Психологічні складові гендерної ідентичності майбутніх менеджерів

 

Характеристика рівнів сформованості ідентичності:

При дифузній ідентичності характерна відсутність зобов'язань, мінімум усвідомлюваних цінностей і ролей; відсутність заповітної мрії; відносини з батьками оцінюються як емоційно холодні, дистанційовані; найбільший ступінь конформності під впливом групи однолітків. Вирішений наперед статус описує стан юнаків (дівчат) як той, що затвердився в своїх основних орієнтаціях при повній відсутності кризи у переживанні; відносини з батьками вельми тісні аж до повного керівництва в ситуації ухвалення рішень. У статусі мораторію людина актуально знаходиться в стані кризи вибору між альтернативами, його переваги невизначені; прагне до самостійного ухвалення рішень аж до конфліктів із значущими іншими. Досягнута ідентичність має ознаки пережитої кризи і зробленого вибору щодо кар'єри і ідеології, у зв'язку з чим диференціюється мотивація до вивчення учбових предметів, а загальне відношення до навчання більш позитивне при зміцненні самооцінки (навіть у разі негативних результатів); відносно групи однолітків достатньо чітко виділяє власні цілі в спілкуванні. Таким чином, очевидно, що ідентичність в ранній юності пов'язана з особистим досвідом і найяскравіше представлена для статусу досягнутої ідентичності.

Професійні плани (професійна ідентичність)

Важливим моментом вікової стадії студентів є вибір професії, набуття конкретної професійної ідентичності. Ставлення особистості до тієї чи іншої професії складається на основі певних знань про специфіку професійної діяльності (зміст професії, суспільні потреби в ній, місця набуття професії), позитивного чи негативного сприйняття всього, що пов’язане з професією: врахування особистісних, фізичних, психологічних і матеріальних можливостей. Спонукає до вибору відповідної ситуації, а напрям визначається соціальними і моральними переконаннями, правовими поглядами, інтересами, самооцінками, здібностями, соціальними установками, які виступають у ролі мотивів.

На основі дослідження можна стверджувати, що студенти різної гендерної ідентичності зайняті активним пошуком інформації та обдумуванням можливих рішень. Це означає, що більшість молоді обирають модель мораторію. Прагнення до отримання вищої освіти характерне для всіх соціальних груп, а шлях “у студенти” намічається задовго до того, як молода людина отримує можливість вибору. Студенти одночасно або послідовно роблять вибір серед кількох професійних альтернатів, аналізуючи переваги і недоліки кількох професій. Вони борються зі світом конфліктуючих цінностей та альтернатів, постійно зустрічаються зі суперечностями і конфліктами. Саме в такому стані перебуває більшість дівчат, що брали участь в нашому дослідженні. Середні показники професійної ідентичності дівчат визначено на рівні мораторію (5.5).

Середні показники професійної ідентичності юнаків за результатами нашого дослідження визначено на рівні досягнення ідентичності (6.2). Таким чином можна стверджувати, що юнаки демонструють признаки пережитого кризиса та здійсненного вибору стосовно кар'єри, загальне відношення до навчання більш позитивне при підвищені самооцінки.

Гендерна і статева ідентичність дівчат та юнаків визначена в межах мораторію. Однак гендерна ідентичність, що складається з уявлень про одруження і роль дружини (чоловіка) в житті досліджуваного, у дівчат визначається на межі зрілої ідентичності (5.9).

Уявлення досліджуваних щодо ролі жінки і чоловіка в суспільстві сьогодні, переваги й недоліки обох статей, важливі подібності й відмінності між їхніми думками щодо цього і думками батьків, братів і сестер, що складають полову ідентичність у юнаків та дівчат визначено на однаковому рівні (5.2).

Таким чином, дослідження ідентичності та її рівня сформованості за допомогою інтерв’ю Дж. Марсіа й С. Арчер, доводить, що у юнаків пріоритетною та найбільш сформованою є професійна ідентичність, тоді як у дівчат найбільшою зрілість вирізняється  гендерна ідентичність. При цьому полова ідентичність юнаків та дівчат з однаковим показником (5.2) знаходиться в статусі мораторія, коли людина актуально здійснює пошук та вибір між альтернативними уявленнями щодо ролі жінки і чоловіка в суспільстві сьогодні, невизначеностями з перевагами й недоліками обох статей, прагне до самостійного прийняття рішень щодо цих та інших питань статево-рольових взаємин.

