Проблеми виховання дітей раннього віку в умовах родини. Форми надання педагогічної допомоги родині

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2014 в 22:28, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми. Основною запорукою соціальної адаптованості людини у сучасному світі є її рівень оволодіння мовленням. Ми спілкуємося словами вдома, у магазині, на прийомі у лікаря, їдучи на роботу, розмовляючи по телефону і взагалі всюди, де постає необхідність встановити контакт з іншою особою, попросити про допомогу, просто запитати котра година чи як проїхати, наприклад, до найближчого поштового відділення. Розвиток мовлення починається з раннього дитинства.

Содержание работы

1. Вступ………………………………………………………………………2
2. Вікові етапи розвитку дітей за періодами:……………………………..4
• від народження до 3 місяців;
• від 3 місяців до 6 місяців;
• від 6 місяців до 9 місяців;
• від 9 місяців до 12 місяців.
3. Особливості розвитку дітей раннього віку:………………………......14
• раннє утворення умовних рефлексів;
• формування інтелектуальних і моральних почуттів, як основа необхідності і можливості виховання дітей з перших днів життя;
• тісна взаємозалежність фізичного і психічного розвитку дітей у перші три роки життя.
4. Особливості ВНД дітей перших трьох років життя……………….....19
5. Завдання виховання дітей перших трьох років життя і специфіка їх реалізації в різних видах виховної роботи……………………………………...24
6. Поняття «госпіталізм», його причини і шляхи усунення. Вітчизняні системи виховання дітей раннього віку……………………………………….....31
7. Роль сімї в розвитку мовлення дітей раннього віку………………...36
8. Проблеми виховання дітей раннього віку в умовах родини. Форми надання педагогічної допомоги родині……………………………………………39
9. Висновки ………………………………………………………………...42
10. Література…………………………………………………………….....43
11. Додаток…………………………………………….…………………...

Файлы: 1 файл

Boyko_O_I_Kursova_robota.docx

— 78.08 Кб (Скачать файл)

Правило 10.

Для дітей важка, а тому неприпустима часта зміна умов життя, при переході дитини з групи в  групу, зміни персоналу, а особливо, коли дитина  приходить з родини в дитячий садок, може виникнути  негативний емоційний стан, втрата апетиту, порушення сну і навіть погіршення здоров’я і розвитку. Тому складаються перехідні режими, здійснюється особистісно-орієнтовний підхід.

Правило 11.

З метою тренування рухливості нервових процесів необхідно сполучати  єдність і сталість використання виховних прийомів з деякою їх варіативністю. Вчасно ускладнювати вимоги, які регулюють  поведінку і діяльність дитини.

Правило 12.

Постійно підвищувати  психолого-педагогічну компетентність батьків, внести пропаганду основ правильного  виховання в родині. Якщо до приходу  в дитячий садок дитина жила за відповідним режимом, її вчасно привчили самостійності в одяганні, годуванні, грі, то прийшовши в дитячу установу вона цікавиться новими умовами, обладнанням, іграшками, легше звикає до групи, скорочується період її адаптації. Необхідною умовою є тісний контакт із родиною, установлення єдиних вимог і норм взаємодій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Завдання виховання  дітей перших трьох років життя  і специфіка їхньої реалізації  в різних розділах виховної  роботи

У перші три роки  життя  з дітьми старшого віку: забезпечення фізичного, розумового і морального розвитку дітей . Але зміст, прийоми  і методи їх реалізації інші, вони визначаються віковими особливостями дітей.

Фізичне виховання – передбачає своєчасний розвиток і загартовування організму, запобігання перевтоми  нервової системи дітей, формування у них культурно-гугуєнічних навичок  і основних рухів. Крім того, першочерговим  завданням фізичного виховання  є охорона життя, зміцнення здоров’я дитини і забезпечення повноцінного фізичного розвитку, нормального  функціонування усіх внутрішніх органів (дихання, кровообіг, травлення), а також  підтримка стану оптимальної  збудливості нервової системи. Фізичне  виховання дає позитивний результат  при наявності необхідних умов і  засобів правильної організації  харчування і режиму, природних факторів, проведення масажу, гімнастики і різноманітних  рухливих ігор на ділянці та в приміщенні. При цьому особливо важлива єдність, погодженість медико0педагогічних призначень. Так, гарний сон і апетит маленької  дитини залежить не тільки від того, коли її укладати  і чим годувати, а й від правильності використаних при цьому виховних прийомів.

Які ж основні засоби здійснення завдань фізичного виховання?

Основними засобами охорони  здоров’я і своєчасного повноцінного фізичного розвитку у дітей у  перші 3 роки життя є насамперед:

  1. Правильне харчування
  2. Організація гігієнічних умов життя.
  3. Систематичне використання природних факторів – повітря, води і сонця.
  4. Проведення різноманітних фізичних вправ (рухливі ігри, масаж, гімнастика).
  5. Правильний режим.

Харчування, прогулянка вплинуть на фізичний розвиток тільки в тому випадку, якщо всі ці заходи методично  вірно проводяться і викликають у дітей позитивне відношення. Наприклад, здавна доведено що корисна  тільки та їжа, яка з’їдена з апетитом.

До основних засобів фізичного  виховання відноситься також:

Правильне чергування роботи і відпочинку нервової системи, і, насамперед, установлення відповідно віку ритму  сну і неспання, правильне чергування різних видів діяльності, тобто науково-обгрунтований  режим для дитини. Протягом перших трьох років життя поступово  збільшується можлива тривалість активного  неспання, у зв’язку з цим зменшується  кількість денного сну, змінюється і послідовність цих станів. З  року в рік діяльність дитини стає більш складною і різноманітною.

Серед засобів фізичного  виховання велике значення має правильна  організація діяльності дітей. Діяльність є потребою кожного, особливо зростаючого  організму. Діяльність є потребою кожного, особливо зростаючого організму. У  процесі активного поведінки, рухів  дитини відбувається інтенсивний обмін  речовин. Відсутність умов для різноманітної, відповідної до віку діяльності, що поступово ускладнюється, викликає негативний емоційний стан дитини. Вона стає млявою чи дратівливою, що також  негативно впливає на фізичний розвиток. При вихованні дітей раннього віку велика увага повинна приділяєтися розвитку рухів.

Значення правильного  режиму для дітей раннього віку.

Режим дня – це науково-обгрунтований  розподіл у часі та взаємопослідовності  основних фізіологічних станів в  потреб організму – неспання, сну  в годування, а також своєчасна  зміна різних видів діяльності під  час неспання. Правильний режим сприяє нормальному функціюванню всього організму, в тому числі кори великих півкуль, знімає нервову систему від втоми. Для дітей раннього віку правильний режим дня має дуже велике значення, як одна з умов, що підтримує стан, оптимальної збудливості нервової системи, спокійний і бадьорий настрій, без чого неможливий нормальний розвиток нервово-психічної діяльності дітей. У результаті того, що сон, годування  і неспання проводиться завжди в  той самий час і у  визначеній послідовності, у дитини створюється  система поводження (динамічні стереотипи), завдяки якій потреба в їжі  і сні виникає у визначені  години, дитина спокійно без заперечень іде їсти і лягає спати.

Варто правильно спланувати роботу з розвитку рухів на фізкультурних  заняття, у процесі проведення рухливих ігор і організації проведеної рухової  активності дітей на прогулянці. Протягом дня необхідно стежити за чергуванням  діяльності для того, щоб діти любили не тільки ходити, повзати, бігати, але  й зосереджено займатися (спостерігати за навколишнім, діяти і іграшками, будівельним матеріалом).

У такий спосіб правильно  організоване фізичне виховання  створює основу для повноцінного розумового розвитку дітей.

Розумове виховання. Дитина народжується без будь-яких ознак  інтелекту, але, як  сказав І.М.Сєченов, корені думки в дитини лежать у  відчутті, тобто перш ніж мислити, дитина починає пізнавати навколишнє за допомогою своїх органів чуття (зір, слух, дотик). Пізнання навколишньої дійсності починається  з відчуттів  і сприйняття, тобто з чуттєвого  відображення в мозку дитини предметів  і явищ навколишньої дійсності.

