Самоанализ и самооценка профессиональной деятельности учителя

Основна задача оцінки в подібній ситуації - переконатися у відповідності початківця вчителя базовим професійним вимогам. Крім того, виявлені результати дозволять точніше визначити стартовий рівень у його розвитку, як би визначити точку відліку для його подальшого професійного вдосконалення [14, с. 20].

Карта вчителя № 1 призначена для оцінки рівня професійної діяльності педагога, що претендує на присвоєння другої кваліфікаційної категорії і дозволяє виявити, крім відповідності вимогам шуканої категорії, підвищення рівня професійної діяльності по відношенню до базового рівня. Карта № 2 використовується для оцінки рівня фахової діяльності вчителя, що претендує на присвоєння першої кваліфікаційної категорії. Основне завдання - виявити поряд з відповідністю вимогам першої категорії подальше зростання професійної майстерності (по відношенню до рівня, описаного в карті № 1). Всі три карти складені по загальному принципу і включають одні і ті ж розділи, що охоплюють основні композити професійної компетенції вчителя, а саме: ставлення до предмета; методична компетенція; предметна компетенція; планування; контрольно-оцінна діяльність; управління навчальним процесом.

Усередині кожного розділу виділяються уніфіковані параметри оцінки. Параметри, що містяться в картці № 1, описують більш високий рівень професійної діяльності в порівнянні з картою молодого вчителя. Відповідно, параметри карти № 2 відображають якісно вищий рівень порівняно з картою № 1, а також припускають наявність у вчителя додаткових вмінь. Кожен параметр оцінюється за певною шкалою. Таким чином, їх використання дозволяє поєднувати якісну і кількісну оцінку рівня професійної діяльності.

Загальна кількість балів по всіх розділах карти по відношенню до максимально можливого покаже відповідність або невідповідність діяльності оцінюваного вчителя необхідному рівню. Кількість балон всередині кожного

розділу - по відношенню до максимально можливого у його межах - покаже специфічні області невідповідності вимогам (якщо такі є). А якісний аналіз за параметрами виявить конкретні напрями, в рамках яких вчителю належить працювати над своєю професійною компетенцією. Карти пропонується заповнювати в процесі відвідування уроків, а також на підставі аналізу навчальних матеріалів, використовуваних учителем (у тому числі і самостійно їм розроблених), результатів анкетування колег і, можливо, учнів. Об'єктивність оцінки при цьому забезпечується наступним чином: карти заповнюються на підставі відвідування не одного, а декількох занять, і заповнюють їх усі, хто присутній на уроці в якості спостерігачів; на основі оцінок різних спостерігачів протягом не скількох уроків виводяться середні величини для кожного вчителя; враження від відвідування уроків доповнюються даними аналізу використовуються матеріалів і документації, а також даними анкетування. Карти можуть використовуватися не тільки для атестації, але і для поточної оцінки.

Спостерігаючи за діяльністю вчителя протягом навчального року завуч або керівник методичного об'єднання може оцінюється професійне зростання (або відсутність такого) за тими параметра які спочатку отримали низьку оцінку [14, с. 21].

Документи для самооцінки

Як вже згадувалося, пакет інструментів для оцінки професіонал

ної діяльності вчителя доповнюється цілим набором документів д.

самооцінки. Зокрема, «лист самооцінки» дає вчителю можливості

проаналізувати те, що він знає і вміє у своїй професії.

Лист самооцінки (витяг)

Є форма, яка допомагає вчителю детально аналізувати свою професійну діяльність. Мета роботи з формами по самооцінці - розвивати у вчителя усвідомлене, критичне ставлення до своїх професійних можливостей, з'ясовувати для себе особисто, що у нього виходить краще, що - гірше, а чого він поки ще не вміє. Однак необхідно пам'ятати, що для формування адекватної професійної самооцінки необхідно надавати вчителю можливість постійно зіставляти результати своєї самооцінки з незалежними експертами. У цьому випадку можна уникнути цілого ряду конфліктів і непорозумінь, які можуть виникнути при проведенні атестації. Форма 11 являє собою підведення адміністрацією школи підсумків професійної діяльності вчителя за минулий навчальний рік. Наведемо як приклад витримку з неї [14, с. 22].

Суммирующая оцінка роботи вчителя (за рік) (витяг)

Як вже згадувалося, регулярна і системна оцінка дозволить адміністрації не тільки адекватно діагностувати готівковим рівень професійної діяльності вчителів, але п. що не менш важливо, визначити області, які потребують особливої ​​уваги. Крім того, у пакеті документів є форма 14. в якому вчителям пропонується відзначити теми, що викликають у них інтерес, або області, в яких вони відчувають себе недостатньо компетентними. На підставі цієї інформації адміністрація та методичне об'єднання можуть планувати заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації вчителів.

ВИСНОВОК

Підводячи підсумки з вищевикладеного матеріалу випливає висновок про те, що аналіз власної діяльності як процес осмислення педагогічного досвіду є найважливішим і своєрідним інструментом подолання існуючих в роботі труднощів, стимулом самовдосконалення. Тому розвиток здатності вчителя до самоаналізу є основною умовою для визначення кращих аспектів своєї професійної діяльності і труднощів.

До теперішнього часу накопичений багатий досвід оцінки рівня професійної діяльності вчителя. Розроблена модель оцінки компетентності та рівня професійної діяльності вчителя дозволяє зробити її всебічної, максимально об'єктивної, яка охоплює всі етапи роботи вчителя.

Дана модель оцінки включає цілий пакет документів (всього 15), оціночні листи, картки, рекомендації та інструкції до їх використання, а також комплект форматів для самооцінки рівня професійної діяльності. Ці документи можуть використовуватися адміністрацією школи в різних ситуаціях оцінюванні, починаючи з прийому вчителі на роботу, для поточної оцінки діяльності вчителя, для підготовки до атестації і в ході її проведення. У пакет також включено цілий ряд документів, що дає вчителеві можливість самостійно оцінити свій рівень компетенції.

Проектування з освітньої націленості як метод самоаналізу діяльності вчителя показала, що вчитель, який вміє аналізувати свою діяльність - це найважливіший інноваційний ресурс будь-якої школи.