Теоретичні та методичні основи моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту

2. Реєстрація передач м'яча здійснювалася з урахуванням мети їх виконання гравцем. Як техніко-тактичний хід це може бути: утримання м'яча, розвиток атаки, загострення ігрової ситуації. Відповідно, передачі класифікувалися на утримуючі, розвиваючі та загострюючі.
3. Інтегральна оцінка повинна відображати кількісні й якісні показники техніко-тактичної діяльності гравців. З цією метою були розроблені шість специфічних показників змагальної діяльності – кількісні (коефіцієнт інтенсивності, коефіцієнт мобільності, коефіцієнт агресивності), якісні (коефіцієнт ефективності, коефіцієнт ефективності єдиноборств, коефіцієнт креативності).

Коефіцієнт інтенсивності (КІ) (бали):

(1)

            

де  – загальна сума техніко-тактичних дій, виконаних гравцем:

;

ТТД_1-й РКС – техніко-тактичні дії, що виконані у 1-му режимі координаційної складності;

ТТД_2-й РКС – техніко-тактичні дії, що виконані у 2-му режимі координаційної складності;

ТТД_3-й РКС – техніко-тактичні дії, що виконані у 3-му режимі координаційної складності;

t – зіграний час гравцем у матчі.

(2)

Коефіцієнт мобільності (КМ):

        

де 2 – відповідний коефіцієнт.

Коефіцієнт агресивності (КА):

(3)

          

де 3 – відповідний коефіцієнт.

Коефіцієнт ефективності (КЕ):

(4)

          

де ТТД_р – сума реалізованих техніко-тактичних дій.

Коефіцієнт ефективності єдиноборств (КЕЄ):

(5)

          

де ТТД_{р 3-йРКС} – реалізовані техніко-тактичні дії в 3-му режимі координаційної складності;

ТТД_{з 3-й РКС} – сума техніко-тактичних дій, що виконані в 3-му режимі координаційної складності.

(6)

Коефіцієнт креативності (КК):

       

де РП – кількість розвиваючих передач;

ЗП – кількість загострюючих передач;

УВ – кількість ударів у ворота;

Г – кількість голів;

1,2,5,10 – відповідні коефіцієнти.

Значення специфічних  показників змагальної діяльності за спеціальною шкалою переведені в  бали.

Інтегральна оцінка (ІО) польового гравця визначалася в балах за формулою:

ІО = КІ + КМ + КА + КЕ + КЕЄ + КК.      (7)

Для визначення інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності футболістів у загальнокомандному аспекті аналізувалася змагальна  діяльність клубних і збірних  команд України та Європи.

Порівняння значень специфічних  показників інтегральної оцінки техніко-тактичної  діяльності футбольних команд різної кваліфікації, зокрема команд першої ліги, команд вищої ліги України, провідних  клубних команд Європи, національної збірної команди України й  провідних національних збірних  команд Європи дає підстави констатувати, що найвища інтегральна оцінка техніко-тактичної  діяльності у провідних національних збірних команд Європи – 5,41±0,34, найнижча – у команд першої ліги України – 5,12±0,35. У провідних команд вищої ліги України, провідних клубних команд Європи й національної збірної команди України значення інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності майже однакові, відповідно – 5,26±0,57, 5,28±0,57 і 5,29±0,34 (табл. 1).

Таблиця 1

Модельні значення специфічних показників інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності футбольних команд різної кваліфікації

