Психологічні складові гендерної ідентичності майбутніх менеджерів

На завершенні кожного з етапів інтерв’ю респонденту пропонували оцінити кожну із сфер за 7-пунктною шкалою, наскільки вона важлива в їхньому житті.

От 0-2 –низькій рівень сформованості ідентичності (дифузія);

От 2-4 – рівень Наслідування

От 4-6- Мораторій

От 6-7- Досягнення ідентичності (зріла ідентичність)

Характеристика показників:

За данною методикою професійна ідентичність ПІ включає в себе наступні показники: майбутні професійні плани – продовження навчання (ПН); майбутні професійні плани - робота (МПР); майбутні професійні плани – одруження (МПОдр); майбутні професійні плани – завершення (МПЗ). Сімейна ідентичність СІ включає: одруження і роль супруга (РС); роль батьків (РБ); сім’я і кар’єра (СіК). Релігійна ідентичність РІ включає- релігійні переконання (РП). Політична ідентичність ПоІ - політичні переконання (ПоП); Гендерна ідентичність ГІ - переконня до статевих ролей (ПСР). Крім цього виділено СтІ –статеву ідентичність.

Професійні плани (професійна ідентичність).

Важливим моментом вікової стадії студентів є вибір професії, набуття конкретної професійної ідентичності. Ставлення особистості до тієї чи іншої професії складається на основі певних знань про специфіку професійної діяльності (зміст професії, суспільні потреби в ній, місця набуття професії), позитивного чи негативного сприйняття всього, що пов’язане з професією: врахування особистісних, фізичних, психологічних і матеріальних можливостей. Спонукає до вибору відповідна ситуація, а напрям визначається соціальними і моральними переконаннями, правовими поглядами, інтересами, самооцінками, здібностями, соціальними установками, які виступають у ролі мотивів.

Сім’я служить моделлю визначеного стилю життя і є джерелом формування важливих життєвих цінностей й переконань. До того ж сімейна система задає певний рівень вияву індивідуальності й автономії, підкріплюючи ті чи інші зразки професійної кар’єри. Так, у дівчат, батьки яких працюють, більш висока мотивація досягнення успіхів у професійній діяльності та прагнення зробити кар’єру, ніж у тих, чиї батьки не працюють.

Одруження і роль дружини (чоловіка) –складова гендерної ідентичності. Із формуванням ідентичності тісно пов’язаний розвиток близькості з рідними, коханими, чоловіком чи дружиною. Е.Еріксон вважав, що розвиток близькості – це важливе досягнення ранньої дорослості. Ті молоді люди (студенті), які не здатні сформувати близьких стосунків протягом цього критичного періоду, можуть відчувати чималі труднощі у соціальній адаптації та страждати від почуття самотності, підозрілості. На думку Еріксона, значущою подією дорослості є досягнення генеративності – бажання продовжити себе у дітях [30, р. 96].

Незважаючи на те, що сьогодні спостерігається помітне і всезагальне послаблення нормативного імперативу щодо шлюбу, збереження сім’ї та виховання дітей, розподілу статевих ролей, більшість опитуваних молодих осіб обирає для себе традиційний стиль сімейного життя, включаючи шлюб і батьківство. В опитуванні всі юнаки й дівчата заявляли, що їх сімейні ролі для них дуже важливі. Хоча сім’я звичайно вважається володінням жінки, чоловіки теж вважать свої сімейні ролі значущими щодо визначення своєї ідентичності та забезпечення емоційної єдності.

Пріоритети сім’ї й кар’єри (сімейна ідентичність).

Основна мета цієї сфери – з’ясувати пріоритет самовизначення між сімейними і професійними ролями. Важливі чи ні обидві сфери? Чи одна з них має більшу значущість? Чи обидві є вирішальними з погляду самореалізації?

Якщо достатньо важливі для молодої особистості дві сфери, то з’являється потенціал для конфлікту, оскільки обидві ролі можуть ставити великі вимоги щодо затрати часу й енергії. Сім’я може стосуватися дружини (чоловіка) чи дітей або обох, коли кожен вступає у конфлікт із кар’єрою. Дружина і кар’єра здебільшого не розглядаються як потенційний конфлікт.

Релігійні переконання (релігійна ідентичність).

