Родинне виховання в системі шкільної освіти

2. В якому віці вона навчилась читати і писати?

3. Якому заняттю надає  перевагу?

4. Як часто дитина  ставить вам запитання?

5. На які теми любить  фантазувати ваша дитина?

6. Чи можете ви навести  приклад вирішення вашою дитиною  якихось проблем?

7. Чи звертається до вас ваша дитина за допомогою при виконанні зобов’язань та вирішенні проблем?

8. Чи вважаєте Ви, що  у вашої дитини є особливі  здібності до певного ' діяльності? У чому вони проявляються?

9. Коли саме було  виявлено ці здібності?

 

Анкета "Як ви співпрацюєте із педагогічним колективом школи, у якій навчається

ваша дитина?"

1 Яку інформацію ви  хотіли б отримати на батьківських  зборах?

2- Які питання виховання  вас особливо хвилюють?

3- Яку пресу ви читаєте?

^4. Чим ви можете допомогти класному керівнику в роботі з учнями?

На що слід звернути особливу увагу вчителю в роботі з вашою  дитиною.

 

Тест "Перевіримо, які ми батьки"

 1. Чи допомагаєте ви вранці дітям одягатися?

2. Чи домагаєтесь ви  того, щоб ваша дитина завжди  була вдягнена бездоганно?

3. Чи тримаєте ви  дитину за руку, переходячи через дорогу?

4. Чи часто ви повторюєте: "Ось виростеш великий, як  тато..'?

5. Чи переконуєте дитину  в тому, що вона повинна бути  кращою однолітків?

6. Чи дозволяєте ви  собі в присутності дитини  критикувати її вихователів і  вчителів?

7. Чи втручаєтеся ви  в дитячі суперечки і конфлікти.?

8. Чи використовуєте  в розмові з дитиною таке  порівняння, як "А от -| в дитинстві..."?

9. Чи вимагаєте, щоб  дитина завжди повідомляла вас,  чим зайнята І ким дружить?

10. Відчуваючи недовір'я  до інших батьків, чи пропонуєте ви своїм | тям не ходити в гості до друзів і товаришів, а запрошувати їх до себе?

Відповідати на запитання  слід: "так", "ні", "інколи". За кожну  відповідь "так" - 3 бали, "ні" - 1 бал, "інколи" - 2 бали.

Від 10 до 15 балів. Вам відомо, що не можна виховувати дитину за допомогою заборон, не можна зловживати опікою, настановами та моралізуванням. Ви правильно сприймаєте факт дорослішання сина чи доньки,! більше того, ви допомагаєте їм у становленні самостійності, прагнучи, вони зберегли довір'я до вас.

Від 16 до 23 балів. Вам важко, але ви допускаєте, що ваша донька має в житті власну стежку, що вона може бути не згідна з вами. Ви (| жди згідні з учителями, і тому із ними у вас не виникає взаєморозуміння. Вам важко жити з думкою, що ваша дитина росте і дорослішає, що її| залежність від батьків зменшується. Дайте їй трохи більше волі - це конче потрібно і вам, і їй.

Від 24 до ЗО балів. Вам не вдалося налагодити належні стосунки учителями, ні з друзями та однолітками вашого сина чи доньки. у надмірній, хворобливій любові до своєї дитини. Ви живете викликаючи у неї роздратування, у ній для вас - весь сенс життя. Навряд чи це сприяє виховані дитини, налагодженню нею контактів з людьми, що її оточують, неодмінно слід змінити стиль поведінки, відмовитися від ланцюгів, в кували власну дитину. Ви переконаєтеся, наскільки легше стане вам у вас вивільниться час, і ви зможете більше уваги приділити чоловікові

 

 

 

СІМ'Я І РОДИННЕ  ВИХОВАННЯ

(Концепція)

Сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. Ця істина підтверджується усім ходом розвитку людської цивілізації. В процесі цього розвитку сім'я набула функцій, які тільки в єдності і сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність як соціального інституту й регульовані біологічними законами та морально-правовими нормами системи відтворення, збереження і зміцнення надбань духовної культури, звичаїв, традицій кожного народу та осягнення вселюдської культури, роду людського.

Деформація функцій сім'ї, яка послідовно здійснювалася в останні десятиліття шляхом соціальних та культурних реформ, позбавлення сім'ї приватної власності, засобів виробництва та реалізації продукції, пролетариза-ція населення, знецінення ролі особи в господарчій, науковій та духовній сферах призвели і до порушення в цілому зв'язків між ними. Особливо це позначилося на виховній функції, виявившись у відчуженні батьків і дітей, національному нігілізмі, духовному зубожінні молоді, втраті високих ідеалів української родинної педагогіки, що найповніше визначає ідеал сім'ї та людини, умови, форми й методи його досягнення.

