Психологічні складові гендерної ідентичності майбутніх менеджерів

Кількість балів нижче 4,5 указує на занижену самооцінку ідентичності особистості (недооцінку себе) і свідчить про деякі ускладнення в розвитку особистості. Ці досліджувані можуть складати «групу ризику», їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть ховатися два абсолютно різні психологічні явища: справжня невпевненість в собі і «захисна», коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутність здатності і тому подібного дозволяє не докладати ніяких зусиль.

МАНУАЛ

1. «Исследование самооценки по методике Дембо—Рубинштейн», Прихожан A.M. Применение методов прямого оценивания в работе школьного психолога // Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретных психологических методик. — М., 1988. — С-110-118.

2. Діагностує: стійкість ідентичності; відчуття тотожності себе; потреба у пошуках себе; легкість знаходження своєї ідентичності; гнучкість в зміні ідентичності; широта у пошуках ідентичності; безперервність у пошуках себе; активність в побудові своєї ідентичності.

3. Для психологічного діагнозу, для наукового дослідження.

4. Опитувальник містить 8 шкал для визначення рівня діагностуемих показників.

5. Стандартизація шкал проводилася  на вибірках студентів одеських вищіх навчальних закладів. Результати перевірки на валідність і надійність високі.

6. Діагностику може проводити  психолог-дослідник, практикуючий психолог, фахівець-суміжник.

7. Для дорослих від 16 до 65 років. Застосовується індивідуально.

8. Термін проведення опитування: 10-12 хвилин.

9. Для практичних цілей бажана ситуація «клієнта», для наукових цілей можлива ситуація «експертиза».

10. Тест «Хто Я?» (М. Кун).

 

 

ІІІ. Розділ. Результати дослідження.

3.1. Організація дослідження, обґрунтування вибірки.

Для підтвердження висунутої гіпотези було проведене емпіричне дослідження. У досліджені взяло участь 80 чоловік студентської аудиторії, що навчаються в Політехнічному університеті за фахом «Менеджмент» у віці від 18 до 22 років, 27 юнаків та 53 дівчини. Таким чином вибірка досліджуваних відповідає меті та завданням нашого дослідження.

 

3.2. Аналіз кореляційних звязків

За результатами кореляційного аналізу показників застосованих методик були виявлені наступні зв’язки. У табл. 3.3 наведені значимі кореляційні зв’язки між показниками маскулінності-фемінінності та статусів ідентичності.

Табл. 3.3

Значимі коефіціенти кореляції між показниками маскулінності-фемінінності та статусів ідентичності, N=80

Методика С. Бем	Інтерв’ю для визначення статусів ідентичності (Дж.Марсія та С.Арчер)
	МПОдр	МПЗ	РС	РБ	СіК	РП	ПоП
Фем	328**		391**	260*		286*	272*
Маск		234*	-296*		247*

Примітки:

1) нулі та коми опущені; 2) * – значимість кореляції на рівні 0,05; ** – значимість кореляції на рівні 0,01.

 

Таким чином були виявлені наступні зв’язки:

- показник фемінності має додатні зв’язки зі статусами ідентичності на рівні 0,01: майбутні професійні плани – одруження (МПОдр) та одруження і роль супруга (РС), а також на рівні 0,05: роль батьків (РБ), релігійні переконання (РП), політичні переконання (ПоП) - це свідчить про те, що високий рівень фемінності може супроводжуватися високим рівнем вищеозначених показників ідентичності;

- показник маскулінності має додатні зв’язки зі статусами ідентичності на рівні 0,05: майбутні професійні плани – завершення (МПЗ) та сім’я і кар’єра (СіК) - це означає, що високий рівень маскулінності може супроводжуватися високим рівнем вищеозначених показників ідентичності. Крім цього показник маскулінності має від’ємний зв'язок на рівні 0,05 із одруженням і ролю супруга (РС) виходить, що високий рівень маскулінності може супроводжуватися низьким рівнем показника сімейної ідентичності одруження і роль супруга (РС), або навпаки.

У табл. 3.4 наведені значимі кореляційні зв’язки між показниками маскулінності-фемінінності та показниками методики Дембо-Рубінштейн.

Табл. 3.4

Значимі коефіціенти кореляції між показниками маскулінності-фемінінності та показниками методики Дембо-Рубінштейн , N=80

Методика С. Бем	Показники методики Дембо-Рубінштейн
	ППС	АПІ
Фем	238*
Маск		262*

Примітки:

1) нулі та коми опущені; 2) * – значимість кореляції на рівні 0,05.

 

За данними кореляційного аналізу показників методики Дембо-Рубінштейн з показниками маскулінності-фемінінності виявлено, що показник фемінності має додатний зв’язок на рівні 0,05 із потребою у пошуку себе (ППС) - це свідчить про те, що високий рівень фемінності може супроводжуватися високим рівнем потреби у пошуку себе, високим рівнем схильності до пошуку природного і справжнього себе, пошуку того, хто я є насправді, пошуку свого призначення.

А, показник маскулінності має додатний зв’язок на рівні 0,05 із активністю в побудові своєї ідентичності (АПІ) - виходить, що високий рівень маскулінності може супроводжуватися високим рівнем побудови своєї ідентичності, що обумовлює постійний саморозвиток, безперервність процесу досягнення свого істинного «Я» і істинного змісту ідентичності (конгруєнтність).

