Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2013 в 14:29, дипломная работа
Актуальність дослідження пояснюється тим, що формування творчо активної особистості, що володіє здатністю ефективно й нестандартно вирішувати життєві проблеми заставляється в дитинстві і є умова наступного розвитку особистості людини, його успішної творчої діяльності. У зв'язку із цим перед дитячими освітніми установами встає важливе завдання розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління. Одним з напрямків психічного розвитку дитини є розвиток різних сторін особистості, орієнтоване, насамперед, на розвиток креативності.
Вступ.........................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. Теоретично-методологічний аналіз
феномену креативності людини............................................................
1.1 Загальне поняття креативності людини.........................................................
1.2 Теорії креативності Гілфора, Торренса.........................................................
1.3 Вікові особливості формування творчих здібностей особистості……….
1.4 Навчальні програми розвитку креативності школярів……………………
Розділ 2. Емпіричне дослідження креативності
серед молодших школярів........................................................................
2.1 Опис використаних тестових методик……………………………………..
2.2 Опис проведення емпіричного дослідження………………………………
2.3 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів…………………………..
Висновки...............................................................................................................
Список використаної літератури...........................................................
У підсумку він зупинився на визначенні креативности як природного процесу, що породжується сильною потребою людини в знятті напруги, що виникає в ситуації невизначеності або незавершеності. Розгляд креативности як процесу дає можливість виявляти як здатності до творчості, так і умови, що наділяють і стимулюють цей процес, а також оцінювати його продукти (результати).
Тести П. Торренса були розроблені у зв'язку із завданнями утворення як частина тривалої дослідницької програми, спрямованої на створення таких методик роботи з учнями, які стимулювали б їхню творчість. При створенні тестів автор прагнув одержати моделі творчих процесів, що відбивають їхню природну складність. Але головною метою досліджень П. Торренса і його співробітників був доказ надійності й предсказательной валидности (обґрунтованості) тестів творчого мислення.
Ці дослідження, тривалістю в 7, 12 і 22 роки, привели до вдосконалення первісних версій тестів убік підвищення їхньої надійності й валидности, розмаїтості показників (версії 1974, 1979, 1984 р.).
Крім того, були виділені наступні характеристики для оцінки творчих досягнень тих, хто продемонстрував високі тестові показники:
1) кількість досягнень у природних і гуманітарних науках, мистецтві, організаторській діяльності (лідерство) під час шкільного навчання, обумовлене самим випробуваним за списком з 25 видів;
2) аналогічний показник
досягнень після закінчення
3) показник творчого
стилю життя (визначається
4) оцінка творчих досягнень незалежними експертами;
5) експертна оцінка професійних планів.
У самому тривалому лонгитюде П. Торренса вивчався взаємозв'язок тестових показників креативности в молодших школярів і кожним з перерахованих вище показників їхніх творчих досягнень 22 року через. Всі кореляції (зв'язки) виявилися високо достовірними. Коефіцієнт множинної кореляції дня всіх п'яти критеріїв досягав 0,63, що свідчить про істотний взаємозв'язок досліджених показників навіть при такому тривалому проміжку часу між обстеженнями.
Однак, високі показники тестів креативности в дітей аж ніяк не гарантували їхні творчі досягнення, а лише свідчили про високу ймовірність їхнього прояву.
Для того щоб пояснити роль творчих здатностей у розумінні, пророкуванні й розвитку творчості П. Торренс запропонував модель із трьох частково пересічних окружностей, що відповідають творчим здатностям, творчим умінням і творчої мотивації. Високий рівень творчих досягнень може очікуватися тільки при збігу всіх цих трьох факторів.
Інакше кажучи, при відсутності творчої мотивації (прагнення до нового, прихильності завданню й т.д.) високий рівень творчих здатностей не може гарантувати творчих досягнень ні в мистецтві, ні в науці, ні в інших видах діяльності навіть при повнім оволодінні новітніми технологіями. І навпаки, наявність відповідної мотивації й оволодіння необхідними знаннями й уміннями при відсутності творчих можливостей не можуть привести до творчого результату, забезпечуючи лише виконавську майстерність.
Важливими умовами творчої реалізації обдарованих дітей є також, по-перше, підтримка їхніх захоплень із боку дорослих, по-друге, рівень їхніх інтелектуальних здатностей, і по-третє, досвід проживання й навчання в інших країнах (раннє оволодіння іноземними мовами).
Перше положення одержало підтвердження в дослідженнях, проведених ученими різних країн. Так, наприклад, навіть підлітки, що вважають незалежність необхідною умовою для стабільності своїх захоплень, підкреслюють важливість підтримки своїх інтересів ("але без тиску") з боку батьків. У той же час стабільність інтересів і позашкільних захоплень дітей є важливої, але часто ігнорованої, характеристикою їхньої творчої продуктивності.
Як і П. Торренс, більшість
психологів включає в число обов'язкових
ознак обдарованості інтелектуа
І нарешті, спостереження за обдарованими дітьми продемонстрували сприятливий вплив на їхній розвиток раннього знайомства з різними типами поводження, мовлення, навчання, що сприяє формуванню більше різнобічного погляду на мир, більше гнучкого підходу до проблем, актуалізації різноманітних форм самовираження.
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕСТІВ П. ТОРРЕНСА
Тести Торренса призначені для використання в наступних цілях:
Тести згруповані у вербальну (словесну), образотворчу (фігурну, рисункову), звукову й рухову батареї, відбиваючи різні прояви креативности в показниках швидкості (швидкості), гнучкості, оригінальності й разработаности ідей і припускають використання в практиці обстежень таких батарей у цілому. Вибіркове використання лише одного або декількох тестів із цих батарей істотно знижує ефективність і цінність діагностики. Для кожної форми розроблені докладні посібника із проведення тестування й кількісній обробці даних.
Всі завдання призначені для дітей у віці від дитячого садка й до закінчення школи.
Спеціальна увага при створенні тестів було приділено тому, щоб зробити їх цікавими й притягальними для дітей всіх віків. Тому для забезпечення надійних результатів дуже важливе значення має обстановка під час тестування, що у жодному разі не повинна бути напруженої й нервозної. Необхідно забезпечити повний контакт експериментатора з дітьми, клімат довіри й безпеки, заохочення уяви й творчої волі. При цьому не можна давати Прямі вказівки: що правильно й що неправильно, але дуже важливо досягти повного розуміння інструкцій. Найбільш широке поширення одержали вербальні й фігурні тести.
ВЕРБАЛЬНІ ТЕСТИ включають сім завдань по 5 - 10 хв. кожне й займають у цілому 45 хв.
Завдання "Запитати й угадати " — це одна з найбільш ясних моделей творчого мислення, спрямована на виявлення допитливості, чутливості до нової й невідомому, здатності до імовірнісного прогнозування. При його виконанні потрібно задати питання до картинки із зображенням якоїсь ситуації, спробувати вгадати, що передувало цій ситуації (її причини) і що відбудеться надалі (наслідку). Допитливість виражається в кількості і якості питань, що відбивають здатність випробуваного вийти за межі зображеної на картинці ситуації, а висування гіпотез про причини й наслідки подій моделює наукова творчість.
Завдання "Удосконалення іграшки " - одне з найбільш складних і показових спостережень. Воно викликає великий інтерес у дітей і має високий ступінь валидности.
Завдання "Незвичайне використання" - модифікація широко відомого тесту Гилфорда. У цьому завданні випробуваним буває важко перебороти ригідність - піти від тривіальних відповідей. Ригідність проявляється в тім, що випробуваний фіксується лише на одному способі дії, наприклад, пропонує використовувати коробки тільки у звичайній функції: як ємності, у які можна складати предмети.
Завдання "Незвичайні питання " - представляє варіант першого завдання, але з більше сильним акцентом на незвичайності питань.
Завдання "Неймовірні ситуації " вимагає уяви й фантазії. Випробуваний зіштовхується з неймовірною ситуацією й повинен уявити собі можливі виходи з її. Хоча це завдання - одне з найбільш ефектних, багато дітей знаходять його нездійсненним.
ФІГУРНІ ТЕСТИ складаються із трьох завдань, на виконання кожного з яких приділяється по 10 мінут, тобто 30 хв. у цілому.
Завдання "Намалюй картинку" ~ оригінальний тест на використання певного елемента як відправна крапка для створення картинки. Цей елемент являє собою кольорову пляму, форма якого нагадує досить звичайні предмети. Художній рівень малюнків у тестах не оцінюється, найважливіше - ідея.
