Теоретичні та методичні основи моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 18:15, автореферат

Описание работы

Однією з центральних проблем підготовки висококваліфікованих спортсменів ігрових видів спорту на сучасному етапі є пошук раціональних шляхів удосконалення тренувального процесу.

Файлы: 1 файл

Паша 1.docx

— 347.28 Кб (Скачать файл)
  1. Реєстрація передач м'яча здійснювалася з урахуванням мети їх виконання гравцем. Як техніко-тактичний хід це може бути: утримання м'яча, розвиток атаки, загострення ігрової ситуації. Відповідно, передачі класифікувалися на утримуючі, розвиваючі та загострюючі.
  2. Інтегральна оцінка повинна відображати кількісні й якісні показники техніко-тактичної діяльності гравців. З цією метою були розроблені шість специфічних показників змагальної діяльності – кількісні (коефіцієнт інтенсивності, коефіцієнт мобільності, коефіцієнт агресивності), якісні (коефіцієнт ефективності, коефіцієнт ефективності єдиноборств, коефіцієнт креативності).

Коефіцієнт інтенсивності (КІ) (бали):

(1)


            


де  – загальна сума техніко-тактичних дій, виконаних гравцем:

;

ТТД1-й РКС – техніко-тактичні дії, що виконані у 1-му режимі координаційної складності;

ТТД2-й РКС – техніко-тактичні дії, що виконані у 2-му режимі координаційної складності;

ТТД3-й РКС – техніко-тактичні дії, що виконані у 3-му режимі координаційної складності;

t – зіграний час гравцем у матчі.

(2)


Коефіцієнт мобільності (КМ):


        

де 2 – відповідний коефіцієнт.

Коефіцієнт агресивності (КА):

(3)


          


де 3 – відповідний коефіцієнт.

Коефіцієнт ефективності (КЕ):

(4)


          


де ТТДр – сума реалізованих техніко-тактичних дій.

Коефіцієнт ефективності єдиноборств (КЕЄ):

(5)


          


де ТТДр 3-йРКС – реалізовані техніко-тактичні дії в 3-му режимі координаційної складності;

ТТДз 3-й РКС – сума техніко-тактичних дій, що виконані в 3-му режимі координаційної складності.

(6)


Коефіцієнт креативності (КК):


       

де РП – кількість розвиваючих передач;

ЗП – кількість загострюючих передач;

УВ – кількість ударів у ворота;

Г – кількість голів;

1,2,5,10 – відповідні коефіцієнти.

Значення специфічних  показників змагальної діяльності за спеціальною шкалою переведені в  бали.

Інтегральна оцінка (ІО) польового гравця визначалася в балах за формулою:

ІО = КІ + КМ + КА + КЕ + КЕЄ + КК.      (7)

Для визначення інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності футболістів у загальнокомандному аспекті аналізувалася змагальна  діяльність клубних і збірних  команд України та Європи.

Порівняння значень специфічних  показників інтегральної оцінки техніко-тактичної  діяльності футбольних команд різної кваліфікації, зокрема команд першої ліги, команд вищої ліги України, провідних  клубних команд Європи, національної збірної команди України й  провідних національних збірних  команд Європи дає підстави констатувати, що найвища інтегральна оцінка техніко-тактичної  діяльності у провідних національних збірних команд Європи – 5,41±0,34, найнижча – у команд першої ліги України – 5,12±0,35. У провідних команд вищої ліги України, провідних клубних команд Європи й національної збірної команди України значення інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності майже однакові, відповідно – 5,26±0,57, 5,28±0,57 і 5,29±0,34 (табл. 1).