Релігійні орієнтації у системі цінностей сучасної особистості займають значне місце. Особистості, які характеризуються досягненню ідентичністю, отримали здебільшого традиційне християнське виховання у колі своєї родини і віруючи у Бога, звертають до нього своїми словами, віддають перевагу традиційним формам молитви та іншим нетрадиційним формам молитви. Особистості, з низьким рівнем сформованості ідентичності характеризуються відсутністю ідеалів, розчарування у можливості що-небудь змінити, зневіра у свої сили, нездатність зрозуміти істину суть життя –все це, на жаль, визначає свідомість сучасних юнаків і дівчат.

Політичні переконання (політична ідентичність).

Адаптуючись до сучасного життя у суспільстві, особистість формує свої політичні ціннісні орієнтири. Відсутність обґрунтованого політичного соціального ідеалу не тільки породжує апатію, а й зменшує соціальну активність від участі у політичному, громадському, культурному житті. У цілому, проблеми, які турбують осіб відображають ситуацію в суспільстві.

Атитюди до статевих ролей (статева ідентичність).

Атитюди – невід’ємний елемент буденної свідомості, що акумулює деякий стандартизований колективний досвід, навіяний індивіду у процесі навчання і спілкування з іншими, допомагає йому орієнтуватися у житті й певним чином спрямовує його поведінку. Він може викликати й позитивні емоції, й негативні. Суть гендерних ролей полягає у наборі поведінкових очікувань (норм) для чоловіків і жінок.

Розмаїття установок і поведінки у різних культурах доводить, що сучасні особистості є теж продуктом культурних та статевих норм. Статеві культури жінок та чоловіків, частково відрізняються за нормами. Друга суттєва відмінність виникає через протилежність таких цінностей, як самостійність і колективна солідарність в узгодженні з груповою само ідентифікацією. Ця обставина впливає на Я-концепцію, соціальні стосунки та виховання дітей.

МАНУАЛ

1. «Напівструктуроване інтерв'ю для вимірювання статусів ідентичності Дж. Марсії та С. Арчер», Ego Identity: A Handbook for Psychosocial Research / Eds. J.E. Marcia, A.S. Waterman, D.R. Matteson, S.L. Archer, J.L. Orlofsky. N. Y.: Springer–Verlag, 1993..

2. Діагностує професійну ідентичність ПІ, що включає в себе наступні показники: майбутні професійні плани – продовження навчання (ПН); майбутні професійні плани - робота (МПР); майбутні професійні плани – одруження (МПОдр); майбутні професійні плани – завершення (МПЗ); сімейну ідентичність СІ: одруження і роль супруга (РС); роль батьків (РБ); сім’я і кар’єра (СіК); релігійну ідентичність РІ - релігійні переконання (РП); політичну ідентичність ПоІ - політичні переконання (ПоП); гендерна ідентичність ГІ - переконня до статевих ролей (ПСР); СтІ –статеву ідентичність..

3. Для психологічного діагнозу, для наукового дослідження.

4. Опитувальник містить 159 питань.

5. Стандартизація шкал проводилася  на вибірках студентів московських  вищіх навчальних закладів. Результати  перевірки на валідність і надійність високі.

6. Діагностику може проводити  психолог-дослідник, практикуючий психолог, фахівець-суміжник.

7. Для дорослих від 16 до 65 років. Застосовується індивідуально.

8. Чітких обмежень у часі роботи  немає.

9. Для практичних цілей бажана ситуація «клієнта».

10. Методика Демро-Рубінштейн.

 

2.4. Опитувальник «я - жінка/чоловік»

На бланках у стовпчик написані незакінчені вислови, які починаються з фрази «Я - жінка» або «Я - чоловік» (бланки роздають відповідно до біологічної статі учасників експерименту) і далі залишений порожній рядок. Завдання для досліджуваних: протягом 10 хвилин продовжити пропозиції. Кількість пропозицій - 14

Обробка результатів. Для кожного вислову виводиться бал, що показує, наскільки даний вислів характеризує досліджуваного як відповідного гендерному стереотипу (3 бали), не відповідного (1 бал) або нейтрального (2 бали). У останньому випадку індивідуальна оцінка ступеня стереотипності /нестереотипності носить суб'єктивний характер, тобто досліджуваний визначає для себе характеристики гендерного стереотипу.

Одержані по всіх висловах результати підсумовуються.

Набрана кількість балів від 19 до 27 свідчить про те, що особистість характеризує себе особистістю яка відповідає гендерному стереотипу; кількість балів від 10 до 18 - про те, що особистістю погано усвідомлюються або «витісняються» власні гендерні характеристики; кількість балів від 0 до 9 свідчить про те, що особистість характеризує себе як не відповідну гендерному стереотипу

МАНУАЛ

1. «Опитувальник Я-чоловік, Я-жінка», Ожигова Л.Н. Психология гендерной идентичности личности. Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2006. 290 с.

