Педагогічні умови формування комунікативних взаємин у дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольових ігор

Діаграма  1. Ступені прояву колективних взаємин у дітей середньої групи.

 

 

          Отримані дані свідчать про те, що в групі є діти, які потребують корекції взаємин з однолітками. Головне завдання вихователя - допомогти їм перебороти страх, сором, мала активність .

Згідно з виокремленими  показниками і критеріями оцінки, недостатній ступінь прояву взаємин  з групою однолітків мають старші дошкільники, які у процесі спільної діяльності з однолітками: діють з метою досягнення власного результату або спостерігають; приймають ідеї однолітка або відкидають їх, не пропонуючи власних ідей; погоджуються з діями однолітка або відкидають їх, не пропонуючи власних дій; не оцінюють дії однолітка або оцінюють їх виключно негативно; не реагують на оцінки однолітка або ображаються на них, якщо вони негативні; не оцінюють результат спільної діяльності або позитивно оцінюють власні досягнення і негативно  досягнення однолітка; проявляють цікавість до діяльності однолітків, не викликаючи інтересу до своєї діяльності; не налагоджують емоційний контакт з жодним з однолітків; виражають комунікативні дії, що свідчать про негативні емоційні переживання.

Середній ступінь прояву взаємин мають старші дошкільники, які у спільній

діяльності з однолітками: діють з метою досягнення спільного результату, але автономно; повідомляють про свої ідеї; пропонують свої дії; використовують позитивні і негативні оцінки дій однолітка, але не обґрунтовують їх; відстоюють свою правоту у відповідь на оцінки однолітка; позитивно оцінюють спільні та власні досягнення і негативно  – досягнення однолітка; викликають цікавість до своєї діяльності;контактують з одним або кількома учасниками спільної діяльності; виражають комунікативні дії, що свідчать про позитивні емоційні переживання щодо результату спільної діяльності.

Достатній ступінь прояву взаємин мають старші дошкільники, які у спільній діяльності з однолітками: діють з метою досягнення спільного результату на основі партнерської взаємодії; узгоджують власні ідеї з ідеями однолітка; узгоджують свої дії з діями однолітка; конструктивно оцінюють дії однолітка; спокійно сприймають оцінки однолітка, обґрунтовуючи свою згоду або незгоду з ними; позитивно оцінюють спільні досягнення та досягнення однолітка; викликають цікавість до своєї діяльності, водночас проявляючи інтерес до діяльності однолітків; контактують з усіма учасниками спільної діяльності; виражають комунікативні дії, що свідчать про позитивні емоційні переживання щодо процесу і результату спільної діяльності [23, с. 34].

Висновок: Спостереження дає змогу вихователям та практичним психологам об’єктивно оцінити стан взаємин у дитячому колективі, виявити дітей, на яких можна опиратися у роботі над згуртуванням групи, а також виокремити тих дошкільників, у яких ще не достатньо сформовані навички взаємодії з однолітками і з якими необхідно проводити відповідні форми роботи.

Методика виявлення особливостей прояву комунікативних здібностей у дітей групи.

Методика  «Я і мої друзі.»

Мета: виявити певні якості особистості дитини, її інтереси та нахили безпосередньо в сюжетно-рольовій грі.

Питання:

В які ігри ти любиш грати?

Ким би ти хотів бути в  грі?

Чому подобатися ця роль?

Кого б ти вибрав старшого в цій грі?

Чому ти вибрав саме цього (у) хлопчика (дівчинку)?

Що тобі подобається в  цій (м) дівчинці / хлопчика?

Які його вчинки ти схвалюєш?

А які ти вважаєш поганими?

Висновок: Проводячи це дослідження, з'ясувалося, що більшість з групи опонентів воліють спільні ігри (дочки-матері, магазинчики, лікарню, конструювання і. Т.п.) 45% обирають для себе роль ведучого, 55% другорядну роль, 5% як спостерігача за грою. Більшість опитаних виділили такі якості людини, як товариськість, активність, доброзичливість зацікавленість, з яким вони бажають грати. Меншість - співчуття, чуйність і т.п. Такі вчинки, як шанувати батьків, допомагати їм, слухатися їх, вихователя, не ображати тварин, піклуватися про бабусю з дідусем і т.п. 100% опитаних схвалили, і ними були названі погані вчинки, такі як рвати квіточки в саду, ображати сестру або брата, обзиватися, кидатися камінням, битися і т.п.

         Таким чином, аналізуючи отримані дані можна припустити, що багато дітей потребують корекції взаємин дітей. Проблема взаємовідносин дітей у групі дитячого саду дуже складна і вкрай актуальна, але на сьогоднішній день розроблена ще слабо. За даними багатьох психологів у дитячих садках у кожній з обстежених груп 5-6-літок благополучними є лише кілька дітей, всі інші потребують тієї чи іншої корекції взаємин з однолітками.