У табл. 3.5 наведені значимі кореляційні зв’язки між показниками маскулінності-фемінінності та показниками тесту «Хто Я?».

Табл. 3.4

Значимі коефіціенти кореляції показників маскулінності-фемінінності та показників тесту «Хто Я?», N=80

Методика С. Бем	Тест «Хто Я?» Тест двадцяти висловів (М. Кун, Т. Макпартленд; модифікація Т.В. Румянцевой)
	Фізичне «Я»	Професійне «Я»	Гендерне «Я»
Фем	298*		245*
Маск		237*	259*

Примітки:

1) нулі та коми опущені; 2) * – значимість кореляції на рівні 0,05.

 

У проведеному були виявлені наступні зв’язки:

- показник фемінності має додатні зв’язки на рівні 0,05 із показниками тесту «Хто Я?»: фізичне «Я», а також гендерне «Я»;

- показник маскулінності має додатні зв’язки на рівні 0,05 із показником професійне «Я».

Це свідчить про те, що високий рівень фемінності може супроводжуватися високим рівнем показників фізичне «Я», та гендерне «Я»; а високий рівень маскулінності може супроводжуватися високим рівнем показника професійне «Я».

 

3.3. Аналіз отриманих даних за методиками дослідження

Аналіз отриманих даних за методикою С. Бем

В ході проведення емпіричного дослідження серед студентів Політехнічного університету за методикою С. Бем було виявлено: результати за основним індексом IS, що визначає психоогічну стать в межах маскулінності, андрогінності, та фемінінності.

Результати всіх досліджуваних попали у діапазон від -0,32 до +0,52, що відповідає психологічній андрогінності (діапазон значень показників: -1 +1). Психологічна маскулінність (діапазон значень показників: меньше за -1) або фемінність (діапазон значень показників більше за +1) у группі досліджуваних не виявлені. Причому у дівчат значення інтегрального показника фемінності-маскулінності попали у діапазон від -0,26 до +0,52, а у юнаків – від -0,32 до+0,17, що взагалі відповідає статевим ознакам.

Таким чином за одержаними результатами юнаки та дівчата (майбутні менеджери) не є носіями чітко вираженої психологічної маськулінності або фемінності. Їм притаманні на паритетних засадах наявність істотних рис як маскулінного, так і фемінного типів. При цьому передбачається, що у андрогина ці риси представлені гармонійно і взаємодоповнено. Вважається, що така гармонійна інтеграція маскулінних і фемінних рис підвищує адаптивні можливості андрогінного типу. При цьому велика м'якість, стійкість в соціальних контактах і відсутність різко виражених домінантно-агресивних тенденцій в спілкуванні ніяк не пов'язані із зниженням упевненості в собі, а навпроти виявляються на фоні збереження високої самоповаги, упевненості в собі і самопріняття. У вже згадуваному вище дослідженні було показано, що адрогіни не поступаються маскулінному типу ні по рівню самоповаги в цілому, ні по рівню самооцінок академічних досягнень і власної зовнішності [34, р 158].

 

Аналіз отриманих даних за тестом «Хто Я?» Тест двадцяти висловів. (М. Кун, Т. Макпартленд; модифікація Т.В. Румянцевої)

За результатами дослідження було виявлено найбільш значущу категорію - "Особистісне Я": відповідно, середні показники юнаків – 7.3 балів, середні показники дівчат- 8.6 бали.

Наступною, за рівнем показників визначено категорію "Соціалне Я", середні показники юнаків – 6.3 бали, середні показники дівчат - 5.4 бали.

Наступним визначено "Професійне Я", середні показники юнаків – 1.1 бал, середні показники дівчат- 3.5 балів.

На, приблизно, однаковому рівні визначені "Гендерне Я" та "Метафорічне Я", відповідно 1.3, 1.2 бали у юнаків та 0.8, 0.6 балів у дівчат.

Таким чином і юнаки і дівчата постають в стані активного вибору та переживання різноманітних соціальних ролей та статусів, пошуку свого місця в соціумі. Втой же час, саме розуміння власної особистості, рефлесивність виступає на перший план серед моделей бачення себе.

 

Аналіз отриманих даних напівструктурованого інтерв'ю для вимірювання статусів ідентичності Дж. Марсії та С. Арчер

 

За результатами поетапного розгляду та оцінювання запропонованих сфер ідентичності було визначено рівні їх сформованості у юнаків та дівчат.

Характеристика показників:

ПІ – (професійна ідентичності); ГІ – гендерна ідентичність; СІ –сімейна ідентичність; РІ –релігійна ідентичність; ПоІ –політична ідентичність; СтІ –статева ідентичність.

 

 

Таблиця 3.1

Рівень сформованості ідентичності

Показники

Проф. плани (ПІ)

Одруж ення і роль дружини (ГІ)

Пріори тети сім’ї і кар’єри (СІ)

Реліг. ідент. (РІ)

Політ. ідент. (ПоІ)

Атитюди до статевих ролей (СтІ)

Рівень сформованості ідентичності

ю

д

ю

д

ю

д

ю

д

ю

д

ю

д

1.Дифузія

2.Наслідування

3.8

3.9

3.6

3.Мораторій

5.5

5.3

5.9

5.8

5.1

4.2

5.2

5.2

4.Досягнення ідентичності

6.2