Сучасні умови, в яких перебуває українська сім'я, характеризуються найперше різкою зміною соціально-економічних  відносин у суспільстві, за яких пріоритети мають надаватися особистості людини, її практичній діяльності в усіх напрямах господарювання та духовної культури.

Разом з тим сім'я, як явище економічне й соціокультурне, зазнає в сучасних умовах значного впливу різних факторів. Причому їх дія часто має взаємовиключаючий характер. Зміцнення тільки економічної функції сім'ї може спричинити так званий егоїзм сім'ї, клановість, духовне зубожіння. Розвиток соціокультурної функції на шкоду іншим нерідко призводить до втрат зв'язків з реальним життям, інфантилізму та ін. Фактори стабілізації; сім'ї можуть одночасно виступати і як фактори її дестабілізації, консерватизму.

Процес формування, становлення  і розвитку сучасної сім'ї, проходить  у складних і суперечливих умовах. Вони характеризуються досить різкою зміною суспільних відносин, економічної функції сучасної сім'ї, її відношення до засобів виробництва та поглиблення автономізації.

Досвід минулих років  існування сім'ї засвідчує, що разом  із певними здобутками вона багато й втратила зі своєї педагогічної системи виховання особистості.

Сучасна сім'я має стати  головною ланкою у вихованні дитини: забезпечити їй належні матеріальні  та педагогічні умови для фізичного, морального й духовного розвитку. Разом з тим, сучасна сім'я і сама потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги, її надають! певною мірою державні й виробничі організації, заклади освіти і культури] дитячі садки, школи, бібліотеки, клуби, будинки культури, громадські організації.

Проте ще й сьогодні суспільство та наука не позбулися старих підходів до оцінки суспільної ролі сім'ї, педагогічних явищ, вибудови теоретичних положень, які різнобічне охоплювали б умови й процес, за яких функціонує повноцінна сім'я, здійснюється освіта й виховання особистості. Все це зумовлює потребу по-новому підійти до проблеми сім'ї і виховання в ній дітей, її зв'язків з соціальним середовищем, осмислення історичного досвіду української родини та формування відповідно, в ній оригінального самобутньої педагогіки, освоєння й розвитку цієї педагогіки всіма наступними поколіннями українського народу.

В основі української  родинної педагогіки й психології завжди чітко вирізнялися її ідеали, суттю своєю вкорінені в глибини життя народу, його свідомості, праці й творчої діяльності. Споконвіку для нашого народу найвищими і святими були ідеали сім'ї як першооснови життя людини, своєрідної фортеці, яка забезпечує розвиток і захист найкращих якостей особистості; праці як найповнішої форми вияву творчих здібностей і можливостей людини, джерела достатку й радості, забезпечення повноцінного життя родини; духовності, цієї синтетичної форми осягнення світу й себе в єдиному високоморальному вимірі творчої діяльності і гуманного ставлення до навколишнього середовища та людей; громадянства як відчуття особистої належності до рідної землі, держави, сім'ї, роду, способів життя, традицій і звичаїв, відповідальності за їх збереження, розвиток й примноження.

На цих засадах і  має відроджуватись українська сім'я  та виховання підростаючих поколінь. Такий підхід забезпечить повноцінний розвиток суспільства і суспільних відносин в умовах ринкових реформ, соціальної дестабілізації й моральної пригніченості значних мас населення, спаду народжуваності дітей, зниження сільськогосподарського і промислового виробництва.

Сім'я і суспільство

Сім'я - природній й  найбільш стійкий елемент людського  суспільства. В ній найповніше зберігаються першоознаки давніх етносів та відображають усі етапи історичного розвитку кожного народу. Разом з тим сім'я не є чимось абсолютно сталим. Вона акумулює в собі всі найважливіші ознаки суспільних процесів, економічного та культурного розвитку і водночас ніби випромінює їх у суспільство та взаємодіє з ним.

Сім'я тисячами ниток  зв'язана з суспільством. Кожний член сім'ї зберігає певну автономність і завдяки цьому входить до різних інших об'єднань людей та соціальних груп: виробничих, навчальнцх, дитячих і юнацьких організацій, громадських спілок, політичних партій, вступає в зв'язок із закладами торгівлі, охорони здоров'я, з місцевою владою та іншими співтовариствами. Таким чином, відносини в сім'ї постають не тільки з волі її членів, а й під впливом зовнішніх умов соціального життя суспільства.

Інтенсивна індустріалізація виробництва, відчуження праці і  її результатів від сім'ї значною мірою сприяли утворенню нуклеарної сім'ї. Така сім'я складається лише з чоловіка і дружини та їхніх дітей.

Нуклеарна сім'я найкращим  чином пристосована до сучасного  індустріального суспільства. По-перше, відокремлення праці від сім'ї і включення членів сім'ї до суспільного виробництва потребують пересування людей як представників певних професій ї однієї місцевості до іншої. По-друге, члени сім'ї мають можливість існувати в різних професіях, займати різне становище і отримувати різну винагороду за працю. По-третє, розвиток системи

соціального забезпечення, сфери послуг, виплата пенсій тощо понижують хворих і людей похилого віку необхідність шукати опору в  сім'ї. По-четверте, суспільне виробництво  все більше висуває на передній план особисті заслуги людини, що дозволяє їй, виявивши уміння і здібності, не розраховувати на допомогу родичів.

Сучасна сім'я буде повноцінною  ланкою суспільства тільки за умови  виконання своїх основних функцій.

Економічна функція - одна з першорядних. Вона забезпечує статус сім'ї як повноправної виробничо-господарської одиниці і є необхідною умовою добробуту, фізичного розвитку усіх її членів, здійснення громадських свобод і прав.

Репродуктивна функція  сім'ї буде успішною у тісному  взаємозв'язку з економічною, що забезпечить достатню народжуваність дітей, матеріальні умови їх зростання і виховання.

Виховна функція - це здійснення в сучасних умовах первинної соціалізації дітей, привчання їх до соціальної зрілості. Сім'я забезпечує духовний розвиток особистості дітей, привчання і вироблення ставлення до праці як основного джерела розвитку і благополуччя людини, формує світогляд і характер громадянина України, здатного до захисту її інтересів в усіх формах, видах і виявах, аж до самопожертви.

Рекреативна функція  в сучасних умовах забезпечує фізичну, матеріальну і психологічну взаємодопомогу, зміцнення здоров'я дозвілля членів сім'ї. Разом з тим, ця функція в умовах психологічних стресів, що постійно тривають на основі соціальної депресії і кризи має відігравати роль морального щита, яким захищає сім'я саму себе і кожного з своїх членів від усіх негараздів і бід. Рекреативна функція є тим життєдайним і сонячним оазисом, де виростає все, що приносить радість і упевненість людині.

Комунікативна функція  задовольняє потребу членів сім'ї в спілкуванні. Моральне і психологічне здоров'я людини, її емоційна культура перебувають у прямій залежності від характеру внутрісімейного спілкування, його морально-психологічної атмосфери та стосунків у сім'ї.

Регулятивна функція  має забезпечити систему регулювання взаємовідносин між членами сім'ї. На цій основі здійснюється первинний соціальний контроль діяльності усіх членів сім'ї та реалізація влади й авторитету батьків. У демократичній сім'ї регулятивна функція визначається здебільшого моральними нормами, особистим прикладом старших членів сім'ї і, в першу чергу, батьків у ставленні до дітей, оцінки їх різноманітної діяльності. Регулятивна функція сім'ї виявляється і у взаємодії усіх її членів з суспільством, соціальними інститутами, виконанні громадянських обов'язків та здійсненні прав і свобод.

Разом з тим стабільність, міцність і єдність сім'ї забезпечуються і взаємною любов'ю, моральною, економічною, правовою та іншими видами взаємної відповідальності всіх її членів, взаємопідтримкою, взаєморозумінням та емоційною прив'язаністю. В сім'ї людина відновлює свої духовні і фізичні сили, заряджається енергією для трудових, творчих звершень, активної участі в суспільному житті.

Правове регулювання  відносин у сім'ї між батьками і дітьми здійснюється на основі Конституції України, законодавства про шлюб і сім'ю та цивільного Кодексу України. Правовідносини між батьками і дітьми регулюються також такими міжнародними документами, як Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини і Конвенція про права дитини, схвалені Генеральною Асамблеєю ООН і ратифіковані Верховною Радою України, в яких, зокрема, зазначено, "що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості треба рости в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння".

Шляхи реалізації концепції

1. Опрацювання і вдосконалення державного законодавства, що регулює 
   взаємовідносини між сім'єю, державою і суспільством, батьками і діть 
   ми на основі Декларації прав дитини та Конвенції про права дитини.
2. Створення державою сприятливих законодавчих, соціально-побутових, 
   навчально-матеріальних і психолого-педагогічних умов для фізичного, 
   розумового, морального, трудового, художньо-естетичного розвитку ді 
   тей, їхніх здібностей та формування культури поведінки і духовності, 
   правової і екологічної культури.
3. Забезпечення державою мережі дошкільних і позашкільних установ та 
   громадських закладів для повноцінного відпочинку сім'ї.
4. Розробити і забезпечити державну програму щорічного святкування 
   Дня Сім'ї та Дня Матері.
5. Вивчення та широке впровадження кращого досвіду спільної роботи 
   школи, сім'ї і громадськості в справі виховання дітей і молоді.
6. Розробка програми родинно-національного виховання "Сім'я і діти".
7. Підготовка програм і навчально-тематичних планів народних університетів, батьківських лекторіїв, шкіл молодих батьків та інших форм педагогічного всеобучу і широке впровадження їх відділами народної