Психолого-педагогічні основи використання наочності на уроках

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом племені, котре проживало тоді, чи знаком влади. Як називалося це плем'я - невідомо. Ймовірно, воно згодом влилося до об'єднання племен давніх слов'ян. Вони пізніше створили свою державу -- Київську Русь.

Зображення тризуба належить до рубежу X--XI століть, часів князювання в Києві Володимира Великого. Він міг успадкувати цей знак від своїх предків.

Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира. І сьогодні тризуб є символом України. (За Б.Якимовичем).

Спочатку проводилося пояснення лексичного значення слів та словосполучень і демонстрування деяких наочних посібників, які допомагали усвідомити значення слова: герб-тризуб, археологічні знахідки, нашої ери, символ племені, знаком влади, ймовірно, давніх слов'ян, Київську Русь, князювання Володимира Великого, успадкувати, предків.

Пояснення граматичного значення слів: археологічні знахідки, першого століття, плем'я, невідомо, ймовірно, Київську Русь, Х--ХІ століть, Києві, Володимира Великого.

З метою виховання в учнів гордості за минуле своєї країни проводився аналіз тексту за запитаннями, демонструвалися зображення тризуба різних історичних періодів, ілюстрації монет, державного герба України.

¾   З якого часу походять археологічні знахідки тризуба на українських землях? Чим він міг бути раніше?

¾   Як називалися племена давніх слов'ян?

¾   Яку державу вони створили пізніше?

¾   До яких століть належить зображення тризуба?

¾   Хто князював тоді в Києві?

¾   На чому зберігся тризуб?

¾   Чим сьогодні є тризуб?

Коротко зупинимось на методиці і техніці роботи з наочними посібниками. У дидактиці використання наочних посібників з навчальною метою на уроках називається методом ілюстрації і демонстрації. Методи ілюстрації і демонстрації в процесі навчання широко поєднуються з іншими методами і прийомами.

При вивченні нового матеріалу зміст наочних посібників розкривався за допомогою таких методів і прийомів навчання:

1. Бесіда застосовується при використанні наочних посібників для аналізу і синтезу об'єкта, про який учні повинні мати конкретні уявлення. Увага учнів при цьому спрямовується на загальні особливості предмета, внаслідок чого в них створюється загальне, недиференційоване уявлення про нього. Учитель спочатку повідомляє-назву об'єкта, потім ставить перед класом запитання: «Перед вами засушена рослина гороху і зображення його на таблиці. Який вигляд має рослина? Яке в неї стебло? листки? квітка? плід? Яка форма листків? Яка будова квітки гороху? Яке значення мають вусики? Які частини квітки гороху ви можете розпізнати? Де в цій квітці віночок? Скільки в ньому пелюсток?»

Методом бесіди аналізували більшість стінних картин природничого змісту. Учитель вивішує картину і, назвавши її, пропонує уважно розглянути й розповісти, що на ній зображено. Таким чином, діти спочатку схоплюють загальний зміст картини, дістають загальне уявлення про зображене на ній. Наступним етапом роботи є докладне розкриття окремих її частин -- елементів природи, груп людей, їх занять, взаємовідносин між ними тощо. Наведемо фрагмент уроку, зокрема зміст бесіди, мета якої -- формувати уявлення про зміни, які відбулися в неживій природі з настанням осені. Власне предметний зміст має такі смислові частини:

1.З настанням осені сонце опустилося нижче над небосхилом.

2. Повітря стало холодним.

3. Небо стало сірого кольору, воно вкрите хмарами.

4. Часто ідуть дощі.

Спочатку аналізується мета бесіди і виявляються опорні знання й уміння, які необхідно актуалізувати. В цій ситуації опорним є уявлення про неживу природу, яке сформоване в учнів на попередніх уроках. Актуалізація перед бесідою дозволяє учням зрозуміти мету і мати опору для відповідей. В кінці бесіди робиться загальний висновок.

1. Актуалізація опорних знань може здійснюватися за допомогою різних прийомів:

а) -- Пригадайте, на минулих уроках ви вивчали, на які дві частини поділяють природу?

-- Назвіть, хто відноситься до живої природи.

-- Назвіть, що відноситься до неживої природи.

б) Подивіться на малюнки, які знаходяться в правій частині дошки.

-- Назвіть, які об'єкти на них зображені. До якої частини природи вони відносяться?

-- Подивіться на малюнки в лівій частині дошки. До якої частини природи відносяться зображені на них об'єкти?