2. Діагностує рівень відповідності гендеоному стереотипу.

3. Для психологічного діагнозу, для наукового дослідження.

4. Опитувальник містить 9 незакінчених висловів, які починаються з фрази «Я - жінка» або «Я - чоловік» (бланки роздають відповідно до біологічної статі учасників експерименту), які потрібно продовжити.

5. Стандартизація шкал проводилася  на вибірках студентів вищіх  навчальних закладів Краснодарського краю. Результати перевірки на валідність і надійність високі.

6. Діагностику може проводити  психолог-дослідник, практикуючий психолог, фахівець-суміжник.

7. Для дорослих від 16 до 65 років. Застосовується індивідуально.

8. Термін проведення опитування – 10 хвилин.

9. Для практичних цілей бажана  ситуація «клієнта».

10. Методика Демро-Рубінштейн.

 

2.5. Дослідження показників ідентичності особистості за допомогою методики Дембо-Рубінштейн

Виходячи з завдань дослідження нами було розроблено методику дослідження показників ідентичності особистості (Дембо-Рубінштейн). Дана методика заснована на безпосередньому оцінюванні (шкалюванні) досліджуваними ряду особистих якостей, таких як стійкість ідентичності особистості, відчуття тотожності себе, потреба у пошуках себе, легкість знаходження своєї ідентичності, гнучкість в зміні ідентичності, широта у пошуках ідентичності, безперервність у пошуках себе, активність в побудові своєї ідентичності.

Досліджуваним пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки). Кожному випробовуваному пропонується бланк методики, що містить інструкцію і завдання.

Психологічний зміст показників методики:

Усталеність ідентичності (УІ). Здатність людини незмінно зберігати цілісність і тотожність самому собі незалежно від ситуації, ролі, самоосприйняття та інших впливаючих чинників. Стійке відчуття себе.

Відчуття тотожності себе (ВТС). Відчуття тотожності самому собі, тобто несуперечність і узгодженість уявлень про себе.

Потреба у пошуку себе (ППС). Схильність до пошуку природного і справжнього себе. Хто я є насправді. Пошук свого призначення.

Легкість знаходження своєї ідентичності (ЛЗІ). Характеризує ступінь напруги і подолання труднощів на шляху вивчення себе і своєї ідентичності. Характеризується відсутністю труднощів, бар'єрів, психічної напруги в знаходженні своєї тотожності.

Гнучкість в зміні ідентичності (ГЗІ). Швидкість зміни певного рівня і типу ідентичності на інший тип ідентичності, який відповідає часу і ситуації розвитку.

Широта у пошуку ідентичності (ШПІ). Різноманітність життєвих устремлінь і областей їх самовираження, дозволяючих знайти свою тотожність в багатьох явищах життєдіяльності.

Безперервність у пошуку себе (БПС). Просторово-часова характеристика процесу пошуку себе. Безперервність свого існування в часі і просторі - минуле, теперішній час і майбутнє переживається як єдине ціле, визначаючи цілісність життєвого досвіду і долі людини.

Активність в побудові своєї ідентичності (АПІ). Постійний саморозвиток, безперервність процесу досягнення свого істинного «Я» і істинного змісту  ідентичності (конгруєнтність).

Досліджуваному видається бланк, на якому зображено вісім ліній, довжина кожної -- 100 мм, з вказівкою мінімальної і максимальної точок шкали.

Методика може проводитися як фронтально - з цілою групою, так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учасник заповнив першу шкалу. Треба переконатися, чи правильно застосовуються запропоновані значки, відповісти на питання. Після цього випробовуваний працює самостійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом з читанням інструкції, 10--12 хвилин.

Обробка і інтерпретація результатів

Обробка проводиться за вісьма шкалами. Кожна відповідь виражається в балах. Як вже наголошувалося раніше, довжина кожної шкали 100мм, відповідно до цього відповіді учасників одержують кількісну характеристику (наприклад, 54мм = 5,4 бали).

Рівень самооцінки

Кількість балів від 4,5 до 7,4 («середня») засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку показників ідентичності. Кількість балів від 7,5 до 10 і вище свідчить про завищену самооцінку і указує на певні аспекти у формуванні ідентичності особистості.

Завишена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може указувати на істотні спотворення у формуванні особистості - «закритості для досвіду», нечутливості до своїх помилок, невдачам, зауваженням і оцінкам оточуючих.