Проблеми виховання дітей раннього віку в умовах родини. Форми надання педагогічної допомоги родині

 

Зміст

1. Вступ………………………………………………………………………2
2. Вікові етапи розвитку дітей за періодами:……………………………..4

• від народження до 3 місяців;

• від 3 місяців до 6 місяців;
• від 6 місяців до 9 місяців;
• від 9 місяців до 12 місяців.

3. Особливості розвитку дітей раннього віку:………………………......14

• раннє утворення умовних рефлексів;
• формування інтелектуальних і моральних почуттів, як основа необхідності і можливості виховання дітей з перших днів життя;
• тісна взаємозалежність фізичного і психічного розвитку дітей у перші три роки життя.

4. Особливості ВНД дітей перших трьох років життя……………….....19

5. Завдання виховання дітей перших трьох років життя і специфіка їх реалізації в різних видах виховної роботи……………………………………...24
6. Поняття «госпіталізм», його причини і шляхи усунення. Вітчизняні системи виховання дітей раннього віку……………………………………….....31

7.  Роль сімї в розвитку мовлення дітей раннього віку………………...36

8. Проблеми виховання дітей раннього віку в умовах родини. Форми надання педагогічної допомоги родині……………………………………………39
9. Висновки ………………………………………………………………...42
10. Література…………………………………………………………….....43
11. Додаток…………………………………………….…………………...44

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. Основною запорукою соціальної адаптованості  людини у сучасному світі є  її рівень оволодіння мовленням. Ми спілкуємося  словами вдома, у магазині, на прийомі  у лікаря, їдучи на роботу, розмовляючи  по телефону і взагалі всюди, де постає необхідність встановити контакт з  іншою особою, попросити про допомогу, просто запитати котра година чи як проїхати, наприклад, до найближчого  поштового відділення. Розвиток мовлення починається з раннього дитинства.

Раннє дитинство (період від  року до трьох років) – це особливий  період у житті дитини. У цей  час відбувається стрімкий психічний  і фізичний розвиток, закладається основа для подальшого формування і  становлення дитини як особистості. Основними досягненнями раннього дитинства, які визначають розвиток психіки  дитини, є оволодіння мовою, розвиток предметної діяльності та інші. Якісні перетворення, які відбуваються за перші три роки життя дитини, дуже значні.

Усі процеси розвитку в  ранньому дитинстві тісно пов'язані  з розвитком мовлення. Даний період дитячого розвитку є сензитивним (найбільш сприятливим) для розвитку саме цієї психічної функції, підтвердженням тому є вивчення дітей, які пережили жорстоку поведінку на собі, і в  дитинстві мало спілкувалися з іншими людьми. Все це обґрунтовує актуальність даного дослідження.

Мета дослідження –  дослідити основні тенденції  та складові розвитку мовлення дітей  раннього віку.

Для досягнення мети дослідження  були поставлені такі завдання:

– дослідити особливості  розвитку дітей у ранньому дитинстві;

– виокремити фактори, які  впливають на розвиток мовлення дітей         раннього віку;

–  розглянути основні  етапи становлення мовлення в  даний період;

– проаналізувати фактори, які впливають на розвиток мовлення;

– дослідити питання  впливу матері та сім’ї на розвиток дитини.

  Об'єктом дослідження  виступає розвиток мовлення.

 

Предметом дослідження є  фактори мовного розвитку дитини в період раннього дитинства

Гіпотеза дослідження: розвиток мовлення дитини починається зі спілкування  в сім’ї.

Цю проблему досліджували: А,Богуш, В.Бенера, Н.Гариш, Т.Котик, К.Крутій, І.Луценко, Н.Маліновська та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вікові етапи розвитку дітей за періодами

Перший рік життя в  психологічній літературі названо  періодом новонародженості. Він знаменує собою початок періоду немовляти  і, як вважають вчені, головною особливістю  його є відсутність поведінки  дітей у власному змісті цього  слова. Народившись дитина фізично  відділяється від матері і потрапляє  в зовсім нові умови (холод, повітря, освітлення, зміна їжі тощо). Пристосування  до оточуючого світу здійснюється спочатку за допомогою безумовних рефлексів, а потім умовних, які з’являються  наприкінці 1-го місяця життя (положення  при годуванні, на час, на колір молока, лікарських напоїв і т.п.)