-- Отже, на які дві частини поділяють природу?

в) -- Пригадайте, на які дві частини поділяють природу.

-- Подивіться на картину. Назвіть об'єкти неживої природи.

-- Зробіть висновок, що в природі відносять до неживої природи.

2. Постановка мети бесіди та її усвідомлення учнями.

-- Яка пора року минула? Назвіть пору року, що настала.

-- Сьогодні ви дізнаєтесь, які зміни відбулися у неживій природі з настанням осені.

-- Отже, яку частину природи ви будете вивчати? Що ви повинні дізнатися про неї?

3. Організація і проведення бесіди.

-- Пригадайте свої спостереження влітку. Якого кольору було небо?

-- Подивіться на небо. Який колір воно має восени?

-- Порівняйте колір неба влітку і восени. Зробіть висновок, як змінився колір неба восени. (Висновок закріплюється).

-- Пригадайте, як ви одягалися влітку. Подивіться, як одягнуті люди восени. Чому, як ви гадаєте?

-- Отже, з настанням осені стало холодніше.

-- Восени змінюється довжина дня і ночі.

4. Загальний висновок за наслідками бесіди.

Отже, з настанням осені відбуваються зміни висоти сонця, кольору неба, температури повітря, довжини дня і ночі. Які ж ці зміни? Назвіть їх у такій послідовності, як вивчали. Щоб відповідь була правильною і повною, розпочинайте її так: «З настанням осені у неживій природі відбулися такі зміни...».

2. Розповідь учителя широко застосовується при використанні наочних посібників для ілюстрування і конкретизації теоретичних положень. Така розповідь має емоціональне забарвлення, чим посилюється її виховний вплив на дітей. Наприклад, Наприклад, на уроці за темою «Луки» формується одне з уявлень -- про різноманітність рослин луків. Розповідь-опис будується на основі картини, на якій зображені луки, малюнків окремих рослин і гербарію.

-- Сьогодні ми з вами помандруємо на луки. Уявіть собі, що світить літнє сонце, легкий, теплий вітерець колише трави. Погляньте на картину, перед нами розкинулись луки, ніби яскравий різнокольоровий килим. Такої краси лукам надають рослини. Бачите, як їх тут багато, і квітують вони різними кольорами. Що ж це за рослини? Як вони називаються? (Риторичні запитання). Ось рослина з білими квітками і жовтою серединкою ніби усміхається до нас. (Показується малюнок, гербарій). Ви її впізнали? Так, це ромашка лікарська. Крім того, що гарна, вона й дуже корисна. Адже і назва в неї -- ромашка лікарська. Тепер ви її запам'ятаєте і впізнаєте. А ось рослина з жовтими блискучими квітками. Подивіться, як їх багато, і схожі вони на жовті маленькі сонечка. Називається ця рослина жовтець. Чому її так назвали? Ще раз прочитаємо слово-назву: жовтець. Вона походить від слова жовтий, назви кольору квітів. Рослина з червоними квітками називається конюшиною, її люблять різні травоїдні тварини. (Всі назви рослин записуються на дошці). Ось ми і побували з вами на луках. Зробимо тепер висновок про побачене там: на луках багато трав'янистих рослин, серед них є ромашка лікарська, жовтець, конюшина.

Для закріплення змісту уявлення вчитель пропонує запитання: «Назвіть, які трав'янисті рослини ростуть на луках?» (Вимагається повна відповідь). Відповідаючи, діти користуються гербаріями і записами на дошці.

3. Порівняння є одним з найефективніших прийомів формування конкретних уявлень і понять на основі використання наочних посібників. Порівнювати можна натуральні предмети або їх зображення між собою або з відповідними уявленнями учнів.

Завдання для порівняння або зіставлення предметів і явищ можуть бути різними. Наприклад, учитель вимагає порівняти зовнішній вигляд предметів: «Порівняйте зовнішню будову ящірки і жаби. Чим вони відмінні? Що є схожого в зовнішній будові ящірки і жаби? Чим відзначається шкіра плазунів і земноводних?». Формування поняття може відбуватися на основі порівняння предметів з уявленнями учнів про споріднені предмети, явища.

Наведемо приклад використання методу порівняння на уроках «Я і Україна».

-- Пригадайте, як ви вимірювали довжину тіні від гномона у кінці серпня. Якою вона була?

-- Яка довжина тіні від гномона в кінці жовтня?

-- Порівняйте довжину тіні від гномона в серпні і жовтні. Зробіть висновок, як вона змінилася у жовтні.