Команди	Статистичні показники	Специфічні показники  техніко-тактичної діяльності, бали						Інтегральна оцінка, бали
		коефіцієнт інтенсивності	коефіцієнт мобільності	коефіцієнт  агресивності	коефіцієнт ефективності	коефіцієнт ефективності єдиноборств	коефіцієнт креативності
Команди першої ліги України (n = 17)	S	0,89 0,14	1,62 0,18	1,11 0,09	0,70 0,04	0,58 0,03	0,23 0,05	5,12 0,35
Провідні команди вищої ліги України (n = 11)	S	0,92 0,19	1,68 0,30	0,89 0,18	0,77 0,02	0,66 0,06	0,25 0,04	5,26 0,57
Провідні клубні команди Європи (n = 13)	S	0,98 0,11	1,75 0,21	0,83 0,22	0,78 0,05	0,65 0,09	0,30 0,062	5,28 0,57
Національна збірна команда України (n = 5)	S	1,03 0,11	1,78 0,19	0,95 0,17	0,74 0,03	0,52 0,06	0,27 0,02	5,29 0,47
Провідні національні збірні команди  Європи (n = 9)	S	1,02 0,5	1,65 0,23	1,03 0,20	0,79 0,04	0,64 0,09	0,28 0,05	5,41 0,34

 

Отже, аналіз структури та специфічних показників техніко-тактичної  діяльності команд різної кваліфікації дозволяє внести до тренувального процесу  певні корективи, які насамперед стосуються складання тренувальних завдань з удосконалення техніко-тактичної  майстерності футболістів.

Інтегральна оцінка техніко-тактичної  діяльності гравців у хокеї на траві визначалася на основі обстеження змагальної діяльності клубних  і  збірних команд дивізіону «А», дивізіону  «В», дивізіону «С», а також провідних  клубних команд України.

Визначення показників виконання  основних ігрових прийомів  у  процесі гри – зупинок, ведення, обведень, передач, відборів, перехоплень  і ударів у ворота – дозволило  розробити структуру техніко-тактичної  діяльності команд різної кваліфікації (рис.1).

Рис. 1. Структура техніко-тактичної  діяльності клубних команд дивізіону  «А» в хокеї на траві, %:

 – зупинки,  – ведення, – передачі, – обведення, – перехоплення, – відбори, – удари у ворота

 

На підставі цього були розроблені тренувальні програми техніко-тактичної  підготовки гравців як клубних, так  і збірних команд з хокею на траві.

Модельні значення специфічних  показників  інтегральної оцінки техніко-тактичної  діяльності клубних команд різної кваліфікації наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Модельні  значення специфічних показників інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності клубних команд різної кваліфікації в хокеї на траві

Команди	Статистичні показники	Специфічні показники  техніко-тактичної діяльності, бали						Інтегральна оцінка, бали
		коефіцієнт інтенсивності	коефіцієнт мобільності	коефіцієнт  агресивності	коефіцієнт ефективності	коефіцієнт ефективності єдиноборств	коефіцієнт креативності
Дивізіон «А» (n=13)		1,30	2,12	1,15	0,81	0,63	0,42	6,42
	S	0,04	0,21	0,16	0,03	0,06	0,07	0,48
Дивізіон «В» (n=22)		1,08	1,88	1,12	0,78	0,62	0,35	5,83
	S	0,12	0,19	0,14	0,05	0,07	0,05	0,39
Дивізіон «С» (n=18)		0,98	1,59	0,99	0,74	0,59	0,28	5,17
	S	0,11	0,18	0,16	0,04	0,08	0,06	0,48
Провідні клубні команди  України (n=13)		1,04	1,81	1,07	0,79	0,63	0,36	5,70
	S	0,12	0,14	0,19	0,03	0,04	0,07	0,74

 

Найвищі показники інтегральної оцінки зафіксовані у клубних  командах дивізіону «А». Інтегральна  оцінка техніко-тактичної діяльності клубних команд дивізіону «А»  складає 6,42±0,48, дивізіону «В» – 5,83±0,39, дивізіону «С» – 5,17±0,48 бала.

Отже, чим вищий рівень команди, тим вища в неї інтегральна  оцінка. Інтегральна оцінка провідних  клубних команд України складає 5,70±0,74; вона майже така ж, як модельний показник клубних команд дивізіону «В».

Інтегральна оцінка техніко-тактичної  діяльності дозволяє визначити результат  команди в тих або інших  змаганнях паралельно зі спортивним результатом. У певному разі значення інтегральної оцінки можуть бути більш  об'єктивними, ніж спортивний результат, який не завжди є адекватним щодо рівня  майстерності команд, що беруть участь у змаганнях.