У різноманітних педагогічно  правильно організованих діяльностях (переважно на заняттях, а також  в іграх, у побуті) у дітей формується сприйняття, пам’ять, мислення, увага  й інші психічній процеси. У ранньому віці лише створюється певний “банк первісних даних” про оточуючий світ та людей. На цій основі пізніше будуються системи знань, певні поняття, навички пізнавальної діяльності. У дітей формуються первинні уявлення про предмети найближчого оточення ( назва, призначення, дія з ними, якостях і ознаках, засобах розрізнення й угруповання), про найбільш яскраві природні явища (тепло – холодно, світ, дощ, вітер, світить сонечко, темно – вечір), деяких контрастних видах рослин (трава, квіти, кущ, дерево), їхніх частинах (гілка, лист), уявлення про деяких тварин, фрукти, овочі, процеси і явища, з якими дитина зустрічається в дитячому закладі і по дорозі додому.

Усі сенсорні здібності і  психічні процеси розвиваються під  час діяльності, тому основним засобом  сенсорного розвитку дітей є правильна  організація їх діяльності.

Оскільки Мислення дітей  носить наочно-дійовий характер, у  перші три роки  життя важливо  особливу увагу приділяти сенсорному вихованню, а саме розвитку відчуття і сприйняття дитини, як у побутовій  практичній так і в ігровій  діяльності. Уже для дітей перших місяців життя добирають іграшки  різні за своїх сенсорними якостями, забезпечують дітям можливості одержати різноманітне зорове і слухове враження. В процесі систематичної  різнобічної  роботи поступово формуються психічні процеси і здібності дитини.

Найважливішим завданням  розумового виховання є розвиток мови. Мова – засіб спілкування  людей один з одним. І ця її функція  виявляється дуже рано. Уже на першому  році життя при спілкуванні дитини з дорослими та іншими дітьми кількість  голосових реакцій у неї збільшується в 6-7 разів, ніж при організації  дій з іграшкою. Також мова рано стає засобом пізнання навколишнього, засобом мислення. Супровід мовою  своєї діяльності сприяє надалі формування розумових дій дитини. Але вміння одночасно діяти і говорити  з’являється у виді окремих фактів лише наприкінці третього року життя  дитини.  Для розвитку мови використовуються ігри-заняття, спостереження на прогулянці, а також активне спілкування  в режимних процесах. Але темп  розвитку мови дитини більш, ніж всі  інші, залежить від умов виховання  і, головним чином, від безпосереднього  впливу дорослих. Тому, для  розвитку мови в процесі спілкування з  дорослими необхідно забезпечити  часте спілкування вихователя з  кожною дитиною; виховувати у дитини потребу у спілкуванні з дорослими  і дітьми.

Гра і заняття. Велике значення в розвитку дітей має гра. «Гра – шлях дітей до пізнання світу, у якому вони живуть», - вважав О.М,Горький. Те ж саме можна сказати про  всі інші види діяльності, у процесі  яких відбувається розвиток дітей (спостереження, конструктивна, образотворча, практична, мовленнєва діяльність). Спочатку дитина з усіма предметами діє однаково. Поступово дії стають більш складними, дії з предметами перетворюються в сюжетну гру. В другій половині третього року життя можливе виникнення рольової гри. Значні зміни відбуваються також у розвитку всіх інших видів  діяльності, з’являються нові види. Наприклад, на третьому році виникає образотворча діяльність – дитина малює, ліпить, будує, конструює.

Н.М.Аксаріна, Г.М.Ляміна, К.Л.Печора радять пам’ятати наступне:

1. Проведення занять з  дітьми усіх вікових груп є  обов’язковим.

2. З дітьми I і II року життя проводяться ігри-заняття.

3. Заняття проводяться  щодня, для чого в режимі  дня повинен бути виділений  спеціальний час.

4. Заняттями повинні бути  охоплені всі діти групи, в  I, ii групах раннього віку ігри-заняття проводяться по підгрупам

5. Заняття варто заздалегідь  планувати, вони проводяться в  першу половину дня (індивідуально,  по підгрупам і групою).

Заняття з дітьми раннього віку – це планомірний і динамічно  спрямований вплив вихователя з  метою загального розвитку і  формування розумових здібностей дітей по визначеному  програмному матеріалі. Це двобічний  процес, в якому вихователь надає  знання, а дитина їх активно сприймає.