-- Довжина тіні від гномона стала у жовтні довшою. Про що це свідчить? (Змінилася висота сонця).

-- Зробіть висновок, як змінилася висота сонця з настанням осені. (Висновок закріплюється).

Окреме місце серед наочних посібників займає роздавальний матеріал -- колекції гірських порід, мінералів, корисних копалин, продукції рослинного і тваринного походження, виробничих матеріалів, а також дрібні зображення-- фотографії, листівки, картки та ін.

Роздавальний матеріал -- це невеликі за розміром предмети або зображення, які здалеку мало помітні. Отже, щоб уявлення були чіткі і яскраві, роздавальний матеріал треба розглядати зблизька. Розглядаючи, наприклад, граніт, учні звертають увагу на його колір, блиск, форму кристалів польового шпату, кварцу і слюди, відчувають його вагу. Розглядаючи зразки синтетичних матеріалів, вони визначають їх вагу, колір, форму, будову, властивості тощо.

Методика і техніка роботи з роздавальним матеріалом визначається змістом, темою і метою уроку. Треба, щоб на кожній парті або столі було принаймні по одному зразку кожного предмета. Наведемо фрагмент частини уроку. Учням роздаються гербарні зразки рослин пшениці, жита, ячменю, вівса, рису, а зразок кукурудзи демонструється. Щоб забезпечити усвідомлене сприймання, актуалізуються опорні знання:

-- Пригадайте, на які групи поділяються рослини за будовою стебла? (Якщо дітям важко відповісти, їм пропонується опора для згадування: малюнки дерева, куща, трав'янистої рослини), До якої групи належать ті рослини, які знаходяться на парті? Обґрунтуйте свою думку. Щоб правильно висловитися, користуйтеся записаним на дошці реченням: «Ці рослини є ..., тому що ...... . Пригадайте, що у рослини називається органом? (Орган -- це частина рослини). Назвіть і покажіть на одній з розданих вам рослин всі її органи. Але спочатку пригадайте, в якій послідовності слід називати органи, (Починати потрібно з ..., далі назвати .... .). Візьміть першу рослину. Уважно розгляньте її. Якщо впізнали, то назвіть її. (Якщо дитина не знає, рослину називає вчитель).

Наступним етапом експериментального дослідження було виявлення його ефективності у підвищенні навчальних досягнень учнів.

 

ІІ.2 Вплив експериментального дослідження на ефективність навчання молодших школярів

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження з метою вивчення впливу наочності на рівень навчальних досягнень молодших школярів.

У процесі проведення формувального експерименту залежно від цілей уроку і дидактичних особливостей виучуваного матеріалу ми використову-вали наочні посібники навчального (дидактичного) і перевірного характеру.

Як показали результати дослідження, завдання виконувалися успішно лише в тому разі, коли діти зрозуміли мету, їм цікаво її досягти, вони володіють навичками роботи з наочними посібниками. Для цього молодшим школярам роздавалися індивідуальні картки, в яких було записано рекомендований план міркування.

Наведемо приклад карток із планом, які націлювали учні 3 класу на послідовність виконання завдань при оволодіння поняттям про свійських тварин.

1. Дай характеристику корови. Для цього:

·    розглянь на малюнку корову. Назви характерні особливості її зовнішньої будови;

·    охарактеризуй її спосіб життя;

·    з'ясуй, чим вона живиться;

·    ÿку користь вона приносить людині.

2. За таким самим планом дай характеристику інших тварин: вівці, свині, собаки, кози.

3.Визнач, чим ці тварини відрізняються між собою.

4.Знайди ознаки, спільні для всіх цих тварин, на основі чого їх можна об'єднати одним поняттям «свійські тварини».

Використовувалася така пам'ятка для учнів при виконанні переказу тексту.

Пам'ятка "Як готуватися до переказу":

1. Уважно прочитай текст.

2. З'ясуй значення незрозумілих тобі слів.

3. Визнач головну думку тексту. Знайди ті слова, словосполучення, речення, які особливо важливі для її розкриття.

4. Розділи текст на частини. Добери до кожної з них заголовок.

5. Запиши план тексту.

6. Усно перекажи текст за планом.

7. Поясни правопис важких для тебе слів.

8. Уважно перечитай ще раз текст.

9. Запиши переказ.

У даному випадку, коли вчитель давав лише вказівки для роботи учнів, а основну частину матеріалу учні вивчали самі, їхня самостійність була більшою, і в роботах відчувалися елементи дослідження.