Завдання "Незавершені фігури," сконструйовано автором з декількох інших тестів. З гештальтпсихології відомо, що незакінчені фігури викликають прагнення завершити їхнім найпростішим способом. Тому, щоб створити оригінальна відповідь необхідно протидіяти цьому прагненню. Всі десять фігур розрізняються між собою, але нав'язують певні стійкі образи.
Рис. 1. Незавершені фігури
Визначається оригінальність відповідей. У разі наявності у випробовуваного додаткових картинок він одержує додаткові 2 бали за кожну таку картинку.
Зразкові рівні виконання завдання:
Високий – більше 2 оригінальних фігур, підписів, наявність об'єднання фігур в цілісну картинку (останнє не обов'язково).
Середній – 1–2 окремих оригінальних фігури.
Низький – 0 оригінальних фігур.
Завдання «Розповідь по картинці»
Інструкція: Подивіться на картинку. Розкажіть, будь ласка, минуле, сьогодення і майбутнє того предмету або живої істоти, яка зображена на картинці.
Р
Рис. 2. Розповідь по картинці
Експериментатор показує спочатку декілька картинок. Випробовуваний може вибрати з них для розповіді будь-яку. Після розповіді по першій вибраній картинці він вибирає наступну. Записуються відповіді випробовуваного. Оцінюються продуктивність (об'єм) розповіді і її оригінальність.
З 9 років діти вже можуть записувати свою розповідь на листі паперу, а потім прочитувати її вголос. Це полегшує роботу експериментатора.
Зразкові рівні виконання завдання:
Високий – є минуле, сьогодення і майбутнє в розповіді, більше 3 пропозицій. Є незвичайний сюжет, загальна ідея.
Середній – 2–3 пропозиції, немає оригінальності сюжету.
Завдання "Повторювані фігури " подібно з попередньої, але стимульный матеріал являє собою ті самі фігури, тому випробуваний постійно повинен переборювати ригідність мислення й висувати різноманітні ідеї.
Для більшості випадків діагностики творчого мислення рекомендується засновувати своє судження на аналізі окремих показників вербальної й фігурної батарей тестів у їхньому співвідношенні один з одним. При цьому умові може бути отримана досить різнобічна характеристика індивідуальності. Але й сумарний бал по кожній шкалі або по обох шкалах разом дає досить стабільний індекс загального творчого потенціалу, що може виявитися корисним. Надійність такого сумарного показника вище, тому що той самий людина може проявляти свій потенціал і в загальній кількості відповідей без їхньої деталізації, і в ретельній розробці невеликого числа ідей, і в придумуванні деяких, але високо оригінальних рішень.
ПОКАЗНИКИ КРЕАТИВНОСТИ
Показник ШВИДКОСТІ (швидкості, продуктивності) відбиває здатність до породження великої кількості ідей, виражених у словесних формулюваннях або у вигляді малюнків, і виміряється числом результатів, що відповідають вимогам завдання. Продуктивність може відрізнятися в різних батареях і в різних завданнях однієї батареї.
Цей показник корисний насамперед тим, що він дозволяє зрозуміти інші показники. Імпульсивні, банальні й навіть дурні відповіді дозволяють одержати високий бал по цій шкалі. Однак такі відповіді приводять до низьких показників гнучкості, оригінальності й розробленості. Низькі значення швидкості можуть бути пов'язані з детальною розробленістю відповідей у рисункових завданнях, але можуть також спостерігатися в загальмованих, інертних або недостатньо мотивованих випробуваних.
Показник ГНУЧКОСТІ оцінює здатність висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до іншого, використовувати різноманітні стратегії рішення проблем. Іноді корисно оцінити цей показник у відношенні до швидкості, тому що той самий показник розмаїтості може спостерігатися при неоднаковій загальній кількості висунутих ідей.Низькі показники гнучкості можуть свідчити про ригідність (в'язкості) мислення, низкою информированности, обмеженості інтелектуального розвитку або низкою мотивації. Високі значення припускають протилежні характеристики, але надзвичайно висока гнучкість може відбивати метання випробуваного від одного аспекту до іншого й нездатність дотримуватися єдиної лінії в мисленні.Інтерпретація цього показника однакова у вербальних і невербальних тестах, однак його значення можуть не збігатися. Гнучкість у поглядах і діях з образами не зв'язана с легкістю зміни аспектів у словесній сфері.