ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ ВОЛОНТЕРІВ В УКРАЇНІ

 

Таблиця 2.4.1.

Виявлення мотивів  добровільної участі фахівців і волонтерів у роботі центру

№ п/п	Мотиви	Фахівці, %	Волонтери, %
1.	Отримання додаткових знань, умінь і навичок	12	18
2.	«Розширення кола знайомих»	6	9
3.	Самоосвіта	18	6
4.	Достаток вільного часу	9	12
5.	Бажання спілкування  в колективі	14	6
6.	Мотиви впоратися зі своїми проблемами	6	14
7.	Поділитися з іншими досвідом вдало подоланою в минулому проблеми	14	21
8.	Прагнення завести нових  знайомих, нові зв'язки, як серед працюючих  в Центрі фахівців, так і серед  самих волонтерів	21	18

Отримані дані проілюстровано з допомогою діаграми ( див. рис. 2.4.1. та рис. 2.4.2.):

Рис. 2.4.1. Процентне  співвідношення мотивів добровільної участі фахівців у роботі центру

 

Рис. 2.4.2. Процентне співвідношення мотивів добровільної участі волонтерів у роботі центру

Виявлення думок волонтерів про використання ними способів, стимулів, за допомогою яких вони мотивують  себе до добровольчому праці.

У ході інтерв'ю з респондентами  було виявлено наступне. Як видно з  інтерв'ю з волонтерами Центру, на заняття добровольчої допомогою, їх стимулює, в першу чергу, «усвідомлення власної потрібності, корисності».

Таким чином, можна помітити, що однією з основних причин, по якій волонтери Кризового центру не припиняють займатися добровольчої діяльністю, є бажання бути «потрібним» своїм клієнтам, прагнення постійно допомагати, підтримувати тих, хто опинився у важкій життєвій ситуації, хто зіткнувся з тими , чи іншими проблемами.

Також кілька респондентів виділяють в якості стимулу для  роботи волонтером, «видимість результату від надання допомоги». Також, одним з основних стимулів, що спонукають до волонтерів Кризового центру до добровольчої роботі, є отримання нових знань, умінь і навиком. Таким чином, можна помітити, що даний мотив (одержання знань, корисної та цікавої інформації) був також у попередньому тематичному блоці, що стосується причин приходу волонтерів до Центру.

Необхідно відзначити той  факт, що, як видно з кількох інтерв'ю  з респондентами-волонтерами, мотиви, пов'язані з отриманням знань, якоїсь інформації в кризовому центрі, у багатьох добровольців є самими різними. Це і отримання практичних навичок, і отримання якихось конкретних знань (наприклад, як видно з деяких вищенаведених цитат, це знання з психології), і розвиток якихось особистісних якостей, умінь.

Таким чином, з інтерв'ю  з респондентами-волонтерами видно, що одним з чільних мотивів  до роботи на добровільній основі в  кризовому центрі, є отримання  знань, умінь, навичок. Далі також називаються  «усвідомлення потрібності, корисності», а також «видимість результатів наданої допомоги».

Виявлення думки фахівців, а також волонтерів про використання фахівцями будь-яких способів, методів, прийомів стимулювання волонтерів, які  працюють в даній організації.

Була виявлена наступна інформація. Одним із способів мотивування респонденти-волонтери і респонденти-спеціалісти називають «подяку». Як видно з даних інтерв'ю з фахівцями, усна подяка за виконану волонтерами роботу, грає не останню роль у заохоченні та мотивуванні добровольців у кризовому центрі. Фахівці вважають, що даний спосіб мотивування є невід'ємною частиною роботи з волонтерами. Респонденти-волонтери також назвали одним із стимулів, що використовуються фахівцями, вираз подяки.

Одним з основних способів заохочення волонтери та фахівці виділяють лекції, тренінги та семінари, що проводяться в центрі спеціально для добровольців. Також, про тренінги, семінари і лекціях, як про один із способів стимулювання добровольців, кажуть респонденти-волонтери.

У центрі нещодавно почала поширюватися така практика, коли волонтерам надається право вибору того виду допомоги, яке найбільше цікаво добровольцю. Фахівцями активно заохочуються різні ідеї волонтерів, що стосуються надання допомоги клієнтам центру, розробки різних методик надання допомоги клієнтам, підтримується будь-яка ініціатива того чи іншого волонтера. Фахівці розцінюють таку практику як експеримент, який, за їх словами, вже користується успіхом. Варто відзначити, що даний експеримент розцінюється волонтерами та спеціалістами як ще один стимулюючий фактор.

Таблиця 2.4.2.

Виявлення мотивування  і заохочення фахівців і волонтерів центру

№ п/п	Мотивування та заохочення	Фахівці, %	Волонтери, %
1.	Усна подяка	38	62
2.	Лекції, тренінги та семінари	28	29
3.	Право вибору того виду допомоги, яке найбільше цікаво добровольцю	34	9

Отримані дані проілюстровано з допомогою діаграми ( див. рис. 2.4.3. та рис. 2.4.4.):

 Рис. 2.4.3. Процентне співвідношення мотивування фахівців у роботі центру

 

 

 Рис. 2.4.4. Процентне співвідношення мотивування волонтерів у роботі центру

 

В результаті проведеного  дослідження були підведені підсумки та зроблені наступні висновки:

1. Волонтери міського соціального центру для сім’ї, дітей та молоді м. Полтави прийшли працювати в дану організацію на добровольчої основі з наступних мотивів: бажання отримувати нові знання в галузі психології та соціальної роботи; бажання спілкуватися в колективі, прагнення допомогти людям, допомогти вирішити проблему, прагнення знайти нових знайомих, завести нові зв'язки.

2. Волонтери Кризового центру стимулюють себе до діяльності різними способами, серед них: усвідомлення значущості власних дій, постійне бажання допомагати іншим людям.

3. Волонтери зацікавлені в подальшій роботі в кризовому центрі в якості добровольців.

4. У кризовому центрі міста Апатити для спеціально для волонтерів проводяться різні тематичні психологічні тренінги, лекції, навчальні семінари, заняття. Дані заходи допомагають волонтерам у їх добровольчої діяльності.

5. Фахівці Кризового центру пропонують постійно пропонують волонтерам різні стимули, які мотивують добровольців до роботи. Цими стимулами, в першу чергу, є тренінги, навчальні програми, семінари, лекції тощо. Також в якості стимулу, мотивуючого добровольців, фахівці називають експериментальний проект, який передбачає, що волонтери самі обиратимуть спектр їхніх послуг, характер виконуваної ними роботи, залежно від своїх інтересів, життєвих орієнтацій, можливостей. Також до числа стимулів відносяться заохочення, і запрошення волонтерів на різні заходи, організовувані установою.

6. мотиви приходу на роботу волонтерів, на думку фахівців, такі: по-перше це бажання спілкування, контакту з іншими людьми, по-друге це жага нових знань ; також серед мотивів волонтерів, фахівці називають бажання допомагати іншим, бажання поділитися пережитої проблемою, і самому допомогти вирішити її, фахівці також виділяють такий мотив як відчувати свою корисність, «потрібність», корисність клієнтам.

7. Фахівці Кризового центру використовують досвід інших організацій, у яких працюють волонтери. Вони також використовують різну спеціалізовану літературу, що стосується роботи з волонтерами.

В якості рекомендацій волонтерам міського соціального центру для сім’ї, дітей та молоді м. Полтави ми можемо запропонувати більш активно пропонувати фахівцям свої ідеї, задуми, проекти, що стосуються надання допомоги клієнтам даної установи. Не дивлячись на те, що в центрі практикується експеримент у «вільному вибору» у напрямку допомоги клієнтам, за словами фахівців, волонтери ще не достатньо активно беруть в ньому участь. Ми вважаємо, що якщо добровольці центру будуть більш активно підходити до даного проекту, постійно будуть реалізовуватися нові ідеї, задуми, що саме по собі буде стимулювати до роботи волонтерів, а у фахівців з'явиться можливість набирати на роботу на телефоні довіри і консультантом нових людей.

 

висновки

За результатами проведеного  дослідження можна зробити наступні висновки:

1. У країнах Західної Європи і США зародження волонтерського руху припадає на початок ХІХ століття. У поняття «волонтер» вкладають наступний зміст – це безкоштовна робота людини або певної групи на благо суспільства. У розвинутих країнах світу волонтер вважається вельми почесною місією і є віддзеркаленням активної життєвої позиції. Особливе значення має дослідження процесів добровільного залучення фахівців різного профілю у країнах з відносно тривалою історією соціальної роботи.

Сьогодні в Україні  зароджується демократичне суспільство, яке мас базуватися на принципах свободи, творчості та гуманізму. Формальні державні структури не в змозі реагувати на всі запити суспільства, тому особливої ваги набуває громадський рух. Про те, що цей процес розпочався і триває, не дивлячись на труднощі, свідчить поява сучасних недержавних організацій, кількість яких сягнула понад 20000. Однак, лише незначна частина цих організацій працює з волонтерами.

Варто також зазначити, що не лише громадські організації, а  й державні теж намагаються розвивати  волонтерський рух в Україні. Про це свідчить, зокрема, діяльність Соціальних служб для молоді, де поряд з професійними соціальними працівниками працюють добровільні помічники.

2. Мотивація – це процес стимулювання кого-небудь (окремої людини або групи людей) до діяльності, спрямованої на досягнення цілей. Мотивація необхідна для продуктивного виконання прийнятих рішень та намічених робіт. Зовнішні засоби, які в тій чи іншій мірі спонукають людину в процесі праці, називаються стимулами. Мотивація тісно пов'язана з потребами людини. Потреби утворюють ієрархію, яка визначає поведінку людини. Потреби вищих рівнів не мотивують людини, поки не задоволені, принаймні, частково, потреби нижнього рівня.

Фахівці також виділяють  кілька видів працівників, відповідно до типів мотивації. Дані типи працівників можна використовувати в житті на практиці, проте необхідно мати на увазі те, що дана схема не універсальна, завжди має місце елемент «випадковості».

3. Були виявлені основні характеристики субкультури волонтерів. Ними є, в першу чергу, безкорислива, безоплатна діяльність, добровольчий характер праці. Працювати на волонтерській основі – значить працювати безкоштовно, безоплатно. Як правило, люди, початківці займатися роботою на добровільних засадах, прагнуть досягти декілька цілей. Це самореалізація, утвердження свого «Я»; бажання допомагати іншим людям безоплатно, бажання поділитися пережитою проблемою, спрага нових знань.

Волонтери працюють не заради матеріального прибутку, але заради задоволення своїх соціальних потреб. Субкультура волонтерів також характеризується невимушеністю праці добровольців. Людина може працювати безоплатно тільки лише за власним бажанням і згодою.

4. Були виявлені особливості мотивації волонтерів на матеріалі теоретичного дослідження. У зв'язку з цим було виявлено: Найпоширенішими способами мотивації добровольців є: вираз подяки волонтеру, навчання (семінари, тренінги, лекції, навчальні заняття), періодичне спілкування з волонтером, надання йому можливості брати участь у різних заходах, що проводяться організацією, надання якоїсь матеріальної допомоги, підтримки (подарунок, грамота, лист подяки і так далі). Керівник організації, в якій працюють волонтери, повинен періодично заохочувати добровольців, з метою підвищення їх мотивації, а також підвищення рівня роботи установи.

5. Були виявлені особливості мотивації волонтерів Полтавського міського соціального центру для дітей, сім’ї та молоді. У зв'язку з цим завданням було проведено дослідження у вигляді інтерв'ю, взяте у вісімнадцяти респондентів, які були фахівцями центру, а також волонтерів даної установи. Відповідно до програми, завдань і цілей дослідження, були виявлені наступні способи мотивації волонтерів фахівцями: цими стимулами, в першу чергу, є тренінги, навчальні програми, семінари, лекції. Також в якості стимулу, мотивуючого добровольців, фахівці називають експериментальний проект, який передбачає, що волонтери самі обиратимуть спектр їхніх послуг, характер виконуваної ними роботи, залежно від своїх інтересів, життєвих орієнтацій, можливостей.