2.2. Шляхи удосконалення  колективних взаємин у дітей  старшого дошкільного віку засобами  сюжетно-рольових ігор.

  Окремі особистості  складають колектив тому, основним  шляхом вдосконалення колективних  взаємин є  не тільки засвоєння дитиною норм поведінки в колективі, але і благополуччя її відносин з кожною дитиною групи окремо. Для цього необхідно знати можливі причини ускладнень. Ними можуть стати: недостатня розвиненість ігрових знань і вмінь, в результаті якої дитина не приваблює однолітків в якості партнерів по грі; невміння стримувати себе, керувати своєю поведінкою - дитина руйнує дитячі ігри; зайва повільність дій - він відстає у своїх діях від однолітків; недостатня сформованість потреби в ігровому спілкуванні - гру на самоті дитина воліє сумісних ігор з дітьми; порушення норм ігрового спілкування, переважання егоїстичних прагнень у поведінці - він не зважає на думку однолітків, нав'язує їм свої вимоги; переважання у нього інтересів, не пов'язаних з грою (прагнення конструювати, ліпити, малювати і т. п.) і не є провідними для інших дітей групи.

Знаючи  причини ускладнень ми видляємо три  шляхи виховання колективних  взаємин в сюжетно-рольових іграх:

1. Шляхом систематичних спільних ігор-занять з старшим  дошкільником розширювати його знання про зміст ігрових дій, їх послідовності, збагачувати його ігрові задуми, формувати вміння послідовно і до кінця втілювати задумане, вміння розуміти задум товариша.

2.Формувати позитивні взаємини між дітьми групи.

Перш за все потрібно змінити  негативне або байдуже ставлення  однолітків до дітей, які відчувають труднощі в налагодженні відносин з  однолітками, сприяти виникненню позитивного  ставлення до них. Вихователь повинен підтримувати таких дітей в різної діяльності. На перших порах їх доцільно об'єднувати з найбільш доброзичливими дітьми групи, що володіють яскраво вираженими позитивними якостями.

3.Формування керованої поведінки, розвитку самоконтролю у нестриманих дітей.

 Виконати це завдання  може організована педагогом тривала колективна (з цікавим, розгорнутим сюжетом) рольова гра, де такій дитині доручається роль ведучого. Вихователь обмежує зайву активність дитини, допомагає зрозуміти, що доручена роль є необхідною умовою здійснення спільної діяльності: не виконати її (при колективному характері гри), не погодити свої дії з діями партнерів - значить перешкодити всім дітям групи довести гру до кінця.

4. При  прагненні дитини до гри поодинці (що свідчить про недостатньо розвиненою потреби в спілкуванні), не слід налагоджувати його контактів з багатьма однолітками: гучні ігри швидко втомлюють таких дітей. Має сенс спочатку підібрати для такої дитини лише одного партнера, до якого б він поставився з симпатією, і тільки згодом обережно розширювати коло його спілкування.

5.При переважанні в дитини потреби в авторитарному керівництві грою доцільно використовувати в якості одного з педагогічних прийомів систематичні тривалі доручення йому завдань, що мають суспільну спрямованість: допомогу колективу, захист молодших товаришів, допомогу їм і т. п.

Для здійснення формуючого експерименту я керувалася наступним  планом організації та проведення сюжетно-рольових ігор:

1.Використання фрагментів  сюжетно-рольових ігор на занятті  за темою «Сім’я»

2.Сюжетно - рольова гра «Місто Майстрів» . Надання допомоги у розподілі ролей. Додаток 2

3.Сюжетно - рольові ігри: «Сімейні клопоти», «Дочки-матері».

4.Сюжетно-рольова гра «Сімя-Школа-Магазин».»( Додаток 3)

5. Заключна бесіда з дітьми старшого дошкільного віку на тему «Моральне виховання». Сюжетно - рольові ігри за вибором дітей.

Фрагмент заняття  № 1 з сюжетно-рольовою грою у старшій  групі дошкільнят "Сім'я"

Бесіда про працю батьків  з дітьми старшого дошкільного віку з використанням ілюстрацій, фотографій

Мета: активізувати словник з теми; ознайомити дітей з різними професіями, навчити дітей доброзичливого спілкування з людьми, поговорити про професії батьків, навчити дітей поважати працю батьків, розуміти їх і допомагати їм.

Хід бесіди

Вихователь: Сьогодні хлопці ми поговоримо про різні професії людей і професіях ваших батьків. Спочатку подивимося на картинки. Ким  працюють зображені на них люди?

Діти (беруть по одній картинці, виставляють їх на дошку)

Вихователь: на першій картинці у нас зображений продавець. Де працює продавець?

Діти: у магазині.