Таблиця 1

Модельні значення специфічних показників інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності футбольних команд різної кваліфікації

Команди

Статистичні показники

Специфічні показники  техніко-тактичної діяльності, бали

Інтегральна оцінка, бали

коефіцієнт інтенсивності

коефіцієнт мобільності

коефіцієнт  агресивності

коефіцієнт ефективності

коефіцієнт ефективності єдиноборств

коефіцієнт креативності

Команди першої ліги України (n = 17)

S

0,89

0,14

1,62

0,18

1,11

0,09

0,70

0,04

0,58

0,03

0,23

0,05

5,12

0,35

Провідні команди вищої ліги України (n = 11)

S

0,92

0,19

1,68

0,30

0,89

0,18

0,77

0,02

0,66

0,06

0,25

0,04

5,26

0,57

Провідні клубні команди Європи (n = 13)

S

0,98

0,11

1,75

0,21

0,83

0,22

0,78

0,05

0,65

0,09

0,30

0,062

5,28

0,57

Національна збірна команда України (n = 5)

S

1,03

0,11

1,78

0,19

0,95

0,17

0,74

0,03

0,52

0,06

0,27

0,02

5,29

0,47

Провідні національні збірні команди  Європи (n = 9)

S

1,02

0,5

1,65

0,23

1,03

0,20

0,79

0,04

0,64

0,09

0,28

0,05

5,41

0,34


 

Отже, аналіз структури та специфічних показників техніко-тактичної  діяльності команд різної кваліфікації дозволяє внести до тренувального процесу  певні корективи, які насамперед стосуються складання тренувальних завдань з удосконалення техніко-тактичної  майстерності футболістів.

Інтегральна оцінка техніко-тактичної  діяльності гравців у хокеї на траві визначалася на основі обстеження змагальної діяльності клубних  і  збірних команд дивізіону «А», дивізіону  «В», дивізіону «С», а також провідних  клубних команд України.

Визначення показників виконання  основних ігрових прийомів  у  процесі гри – зупинок, ведення, обведень, передач, відборів, перехоплень  і ударів у ворота – дозволило  розробити структуру техніко-тактичної  діяльності команд різної кваліфікації (рис.1).

 

 


Рис. 1. Структура техніко-тактичної  діяльності клубних команд дивізіону  «А» в хокеї на траві, %:

 – зупинки,  – ведення, – передачі, – обведення, – перехоплення, – відбори, – удари у ворота

 

На підставі цього були розроблені тренувальні програми техніко-тактичної  підготовки гравців як клубних, так  і збірних команд з хокею на траві.

Модельні значення специфічних  показників  інтегральної оцінки техніко-тактичної  діяльності клубних команд різної кваліфікації наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Модельні  значення специфічних показників інтегральної оцінки техніко-тактичної діяльності клубних команд різної кваліфікації в хокеї на траві

Команди

Статистичні показники

Специфічні показники  техніко-тактичної діяльності, бали

Інтегральна оцінка, бали

коефіцієнт інтенсивності

коефіцієнт мобільності

коефіцієнт  агресивності

коефіцієнт ефективності

коефіцієнт ефективності єдиноборств

коефіцієнт креативності

Дивізіон «А» (n=13)

1,30

2,12

1,15

0,81

0,63

0,42

6,42

S

0,04

0,21

0,16

0,03

0,06

0,07

0,48

Дивізіон «В» (n=22)

1,08

1,88

1,12

0,78

0,62

0,35

5,83

S

0,12

0,19

0,14

0,05

0,07

0,05

0,39

Дивізіон «С» (n=18)

0,98

1,59

0,99

0,74

0,59

0,28

5,17

S

0,11

0,18

0,16

0,04

0,08

0,06

0,48

Провідні клубні команди  України (n=13)

1,04

1,81

1,07

0,79

0,63

0,36

5,70

S

0,12

0,14

0,19

0,03

0,04

0,07

0,74


 

Найвищі показники інтегральної оцінки зафіксовані у клубних  командах дивізіону «А». Інтегральна  оцінка техніко-тактичної діяльності клубних команд дивізіону «А»  складає 6,42±0,48, дивізіону «В» – 5,83±0,39, дивізіону «С» – 5,17±0,48 бала.

Отже, чим вищий рівень команди, тим вища в неї інтегральна  оцінка. Інтегральна оцінка провідних  клубних команд України складає 5,70±0,74; вона майже така ж, як модельний показник клубних команд дивізіону «В».

Інтегральна оцінка техніко-тактичної  діяльності дозволяє визначити результат  команди в тих або інших  змаганнях паралельно зі спортивним результатом. У певному разі значення інтегральної оцінки можуть бути більш  об'єктивними, ніж спортивний результат, який не завжди є адекватним щодо рівня  майстерності команд, що беруть участь у змаганнях.

