємовідносин дітей. У сюжетно-рольовій грі у дитини формується свідоме підпорядкування суспільно заохочуваним правилам і нормам, що становить зміст розвитку довільності поведінки як суттєвої властивості особистості.

Найважливішим є те що у сюжетно-рольовій грі між дітьми складаються рольові та реальні взаємовідносини, що виступають основою засвоєння дитиною системи взаємовідносин між людьми.

Розділ II. Педагогічні  умови формування комунікативних взаємин  у дітей старшого дошкільного  віку засобами сюжетно-рольових ігор.

2.1. Характеристика  рівнів розвитку комунікативних  взаємин в дітей старшого дошкільного  віку.

Експериментально-дослідна робота проводилася в старшій групі ДНЗ №50 «Дельфін».

Для підтвердження  гіпотези необхідно вирішити такі завдання дослідно-експериментальної роботи:

  • Провести спостереження за колективними взаєминами дітей в взаємин дітей сюжетно-рольових іграх;
  • Виявити особливості прояву комунікативних здібностей у дітей дошкільного віку;
  • З'ясувати умови, використовувані педагогом у роботі з розвитку комунікативної сфери;
  • Провести системну роботу з формування взаємин дітей;
  • Провести порівняльний аналіз результатів дослідження з підтвердженням вибраних ефективних методів.

         На першому етапі роботи було проведено спостереження за дітьми під час їх спільної ігрової діяльності в яку не втручався вихователь.

Результати спостереження  аналізувалися за показниками, розробленими на основі схеми  структурних компонентів взаємин, визначеної Рєпіною Т. , яка була адаптована до психологічної характеристики дітей старшого дошкільного віку, що відображено у таблиці 1.

 

 

Таблиця 2

Характеристика  показників структурних компонентів  взаємин

Структурні компоненти взаємин

Зміст показників структурних 

компонентів взаємин

1. Поведінковий компонент: дає

змогу з’ясувати рівень розвитку

комунікативних вмінь  та навичок 

партнерської взаємодії  дітей з 

однолітками.

комунікативні вміння (передача і отримання інформації)

способи виконання спільних дій у процесі діяльності

усвідомлення спільної мети діяльності

2. Когнітивний компонент:

виражає рівень сформованості 

навичок взаємооцінювання.

оцінне ставлення до дій однолітка у процесі спільної діяльності

сприймання оцінок своїх  дій

оцінне ставлення до результату спільної діяльності з однолітками

3. Афективний компонент:

відображає стан емоційного ставлення до однолітків.

 

налагодження емоційного зв’язку з 

однолітками

емоційно-вибіркове ставлення  до однолітків

емоційні переживання у процесі спільної діяльності


 

Враховуючи зазначені  компоненти та показники процесу  взаємин старших 

дошкільників у спільній діяльності з однолітками, були визначені критерії оцінки кожного показника:

1. Поведінковий компонент.

а) Усвідомлення дитиною  спільної мети діяльності:

– діє з метою досягнення власного результату або спостерігає;

– діє з метою досягнення спільного результату, але автономно;

– діє з метою досягнення спільного результату на основі партнерської взаємодії.

б) Комунікативні вміння (передача і отримання інформації):

– приймає ідеї однолітка  у процесі спільної діяльності або  відкидає їх, не

пропонуючи власних ідей;

– повідомляє про свої ідеї;

– узгоджує власні ідеї з  ідеями однолітка.

в) Способи виконання спільних дій:

– погоджується з діями  однолітка або відкидає їх, не пропонуючи власних;

– пропонує свої дії;

– узгоджує свої дії з  діями однолітка.

2. Когнітивний компонент.

а) Оцінне ставлення до дій  однолітка у процесі спільної діяльності:

– не оцінює дії однолітка  або оцінює їх виключно негативно;

– використовує позитивні  і негативні оцінки дій однолітка, але не обґрунтовує їх;

– конструктивно оцінює дії однолітка.

б) Сприймання оцінок своїх  дій:

– не реагує на оцінки однолітка  або ображається на них, якщо вони негативні;

– відстоює свою правоту;

– спокійно сприймає оцінки однолітка, обґрунтовує свою згоду  або незгоду з 

ними.

в) Оцінне ставлення до результату спільної діяльності з однолітками:

– не оцінює результат спільної діяльності або позитивно оцінює власні досягнення

і негативно – досягнення однолітка;

– позитивно оцінює спільні  та власні досягнення і негативно  – досягнення

однолітка;

– позитивно оцінює спільні  досягнення та досягнення однолітка.

3. Афективний компонент.

а) Налагодження емоційного зв’язку з однолітками у процесі  спільної діяльності:

– проявляє цікавість до діяльності однолітків, не викликаючи інтересу до своєї 

діяльності;

– викликає цікавість до своєї діяльності;

– викликає цікавість до своєї діяльності, водночас проявляючи інтерес до

діяльності однолітків.

б) Емоційно-вибіркове ставлення  до однолітків:

– не контактує з жодним з однолітків;

– контактує з одним  або кількома учасниками спільної діяльності;

– контактує з усіма  учасниками спільної діяльності.

в) Емоційні переживання  у процесі спільної діяльності:

– виражає комунікативні  дії, що свідчать про негативні емоційні переживання;

– виражає комунікативні  дії, що свідчать про позитивні емоційні переживання щодо результату спільної діяльності;

– виражає комунікативні  дії, що свідчать про позитивні емоційні переживання щодо процесу і результату спільної діяльності.

Як бачимо, для кожного  показника було визначено по три  критерії оцінки.

Всі перші критерії оцінювалися  в нуль балів, другі − в один бал, треті − в два бали.

Таким чином, найвища кількість балів, яку могла набрати кожна дитина у результаті спостереження дорівнювала вісімнадцяти, а найнижча − нулю.

Після використання відповідних  прийомів математичної статистики (вибір 

оптимальної величини інтервального  ряду Осіпова Г.) було визначено три ступеня прояву взаємин старших дошкільників у процесі спільної діяльності з однолітками. Відповідно, бальні оцінки:

– 0-6 балів відповідали  недостатньому ступеню прояву взаємин  старших 

дошкільників у процесі  спільної діяльності з однолітками;

– 7-12 балів відповідали  середньому ступеню прояву взаємин  старших 

дошкільників у процесі  спільної діяльності з однолітками;

– 18 балів відповідали  достатньому ступеню прояву взаємин  старших 

дошкільників у процесі  спільної діяльності з однолітками .

    Результати спостереження  представлені в таблиці № 3.

Кількість

піддослідних (20)

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

П.І.Б.

Новосілець Святослав

Пиріг Анастасія

Левик Святослав

 

Земко Максим

Крилов Максим

Опришко Дмитро

 

Сеник Анастасія

Любінський Павло

Хамуляк  Олег

 

Мацкула Владислав

Кернська Аліна

 
 

Гнатишин Марія

Цимбалістий Вадим

 
   

Магурчак Юрій

 
   

Йопек Максим

 
   

Хрущ Вікторія

 
   

Лапчук Денис

 
   

Гаврилів Олег

 
   

Кучак Ірина

 
   

Ляльковський Максим

 

Кількість дітей

5

12

3


 

          Отже, відповідно до такого спостереження у дитячій групі ми виділили дітей з недостатнім, середнім та достатнім ступенем прояву взаємин, що у відсотковому значені представлено у діаграмі1.

Информация о работе Педагогічні умови формування комунікативних взаємин у дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольових ігор