Перший рік життя згідно досліджень Н.М. Аскаріної, М.М. Щелонова, Г.М.Ляміної, Л.К.Печори, найбільш відповідальний і складний період розвитку дитини. Це період найбільш інтенсивного фізичного і психологічного розвитку. В той же час діти 1-ого року життя безпомічні та вразливі. Саме в цей період особлива увага  приділяється охороні здоров’я дітей, піклуванню про правильну організацію їх життя, створенню умов  для формування емоційно-позитивного стану малюків, розвитку їх рухливої діяльності і мови. Джерелом виникнення позитивних емоцій є спілкування з дорослим, що й обумовлює основний вид діяльності дітей 1-ого року життя – спілкування з дорослими.

Відповідно до темпів розвитку та особливостей кожного вікового періоду  в науково-методичній літературі визначають 4 етапи: від народження до 3 місяців, від 3 місяців до 6 місяців, від 6 місяців  до 9 місяців, від 9 місяців до 1 року. Психологи підкреслюють, що кожний етап веде до певних новоутворень, на основі яких в кожному наступному періоді  створюються відповідні системи  педагогічних впливів. Це можливо лише при відсутності явища «госпіталізму» і науково-обгрунтованій системі  впливу.

На думку вчених і практиків  саме діти першого року життя потребують індивідуального обслуговування та навчання, що передбачає комплектування груп дитячого закладу малюками різних за віком, оскільки вони в даному випадку  будуть жити за різними режимами. В  найбільш відповідальні моменти (їжа, гігієнічні процедури, ігри, заняття) частина  дітей буде спати, що дозволить помічнику  вихователя і вихователю більш уваги  приділяти індивідуальному спілкуванню  з кожною дитиною

У першій групі раннього віку діти  знаходяться до 1-ого  року – 1 року  2 місяців, тобто моменту, коли вони починають впевнено ходити. Затримка дітей старше цього віку в1й групі може призвести до відставання  у їх розвитку. Умовно вони поділені на підгрупи, кожна з яких має  свій режим, певні організаційні  умови. Приміщення включає: фільтр, приймальну, групову кімнату, спальню (краще  теплу веранду), туалет, сумісно з  ванною. Кожне з цих приміщень  відповідає правилам оформлення, має  своє обладнання, свої зони.

У науково-методичній літературі (на основі досліджень Н.М,Аскаріної  та М.М.Щелоновоа) визначають такі особливості  розвитку дітей 1-ого року життя:

• відносно низька опірність;
• міцний взаємозв’язок між фізичним і нервово-психічним розвитком;
• залежність розвитку дитини від дій і пливу дорослих.

Ці особливості зумовлюють виконання дорослими таких. Завдань:

1. Забезпечення повноцінного здоров’я та фізичного розвитку дитини.
2. Забезпечення своєчасного нервово-психічного розвитку (сприйняття, позитивних емоцій, рухів, дій з предметами, підготовчих етапів мови).
3. Підтримка позитивного емоційного стану, настрою, активності в процесі спілкування з дорослими.
4. Формування відповідного ритму життя за допомогою науково-відрегульованого та індивідуального режиму.
5. Формування позитивного ставлення до годування, сну, гігієнічного догляду.
6. Формування доброзичливих взаємовідносин з дорослими.
7. Виховання позитивних і запобігання розвитку негативних навичок.

Перші три місяці дитина, як правило виховується  в родині. Після трьох місяців, за бажанням батьків, дитина може виховуватися в  дошкільному закладі. Не зважаючи на те, що у сучасних умовах більшість  дітей знаходяться вдома до 1-2х  років, персонал дошкільного закладу  повинен мати все необхідне для  нормального розвитку дитини, постійно підвищувати свої професійні знання, добре володіти організацією адаптаційного  періоду, а також здійснювати  допомогу сім’ям малюків, які не відвідують дитячий заклад (консультації, патронаж, школи матері тощо).