Вищевикладений матеріал у третьому розділі дисертації відображає результати багаторічного спостереження за змагальною діяльністю команд різної кваліфікації. Розроблені модельні показники і структура техніко-тактичної діяльності футбольних і хокейних команд дозволяють оптимізувати тренувальний процес відповідно до виявлених закономірностей змагальної діяльності.

На підставі аналізу змагальної діяльності розроблені чотири тактичні моделі гри футбольних і хокейних команд (табл. 3).

Таблиця 3

Тактичні моделі гри футбольних і хокейних команд

Типи тактичної моделі

Показники змагальної діяльності

кількість передач 

м'яча, %

вид пресингу, %

утримуючі

розвиваючі 

загострюючі

високий

середній

низький

Модель «А» 

10-20

50-70

10-20

60

30

10

Модель «В» 

15-25

50-75

5-15

20

65

15

Модель «С» 

20-30

60-80

5-10

10

70

20

Модель «Д» 

5-15

65-85

5-10

5

55

40


 

Модель «А» характеризується переважним використанням розвиваючих  передач (50-70%). Загострюючі та утримуючі  передачі складають 10-20%. У фазі відбору  м'яча команда в основному (близько 60%) застосовує високий  пресинг.

Для моделі «В», порівняно  з «А», характерне використання дещо більшої кількості утримуючих (15-20%) і меншої – загострюючих передач (5-15%), переважає також (близько 65%) застосування середнього пресингу.

Характерними ознаками моделі «С» є значно частіше, ніж у  двох попередніх моделях, застосування утримуючих передач (20-30%), при цьому  в основному (близько 70%) використовується середній пресинг.

Модель «Д», зазвичай, застосовує команда, яка обирає стиль гри  на основі швидких зворотніх атак, використовуючи при цьому переважно  середній (близько 55%) і низький (близько 40%) пресинги.

У четвертому розділі «Аналіз побудови тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації у футболі і хокеї на траві в річному циклі підготовки» аналізується структура та зміст тренувального процесу футболістів і хокеїстів на траві на різних етапах річного циклу підготовки.

Головним завданням дослідження  на етапі констатуючого експерименту було науково обґрунтувати побудову тренувального процесу футболістів  і хокеїстів на різних етапах річного  тренувального циклу. При цьому  визначалися особливості побудови тренувальних занять, мікроциклів, мезоциклів, етапів і періодів підготовки футбольних і хокейних команд у річному макроциклі. Передбачалося, що визначення структури  та змісту тренувальних циклів і етапів підготовки дозволить, з одного боку, оптимізувати побудову тренувального  процесу футбольних і хокейних команд, а з іншого – експериментально обґрунтувати на етапі формуючого експерименту застосування методів моделювання  в тренувальному процесі спортсменів  ігрових видів спорту.

На основі теорії періодизації спортивного тренування (Л. Матвєєв, 1964–2001; В. Платонов, 1980–2008) у дослідженні  застосовувався здвоєний цикл побудови тренувального процесу футболістів  і хокеїстів на траві протягом року (рис. 2).

Цик-ли

І

ІІ

Мі-сяці

1– 3

3 – 6

6 – 7

7 –11

11–12

Пері-оди

1-й підготовчий

1-й змага-льний

2-й підготовчий

2-й змага-льний

Пере-хід-

ний

Етапи

загально-підготовчий

спеціально-підготовчий

змагальний

загально-підготовчий

спеціально-підготовчий

змагальний 

перехідний

Мезоцикли

втягуючий

базовий

розвиваючий

базовий стабі-

лізуючий

(контрольно-підготовчий)

передзмага-льний

змагальний

втягуючий

передзмага-льний

змагальний

відновлюваль-ний

Мікроцикли

два втягуючих

відновлювальний

два ударних

відновлювальний

два ударних

відновлювальний

два підвідних

відновлювальний

чергування змагальних, міжігрових і відновлювальних

відновлювальний

втягуючий

ударний

підвідний

підвідний

чергування змагальних, міжігрових і відновлювальних

відновлювальний

відпустка (інд.завданя)

Информация о работе Теоретичні та методичні основи моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту