Психолого-педагогічні основи використання наочності на уроках

У мами лялька.На, Шуро, м'яч.

Також він формує навички читання речення у дітей такими видами робіт.

На дошці записують два слова, наприклад: Ніна, Ната, учні читають ці слова мовчки і вголос. Після цього на правому боці вчитель пише слово "мала":

Ніна

> мала

Ната

Учні складають речення з словами "мала", а вчитель після цього записує на дошці одне, потім друге речення з цим словом: Ніна мала, Ната мала. Учні читають ці речення мовчки і вголос.

Передовий педагогічний досвід показує, що в цей період навчання ефективними для удосконалення логічного мислення дітей, розвитку їх розумової активності будуть різні види вправ з дидактичним матеріалом, наприклад:

v   Підбір учнями речень, записаних на картках, до малюнків і навпаки з наступним записом цих речень учнями в зошит.

v   Підбір до поданих сюжетів чи предметних малюнків коротеньких оповідань або до відповідних невеличких текстів дібрати малюнок, наприклад:

Малюнок Малюнок

 

Їжак

Зайчик

Учні пішли в ліс, там впіймали У полі ми піймали зайчика.

їжака. Михась поклав його в Привезли його додому.

картуз і приніс додому. Спочатку зайчик боявся у нас,

Потім звик й жив у нас довго.

v   Підбір до серії малюнків, об'єднаних одним змістом, речень або до поданих речень дібрати малюнки.

1 мал.

Два хлопчики збирають у лісі горіхи.

2 мал.

З-за куща вибігає заєць.

3 мал.

Один хлопчик переляканий тікає.

4 мал.

Другий хлопчик боязко оглядається

5 мал.

Другий хлопчик побачив зайця, який тікає, сміється.

Речення:

а) Ігор і Петрик збирали в лісі горіхи.

б) Раптом щось вискочило з-за куща.

в) Петрик злякався й втік.

г) А то був заєць.

Таку роботу учні виконують колективно чи індивідуально, якщо є відповідний роздатковий матеріал; конверти з малюнками і реченнями.

Також цікавим видом роботи є складання речень з деформованого тексту. Учням роздаються конверти з реченнями, слова яких написані на окремих картках. Діти складають із слів речення, уважно його прочитують спочатку мовчки, а потім за викликом учителя голосно. Важливо, щоб слова стояли в тих граматичних формах, в яких вони вживаються в реченні.

Подаємо зразки таких речень:

прилетіла

 

вікна

 

зимою

 

синичка

 

До

 

1.

вітер

 

Зимою

 

повіяв

 

холодний

 

2.

цуценя

 

побачив

 

дорозі

 

маленьке

 

на

 

Миколка

 

3.

ковзани

 

Василько

 

побіг

 

річки

 

до

 

і

 

Надягнув

 

4.

З метою вироблення навичок каліграфічного письма у початкових класах широко використовуються таблиці "Пиши правильно і красиво", які постійно знаходяться перед учнями [40]. Правильне положення тулуба дитини, окремих частин тіла у плані адекватного розвитку її організму та формулювання навичок каліграфічного письма забезпечується словесними вказівками вчителя та наочним зразком.

Здійснюючи принцип наочності на уроках математики, вчителі спираються, з одного боку, на сприймання учнів, а з другого -- на їхні уявлення. У першому випадку потрібні наочні посібники, у другому можна обійтися без наочних посібників, тоді треба активізувати минулий досвід дітей, нагромаджені ними раніше уявлення. Наприклад, ознайомлюючи дітей з трикутником, учитель використовує моделі різних трикутників, які підкреслюють істотні ознаки фігур такої форми (3 кути, 3 вершини, 3 сторони). Водночас учитель пропонує. дітям пригадати, які предмети мають форму трикутника. Так у навчанні математики використовують поєднання наочності із попереднім досвідом учнів [47].

