Психолого-педагогічні основи використання наочності на уроках

Усі завдання для учнів відрізнялися як за ступенем їх самостійності, так і за дидактичною складністю. Так, виділялися роботи, в яких роздатковий матеріал був ілюстрацією до пояснення вчителя або тексту підручника, були легші і простіші для учнів. Завдання, які містили у собі елементи дослідження, вимагали від учнів більшої самостійності, були складнішими для них.

Для звернення уваги молодшим школярам пропонувалися такі завдання, для виконання яких потрібно було поєднати розумові дії з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й порівняти текст з попереднім, навести свої приклади, провести досліди, спостереження, визначити, що зайве у списку, тощо.

Ілюстрації підручників часто використовувалися для самостійної роботи школярів, особливо через відсутність у школі відповідних наочних посібників. У такому випадку ілюстрації у підручниках з курсу «Я і Україна» ставали основними джерелами нової інформації. Організовуючи самостійну роботу з підручником, ми враховували, що підручники створювались без урахування специфіки самостійної роботи. Тому ми вводили додаткові вказівки для учнів щодо самостійної роботи з підручником. До кожного малюнка продумувався ряд запитань та завдань, які допомагали спрямувати увагу дітей на виявлення ознак різних предметів та явищ, що зображені на малюнках.

Так, під час вивчення теми «Кругообіг води в природі» на етапі самостійної роботи ми пропонували учням виконати завдання:

·     розглянь малюнок;

·     простеж, куди зникає дощова вода;

·     ÿк називається те місце, де вода виходить на поверхню, тощо.

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного (який працював за традиційною методикою навчання) класів. З метою визначення ефективності експериментального дослідження ми пропонували серію контрольних самостійних завдань.

Наведемо приклади завдань для контрольних зрізів з курсу «Я і Україна».

Тема «Вода»

1. Подивись на фізичну карту України. Скажи, якими кольорами нанесені на ній річки, озера, моря.

2. У статті «Без води немає життя» на с. 91 прочитай перший і третій абзаци. Скажи, що таке твердий, рідкий і газоподібний стани води.

3. На якій річці стоїть твоє місто? село? Довідайся, де річка бере початок, куди впадає.

4. Розкажи, де у твоїй місцевості знаходиться вода. Наведи приклади річок, озер, струмків. Розкажи про озеро у такій послідовності: назва озера і де воно розміщене; звідки озеро поповнюється водою; яка в ньому вода; які його береги; зміни рівня води в озері та з яких причин відбуваються; заростання озера; як озеро використовується населенням.

5. Чи бачив ти море? Розкажи про нього. Які книжки ти читав про море? Як автори описують його?

6. З перелічених назв станів води випиши ті, які означають її твердий стан: вода, лід, град, сніг, іній, водяна пара.

7. Напиши, які тверді речовини розчиняються у воді. Поясни, чому.

8. Поміркуй, чому на кришці каструлі, в якій кипить вода. З внутрішнього боку утворюються краплини? З яким природним явищем це можна порівняти?

9. Коли швидше висохне мокра білизна - влітку чи восени? Чому?

Результати виконання завдань з курсу "Я і Україна" подано на діаграмі 1.

Діаграма 1

  \s

За результатами діаграми 1, в експериментальному класі учнів з високим рівнем навчальних досягнень на 8% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 21% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 25% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем навчальних досягнень 12%, а в контрольному - 17%.

Для виявлення ефективності формувального експерименту ми пропону-вали для учнів контрольного та експериментального класів ті ж завдання, що використовувалися протягом навчального року для формування умінь письмового переказування тексту. При цьому використовувалися рекомен-дації програми з рідної мови для переказу використовувати матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, від дорослих, прочитали в журналі, газеті, дитячій книжці і т. ін.

Наведемо приклади завдання для контрольних зрізів з української мови.

Тема. Переказ тексту "Хоробрий зайчик".

І. Вступне слово вчителя -- підготовка до сприймання змісту тексту.

-- Ще зовсім недавно ми бродили з вами в осінньому лісі. Під ногами шурхотіло опале листя, сумну пісню співали птахи. А сьогодні під теплою білою ковдрою сплять деревця і тваринки, не чути співу птахів.

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила --

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте, хто вона,

Бабуся чарівна. (З и м а).

-- Так, це -- зима.

Прийшла зима, і життя змінилося і в людей, і в тварин. Скажіть, будь ласка, яким стало життя тваринок у лісі? (Ведмідь ліг спати у барлозі, зайчик і білочка змінили шубки на нові).

-- А навіщо зайчик змінює свою сіру шубку на білу? (Щоб ховатися в снігу від хижаків).

-- А від кого ж ховається зайчик? Хто на нього може напасти? (Вовк, лисиця...).

-- Маленький зайчик ховається також від хижої пташки, що зветься пугач. Як ви думаєте, яким потрібно бути зайчику, щоб не потрапити до лап ворога? (Прудким, хоробрим, хитрим).

(Слова ми записували на дошці).

II. Оголошення мети уроку.

-- Сьогодні на уроці ми прочитаємо цікавий текст про зайчика і будемо вчитися усно його переказувати.

III. Читання вчителем тексту "Хоробрий зайчик".

-- Послухайте уважно текст:

Біг зайчик по узліссю. Раптом пугач каменем упав на нього. Розбійник ухопився за спину зайця крючкуватими кігтями. Сіренький перекинувся набік, задніми ногами вдарив нападника. Пугач відпустив здобич. А зайчик скочив на ноги і зник у гущавині.

IV. Визначення теми і основної думки тексту.

-- Про кого розповідається у тексті?

А про якого саме зайчика? Що головне хотів сказати нам автор цього оповідання? Якщо підібрати заголовок до тексту, яка назва буде кращою: "Зайчик" чи "Хоробрий зайчик"? Доведіть.

V. Змістовий аналіз тексту;

-- Чому ми назвали зайчика хоробрим? А чому пугача названо розбійником? Як відповів зайчик на напад хижої птиці? Чи захочеться пугачеві ще раз напасти на зайчика?

VI. Фізкультхвилинка.

-- Підніміться зі своїх місць і уявіть, що ви -- маленькі зайчики.

Сірий зайчик сів і жде,

Дрібно вушками пряде.

Зимно зайчику стоять,

Треба трішки пострибать.

Скік-скок, скік-скок,

Треба трішки пострибать.

VII. Мовний аналіз тексту.

-- Послухайте ще раз уважно оповідання (повторне читання).

-- Чи є у цьому тексті речення, у яких не згадується про зайчика? (Це питання можна поставити перед читанням тексту).

-- Послухайте, якими словами тут названо зайчика: зайчик -- нього -- зайця -- сіренький -- здобич. Чи кращим було б оповідання, якби в кожному реченні повторювалося слово зайчик? А якими словами автор називає пугача? (Розбійник, нападник).

-- Чи можна речення поміняти місцями? Чому?

-- Що означає слово узлісся?

-- Чому в оповіданні сказано, що пугач упав каменем?

-- Яке місце в лісі можна назвати гущавиною!

-- Як правильно вимовляти слова узлісся, кігті?

-- Як по-іншому можна сказати: ухопився (схопив), перекинувся (перевернувся), ударив (наніс удар), скочив на ноги (схопився), зник (пропав). А чиї слова більш точні -- автора чи ті, що ми підібрали? (Вчитель уточнює, чому).

VIII. Структурний аналіз тексту.

-- Пригадаймо, яким реченням розпочинається текст. Що далі відбулося? Чим закінчується ця пригода?

ІХ. Складання плану тексту.

-- А зараз спробуємо скласти план у вигляді запитань ніби ви ставите запитання один одному. Попрацюймо у парах.

-- Тепер запишемо загальний план на дошці.

План

1) Де біг зайчик?

2) Хто на нього напав?

3) Чи розгубився зайчик? Що він зробив?

4) Чому пугач відпустив здобич?

X. Повторне читання тексту.

-- Зверніть увагу, з якою інтонацією я читатиму текст. Приготуйтесь до його переказу, подумайте, який малюнок ви б виконали до змісту цього тексту.

