Використання засобів наочності на уроках математики в початкових класах

Є кілька методичних умов, виконання  яких забезпечує успішне використання наочних коштів:

1. Хороше огляд, яке  досягається шляхом застосування  відповідних фарб під час виготовлення  підйомних столиків, екранів підсвічування,  покажчиків тощо.

2. Чітке виділення головного,  основного при показі ілюстрацій, оскільки можуть утримувати його  і котрі відволікають моменти.

3. Детальний обмізковування пояснень, необхідні з'ясування сутності що демонструються явищ, а як і для узагальнення засвоєної навчальної інформації.

4. Залучення самих учнів  до пошуку бажаної інформацією  наочному посібнику чи демонстраційному  устрої, постановка їх проблемних  завдань наочного характеру.

Із різноманітних видів  наочності – натуральної, образотворчої, символічною – широке використання у навчанні математиці знаходить  символічна наочність (креслення, графіки, схеми, таблиці). [28, з. 70] Роль символічною  наочності зростає накопиченням в дітей віком математичних знань  та розвитком мислення учнів, символічна наочність стає основним засобом  наочного навчання математиці. [3,с.31]

Використання наочності  у процесі формування понять буде ефективний, коли вона орієнтує учнів  на узагальнення і абстрагування  істотних ознак формованого поняття. Щоб сформувати поняття куба треба  показати учням безліч предметів, які  різняться один від друга формою, розмірами, забарвленням ,.. Учні вже  у першому, коли їм показують одне з цих тіл і впевнено каже, що це куб, безпомилково відбирають з багатьох тіл всі ті, які мають ті ж  самі форму, нехтуючи відмінностями, які  стосуються розміру, забарвлення, матеріалу. [28,с.72]

У кожному вигляді наочності  повинно поєднуватися ізоморфізм і  простота. Говорячи про ізоморфізмі  коштів наочності, слід пам'ятати тотожність відображення ними структур і стосунків  досліджуваних об'єктів, у якій формі  це відображення був відображене. Простота сприйняття досягається тим, що у  створюваних засобах наочності  виключаються все несуттєві деталі боку досліджуваного об'єкта, а зберігаються лише найбільш суттєві, що й є це основна прикмета понять чи головні компоненти уявлення.

Шкільна практика підтверджує  ефективність застосування наочних  посібників, що чітко висловлювали б найважливіші боку досліджуваного цьому уроці явища, мали свободу  зайвих деталей, заважаючих учням спочатку вичленувати, та був згрупувати самі суттєві ознаки, узагальнення яких є основою даного уявлення чи поняття. [3]

Кожне засіб наочності  вона й тій специфічній функцією, яку він може виконувати в процесі, що забезпечує його ефективність. Важливим елементом навчального устаткування мають стати комплекти коштів варіативної наочності. Вони дозволяють під час уроку швидко створювати, змінювати, різні ситуації з допомогою  наочних посібників. І тому використовуються набори ілюстративних матеріалів чи крейдових малюнків, креслень і записів. До засобів ставляться магнітна дошка  іфланелеграф, дидактичні можливості яких багато в чому однакові.

У зв'язку з різними дидактичними функціями та можливостей коштів наочності потрібно їх комплексне застосування на уроці. Лише цього цьому разі буде досягнуто максимальна ефективність у рішенні кожної пізнавальної завдання уроку. Комплексне застосування різних коштів наочності пояснюється лише тим, що його забезпечує спільну роботу в уроках різних аналізаторів.

Разом про те розмаїття  коштів наочності виправдано лише тому випадку, коли потрібно розкрити різні  сторони досліджуваного явища чи предмета, а кожне з цих сторін переконливіше і повно може бути лише з допомогою певного виду наочності. Слід можу погодитися зЮ.К.Бабанским у цьому, що “надмірне захоплення наочністю веде дозатормаживанию розвитку абстрактного мислення, якого неможливо ефективне пізнання навколишньої дійсності.Обильное застосування наочності часто розсіює увагу учнів, відвертає увагу

від пізнання головних ідей теми, особливо коли йдеться про  учнів ні знаглядно-образной, а зі словесно-логічної пам'яттю”.

Ефективність застосування коштів наочності в процесі залежить тільки від педагогічно виправданого поєднання на уроці різних його видів, а й від правильного співвідношення наочності та інших джерел знання, зокрема слова вчителя. Отже, найменш  ефективним виявляється таке застосування коштів наочності, як його немає як один із джерел нових знань, а служить  лише ілюстрацією до речі вчителя. Одне із завдань вдосконалення процесу  полягає у широке використання під  час уроків наочних посібників як самостійних джерел інформації. Це вимагає самостійну роботу учнів  з різними видами індивідуальних посібників, дидактичного матеріалу, проведення предметних уроків, виконання завдань, заснованих на виключно вивченні демонстраційних  наочних посібників.

Пізнавальна ефективність коштів наочності, на думку Л. В.Занкова, визначається ступенем самостійності учнів, у переробці котра міститься у ній інформації.

Розвитку теоретичного мислення школярів допомагає застосування таких  видів наочності, які, з одного боку, дозволяють визначатиму найбільш загальні ознаки значної частини предметів  і явищ і абстрагуватися від своїх  несуттєвих ознак, з другого боку сприяють матеріалізації понять. Ці можливості коштів наочності добре демонструвалися  на одній із статей А.М.Пишкало. Він таке: “Спілкуючись з різними предметами і моделями геометричних постатей, виконуючи велика кількість дослідів, учні виявляють найбільш загальні ознаки, які залежать від матеріалу, кольору, становища, ваги тощо. [16]

Це досягається систематичним  застосуванням прийому матеріалізації геометричних образів. Наприклад, є  пряма лінія виходить лише за допомогою  лінійки, але й слід що просувалася  точки (кінця олівця), і край –  ребро кришки столу, напнута нитку, лінія згину листи паперу, лінія  перетину двох площин, (наприклад, площині  стіни і в пласкості стелі). Відволікаючись від конкретних властивостей матеріальних речей, учні опановують геометричними  уявленнями”.

Для сучасного етапу розвитку шкільного математичної освіти у  характерний перехід від екстенсивного  навчання до інтенсивному. Знову актуальними  стають проблеми розвитку інтуїції, образного  мислення, і навіть здібності мислити  творчо, не стандартно. Ниніпедагогов-исследователей іучених-методистов залучив величезний розвиваючий і освітній потенціал геометрії. Однією з вузлових проблем методик викладання математики початковій школі є та художні засоби вивчення початковий курс геометрії. Молодший шкільний вік одна ізсенсетивних періодів у розвитку мислення дитини.Геометрии важливо відводити великій ролі у формуванні високої мотивації процесу, соціальній та розвитку всіх форм мислення молодшого школяра.

Це дозволяє зробити висновок про необхідність посилення ролі геометричного матеріалу і геометричних методів у курсі математики початковій школи, тобто. надання початковому  курсу геометрії більшої самостійності  як за вмістом й обсягом, і методами вивчення, посилення уваги до вивченнястереометрического матеріалу, формуванню елементарних просторових представлених уявлень у учнів.Геометрический матеріал дається на додаток до арифметичному. [9, с.4]

Очевидно, раціональне педагогічно  обгрунтоване застосування наочних посібників сприяєорганическому поєднання почуттєвого і раціонального у процесі навчання, що створює сприятливі умови підвищення його теоретичного рівня.

Підвищення теоретичного рівня викладання основ наук передбачає також істотних змін у характері  й структурі багатьох коштів наочності, разом із тим вдосконалення прийомів їх використання уроках. Зміна наочних  посібників має здійснюватися у  напрямі звільнення від образотворчих  надмірностей силу-силенну деталей, заважаючих виділенню й сприйняттю найістотніших ознак явищ предметів, відносин з-поміж них та між їх елементами. Застосування таких наочних посібників дозволить учням абстрагуватися від не істотних ознак досліджуваних об'єктів, що створює сприятливі умови на формування понять і уявлень. Відмова від невиправданого різноманіття коштів наочності, застосовуваних однією уроці, також полегшить учням виділення у процесі навчального пізнання найістотніших сторін досліджуваних об'єктів і абстрагування їхнього капіталу від несуттєвих ознак.

Наступна глава присвячена класифікації наочних посібників з  математиці.

2.2 Класифікація  наочних посібників з математиці

Вивчаючи математику у  перших класах, молодший школяр засвоюють  ряд складних понять: поняття числа, поняття арифметичних дій, законів  арифметичних дій, поняття рівня, рівності, нерівності та інших, пов'язані з  духовним, абстрактним мисленням  учнів. До його розвитку, до утворення  загальних математичних понять «треба йти, вирушаючи від наочного навчання, який спирається на сприйняття й відчуття, які від предметного, об'єктивного  світу, як і називають у шкільному  практиці наочністю, наочними посібниками».

Знання видів наочних  посібників дає можливість вчителю  правильно їх підбирати і змогли ефективно використати під час  навчання, і навіть виготовляти самому разом із дітьми необхідні наочне приладдя.