Весь розумовий розвиток дитини здійснюється в процесі різноманітної  діяльності. Їх організація передбачає методично вірне обладнання групи  посібниками та іграшками, чітке  виділення у педагогічному процесі  місця для ігор-занять, прогулянок, самостійної діяльності, змістовність занять, методично вірне їх проведення.

Моральне виховання (морально-трудове).

Моральне виховання дітей  раннього віку тісно пов’язано з  розумовим і фізичним у тій  його частині, де мова йде про розвиток емоцій, підтримку гарного настрою, взаємодію дитина дорослий. У маленької  дитини потрібно виховувати позитивне, доброзичливе ставлення до навколишнього, природи, людини, тварин, вчити спокійно ставить до вимог і доручень дорослих. Важливо виховувати дружні взаємовідносини  між дітьми: уміння гратися, не заважаючи  один одному, допомагати при ускладненнях, ділитися іграшками. Важливо приділяти  увагу вихованню у дітей організованості, самостійності, формуванню соціальних правил поведінки; вчити дитину рахуватися з думкою інших, поважати і цінувати працю людей, самим приймати і ній активну участь.

Маленька дитина у своїх  вчинках керується не свідомістю того, що  “потрібно”, ”можна”, ”добре”, а тим, що хочеться, цікаво, приємно. Перші моральні впливи на дитину полягають у тому, щоб викликати в неї бажання робити те, що можна і треба, і не родити того, чого не можна. Особливу роль при цьому виконує дорослий. Поведінка дорослих повинна бути зразком до наслідування, важливо чітко визначити, що можна, чого не можна робити, визначити первинні правила поведінки під час їжі, сну, в різних видах діяльності. Необхідно пам’ятати, що дозволятись повинно більше ніж заборонятися. Вихователь, батьки повинні керувати поведінкою дитини, спрямовувати її інтереси, бажання і вчинки, прищеплювати їй корисні звички, допомагати правильно сприймати явища навколишнього світу. Важливо зрозуміти, що основи моральності закладається у ранньому дитинстві. Почуття краси входить в дитину з перших днів життя.

Естетичне виховання. На ранніх етапах значну роль відіграють явища  й об’єкти природи: з’явилося  сонечко, красиві квіти, яскрава  пташка,  пухнасте кошеня. У роботі з дітьми, починаючи з першого  року життя використовують яскраві  та музичні іграшки, красивий одяг, предмети побуту, особливу роль відіграють колискові, вірші, забави, усмішки, народні  ігри. Ритмічна музика, рухливі музичні  ігри, пісеньки викликають бажання  рухатись, підспівувати, підтанцьовувати. В іграх, віршах діти підмовляють, наслідують тварин, повторюють дії дорослих. Розглядаючи  малюнки, картини, ілюстрації вчаться  розуміти їх зміст, реагувати певними  емоційними почуттями. Вже з першої групи раннього віку проводяться  музичні заняття.

Важливе місце займає і  естетика побуду: оформлення, обладнання приміщення груп, ділянок для прогулянок; одяг дорослих і дітей, культурні  стосунки. Комплексне використання усіх засобів дає змогу естетично  розвивати дитину з перших років  життя.

Музичний розвиток – обов’язкова  частина естетичного виховання. Його завдання – формування стійкого, позитивного, емоційного стану, любов  до музики, розвиток здатності до її сприйняття (розвиток слуху, музичної пам’яті, почуття ритму), бажання  відгукнутися на музику, виявити себе. З цією метою проводять спеціальні музичні заняття, використовують музику в різні моменти виховної роботи.

На третьому році життя  програма передбачає введення елементів  образотворчої діяльності, залучення  дітей до конструювання з будівельного матеріалу, простими конструкторами, піском.

Таким чином естетичне  виховання міцно пов’язане з  гармонійним розвитком дитини і  є його частиною. При відставанні  у розвитку мови, незначних успіхах  у пізнанні навколишнього, затримці розумового розвитку важко виховувати інтерес до прекрасного, його розуміння, естетичні почуття, розвивати творчі здібності.

Информация о работе Проблеми виховання дітей раннього віку в умовах родини. Форми надання педагогічної допомоги родині