 

Аналіз отриманих даних за опитувальником «я - жінка/чоловік»

За результатами вищеозначеної методики виявлено: 11 досліджуваних, характеризують себе особистістю яка відповідає гендерному стереотипу (4 юнаків та 7 дівчат); 50 досліджуваних виявили себе як особистості, що погано усвідомлюють або «витісняють» власні гендерні характеристики (12 юнаків та 38 дівчат); 19 характеризують себе особистістю яка не відповідає гендерному стереотипу (11 юнаків та 8 дівчат).

Аналіз отриманих даних за методикою Дембо-Рубінштейн

Таблиця 3.2

Середні рівні ідентичності особистості за методикою

Дембо-Рубинштейн

Показники методики Дембо-Рубинштейн	юнаки	дівчата
Усталеність ідентичності	6	6,2
Відчуття тотожності себе	5,5	6
Потреба у пошуку себе	4,5	4,4
Легкість знаходження своєї ідентичності	5,5	5,7
Гнучкість в зміні ідентичності	5,3	5,7
Широта у пошуку ідентичності	5,6	5,8
Безперервність у пошуку себе	5	5,6
Активність в побудові своєї ідентичності	6	5,9

 

Одержані результати дослідження показників ідентичності особистості за методикою Дембо-Рубинштейн у досліджуваних юнаків та дівчат визначаються на середньому рівні. Такий результат засвідчує реалістичну (адекватну) самооцінку показників ідентичності.

Також можна відзначити, що результати юнаків та дівчат по всім показникам ідентичності не мають значущих відмінностей. Можна припустити, що досліджувані знаходяться в стані активного пошуку усталеності ідентичності, відчуття тотожності себе, в той чи іншій мірі переживають потребу в пошуках себе, знаходження своєї ідентичності, навчаються гнучкості в змінах своєї ідентичності, використовують все доступне різномаіття життєвих спрямувань та областей їх самовираження, що дозволяє знайти свою тотожність в багатьох явищах життєдіяльності.

 

 

 

3.4. Визначення  відмінностей змістовних складових  гендерної ідентичності юнаків та діівчат (майбутніх менеджерів)

Для визначення відмінностей в змістовних складових гендерної ідентичності юнаків та дівчат (майбутніх менеджерів) за допомогою якісного аналізу (метод асів) були виділені групи з перевагою мускулінності та фемінінності серед дівчат та групи з перевагою мускулінності та фемінінності серед юнаків. Мускулінність-фемінінність визначалася за допомогою методики С.Бем.

На малюнку 1 надано профілі середніх показників методики Дж. Марсії та С. Арчер групи юнаків з переважанням мускулінності та дівчат з переважанням фемінінності.

Мал. 1. Профілі середніх показників методики Дж. Марсії та С. Арчер групи юнаків з переважанням мускулінності та дівчат з переважанням фемінінності.

 

Порівняльний аналіз профілів середніх показників за сферами ідентичності та їх визначеністю групи юнаків з переважанням мускулінності та дівчат з переважанням фемінінності також виявляє відмінності гендерній ідентичності, що складається з розбіжності у відношенні до уявлень про одруження і роль дружини (чоловіка) в житті досліджуваного. Так дівчата, з переважанням фемінінності, визначилися з питанням одруження та мають усталені уявлення про сімейні ролі та їх важливість. Юнаки з переважанням мускулінності значно відрізняються від дівчат саме за ступенем визначеності та актуальності цих змістовних складових гендерної ідентичності.

Також відмінності між юнаками та дівчатами відмічається у рівні сформованності та наявності релігійних переконань.

За всіма іншими сферами ідентичності суттєвих розбіжностей у профілях не визначається.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Гендерна ідентичність розглядається як одна із форм або компонентів соціальної ідентичності и є результатом узгодження зовнішніх і внутрішніх чинників в суб’єктивному психологічному світі особистості. Як більш широке поняття гендерна ідентичність включає в себе статево-рольову ідентичність (поведінковий аспект, та образ людини в цілому), та сексуальна ідентичність. Остання розглядається як самосприйняття та самопредставлення людини в контексті її сексуальної орієнтації, що виражає перевагу об’єктів любові певної статі. Таким чином під терміном гендерної ідентичності об’єднують статеву ідентичність, статево-ролеву ідентичність та сексуальну орієнтацію. Саме гендерна ідентичність в цілому виражається у мужності та жіночності, або за іншою термінологією у маскулінності та фемінінності.

Самовизначення юнаків та дівчат (майбутніх менеджерів) в категоріях маскулінність – фемінінність розрізняється тільки по показникам сформованості ідентичності в сфері відношення до шлюбу, майбутньої сім’ї, та ролей і значущості чоловіка та дружини (за результатами інтерв’ю Дж. Марсиа, С. Арчера).

Самооцінка уявлень юнаків та дівчат про статево-ролеву складову Я-чоловік, Я-жінка дозволила визначити наступні групи: 11 досліджуваних, характеризують себе особистістю яка відповідає гендерному стереотипу (4 юнаків та 7 дівчат); 50 досліджуваних виявили себе як особистості, що погано усвідомлюють або «витісняють» власні гендерні характеристики (12 юнаків та 38 дівчат); 19 характеризують себе особистістю яка не відповідає гендерному стереотипу (11 юнаків та 8 дівчат).

За результатами методики С. Бем досліджувані не є носіями чітко вираженої психологічної маськулінності або фемінності. Їм притаманні на паритетних засадах наявність істотних рис як маскулінного, так і фемінного типів. При цьому передбачається, що у андрогіна ці риси представлені гармонійно і взаємодоповнено. Вважається, що така гармонійна інтеграція маскулінних і фемінних рис підвищує адаптивні можливості андрогінного типу.

Стан мораторію за рівнем сформованості гендерної ідентичності підтверджується результатами дослідження за методикою «Хто Я?» Так юнаки і дівчата постають в стані активного вибору та переживання різноманітних соціальних ролей та статусів, пошуку свого місця в соціумі. Втой же час, саме розуміння власної особистості, рефлективність виступає на перший план серед моделей бачення себе.

Достовірність отриманих висновків підтверджують результати дослідження показників ідентичності особистості за методикою Дембо-Рубинштейн, що засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку показників ідентичності у майбутніх менеджерів.

 

 