Навчальні наочне приладдя заведено поділяти:

· натуральні

· образотворчі

До натуральним наочнимпособиям ставляться предмети нашому житті: зошити, палички, кубики тощо.

Серед образотворчих наочних  посібників виділяють:

образні: предметні картинки, зображення предметів і постатей з паперу і картону, таблиці з зображеннями предметів чи постатей.

символічні (умовні): картки з зображеннями математичних символів (цифр, знаків, дій, знаків відносин «>», «<», «=»), схематичні малюнки, креслення.

екранні: навчальні фільми, диафильми, діапозитиви. [3, з. 28]

Предмети шкільного устаткування з математики діляться на дві групи: загальне устаткування (робоче місце  вчителя, робоче місце учнів, класна дошка,проекционная апаратура, макети тощо.) і навчальний устаткування (креслярські і вимірювальні інструменти, демонстраційні прилади й набори, друковані і екранні посібники та т.п.).

1.   Демонстраційні посібники:

а)Наборное полотно. Воно призначено до роботи на класі з рухливими цифрами і знаками « + », « - », « = », предметними картинками та інші пласкими посібниками. Розміри складального полотна може бути 60 x 90 чи 60 x 100 сантиметрів. Відстань між пазами має відповідати розмірам рухливих цифр і предметних картинок.

б) Класні рахунки. Нині застосовуються рахунки, верхній планці яких розташований ряд вертикальних зволікань з  кісточками до десятьох штук з кожної. Це додавання використовується щодо складу чисел не більше першого десятка, а як і під час проходження теми «>Нумерация багатозначних чисел» для роз'яснення помісного значення цифр.

в)Арифметический ящик. Сюди входять бруски (десятки) і дошки (сотні) розділені неглибокими прорізами на одиниці.

р) Демонстраційні палички. Десять паличок одного кольору та десять паличок іншого кольору.

буд) Серія таблиць:

- «числа першого десятка». Усього десять таблиць. Кожна  таблиця побудована з такого  плану: зображення предметів відповідно  до досліджуваним числом; зображення  числа з допомогою цифри.

- «таблиці з математики  для 1 – 4 класів». У комплекті  чотири таблиці. Дві їх «Правильно  чорти» і «Правильно вимірюй»  призначені до роботи з учнями  першого класу.

- «таблиці для усних  обчислень». У комплекті чотири  таблиці з цифрами і таблиці  для усних обчислень і вправ  в рахунку при додаванні і  вирахуванні не більше ста.

Всі ці таблиці неодноразово перевидавалися у видавництві «Просвітництво»  у роки, різними упорядниками.

е) Набір діафільмів і  діапозитивів (упорядник А. З.Пишкало)

-диафильм «До уроків математиці у першому» (геометричний матеріал).

-диафильм «Порівняння чисел»

-диафильм «Рішення простих завдань у першому»

-диафильм «Упорядкування завдань у першому » та іншідиафильми і набори діапозитивів до роботи під час уроків математики початкових класах.

2.   Демонстраційні прилади:

а)Абак – лічильний прилад, що застосовується щодо нумерації вконцентре «сотня»

б)Абак з гуртками. Застосовується як різновид абака (зліва десятки, справа одиниці) щодо нумерації чисел першого  і другого десятків.

в) прилад – рахунки з  цими двома дугоподібними зволіканнями, розташованими вертикально. На на лицьовій стороні поміщається лише з десять кульок, кожна частина яких забарвлена у різні кольору.

Індивідуальні наочне приладдя для першокласника виготовляються з додатку до підручника математики на першому класу загальноосвітньої  школи. Вони входять:

1. складальне полотно

2. набір геометричних  постатей різного розміру та  кольору

3. набір цифр від однієї  доі десятки до ста. Набір знаків: «більше», «менше», «одно», «плюс», «мінус», «помножити», «питання».

4. набір монет різного  гідності

5. числові постаті для  чисел один, два, три, чотири, п'ять.

У індивідуальний комплект кожному за учня входять:

1. лінійка учнівська (20 див.)

2. лічильні палички

3. набір паличок різної  довжини упорядкування геометричних  постатей

4. пучки паличок до  десятьох штук в пучку

5. малі рахунки.

При раціональне використання наочних посібників, випущених видавництвом «Просвітництво» та деяких менших посібників виготовлених самостійно вчителем історії  та учнями, навчальний процес у початковій школі може бути цікавішим, різноманітним  і якісним. [8, з. 10-15]

Технічні кошти навчання вже досить давно застосовують у  різних освітні установи. Розроблено наукові основи їхньої використання коштів і нагромаджено цікавий практичного  досвіду.