Теоретичні та методичні основи моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту

– обґрунтовано та експериментально перевірено використання модельно-цільового  підходу щодо побудови річного тренувального  циклу спортсменів ігрових видів  спорту. Визначені основні завдання та алгоритм використання модельно-цільового  підходу:

• прогнозування спортивних результатів;
• реалізація мети прогнозування;
• порівняння показників підготовленості та змагальної діяльності спортсменів з прогнозованими модельно-цільовими характеристиками;
• розробка моделей мікро-, мезоциклів і етапів тренувального процесу та корекція управлінських впливів з такою метою, щоб досягти прогнозованих спортивних результатів;

– обґрунтований аналіз змагальної діяльності гравців у  футболі та хокеї на траві на основі інтегральної оцінки, яка відображає кількісні та якісні показники змагальної діяльності і дозволяє визначити:

• структуру змагальної діяльності  гравців з урахуванням координаційної складності виконання техніко-тактичних дій команд різної кваліфікації та гравців згідно амплуа;
• модельні характеристики змагальної діяльності як для гравців різних амплуа так і для команд;

– доповнені та розширені  дані щодо структури і змісту тренувальних мікро-, мезоциклів і етапів річного  макроциклу футбольних команд та команд з хокею на траві;

– уточнені та розширені  дані стосовно обсягів тренувальних засобів і тренувальних навантажень  для клубних і збірних команд з футболу та хокею на траві  на різних етапах річного тренувального  циклу.

Практична значущість результатів дослідження зумовлена:

• підвищенням ефективності управління тренувальним процесом спортсменів ігрових видів спорту на основі розроблених критеріїв контролю за рівнем підготовленості та змагальної діяльності;
• практичним використанням: структури та змісту тренувальних мезоциклів під час побудови тренувального процесу клубних і збірних команд у річному циклі підготовки; модельних тренувальних завдань для удосконалення спеціальних здібностей гравців з урахуванням формування термінових, відставлених і кумулятивних тренувальних ефектів.

Практична значущість роботи підтверджується актами впровадження результатів дослідження в тренувальний процес: футбольних команд ФК «Арсенал» (м. Київ), ФК «Металург» (м. Донецьк), ФК «Нива» (м. Вінниця), ФК «Дніпро» (м. Дніпропетровськ), молодіжної збірної команди України U-19; хокейних команд «Олімпія-Колос-Секвоя» (м. Вінниця), «Динамо-ШВСМ-ВДПУ» (м. Вінниця), «Олімпік» (м. Вінниця), «Динамо» (м. Електросталь, Росія), ХК «Мінськ» (м. Мінськ, Білорусь), «Будівельник» (м. Брест, Білорусь); національної чоловічої збірної команди України, національної жіночої збірної команди України; національної чоловічої збірної команди Азербайджану; в навчальний процес Центру ліцензування тренерів Федерації футболу України.

Матеріали дисертаційного дослідження  використовуються студентами та магістрантами  Вінницького державного педагогічного  університету імені Михайла Коцюбинського  в процесі вивчення навчальних дисциплін  «Теорія і методика тренування спортсменів  високої кваліфікації», «Теорія  і методика спортивної підготовки», «Теорія і методика спортивної підготовки спортсменів у видах спорту», «Прогнозування та моделювання тренувального  процесу», «Спортивно-педагогічне вдосконалення», «Теорія і методика викладання спортивних ігор». Окрім цього, протягом останніх п'яти років результати матеріалів дослідження використовувалися  при читанні лекцій та проведенні методичних занять у Центрі ліцензування тренерів Федерації футболу України  за програмою «В», «А» і «Про-диплома» УЄФА.

Особистий внесок здобувача в опубліковані зі співавторами наукові праці полягає у виборі та обґрунтуванні методології дослідження, визначенні його мети, проведенні теоретичних та експериментальних досліджень.

Апробація результатів  дисертації. Основні теоретичні положення й результати експериментального дослідження були викладені в доповідях і повідомленнях на конгресах, конференціях і семінарах: IX і XIV міжнародних конгресах «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2005, 2010); міжнародних науково-практичних конференціях «Фізична культура, спорт і здоров'я нації» (Вінниця, 2001, 2004, 2006, 2009); всеукраїнських науково-практичних конференціях «Молода спортивна наука України» (Львів, 2004, 2006); міжнародних науково-практичних конференціях «Фізична культура, спорт і здоров'я» (Харків, 2008, 2009); міжнародних науково-практичних конференціях «Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві» (Луцьк, 2002, 2005, 2008); всеукраїнських науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту на сучасному етапі та шляхи їх вирішення» (Чернігів, 2008, 2011); міжнародному науково-практичному семінарі «Тренерські навчання» (Амстердам, Нідерланди, 2010); міжнародних науково-практичних конференціях «Основні напрями розвитку фізичної культури, спорту і фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2008, 2009); всеукраїнських науково-практичних конференціях тренерів з футболу (Київ, 2001, 2003, 2009); щорічних науково-методичних конференціях професорсько-викладацького складу інституту фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського «Актуальні проблеми фізичного виховання і методики спортивного тренування» (2007-2011 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 51 наукову працю. Серед них 3 монографії, 6 навчальних посібників, 2 з яких з грифом МОН України; 25 статей у фахових виданнях України. В опублікованих зі співавторами наукових працях (5 – навчальні посібники, програми і методичні розробки) внесок здобувача полягає в розробці їх змісту.

Структура та обсяг  дисертації. Дисертаційна робота викладена на  560 сторінках, складається зі вступу, дев'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (593 найменування, з яких 85 іноземних). У тексті роботи 105 рисунків та 138 таблиць. До основного тексту дисертаційної роботи окремо пропонуються додатки, у яких вміщено 52 рисунки, 250 таблиць, 15 актів впровадження результатів дослідження.

Основний  зміст

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми та її актуальність, з’ясовано зв'язок роботи з науковими програмами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну і практичну значущість роботи, відображено особистий внесок автора в розробку проблеми, наведено дані про апробацію основних положень дисертації, подано інформацію про публікації.

У першому розділі «Науково-теоретичні та методичні основи моделювання процесу підготовки спортсменів високої кваліфікації» на основі системного аналізу наукових джерел з’ясовано, що протягом останніх тридцяти років методи моделювання впроваджуються в теорію та практику спортивної науки за різними напрямами.

Аналіз спеціальної літератури підтвердив, що на сучасному етапі  в ігрових командних видах  спорту залишається нерозробленою  концепція побудови тренувального  процесу на основі методів моделювання. Насамперед це стосується річного тренувального  циклу, тому теоретичне й методологічне  обґрунтування необхідності моделювання  тренувального процесу спортсменів  ігрових видів спорту є актуальною проблемою, яка в нашому дослідженні  вирішувалася шляхом розробки, з одного боку, узагальнюючих, групових та індивідуальних моделей підготовленості й змагальної діяльності спортсменів, базових моделей  для гравців різних амплуа, а з  іншого – моделей річних тренувальних циклів, етапів, мезо- й мікроциклів, тренувальних занять і окремих тренувальних вправ.

Встановлено, що одним з  оптимальних шляхів впровадження методів  моделювання в тренувальний процес спортсменів ігрових видів спорту є модельно-цільовий підхід, який розглядається  як побудова (моделювання) підготовчої  та змагальної діяльності спортсмена таким чином, щоб прогнозовані компоненти майбутньої цільової змагальної діяльності перевершували попередні та були адекватні новому, більш високому спортивному результату.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» обґрунтовано загальну методологію наукового пошуку, подано опис основних методів дослідження, наведено дані про контингент спортсменів, які брали участь у дослідженні, висвітлено структуру і зміст педагогічного експерименту.

У роботі відповідно до об’єкта, предмета, мети та завдань використані  теоретичні дослідження та узагальнення (аналіз і узагальнення наукових даних, виявлення певних закономірностей  та концепцій з проблеми, що досліджувалася); педагогічні методи (спостереження, хронометрування, відеозйомка, тестування, експертний аналіз); методи функціональної діагностики (інструментальний комплекс «Кардіолаб+вело», радіотелеметрична  пульсометрія, біговий варіант тесту  PWC_170(V), моніторинг складу тіла); методи моделювання (визначення модельних характеристик підготовленості та змагальної діяльності спортсменів, розробка модельних тренувальних завдань, розробка моделей мікро-, мезо- та макроциклів тренувального процесу); педагогічний експеримент; методи математичної статистики (параметричні критерії, кореляційний, дисперсний, регресивний та факторний аналізи).

Науково-дослідна робота згідно теми дисертації здійснювалася впродовж п'яти етапів.

Основною метою першого  етапу (2001-2003 рр.) був теоретичний  аналіз проблеми моделювання та узагальнення досвіду використання методів моделювання  в підготовці висококваліфікованих спортсменів.

Паралельно вирішувалися завдання другого етапу дослідження (2003-2007 рр.): спостереження за змагальною діяльністю клубних і збірних  команд з футболу та хокею на траві  в чемпіонатах України (2003-2007 рр.), літніх спортивних іграх України (2003, 2007 рр.), клубних європейських змаганнях (2003-2007 рр.), чемпіонатах Європи (2003-2005, 2007 рр.), відбірних турнірах до чемпіонату світу (2006 р.) та Олімпійських ігор (2004 р.).

На цьому етапі були розроблені спеціальна методика аналізу  змагальної діяльності з визначенням  інтегральної оцінки та моделей змагальної діяльності команд і гравців різних амплуа.

На основі спостереження  і хронометражу тренувального процесу  клубних і збірних команд з  футболу та хокею на траві була досліджена динаміка й співвідношення тренувальних навантажень протягом різних етапів річного циклу підготовки, розроблені структура і зміст  тренувальних циклів, визначені модельні показники підготовленості спортсменів, розроблені модельні тренувальні завдання для різних сторін їх підготовки.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) були розроблені моделі тренувальних циклів, визначена структура та зміст побудови тренувального процесу футбольних команд і команд з хокею на траві в річному макроциклі.

На четвертому етапі (2008-2009 рр.) здійснювалось обґрунтування теоретико-методичної концепції побудови тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту на основі теорії періодизації та з врахуванням положень модельно-цільового підходу.

На п'ятому етапі (2009-2011 рр.) узагальнювалися експериментальні дані та оформлені результати дослідження.

Експериментальні дослідження  проводилися на спортсменах футбольної команди першої ліги «ФК Вінниця», команд вищої ліги з хокею на траві  «Динамо-ШВСМ» (Вінниця), «Олімпія-Колос-Секвоя» (Вінниця), чоловічої та жіночої національних збірних команд з хокею на траві. Спортивна кваліфікація спортсменів – кандидати в майстри спорту, майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу. Дослідження здійснював безпосередньо автор дисертаційної роботи, виконуючи функції тренера з науково-методичної роботи футбольної команди, головного тренера клубної й тренера національних збірних команд (чоловічої та жіночої) з хокею на траві.

Протягом усього дослідження  вирішувалися завдання констатуючого (2002-2008 рр.) й формуючого (2008-2009 рр.) експериментів.

У констатуючому експерименті брали участь футболісти клубної  команди першої ліги «ФК Вінниця», гравці клубних команд вищої ліги з хокею на траві «Динамо-ШВСМ» (Вінниця), «Олімпія – Колос –  Секвоя» (Вінниця), гравці чоловічої  та жіночої національних збірних  команд з хокею на траві; у формуючому – гравці основних складів двох провідних хокейних команд України  «Динамо-ШВСМ», «Олімпія-Колос-Секвоя»  м. Вінниця, а також гравці чоловічої  національної збірної команди України  з хокею на траві. Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 96 спортсменів. Змагальна діяльність аналізувалася  за участю 800 спортсменів у 55 іграх  футбольних команд і 381 грі команд з  хокею на траві. Протягом дослідження  було проаналізовано 3452 тренувальних занять, у тому числі 611 – клубних  футбольних команд, 2356 – клубних, 485 – збірних команд з хокею на траві.

У третьому розділі «Методологічний аналіз змагальної діяльності спортсменів високої кваліфікації у футболі та хокеї на траві» викладені результати багаторічного спостереження за змагальною діяльністю футбольних і хокейних клубних та збірних команд.

На основі достатньої кількості  матеріалу розроблені модельні показники  та структура змагальної діяльності спортсменів високої кваліфікації у футболі та хокеї на траві  як у загальнокомандному аспекті, так  і гравців різних амплуа.

З метою об'єктивного аналізу  змагальної діяльності спортсменів  у футболі й хокеї на траві  нами розроблена інтегральна оцінка техніко-тактичної діяльності.

Запропоновані такі методичні  напрями контролю за техніко-тактичною  діяльністю гравців у футболі  та хокеї на траві:

1. Виконання техніко-тактичних  дій фіксувалося в 3-х режимах  координаційної складності й  ігрової напруженості. До 1-го режиму  координаційної складності (РКС)  входили техніко-тактичні дії,  що виконувалися на місці або  за зручної швидкості пересування.  Техніко-тактичні дії, що виконувалися  у русі з обмеженням у просторі  та часі, були віднесені до 2-го  РКС. До 3-го РКС були включені  техніко-тактичні дії, що виконувалися  в умовах активної перешкоди  з боку суперника.