Література

1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: Социально-психологические проблемы. - М., 1990.
2. Антонова Н.В. Проблема личностной идентичности в интерпретации современного психоанализа, интеракционизма и когнитивной психологии // Вопросы психологии. 1996. № 1. С. 131–143.
3. Балабанова Е.С. Гендерные различия стратегий совладания с жизненными трудностями // Социологические исследования. 2002.  № 11. С. 26–35.
4. Бауман З. Индивидуализированное общество. М., 2002
5. Бендас, Воронина, Малкина-Пых, Мухина, Ожигова
6. Берзонски М.Д. Формирование идентичности в подростковом и юношеском возрасте // Психологическая энциклопедия / под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб.: Питер, 2003; [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://mirslovarei.com/category_psy/FORMIROVANIE-IDENTICHNOSTI-V-PODROSTKOVOM-I-JUNOSHESKOM-VOZRASTE-35671.html
7. Бернс Р. Развитие Я - концепции и воспитание./ Пер. с англ. –М.: “Прогресс”, 1986.
8. Заславская Т.И. Поведение массовых общественных групп как фактор трансформационного процесса // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. 2000. № 6 (50). С. 14-19.
9. Захарченко К.А. Исследование формирования эго-идентичности у старших подростков в зависимости от характера детско-родительских отношений // Тезисы Второй Всероссийской научной конференции «Психологические проблемы современной российской семьи» (25–27 октября 2005 г.): в 3-х ч. Ч. 2 / под ред. В.К. Шабельникова, А.Г. Лидерса. М., 2005; [Электронный ресурс].
10. Иванова Н.Л. Социальная идентичность: структура и трансформация (монография). - Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2004. - 246 с.
11. Ильин Е.П. Дифференциальная психология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 2002.
12. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. СПб.: Питер, 2003 - 544 с.
13. Клёцина И.С. Вместо послесловия: гендерная психология и направления ее развития// Практикум по гендерной психологии/ Под ред. И.С.Клециной. СПб.: Питер. 2003
14. Клёцина И.С. Интеграция гендерной проблематики в систему психологического знания// Пол и гендер в науках о человеке и обществе/Под ред. В. Успенской. Тверь: Феминист-Пресс, 2005. с. 44-70
15. Коломенский Я.С., Мелтсас М.Х. Полоролевое развитие ребёнка в дошкольном возрасте // Генетические проблемы социальной психологии: Сб. статей / Под ред. Я.С. Коломинского и М.С. Лисициной. – Минск, 1985. – С. 176-190.
16. Кон И.С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. М., 1984
17. Кранц И.И. Определение статусов идентичности: возможности диагностики. 2007. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.rusnauka.com/3._KAND_2007/Psihologia/18710.doc.htm
18. Овчинникова Ю.Г. К проблеме кризиса идентичности // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. 2000. № 2. С. 84–89.
19. Ожигова Л.Н. Психология гендерной идентичности личности. Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2006. 290 с.
20. Орестова В.Р. Формирование личностной идентичности в старшем подростковом и юношеском возрасте: дис. канд. психол. наук. М., 2001.
21. Орестова В.Р., Карабанова О.А. Методы исследования идентичности в концепции статусов эго-идентичности Дж. Марсиа // Психология и школа. 2005. № 1. С. 39–90.
22. Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999.
23. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа / под ред. С.М. Черкасова. СПб.: Восточно-европейский институт психоанализа, 1995. [Электронный ресурс].
24. Румянцева Т.В. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре – СПб., 2006.
25. Солдатова Е.Л. Нормативные кризисы развития личности взрослого человека: дис. канд. психол. наук. Екатеринбург, 2007.
26. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений / Сост. М.Г. Ярошевский. – М.: Просвещение, 1990. – 448 с.
27. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности: Основные положения, исследования и применение. СПб.: Питер-Пресс, 1997.
28. Чирикова А.Е. Женщина-менеджер в современном бизнесе // Гендерный калейдоскоп: Курс лекций / Под общ. ред. М.М. Малышевой. М.: Academia, 2001.
29. Чирикова А.Е. Вертикаль власти в оценках региональных элит: динамика перемен // Политические исследования. 2008. №6
30. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: пер. с англ. / общ. ред. и предисл. А.В. Толстых. М.: Прогресс, 1996.
31. Adams G.R. The Objective Measure of Ego Identity Status: A Reference Manual. 1998.