Вищевикладений матеріал у третьому розділі дисертації відображає результати багаторічного спостереження за змагальною діяльністю команд різної кваліфікації. Розроблені модельні показники і структура техніко-тактичної діяльності футбольних і хокейних команд дозволяють оптимізувати тренувальний процес відповідно до виявлених закономірностей змагальної діяльності.

На підставі аналізу змагальної діяльності розроблені чотири тактичні моделі гри футбольних і хокейних команд (табл. 3).

Таблиця 3

Тактичні моделі гри футбольних і хокейних команд

Типи тактичної моделі	Показники змагальної діяльності
	кількість передач  м'яча, %			вид пресингу, %
	утримуючі	розвиваючі	загострюючі	високий	середній	низький
Модель «А»	10-20	50-70	10-20	60	30	10
Модель «В»	15-25	50-75	5-15	20	65	15
Модель «С»	20-30	60-80	5-10	10	70	20
Модель «Д»	5-15	65-85	5-10	5	55	40

 

Модель «А» характеризується переважним використанням розвиваючих  передач (50-70%). Загострюючі та утримуючі  передачі складають 10-20%. У фазі відбору  м'яча команда в основному (близько 60%) застосовує високий  пресинг.

Для моделі «В», порівняно  з «А», характерне використання дещо більшої кількості утримуючих (15-20%) і меншої – загострюючих передач (5-15%), переважає також (близько 65%) застосування середнього пресингу.

Характерними ознаками моделі «С» є значно частіше, ніж у  двох попередніх моделях, застосування утримуючих передач (20-30%), при цьому  в основному (близько 70%) використовується середній пресинг.

Модель «Д», зазвичай, застосовує команда, яка обирає стиль гри  на основі швидких зворотніх атак, використовуючи при цьому переважно  середній (близько 55%) і низький (близько 40%) пресинги.

У четвертому розділі «Аналіз побудови тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації у футболі і хокеї на траві в річному циклі підготовки» аналізується структура та зміст тренувального процесу футболістів і хокеїстів на траві на різних етапах річного циклу підготовки.

Головним завданням дослідження  на етапі констатуючого експерименту було науково обґрунтувати побудову тренувального процесу футболістів  і хокеїстів на різних етапах річного  тренувального циклу. При цьому  визначалися особливості побудови тренувальних занять, мікроциклів, мезоциклів, етапів і періодів підготовки футбольних і хокейних команд у річному макроциклі. Передбачалося, що визначення структури  та змісту тренувальних циклів і етапів підготовки дозволить, з одного боку, оптимізувати побудову тренувального  процесу футбольних і хокейних команд, а з іншого – експериментально обґрунтувати на етапі формуючого експерименту застосування методів моделювання  в тренувальному процесі спортсменів  ігрових видів спорту.

На основі теорії періодизації спортивного тренування (Л. Матвєєв, 1964–2001; В. Платонов, 1980–2008) у дослідженні  застосовувався здвоєний цикл побудови тренувального процесу футболістів  і хокеїстів на траві протягом року (рис. 2).

Цик-ли

І

ІІ

Мі-сяці

1– 3

3 – 6

6 – 7

7 –11

11–12

Пері-оди

1-й підготовчий

1-й змага-льний

2-й підготовчий

2-й змага-льний

Пере-хід- ний

Етапи

загально-підготовчий

спеціально-підготовчий

змагальний

загально-підготовчий

спеціально-підготовчий

змагальний

перехідний

Мезоцикли

втягуючий

базовий розвиваючий

базовий стабі- лізуючий (контрольно-підготовчий)

передзмага-льний

змагальний

втягуючий

передзмага-льний

змагальний

відновлюваль-ний

Мікроцикли

два втягуючих

відновлювальний

два ударних

відновлювальний

два ударних

відновлювальний

два підвідних

відновлювальний

чергування змагальних, міжігрових і відновлювальних

відновлювальний

втягуючий

ударний

підвідний

підвідний

чергування змагальних, міжігрових і відновлювальних

відновлювальний

відпустка (інд.завданя)