XI. Усне переказування тексту спочатку в парах, а потім 1--2 учні переказують усьому класу.

XII. Виконання учнями малюнків до тексту, розповідь про їх зміст.

Результатом проведення переказу даного виду стало вироблення у молодших школярів уміння переказувати текст за запитаннями; за планом; з використанням сюжетних ілюстрацій.

Результати виконання завдань з української мови подано на діаграмі 2.

Діаграма 2

  \s

За даними діаграми 2, в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж в контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 20% менше, ніж в контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем навчальних досягнень немає зовсім, а в контрольному - 3%.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвер-дили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики використання наочних посібників на уроках у початкових класах.

 

Висновки

Таким чином, проведене дослідження особливостей застосування наочних посібників на уроках у початкових класах дає нам можливість зробити наступні висновки:

1. Принцип наочності, наочні методи навчання та посібники здавна є важливою сферою психологічних, педагогічних та методичних досліджень. В різні періоди розвитку науки цю проблему розглядали К.Д. Ушинський (основоположник вітчизняного наочного навчання), І. Песталоцці, А. Дістер-вег, Л.В. Занков, В.О. Шаталов та багато інших вчених. У результаті вивчення цього питання нами виявлено, що необхідність використання наочних посібників у початковій школі зумовлюється особливостями мислительної діяльності молодших школярів - домінуванням наочно-образного виду мислення. В психологічному ж плані застосування засобів унаочнення ґрунтується на великому значенні чуттєвого сприймання для вивчення властивостей предметів і явищ дійсності. Чуттєве пізнання в навчальному процесі може виступати і як самостійна сторона розвитку особистості молодого школяра, і як засіб формування абстрактних понять.

2. З'ясовано сутність поняття „наочний посібник". Це модель реальних процесів або видозмінений предмет чи умови його буття, які використовуються для розв'язування учбових задач в якості засобу, а не мети пізнання. Важливим є те, що наочні посібники на основі відчуттів і сприймань формують чуттєві образи, на основі яких робляться висновки. Отже не сам наочний посібник є головним у структурі процесу пізнання, а чуттєвий образ, а чуттєвий образ сформований за його допомогою. Якісна сторона застосування засобів унаочнення полягає в тому, щоб на основі матеріальних форм розвинути в учня тенденцію до уявлення реального об'єкта, а не наочного посібника.

3. Дидактична роль наочних посібників на уроках у початкових класах полягає у тому, що вони успішно розв'язують такі задачі: 1) сприяють розвитку у молодших школярів наочно-образного мислення; 2) активізують увагу при засвоєнні мовно-мовленого матеріалу; 3) сприяють підвищенню ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів; 4) конкретизують проблеми, які вивчаються на уроці; 5) дають можливість спостерігати за практичним застосуванням тих об'єктів, які неможливо побачити безпосередньо; 6) створюють можливості для моделювання ряду явищ, недоступних для спостерігання; 7) систематизують і класифікують досліджувані явища (на схемах, таблицях); 8) стимулюють інтерес до учня, створюють установку на ефективну учбово-пізнавальну діяльність; 9) доз-воляють педагогу в конкретизованій формі одержати інформацію про ступінь засвоєння навчального матеріалу. Зважаючи на велике значення наочності у навчанні учнів початкових класів слід широко використовувати наочні посібники, не відкидаючи, звичайно, вимог оптимальності і доцільності.

Використання наочності на уроці повинно бути цілеспрямованим і методично виправданим. А це вимагає серйозного підходу до їх адекватного вибору. Отже, доцільно виділити такі вимоги до використання наочності у навчальному процесі початкової школи: 1) відповідність наочності змісту виучуваного матеріалу; 2) виділення найважливіших ознак предмета; 3) есте-тичне оформлення наочності; 4) вчасне використання наочності; 5) помірне використання наочності; 6) відповідність наочності психологічним законо-мірностям сприймання; 7) відповідність наочності рівню розвитку спосте-режливості учнів; 8) інтерес учнів до розглядуваних наочних об'єктів; 9) зв'язок змісту наочного посібника з досвідом учнів. Знання дидактичних вимог до наочності та методичних особливостей її використання допоможе уникнути поширених у шкільній практиці недоліків та помилок. Правильно підібрана і використана наочність активізує навчально-виховний процес і сформує у школяра відповідні знання, навички та вміння.