Ознайомлюючи з новим матеріалом, вчителі часто використовують наочні посібники для конкретизації нових знань. У цьому разі наочний посібник виступає як ілюстрація словесних пояснень. Наприклад, допомагаючи дітям у пошуках розв'язку задачі, вчитель робить схематичний малюнок або креслення до задачі; пояснюючи прийом обчислення, супроводить пояснення діями з предметами відповідними записами тощо. При цьому важливо використати наочний посібник своєчасно, ілюструючи суть пояснення, залучаючи до роботи з посібником і пояснення самих учнів. Під час розкриття прийому обчислення, вимірювання, розв'язування задачі тощо треба особливо чітко показувати рух (додати -- присунути, відняти-- забрати, відсунути тощо). Супроводжуючи пояснення малюнком (кресленням) і математичними записами на дошці, вчитель не лише полегшує сприймання матеріалу дітьми, а й одночасно показує зразок виконання роботи в зошитах.

Важливим засобом наочності в процесі вивчення математики є таблиці, зокрема інструктивного змісту. Це алгоритми виконання арифметичних дій, пам'ятки розв'язування текстових задач. Багато таблиць використовується для ілюстрації змісту задач за допомогою малюнка [47]. До наочних таблиць-довідників належать таблиці, в яких відображені середні маси фруктів, овочів тощо, тривалість життя рослин і тварин, швидкості різних видів транспорту, середня норма витрати палива для деяких автомобілів на 100 км шляху, продуктивність праці машин і механізмів і т. ін. У таких таблицях можуть бути зображені або названі предмети з числовими характеристиками. Дані цих таблиць учні використовують для складання текстових задач.

Наочна інтерпретація має велике значення для розв'язування задач. Вона може мати вигляд короткого запису, таблиці, схеми, малюнка. При цьому кожний вид наочності може мати різні варіанти. Вибір того чи іншого виду наочності зумовлений передусім дидактичною метою роботи над задачами: розв'язати задачу окремими діями з письмовим поясненням чи без нього; складанням виразу з письмовим поясненням чи записати відразу вираз; розв'язати задачу різними способами і встановити, який з них раціональний; розглянути залежність між величинами задачі.

У процесі вивчення математики використовують і картки з математичними завданнями, особливо під час проведення навчальних самостійних робіт, а також письмових контрольних робіт. Наприклад, картки можна використати при такому опитуванні учнів, коли 1-2 учні біля дошки готуються до відповіді, виконуючи індивідуальні завдання, а вчитель в цей час працює з класом. Учитель використовує картки вибірково з врахуванням умов роботи в класі. Важливо, щоб учні зрозуміли як працювати за карткою. Наведемо приклади двох карток.

Картка

1. Запиши цифрами числа: сорок, двадцять, вісім, вісімдесят два, чотири, сорок чотири, нуль. сто, вісімдесят.

2. Знайди значення виразів, а потім - суму всіх відповідей. Якщо дії виконано правильно, то ця сума дорівнює 100.

19-9 83-70 7+16 82-75 5+6 70-52 62-54 10+0

Проаналізуємо педагогічний досвід використання наочних методів навчання на уроках природознавства у початковій школі [91]. Вдалими зоологічними об'єктами для демонстрування в класі є тварини середнього розміру, переважно птахи й ссавці. При цьому, враховуючи ступінь підготовленості учнів до активного сприйняття нового об'єкта, учитель, як правило, не описує тварину, що демонструє, а веде про неї бесіду (білка, хом'як, морська свинка тощо). Дрібніших тварин, наприклад жаб, ящірок, вміщують у скляні банки або склянки, показують, проходячи по класу. У пробірках, закритих ватою, демонструють ще дрібніших тварин -- комах на різних стадіях розвитку, павуків. Для демонстрування живих рослин і тварин залучають учнів, які вже ставили досліди за завданням учителя в позаурочний час у куточку живої природи або на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці. їхні повідомлення вчитель включає до викладу нового матеріалу як факти, з яких робляться висновки (індуктивна побудова уроку) або якими підтверджується раніш встановлене (дедуктивна побудова уроку).

Такі посібники, як опудала та скелети, укріплюють на підставках і певним чином освітлюють, для контрастності ставлять білий або чорний екран. Аналогічно демонструють муляжі й моделі. Так, розглядаючи опудало зайця, учні знаходять ознаки його зовнішньої будови та ознаки пристосування до певних умов життя. Завдання може бути записане на дошці або на спеціальних картках. У них вказується, як роздивлятись об'єкт, на що звернути увагу, з чим порівняти. Розглядаючи живі рослини і тварин, гербарії, опудала птахів і ссавців, учні знайомляться з окремими представниками тваринного світу, їх практичним значенням та екологією. Ефективність демонстрування залежить від способів поєднання слова вчителя і засобів наочності у навчанні.

На уроках природознавства застосовуються об'ємні наочні посібники: торс і скелет людини, окремі моделі внутрішніх органів, муляжі, прилади. При вивченні на уроці в 4 класі теми «Скелет і м'язи» демонструється скелет людини. Перед його розглядом учням дається таке завдання: знайдіть відділи скелета (голову, тулуб, кінцівки); порівняйте з частинами свого тіла; з'ясуйте, які кістки з'єднані нерухомо, а які -- рухомо; подумайте, як змінюється скелет при неправильній поставі.

У підвищенні активності учнів особливу роль відіграє те, як вони самі використовують наочні методи у своїх відповідях. Завдання вчителя -- поступово розвивати в учнів уміння демонструвати ті чи інші посібники під час відповіді, порівнювати їх тощо. Спочатку порівнюють зображення не більш ніж Двох об'єктів (наприклад, рибу і жабу, пшеницю і жито), але згодом їх кількість поступово збільшують і ознаки об'єктів відрізняються значно менше (жито, пшениця, овес, ячмінь тощо) [90, 136-137].

Разом із таблицями на уроках використовуються малюнки вчителя на класній дошці. Малюнок на дошці дає змогу вчителеві послідовніше і повніше викласти матеріал, а учням -- легше стежити за думкою вчителя, зосереджуючи увагу в потрібний момент на сприйнятті лише тієї деталі, про яку йде мова. Схематичний малюнок у поєднанні з іншими наочними посібниками довше утримує увагу школярів на виучуваному об'єкті. В результаті створюються умови не тільки для кращого усвідомлення програмного матеріалу, а й для розвитку в учнів спостережливості.

Наводимо приклад динамічного малюнка, який дозволяє простежити розвиток рослини з насіння (рис. 10).

 

Рис. 10. Розвиток рослини із насіння

Ґрунтовно вивчити і правильно зрозуміти об'єкт можна лише в тому разі, коли учень робить необхідні зарисовки найважливіших особливостей виучуваного об'єкта. При цьому увага учнів фіксується на тих особливостях будови тварини чи рослини, що є найхарактернішими для зовнішнього вигляду даного об'єкта.

Вдало застосовувати різноманітні наочні засоби навчання і досягати позитивних показників у роботі вчитель зможе тільки тоді, коли будуть підготовлені всі засоби унаочнення і добре продумані форми їх використання та способи викладу матеріалу. Широке використання наочності сприяє загальному розвитку учнів, розширює їхні пізнавальні можливості і готує їх до ґрунтовного опанування більш складного матеріалу на наступних етапах навчання [27, 56-57].

Таким чином, аналіз навчальних програм для початкових класів, навчально-методичної літератури для вчителів, передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів показав, що проблема ефективного використання наочних посібників у навчальному процесі знайшла в основному належне відображення. Проте у масовому педагогіч-ному досвіді ця проблема потребує свого розв'язання.

 

РОЗДІЛ 2. Методика використання наочних засобів навчання на уроках у початкових класах

ІІ.1 Методика експериментального дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що використання наочності на уроках перебуває на неналежному рівні, що негативно впливає на рівень навчальних досягнень школярів. З метою підвищення якості навчання на уроках у початкових класах нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику використання наочних посібників на уроках, а також перевірено її ефективність.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов'язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) - проведено констатувальний і формувальний експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику рівнів навчальних досягнень учнів; впроваджено у навчально-виховний процес удосконалену методику використання наочних посібників на уроках в початкових класах. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формувального експерименту.

На третьому етапі (2008 р.) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформу-льовано висновки, розроблено рекомендації, які рекомендовано втілити у практику навчання молодших школярів.

Формувальний експеримент ми організовували на уроках «Я і Україна» та української мови у 3 класі на матеріалі тем «Жива і нежива природа», «Частини мови».