Вихователь: А що він там  робить? Діти: Продає товар

Вихователь: Правильно. Продавець  працює в магазині і продає товар. Зверніть увагу на його одяг. На голові є ковпак, на грудях - фартух. Давайте  подивимося на наступні картинки. Хто  зображений на них?

Діти: Лікар, шофер, вчитель, бібліотекар, перукар, кухар, тесляр

Вихователь: Так, правильно. Де працює лікар?

Діти: У лікарні.

Вихователь: Що він робить?

Діти: Лікує людей.

Вихователь: А де працює водієм? Вчитель? Бібліотекар? А що вони роблять? Шофер - водить машину, вчитель - вчить дітей у школі, перукар ....

Вихователь: Нам до групи  надіслали посилку. Давайте подивимося, що в ній? У посилці предмети одягу. Сьогодні ви будете працювати. Для цього  необхідно вибрати те, що вам потрібно для роботи, назвати предмет, сказати, хто ви за професією.

Діти: Сьогодні я лікар. Мені потрібні халат і укол.

Сьогодні я перукар. Мені потрібні ножиці і гребінець. Сьогодні я ....

Вихователь: Хлопці, ваші батьки, бабусі і дідусі кожен день ходять в магазин, перукарню, лікарню і  т.д. Вони спілкуються з продавцями, лікарями, перукарями і т.п. Давайте  і ми теж повчимося правильно  розмовляти з дорослими людьми. Ви всі знаєте, що коли заходиш в  магазин або в інший заклад, потрібно говорити: «Здрастуйте!». Якщо хочете щось попросити, то скажете: «Дайте мені, будь ласка, .... наприклад, півкіло  цукерок. »або« Зробіть мені, будь ласка, стрижку ». За надану вам послугу  ви повинні неодмінно подякувати дорослої людини, сказати: «Спасибі!»  Або «Велике вам спасибі». Прощаючись, не забудьте сказати: «До побачення!»  Все запам'ятали?

Діти: Так!

Вихователь: Сподіваюся, тепер  ви будете культурними і доброзичливими людьми. Будинки, хлопці, ви повинні  були дізнатися про професію ваших  батьків, принести фотографію і розповісти нам.

Діти: Мій тато - міліціонер. Він стежить за порядком, карає  хуліганів.

Моя мама - продавець. Вона працює в магазині і продає товар

Вихователь: Молодці хлопці! Давайте зберемо ваші фотографії і зробимо фотоальбом.

Вихователь: Хлопці, ваші батьки проводять весь день на роботі. Вони дуже сильно втомлюються. Батьків треба  жаліти, допомагати їм в домашньому господарстві, любити їх і поважати. Коли ви приходите додому, що ви робите?

Діти: Дивимося телевізор, граємо в комп'ютер, читаємо книжки

Вихователь: Це не правильно. Де ж турбота про ваших батьків? Любов? Повага? Перш за все, прийшовши  додому, ви повинні допомогти мамі на кухні: помити посуд, підмести підлогу, полити квіти, протерти пил. Допомагаючи мамі, не забудьте допомогти і татові, про що він не попросить. Пам'ятайте, батьки це ваша опора, як ви будете частіше піклуватися й берегти своїх батьків, так вони менше хворітимуть. Любіть і шануйте своїх батьків! Бесіда підійшла до кінця, не забудьте показати фотоальбом своїм батькам.

Фрагмент заняття  № 2 з сюжетно-рольовою грою у старшій  групі дошкільнят "Сім'я"

Розмова з дітьми старшого дошкільного віку з участю ляльки Петрушки "Моя допомога дорослим"

Мета:Формувати доброзичливість ввічливість, повагу до оточуючих; розвивати здатність оцінювати своє ставлення до позитивних і негативних вчинків.

Матеріал: Лялька Петрушка

Хід бесіди:  Вихователь: Хлопці, сьогодні ми з вами поговоримо про те, як ви любите і допомагаєте своїм батькам. Сьогодні у нас в гостях Петрушка. Давайте привітаємося з ним.

Діти: Здрастуй, Петрушка!

Вихователь: А як ви ще вмієте вітатися?

Діти: Доброго ранку, Петрушка!

Петрушка: Здрастуйте, діти! Зараз ми з вами трохи пофантазуємо. Уявіть собі, що Іванко і Олена Прекрасна  одружилися і у них народилися діти, хлопчик і дівчинка. Одного разу син запитав маму: «Хто в  нашому домі головний?». Що йому відповіла  Олена прекрасна? Діти: (відповідають)

Петрушка: (вислухавши відповіді  дітей, узагальнює їх) Головним, або  головою сім'ї є тато: він виконує  найважчі роботи по дому, годує сім'ю, піклується про всіх. Але головною є і мама: вона головна по господарству в сім'ї (прибирає, годує, шкодує), і діти теж головні. Вихователь: А хто головний у вашій родині? Діти: Папа .... Мама ...