Вихователі і батьки повинні  знати особливості розвитку дітей  і завдання, які необхідно вирішувати на кожному етапі.

Від народження до трьох  місяців.

Дитина в цей період майже весь час спить, для неї  ще не існує дня та ночі, рухи хаотичні, малюк ще не підіймає та не утримує  головку, а в короткі періоди  неспання часто кричить, буває неспокійним.

Завдання в цей період:

• привчати жити за режимом;
• привчати засинати без укачування;
• розвивати зір, слух, рухи дитини;
• формувати позитивний емоційний стан;
• запобігати виникненню поганих звичок.

Визначаючи рівень розвитку, перш за все треба перевірити як сформувалися здорові реакції. Відомо, що раніш за все у дитини формуються вміння у положенні лежачи на спині  зосереджувати погляд на обличчі  дорослого або іграшці. А у 3-мусячного  малюка це вміння повинно проявлятися, коли його тримають на руках у вертикальному  положенні.

Дітям цього віку необхідно  показувати предмети, іграшки, на відстані приблизно п’ятдесят сантиметрів, постійно розмовляючи з ними. Іграшки  спочатку повільно пересувають, а потім  тримають нерухомого, щоб малюк зосередив  на ній свій погляд. Вважається, що зорові реакції сформовані, якщо дитина зосереджує погляд впродовж 30-40 секунд і активно супроводжує зором рух предмета або іграшки (від середини, зліва на право і навпаки).

Розвиток емоцій і соціальної поведінки можна перевірити, спостерігаючи  як дитина реагує на різні звукові  подразники, лагідну розмову дорослого. Необхідно схилитися до дитини на відстань 25-30 см і розмовляти з нею  ласкаво і лагідно, з посмішкою. Вважається, що вміння сформоване, якщо у відповідь на це дитина спочатку дивиться зосереджено, а потім у  неї виникає комплекс пожвавлення, який триває 10-15 сек. І зберігається після припинення спілкування.

Перевіряючи вміння дитини утримувати голову в положенні лежачи на животі, вихователю або матері треба  стати проти неї на відстані 50-70 см та погриміти брязкальцем, тримаючи його на відстані 20-30 см. Якщо дитина  розглядає іграшку, високо тримає голову, спираючись на передпліччя та зберігає таке положення 2-2,5 хвилини, можна вважати, що вміння сформоване. В цей період дитина повинна утримувати голову в  вертикально положенні (на руках  у дорослого) протягом 1-1,5 хвилин, підтанцьовувати  на колінах у дорослого, випрямляючи  при цьому  ноги в колінах. Показники  розвитку: малюк спирається ступнею  протягом 45-60 хвилин, пританцьовуючи (не можна ставити його на ноги).

Таким чином, від народження до 2,5-3х місяців дуже важливо забезпечити  своєчасне виникнення хорового і  слухового зосередження розвитку позитивних емоцій (усмішка та комплекс пожвавлення), активних рухливих реакцій.

Від трьох до шести місяців.

Малюк вже може не спати  півтори – дві години, може деякий час спокійно погратись, його вже  легше зайняти, ніж перші місяці життя. Поступово дитина пізнає все  більшу кількість предметів та осіб, проявляючи до них різне відношення.

Якщо з малюком постійно розмовляти, то до п’яти – шести  місяців він активно реагує на звукові подразники, шукає джерело  звуку поглядом, пізнає голоси близьких людей. У цьому віці дитина зосереджено прислухається і до тих звуків, які промовляє сама, що в значній мірі сприяє розвитку голосових реакцій.

З двох з половиною –  трьох місяців дитина може більш  тривалий час спостерігати за іграшками. Рухи малюка стають більш вільними.

Найбільш  важливими показниками  нервово-психічного розвитку є: