Теоретичні та методичні основи моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту

У цьому факторі високі факторні значення також відмічені  за такими показниками спеціальних  здібностей хокеїстів на траві, як кидок  м'яча ключкою на дальність (r=0,659), коефіцієнт інтенсивності (r=0,752), коефіцієнт мобільності (r=0,716), коефіцієнт креативності (r=0,461), а також інтегральна оцінка (r=0,734).

 

Рис. 6. Факторна структура  спеціальних здібностей висококваліфікованих хокеїстів на траві (n=40), %:

1 – фактор техніко-тактичної  майстерності та змагальної діяльності; 2 – фактор функціональної підготовленості; 3 – фактор фізичної працездатності; 4 – фактор швидкісно-силових показників; 5 – фактор ефективності змагальної діяльності

 

У другому факторі (16,35%) системотвірними  є показники, що відображають передусім  функціональну підготовленість  хокеїстів, тому він визначений як фактор функціональної підготовленості. Високі факторні значення спостерігаються  в показниках маси тіла (r=0,933), індексу  Кетле (r=0,914), МСК_відн (r=–0,786), PWC₁₇₀ (r=–0, 775).

Третій фактор інтерпретований  як фактор фізичної працездатності (10,45%). Тут виділені високі факторні значення в показниках МСК_абс (r=0,792) і PWC₁₇₀ (r=0,848).

Значущість швидкості  та швидкісно-силових здібностей гравців  для змагальної діяльності в хокеї  на траві визначається четвертим  фактором (13,93%), який позначений як фактор швидкісно-силових показників. У  ньому найбільші факторні значення припадають на показники – біг  30 м з високого старту (r=–0, 743), стрибок у довжину з місця (r=0,639), біг 14,63 м з вибиванням м'яча (r=–0, 858), ведення м’яча – обведення стійок – удар у ворота (r=–0, 690), серія ударів у ворота (r=–0,549), коефіцієнт агресивності (r=0,431).

П'ятий фактор, (7,53%) інтерпретований  як фактор ефективності змагальної діяльності. Найбільш високі факторні значення в  ньому спостерігаються у показниках коефіцієнта ефективності (r=0,758) і  коефіцієнта ефективності єдиноборств (r=0,686).

На підставі регресійного, кореляційного і факторного аналізу  була розроблена модель побудови структури  та змісту тренувального процесу  висококваліфікованих хокеїстів на траві на етапі формуючого експерименту на основі теорії періодизації спортивного  тренування та з врахуванням положень модельно-цільового підходу.

У сьомому розділі «Моделювання тренувальних занять спортсменів високої кваліфікації в хокеї на траві» розглянуто моделювання тренувальних занять у хокеї на траві.

Моделювання основної частини  тренувальних занять ґрунтувалося на використанні алгоритмізованих навчальних програм, тренувальних програм, а також  модельних тренувальних завдань.

Алгоритмізовані навчальні  програми використовувалися для  опанування нових прийомів техніки  й тактики гри. На основі тренувальних програм удосконалювались рухові здібності  гравців. За допомогою модельних  тренувальних завдань здійснювалося  удосконалення комплексної підготовленості  хокеїстів на траві (табл. 4).

Таблиця 4

Модельне тренувальне  завдання для удосконалення техніко-тактичної  майстерності хокеїстів на траві

Назва: ігрова вправа: 6х6 на четверо воріт.

Мета: удосконалення техніко-тактичної майстерності гравців.

Місце: хокейне поле, манеж.

Код МТЗ		Тривалість	Спрямованість				КВН, бали		КІт.н.бал×хв-1
МТЗ: ТТМ: 6.65		17 хв. – рухова діяльність; 4 хв. – ОМВ	Аеробно-анаеробна				262		10,5
Зміст і схема виконання  МТЗ	У процесі МТЗ вирішуються  завдання удосконалення техніки  гри, ігрового мислення, швидкого прийняття  рішення в ігрових ситуаціях. Обсяг навантаження в тренувальному  занятті 20-25 хв.
По-слідо-вність МТЗ	Зміст окремих дій (кроків) МТЗ			Компоненти навантаження
				t,хв	I	РКС		ІО,хв	ЧСС, уд×хв-1	КВН, бали
1 крок	Ігрова вправа 6×6 на четверо  воріт. Мета вправи – послати м'яч в одні з воріт. Воротар переміщується від одних до інших воріт			4	В	2–3		–	150–162	43
2 крок	Пасивний відпочинок (випити 100-150 мл води)			1	–	–		–	126–132	–
3 крок	Те ж, що й крок 1, але  передачі м'яча в два дотики.			4	В	2–3		–	162–174	72
4 крок	Пасивний відпочинок (випити 100-150 мл води)			2	–	–		–	114–120	–
5 крок	Те ж, що й крок 1, але  передачі м'яча в два дотики з  персональною опікою гравців			4	В	2–3		–	168–180	99
6 крок	Пасивний відпочинок (випити 100-150 мл води)			2	–	–		–	114–120	–

Примітки: МТЗ – модельне тренувальне завдання; КВН – коефіцієнт величини навантаження; КІ_т.н. – коефіцієнт інтенсивності тренувального навантаження; РКС – режим координаційної складності; ОМВ – організаційно-методичні вказівки

Моделювання тренувальних занять стало основою розробки моделей  тренувальних мікро-, мезоциклів підготовки висококваліфікованих хокеїстів на траві.

У восьмому розділі «Обґрунтування теоретико-методичної концепції побудови тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту на основі методів моделювання» представлені теоретичні основи концепції моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту, що визначається:

• загальною теорією підготовки спортсменів;
• загальною теорією підготовки спортсменів в олімпійському спорті;
• основними положеннями системного підходу;
• понятійним апаратом, який дозволяє формулювати проблеми й наукові гіпотези, а також логічно обґрунтовувати ті або інші положення;
• теорією моделювання й прогнозування в системі підготовки та змагальної діяльності спортсменів;
• основними положеннями модельно-цільового підходу щодо побудови тренувального процесу спортсменів;
• структурою та змістом змагальної діяльності спортсменів у командних ігрових видах спорту;
• структурою та змістом управління й контролю в системі підготовки спортсменів;
• математико-статистичними методами в спорті.

Методологічна основа концепції  моделювання тренувального процесу  спортсменів ігрових видів спорту базувалася на положеннях теорії періодизації спортивного тренування (Л. Матвєєв (1964-2001); М. Озолін (1970-2003),               Д. Харре (1971), В. Платонов (1980-2008)).

Наше дослідження дозволило  теоретично обґрунтувати й практично  реалізувати концепцію побудови тренувального процесу спортсменів  ігрових видів спорту на основі методів  моделювання. При цьому враховувалися  положення модельно-цільового підходу.

Побудова річного тренувального  циклу на підставі положень модельно-цільового  підходу в хокеї на траві передбачала  логічно-послідовне здійснення управлінських  дій щодо тренувального процесу  хокейної команди з врахуванням  проектувальних і практичних операцій. Схема управлінських дій відбувалася  за алгоритмом, що поданий на рис. 7.

У дослідженні ставилось  завдання експериментального порівняння структур річного тренувального  циклу підготовки спортсменів командних  ігрових видів спорту, які базуються  на застосуванні традиційного підходу  й методів моделювання. З цією метою на ранніх етапах дослідження  був проведений констатуючий експеримент, у якому визначено особливості змагальної діяльності й розроблено модельні характеристики для гравців різних амплуа. На цьому етапі експерименту розроблено структуру й зміст мікроциклів і мезоциклів першого підготовчого, першого змагального, другого підготовчого, другого змагального й перехідного періодів річного тренувального циклу підготовки висококваліфікованих хокеїстів на траві. В процесі констатуючого експерименту визначено також динаміку рівня підготовленості гравців на різних етапах річного макроциклу.

 

Прогнозування спортивних результатів

Управлінська  система (тренер)

Реалізація  мети прогнозування

Модельно-цільовий підхід

Розробка  модельних комплексів розминки, тренувальних програм, модельних тренувальних завдань висококваліфікованих

хокеїстів на траві 

Порівняння показників підготовленості й змагальної діяльності з прогнозованими модельно-цільовими показниками.

Результати  змагань

Розробка  моделей мікро- і мезоциклів, тренувальних програм висококваліфікованих хокеїстів на траві

 

 

Розробка  базових моделей спеціальних здібностей висококваліфікованих хокеїстів на траві

 

Планування  тренувального процесу на основі модельно-цільового підходу

Реалізація  плану тренувального процесу  і корекція управлінських дій

Рис. 7. Схема побудови тренувального  процесу висококваліфікованих хокеїстів  на траві на основі модельно-цільового  підходу

 

На підставі тестування гравців  на різних етапах річного тренувального  циклу були розроблені базові моделі для хокеїстів семи ігрових амплуа: воротаря, крайнього захисника, центрального захисника, крайнього півзахисника, опорного півзахисника, центрального півзахисника (інсайда) й нападника.

Обґрунтування побудови річного  тренувального циклу хокеїстів  на етапі констатуючого експерименту можна розглядати як закінчене дослідження, яке дозволило оптимізувати тренувальний процес відповідно до параметрів тренувальної діяльності (тренувальних днів, годин, співвідношення засобів, навантажень  різної спрямованості тощо).

На етапі формуючого експерименту тренувальний процес високо-кваліфікованих хокеїстів на траві будувався  на основі розроблених моделей: мікро-, мезоциклів, періодів і річного макроциклу. Крім того, гіпотеза дослідження припускала експериментальне порівняння двох підходів до побудови тренувального процесу  висококваліфікованих хокеїстів на траві в річному циклі підготовки.

Необхідно було визначити, чи є побудова річного тренувального  циклу на основі модельно-цільового  підходу ефективнішою, ніж традиційна, яка базується на цілеспрямованому плануванні структури та змісту тренувальних циклів на підставі календаря змагань. При традиційному підході тренувальні  заняття будуються без суворо-регламентованого врахування компонентів тренувального  навантаження (тривалості виконання  вправ, інтенсивності, інтервалів відпочинку й т.п.) і використання тих або  інших вправ. Тоді як структура тренувального  процесу, що базується на застосуванні модельно-цільового підходу, передбачає не тільки покрокове використання модельних  тренувальних завдань, але й цілеспрямоване планування тренувальних ефектів за допомогою таких компонентів, як тривалість й інтенсивність виконання  вправ, тривалість і характер інтервалів відпочинку, коефіцієнт величини навантаження, коефіцієнт інтенсивності навантаження й т.п. Безумовно, під час використання модельно-цільового підходу щодо побудови тренувального процесу  важливо також чітко визначити  цілі підготовки гравців і способи  їх реалізації.

Корекція тренувального  впливу здійснювалася за допомогою  індивідуальних, групових і узагальнених моделей.

Визначаючи індивідуальні, групові й узагальнені моделі хокеїстів, виходили з таких положень:

1. Кожна модель має  складатися з 24 показників спеціальних  здібностей хокеїстів, які були  розбиті на п'ять компонентів:

• компонент функціональної підготовленості (МСК_абс, МСК_відн, PWC₁₇₀, PWC_170(V));
• компонент фізичної підготовленості (біг 30 м з високого старту; стрибок в довжину з місця; човниковий біг 180 м, тест Купера);
• компонент техніко-тактичної майстерності (у 1-у РКС, в 2-у РКС, в 3-у РКС, середнє значення РТТМ);
• компонент фізичної підготовленості у взаємозв'язку з технікою (біг 14,63 з вибиванням м'яча, ведення – обведення стійок – удар у ворота, ведення – передача м'яча в ціль, кидок м'яча ключкою на дальність, серія ударів у ворота);
• компонент інтегральної оцінки змагальної діяльності (КІ, КМ, КА, КЕ, КЕЄ, КК).