32. Adams G.R., Shea J., Fitch S.A. Toward the Development of an Objective Assessment of Ego-Identity Status // J. of Youth and Adolescence. 1979. Vol. 8. N 2. P. 223–237.
33. Bartholomew K., Henderson A.J.Z., Marcia J.E. Coded semi-structured interviews in social psychological research // Handbook of Research Methods in Social and Personality Psychology / Eds. H.T. Reis, C.M. Judd. Cambridge, MA: Cambridge University Press, 2000. P. 286–312.
34. Bem, Sandra L.. "The measurement of psychological androgyny". Journal of Consulting and Clinical Psychology. 42, 1974., 155-162.
35. Blum H. P.. Masochism, the ego ideal, and the psychology of women. Amer. Psychoanal. Assn., 24 (Suppl.). 1976. рр: 157-191.
36. Broussard, E. The Pittsburgh firstborns at age nineteen years. In: Frontiers of infant psychiatry. Vol. 2, ed. J. Call, E. Galenson, and R. L. Tyson. New York: Basic Books, 1984, pp. 522-530.
37. Christiansen К., Knussmann R. Androgene, Aggressivitat und Alltagsstrep beim Mann // Homo. 1987. № 1-2. S. 1 - 15.
38. Conell R. W., Stacey J. and Thorne B. The Missing Feminist Revolution in Sociology // Social Problems. Vol. 32. 1985. P. 301–316.
39. Cote J. Identity Studies: How Close Are We to Developing a Social Science of Identity? – An Appraisal of the Field // Identity: An International J. of Theory and Research. 2006. N 6(1). P. 3–25.
40. Ego Identity: A Handbook for Psychosocial Research / Eds. J.E. Marcia, A.S. Waterman, D.R. Matteson, S.L. Archer, J.L. Orlofsky. N. Y.: Springer–Verlag, 1993.
41. Greenberg M and Morris N (1974) Engrossment: The newborn’s impact. American Journal of Orthopsychiatry 44. 1974. p-p: 520-531.
42. Grotevant H.D., Thorbecke W.L., Meyer M.L. An extension of Marcia’s Identity Status Interview into the interpersonal domain // J. of Youth and Adolescence. 1982. N 11. P. 33–47.
43. Johnson P., Buboltz W.C.Jr., Seemann E. Ego Identity Status: A Step in the Differentiation Process // J. of Counseling & Development. 2003. N 81(2). P. 191–195.
44. Herzog, J. M. On father hunger: The father's role in the modulation of aggressive drive and fantasy. In: Father and child, ed. S. W. Cath, A. R. Gurwitt, and J. M. Ross. Boston: Little, Brown, 1982. pp. 163-174.
45. Herzog, J. M. Fathers and young children: Fathering daughters and fathering sons. In: Frontiers of infant psychiatry. Vol. 2, ed. J. D. Call, E. Galenson, and R. L. Tyson. New York: Basic Books, 1984. pp. 335-342.,
46. Kernberg, O. F. Object relations theory and clinical psychoanalysis. New York: Aronson. 1976.
47. Kohlberg L. The cognitive-developmental approach to moral development. Phi Delta Kappan, 1978. – 115 p.
48. Kroger J. Introduction: Identity Development Through Adulthood // Identity: An International J. of Theory and Research. 2002. N 2(1). P. 1–5.
49. Lau Sing, 1989
50. Marcia J.E. Development and validation of ego-identity status // J. of Personality and Social Psychology. 1966. Vol. 3. P. 551–558.
51. Marcia J.E. Identity and Psychosocial Development in Adulthood // Identity: An International J. of Theory and Research. 2002. N 2(1). P. 7–28.
52. Mead G. Mind, self and Society: from the standpoint of a social behaviorist. Chicago, London. 1967 (1st ed.≈ 1934), esp. P. 173 ff, 175.
53. Phinney J. Stages of ethnic identity development in minority group adolescents // J. of Early Adolescence. 1989. N 9. P. 34–49.
54. Pruett, K. D. Infants of primary nurturing fathers. Psychoanal. Study Child, 1983. 38:258-280.
55. Pruett, K. D. Children of the father-mothers. In: Frontiers of infant psychiatry. Vol. 2, ed. J. D. Call, E. Galenson, and R. L. Tyson. New York: Basic Books, 1984. pp. 375-380.
56. Pruett, K, D. Nurturing father. New York: Warner. 1987.
57. Schwartz S.J. Author’s Response. The Evolution of Identity: A Rejoinder // Identity: An International J. of Theory and Research. 2001. N 1(1). P. 87–93.
58. Shereshefsky P.M. and Yarrow L.J. adds. Psychological aspects of a first pregnancy and early postnatal adoptation. NJ., Raven Press Publ. 1973.
59. Simmons D.D. Development of an objective measure of identity achievement status // J. of Projective Techniques & Personality Assessment. 1970. Vol. 34. P. 241–244.
60. Stoller, R.J. Sex and gender. New York: Jason Aronson. 1968.
61. Stoller, R.J. Perversion. New York: Pantheon. 1976.
62. Tajfel R. Social identity and intergroup relations. - Cambridge Univ. Press, 1982.
63. Ticho, G., Female autonomy and young adult women. Amer. Psycho-anal. Assn., 1976. 24:139-156.